Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Після перемоги на президентських виборах Дональд Трамп послідовно демонструє намір припинити війну між Росією та Україною. Очевидно, що це неможливо зробити без домовленості з Китаєм – однією з найбільших держав світу, від якої Росія повністю залежить. Тому зараз увага аналітиків більшою мірою прикута до американсько-китайських відносин, однак вони забувають, що є ще одна, держава, яку можна порівняти за міццю з Китаєм – Індія.

Найбільша за населенням ядерна країна, що реалізує власну космічну програму, п’ята економіка світу, провідна країна у сфері інформаційних технологій, що має величезну діаспору в США, яка відіграє важливу роль в американських науково-технічних центрах. Проте політичні оглядачі, аналітики й журналісти залишають її поза увагою. Можливо тому, що Індія традиційно проводить політику нейтралітету та невтручання в інші країни, проте її позиція на світовій арені від цього не стає менш значущою. Це розуміють українські науковці Національного інституту стратегічних досліджень та Інституту сходознавства, які після перемоги Дональда Трампа на виборах у США ініціювали онлайн дискусію зі своїми індійськими колегами та партнерами з індійського аналітичного центру “Synergia Foundation” (Бенгалуру, Карнатака).

На зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол України в Арабській Республіці Єгипет (2001 – 2005), в Республіці Судан (2002 – 2005) й Республіці Кенія (2002 – 2003), а також Постійний Представник України в ЄС (2008 – 2010) Андрій Веселовський запропонував розширити оптику огляду відносин Індії з Росією та Україною в подальшій перспективі, з урахуванням тієї політики, яку реалізовуватиме новий президент США. Посол представив неупереджений аналіз політичних інтересів, з огляду на які співпраця між Індією та Україною має перейти зі сфери благих побажань у сферу прагматики. Тепер, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента, ми можемо ще раз подивитися на його доповідь, яку він надав редакції ПостПравди, щоб краще розуміти, яку стратегію нам потрібно обрати в царині міжнародного співробітництва.

Андрій Веселовський: Якщо розширити оптику огляду

Усередині листопада 2024 року мені запропонували представити приземлене бачення можливого розвитку подій навколо російсько-української війни 2022-2024 років. Я зробив жорстке, але реалістичне передбачення, яке може статися, а може і не статися, що значною мірою залежить від нас самих. Нещодавно президент США Дональд Трамп призначив відставного генерала Кіта Келлога помічником президента і спеціальним посланником з питань України та Росії. Чи вимагає це корекції моїх попередніх висновків?

Так, певною мірою. На відміну від інших претендентів на цю посаду, таких як дипломат Річард Ґренелл або якийсь юрист Епштейн, генерал дійсно жорсткий і прямолінійний. Він буде вимогливим до України, і Києву доведеться це проковтнути, так само, як і до Росії, що може роздратувати Путіна, реакція якого, своєю чергою, може роздратувати Трампа. Зрештою, це може стати приводом знову оголосити Москву «Імперією зла», як колись висловився президент Рейган, і дотиснути Росію до кінця.

Повертаючись до наших справ, дозвольте мені підкреслити: Індія є важливим глобальним гравцем, який може спільно з іншими зрілими державами працювати над якнайшвидшим припиненням бойових дій та досягненням справедливого врегулювання з урахуванням покарання агресора – Росії, та компенсацій жертві – Україні.

Питання в тому, навіщо Індії це робити? У чому її національний інтерес – роздмухувати війну чи погасити її?

Хтось може обуритися: війна – це смертний гріх! Війна руйнує життя людей і цивілізацію!

Хтось апелює до раціональності, стверджуючи, що війни існують, а отже, вони вигідні, і ця російсько-українська війна теж.

Справді, існують причини продовжувати війну і підтримувати Росію.

Відомо, що через міжнародні санкції за агресивну війну Росія змушена продавати експортну продукцію з величезними знижками, іноді таємно. На цьому заробляють великі покупці російської нафти, зокрема Індія.

Виснажена війною Москва неохоче відкриває внутрішній ринок для іноземних товарів і послуг, приймаючи рупії та юані замість доларів США.

Індія підтримує традиційні відносини з Росією у військовій сфері. Вона уважно спостерігає за тим, як російське озброєння працює в реальних умовах війни. Висновок очевидний: за нього можна платити менше, оскільки воно не настільки ефективне, як декларує продавець.

Є й інші подібні приклади.

Na zdj. Prezydent Ukrainy i Premier Indii na wspólnym spotkaniu składają kwiaty w miejscu pamięcu poległych podczas trwającej obecnie wojny rosyjsko-ukraińskiej
На фото: Президент України та Прем’єр-міністр Індії на спільній зустрічі покладають квіти на місці пам’яті загиблих під час нинішньої російсько-української війни. Фото: Офіс Президента України.

З іншого боку, є причини, щоб зупинити війну і докласти зусиль для підтримки України

Це європейська країна з 40-мільйонним населенням, живою демократією, ринковою економікою і хоробрими патріотично налаштованими людьми. Має значне мусульманське населення, може похвалитися кількома національними та мовними меншинами на кордонах. Була колонією імперії протягом 350 років. Отримала незалежність 35 років тому. Схожа на Індію в зменшеному вигляді.

Гіпотетичний член Європейського Союзу, прагне до членства в НАТО. Традиційно дружня до Глобального Півдня, зокрема до Індії.

Українці проявили мужність і винахідливість у протистоянні зі значно більшою Росією. Вони винайшли безпілотники як зброю. Не маючи катерів, вони вдвічі скоротили російський флот у Чорному морі. У військовій сфері можна багато чому навчитися, якщо не купити у них.

У них можна вчитися і в науково-технічній сфері. Майже 40 тисяч індійських студентів були найбільшою національною діаспорою в українських університетах до війни. Вони відчували себе в Україні безпечно і гідно – жодної ненависті, жодного шовінізму.

Українські чорноморські порти забезпечують найкращий доступ до індійських товарів для країн Центрально-Східної Європи. Найбільший з них розташовується в Одесі, звідки до Індії надходить більшість української олії, а з Індії – більшість знаменитого індійського чаю.

Досягнення справедливого миру в Україні означає зменшення загрози війни в майбутньому для всіх. Випадок російської агресії, якщо він залишиться безкарним, спровокує агресивну поведінку в інших місцях: «Чому б не спробувати відхопити шматок землі у сусіда, якщо він слабший?» Індія добре знає про спроби відрізати її територію або розпалити ворожнечу у сусідніх державах та островах.

І останнє, але не менш важливе: розповідь про Україну була б неповною без згадки про нерозповсюдження ядерної зброї. Індія є гордим оплотом цієї політики. Однією з причин, чому Росія наважилася на вторгнення в Україну, була відмова України від ядерної зброї в 1995 році й приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерної держави. Багато країн зараз серйозно замислюються над створенням власного ядерного арсеналу, щоб захистити себе, не так, як це зробила Україна. Щоб повернути цю небезпечну тенденцію назад, потрібно повернути Росію в її кордони.

Бути на боці війни, агресора чи допомагати скривдженим і відновлювати справедливість – це суверенне право кожної нації. Підтримати Україну – означає інвестувати в більш стабільний, передбачуваний і справедливий світ. Зупинити Росію означає не лише відновити прибуткову торгівлю алмазами, але й запобігти зростанню військових дій, більшим конфліктам з глобальними наслідками й, можливо, підштовхнути Москву до переосмислення своєї фатальної політики. Індія занадто велика і могутня, щоб бути нерішучою.

Це моє послання індійським колегам.

Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Некроімперіалізм – сутність сучасної Росії

Західний обиватель хоче вірити, що війна Росії проти України хоч і злочинна, але все ж таки раціонально пояснювана. Це дає надію на мирне майбутнє. Поняття «некроімперіалізм», яке відображає сутність сучасної Росії, руйнує цю надію, тому й не може бути популярним. Російський обиватель також хоче жити, тому прагне пристосуватися до влади. Але його бажання жити вступає в дисонанс із некрофілією цієї влади.

Перманентний конфлікт, параноя та беспредел – злочинний світ у владі. Пояснення щодо кремлівської системи

Беспредел як основа політики. Термін означає «відсутність кордонів» або ту позицію, яка запозичена з кримінальної субкультури й стала моделлю поведінки Кремля.

Є експертний звіт з Чорнобиля. Арка більше не захищає саркофаг. Потрібна реконструкція [ТІЛЬКИ У НАС]

Представники Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) відвідали Чорнобиль, повідомляє PostPravda.Info. Експерти приїхали в Україну, щоб оцінити загрозу і збитки, які виникли після атаки безпілотника на оболонку саркофагу, що захищає світ від шкідливої радіації. До яких висновків вони прийшли?

Дивіденди миру оплачуються США. Це кінець золотої ери Європи. [АНАЛІЗ]

Після розпаду Радянського Союзу «дивіденди миру» була дуже популярною концепцією, підтриманою Джорджом Бушем і прем'єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер на початку 1990-х років, але в кінцевому підсумку виявилася занадто нестійкою. Не було рівномірного розподілу вигод від загальної демобілізації. Вигоди залежали від того, де у великій глобальній грі стояли країни.

Бойові дрони зі штучним інтелектом. Чи очікує на нас війна роботів восени 2025 року? [РОЗМОВА]

Технологічна революція в армії може радикально змінити ситуацію. Бойові дрони вже зараз починають впливати на ситуацію на фронті. Якщо місце солдатів на передовій займуть дрони зі штучним інтелектом, Росія втратить свою головну військову перевагу. Адже тоді все залежатиме не від кількості солдатів, а від якості штучного інтелекту дронів.

Чому Мордор став символом Росії?

Чому для позначення Росії та російських солдатів українці використовують образи Дж.Р.Р. Толкіна з «Володаря перснів», а не з фільмів чи серіалів про зомбі або вампірів? Чи пов'язано це з естетичною інтуїцією, екзистенційним досвідом війни або ціннісними орієнтуваннями? На ці питання відповідає чергова стаття Миколая Карпіцького «Мордор» для словника війни.

Аліна могла бути моделлю, але зараз – пілот дрона на Донбасі: «Жінка в армії повинна пройти кола пекла» [РОЗМОВА]

Наскільки складно дівчині потрапити на бойову посаду? Чи потрібні жінки на фронті? Як українські солдати на передовій сприймають війну? Як вони уявляють своє повернення додому після війни? Що змінилося в українському суспільстві за останні два роки? Чи зможуть такі молоді люди, як Аліна, яка пішла в армію у 21 рік, продовжувати жити нормальним життям, коли на їхніх очах гине багато близьких? На ці та інші питання відповідає пілот дрона української армії Аліна Каре в інтерв’ю Христині Луцик. Пропонуємо розшифрування відеозапису інтерв'ю.

Едді Скотт – британський волонтер, який втратив руку і ногу в Україні, хоче допомагати іншим постраждалим від Путіна

Едді Скотт зазнав поранення внаслідок атаки російського FPV-дрона. Попри це, він усе ще прагне допомагати Україні рухатися до кращого майбутнього, – пише Аскольд Крушельницький.

Повʼязані статті