Бойові дрони зі штучним інтелектом. Чи очікує на нас війна роботів восени 2025 року? [РОЗМОВА]

Уже півтора року, як Росія проводить свою наступальну операцію. Упродовж усього цього часу можна було чути прогнози аналітиків, що через величезні втрати російська армія виснажиться і скоро не зможе наступати. Однак тиск ворога постійно зростав по всій лінії фронту. Річ у тім, що в Росії багато людей не бачать перспективи нормального життя, і війна для них – єдиний спосіб піднятися соціальними сходами. У російської влади достатньо грошей, щоб безперервно заповнювати такими людьми будь-які втрати російської армії в Україні.

Ні в України, ні в будь-якої іншої європейської країни такого резерву немає. Звісно, Європа має технологічну перевагу над Росією, але, як показав досвід війни на виснаження в Україні, техніка рано чи пізно закінчується, і перевагу отримує той, хто може довше поповнювати свою армію солдатами. Тому перспектива перемоги у війні на виснаження сумнівна не тільки для України, а й для всієї Європи, якщо вона стане наступною жертвою нападу. Однак ця перспектива сумнівна лише на цей момент – технологічна революція в армії може радикально змінити ситуацію. Ба більше, бойові дрони вже зараз починають впливати на ситуацію на фронті. Якщо місце солдатів на передовій займуть дрони зі штучним інтелектом, Росія втратить свою головну військову перевагу. Адже тоді все залежатиме не від кількості солдатів, а від якості штучного інтелекту дронів.

Уже цієї осені у нас з Росією може бути війна роботів

Але коли такі дрони можуть з’явитися на полі бою, і як вони змінюватимуть ситуацію на фронті? Щоб розібратися в цьому питанні, я звернувся до фахівця – ІТ-архітектора, кандидата технічних наук, доцента Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Євгена Коваленка.

Миколай Карпіцький: Ми бачимо стрімкий розвиток нейромереж. Конкуренція між OpenAI та DeepSeek робить їх більш доступними. У своїй поточній роботі ми вже не можемо обійтися без нейромереж. Чи можуть вони допомогти у розробці бойових дронів? Адже треба, щоб дрони працювали автономно, бо зв’язок із сервером глушитиметься засобами РЕБ ворога.

Канд. техн. наук, доц. Київського політехнічного інституту Євген Коваленко: Розробка штучного інтелекту для дронів і використання програм OpenAI та DeepSeek практично ніяк не пов’язані. Бо там потрібні свої спрощені моделі штучного інтелекту, які будуть оригінально розроблені під розпізнавання якихось певних об’єктів на зображенні й, можливо, керування літальним апаратом. Вони вже робляться, але з використанням інших алгоритмів. Там одразу при розробці ставиться завдання, щоб програма працювала на достатньо слабенькому апаратному забезпеченні, типу Raspberry Pi або NVIDIA Jetson nano. Це одноплатні комп’ютери вартістю до 300 доларів. В них, наприклад, є апаратна підтримка певних операцій з зображеннями, тобто наявність можливості передати якісь частини обробки спеціалізованим модулям, в той час як ядро процесора займатиметься іншими задачами.

Чи це далека перспектива, коли такі дрони, що працюють автономно, впливатимуть на фронт?

Я вважаю, що, взагалі, у нас вже цієї осені може бути з Росією війна роботів. Тобто це перспектива дуже-дуже близька.

І це можливо попри те, що технічно важко зробити, щоб програмне забезпечення, яке працює на основі штучного інтелекту було на кожному окремому дроні?

Задача ця важка, але тут є достатнім, щоб один хтось розробив ПЗ, і воно дуже швидко пошириться, відповідно, спочатку на дронах тієї країни, яка їх розробила, а через місяць-два воно вже буде й у ворога. Тому що в сучасному світі довго приховувати якусь інформацію, тим більше IT-розробку, ну, практично нереально.

Наскільки небезпечні бойові дрони-берсерки

Чи можемо ми зараз уявити, як виглядатиме війна в найближчому майбутньому?

Можна провести таку аналогію. Під час Другої світової війни військові мріяли про максимально потужну бомбу, яка може зруйнувати, наприклад, чверть кварталу. Просто масштабу мислення у людей не вистачало уявити щось більше, було лише бажання без усвідомлення наслідків. Але, коли винайшли ядерну зброю, особливо після ударів по Японії, люди дуже швидко зрозуміли, що все! Подальший розвиток ядерної зброї сумарно несе більше загрози ніж користі. Так само і з дронами. Зараз всі учасники війни, що ми, що Росія, просто мріють про те, щоб поставити штучний інтелект на дрон, можливо, повітряний, можливо, наземний з кулеметом, який поїде чи полетить розстрілювати ворогів. Я не знаю, хто перший його зробить, але це швидко призведе до подібних наслідків, як з ядерною зброєю.

Якщо йдеться про якісь більш цивілізовані країни (та ж сама Америка, країни Європи), то вони швидше за все будуть тренувати штучний інтелект так, щоб він працював з певними високопріоритетними обмеженнями, тобто, щоб він як мінімум не знищував цивільних. Але такі країни, як Росія й Іран, менш обмежені в морально-етичних принципах. І, відповідно, якщо вони розроблять штучний інтелект, який розстрілюватиме всіх ворогів разом з цивільними й, заодно, наприклад, буде знищувати в межах 25% власного військового складу (така розробка буде явно швидша, ніж у першому варіанті), вони вирішать, що ці втрати прийнятні й такі дрони доцільно застосовувати на війні. І що з цим робити? Чесно кажучи, в мене зараз немає відповіді. Я припускаю, що будуть шукати якихось домовленостей для обмеження застосування штучного інтелекту в війні, як це було з ядерною зброєю. Але, які вони будуть, мені поки що важко передбачити.

Так, якщо сучасний дрон, втративши управління, просто вріжеться кудись, то майбутні дрони з примітивним штучним інтелектом до кінця шукатимуть собі випадкові мішені. Все це нагадує середньовічних воїнів-берсерків, які наводили жах своїм шаленством. Вони не боялися смерті й впивалися кров’ю, перебуваючи під впливом мухоморів чи блекоти. Такі дрони-берсерки завдаватимуть більше збитків цивільним, ніж військовим.

На жаль, так.

Якого рівня бойові дрони може розробляти Росія вже зараз?

Що Росія може робити прямо зараз, і що вона зможе зробити у найближчому майбутньому?

Ось у мене на столі лежить мінікомп’ютер Raspberry Pi Compute Module 4. Це пристрій найширшого спектра призначення. Тобто, його використовують як для керування розумним будинком, так і для створення дронів. І таких мінікомп’ютерів у світі достатньо багато. Це – пристрій повністю цивільного призначення. Він, до речі, потрапляє під санкції для Росії, але все одно його закупити й завезти у РФ не є проблемою. Тому що на ринках Європи й Азії вони продаються вільно. Будь-яка людина може їх купити за кордоном і привезти просто у сумці. Санкції тільки підвищують ціну для росіян, але доступ не перекривають.

Але ж тут йдеться про звичайні дрони. Однак такий процесор, який потрібен для штучного інтелекту – це інший рівень? Наскільки він доступний для Росії?

Станом на зараз для використання адекватного штучного інтелекту на коптері, який, наприклад, зможе навести FPV-дрон на ціль, такої плати ще недостатньо. Але, знову ж таки, штучний інтелект розвивається, і я не здивуюся, якщо приблизно за рік уже напишуть ядро штучного інтелекту, а потім його натренують для роботи й на цій платі теж. Скажімо так, щоб дрон мав навігацію без GPS, тобто по заздалегідь завантаженим знімкам з Google-карт і, аналізуючи зображення з камери, визначав своє місцезнаходження, цієї плати вже зараз цілком вистачає.

Тобто дрон уже може автономно долетіти до цілі й виконати завдання?

Ні. Долетіти він, звісно, долетить, але як саме знайти ціль і як її вразити – це вже окреме питання. Наприклад, наші дрони атакували нафтопереробні заводи. Припущу, що використовували подібні мінікомп’ютери, можливо, трохи дорожчі. Їх тренували на зображеннях ректифікаційної колони, яких багато в інтернеті. Це, в принципі, неважко, тому що такі колони виглядають приблизно однаково на всіх заводах, тож націлитися на них можна здалеку. Однак, якщо цілі різноманітніші, задача сильно ускладнюється.

Ще одна проблема пов’язана з потужністю плати: чим менш потужна плата, тим меншу кількість кадрів за секунду вона здатна проаналізувати, а отже, система орієнтації працюватиме повільніше. Коли дрон просто летить над землею й орієнтується за Google-картами, це не є проблемою – навіть аналіз одного зображення раз на 10 секунд цілком достатній. Але, якщо в останні секунди потрібно точно скоригувати курс дрона, щоб він уразив ціль, то система має аналізувати зображення щонайменше 5 разів на секунду. А тут вже треба в 50 разів потужніший процесор.

Коли дрони зі штучним інтелектом почнуть замінювати солдатів на фронті й зможуть за них виконувати завдання, щоб нівелювати різницю в кількості тих, хто тримає фронт?

І тут якраз виникає завдання, яке складніше, ніж вражати нафтобази й нафтопереробні заводи. Тому що колона на НПЗ велика, вона не рухається. Але ворог, який біжить –  це рухома мішень, контури якої змінюються. І відповідно тут треба набагато більше обчислювальних ресурсів, щоб його коректно розпізнати. Якщо говорити про розпізнавання свій/чужий, то складність задачі стає ще більшою. Припускаю, що поки за це навіть ніхто не брався, оскільки дрон можна просто запустити в сторону ворога і запрограмувати, щоб він, коли бачить першу людину в зеленому чи «оливі», вражав її. Це те, на що поки здатні нейронні мережі. Їх перенавчання – довгий процес, а враховуючи як швидко змінюються розпізнавальні знаки, навіть беззмістовний.

Чи можна якимось пристроєм, чи сигналом забезпечити всіх своїх солдатів, щоб наші дрони відрізняли «своїх»?

Розумієте, в чому проблема. Противнику достатньо запустити дрон-розвідник, щоб прослухати цей радіосигнал, побачити QR-код на плечі, чи якийсь маячок. А далі, зчитавши його параметри просто оснастити своїх солдатів таким же. Поки проблема «свій/чужий» може бути вирішена просто. Надсилаєш дрон на умовні десять кілометрів вперед, де своїх вже точно не буде, а потім вмикається алгоритм пошуку і знищення.

Нові перегони озброєнь

Отже, дрони зі штучним інтелектом ще дуже нескоро будуть ефективними?

Є. Дуже скоро. В перспективі 2-3 років вже відсотків 70, я ставлю на те, що будуть масово розповсюджені дрони (й літаючі, і на колесах), які автоматично знаходитимуть цілі й знищуватимуть їх. І багато в чому вони виграватимуть за характеристиками у людини.

Я ось думаю, який шанс у нас протриматися до зміни правил війни через перехід на новий технічний рівень. Зараз на цю оборонну кампанію, яку Україна проводить на Донбасі, ці зміни не встигнуть вплинути?

Думаю, не встигнуть.

Але якщо вдасться ухвалити перемир’я, то почнуться перегони воєнних технологій на підставі штучного інтелекту.

Я думаю, що це буде схоже на перегони ядерних озброєнь під час Холодної війни. Але зараз перегони озброєнь будуть у першу чергу між США та Китаєм. Тому що Європа з ринку штучного інтелекту випала практично повністю, бо обрала таку стратегію, яка хороша в найближчій перспективі, але просто згубна в майбутньому. Замість того щоб розробляти свої технології штучного інтелекту, вона максимально обкладає штрафами технологічних гігантів. І на цьому має непогані гроші.

Які переваги має Китай у розробці дронів зі штучним інтелектом?

Як я вже казав, якщо у ворога він з’явиться, то через два місяці він буде й у нас. Проблема в тому, щоб мати на що цей штучний інтелект встановити. Саме тому зараз значуща роль Тайваню, тому що саме там знаходиться найбільший у світі завод з вироблення інтегральних мікросхем. У Китаю цих технологій поки що немає. Вони намагаються розвинути, але не дуже виходить.

Чи зможе Китай у себе налагодити це виробництво?

Наведу один приклад. На Тайвані працює завод TSMC, і на ньому випускається дуже багато процесорів, наприклад, до мобільних телефонів, Зокрема 80 % ймовірність, що і ваш процесор був випущений саме там. Здається, Samsung пробував виробництво процесорів перенести на інший завод. Все виконувалося точно по тому ж самому технічному процесу, але процесор випущений на іншому заводі незрозуміло чому споживав на 15 % більше енергії. Тобто є якісь дрібниці, які чи не помічають, чи вони є прихованими під якоюсь комерційною таємницею, не знаю. Крім того, щоб зробити з нуля завод виробництва напівпровідників так, щоб він запрацював і почав випускати вже перші більш-менш адекватні продукти, потрібно в середньому п’ять років. У це зараз сильно вкладається США, щоб мати свої заводи, оскільки вони надто залежать від Тайваню.

Тут потрібно уточнити для нефахівця. Що технічний рівень Китаю дає змогу робити, і що ще не дає? Де він сам може щось зробити, а де йому потрібна технологія рівня Тайваню?

Що Китай може зараз зробити? Хороший процесор для вашого чи мого мобільного телефону, для комп’ютера. Що він не може зробити? Потужний графічний процесор, на якому штучний інтелект зможе розкрити свій потенціал. Високопродуктивні процесори для штучного інтелекту поки що Китай робити не може. Їх розробляє лише одна компанія у світі – NVIDIA. Це – США. При цьому виготовляються вони здебільшого у Тайвані.

А Тайвань тоді що може сам робити? Який його внесок?

Тайвань може виготовляти процесори майже для чого завгодно, але під замовлення компаній з інших країн, маючи від них технологічну документацію, дещо спрощено – креслення мікросхем. В тому числі для мобільних телефонів і комп’ютерів, для ШІ, а також для військових застосувань – все із дуже високою продуктивністю. Але, Тайвань нічого не розробляє сам, йому треба замовник з готовими кресленнями та грошима на великі партії для виробництва. Китай у цьому плані відстає. Він теж може робити такі процесори, але вони по всім характеристикам відстають від тайванських. Але їх вже можна використовувати.

Тобто Китай вже може запустити виробництво дронів зі штучним інтелектом, тільки вони будуть трошки примітивні?

Так, може. В принципі, виробництво дронів зі штучним інтелектом зараз точно можуть запустити Китай та США, але в у випадку США – те ще питання, скільки вони будуть коштувати через бюрократію. Дещо менші, але теж реальні шанси у Нідерландів та Південної Кореї.

Тобто вони вже можуть випускати процесори для штучного інтелекту, які можна поставити на дрони. Так?

Так. Але якщо про дрони говорити, то там треба ще виробляти двигуни, акумулятори. А двигуни – це магніти, це рідкісноземельні метали, найбільші на Землі поклади яких, на жаль, у Китаї (70% від світових). Інші ж країни, що мають свої поклади, сильно залежать від нього в плані переробки. Значні поклади є й у Росії, але відсутня інфраструктура для їх видобутку.

Тобто Росія не зможе зробити дрони зі штучним інтелектом у найближчому майбутньому?

Зможе тільки якщо Китай продасть процесори та рідкісноземельні метали, або готові двигуни для коптерів. Все інше Росія може робити сама – якщо йдеться про звичайні FPV-коптери. Якщо говорити про щось більш технологічне, типу ракет, то там уже інша історія. Там сама точно не зможе.

А Україна які перспективи має?

Абсолютно ті ж самі, що і Росія.

Тобто рівень один і той же?

Повністю ідентичний.

Чи є якісь перешкоди в Україні для застосування нових технологічних розробок бойових дронів?

Так, є. Як бюрократичні, зокрема пов’язані з порядком закупівель, так і психологічні перешкоди, зокрема пов’язані з тим, що знайомство з новими технологіями потребує зусиль і готовності до змін, але це вже окрема розмова.

Висновки. Бойові дрони – чотири варіанти розвитку

На основі тих знань, які повідомив у цій розмові Євген Коваленко, можна побачити кілька варіантів розвитку технології бойових дронів.

Читати також з цієї теми на  PostPravda.Info: Чи змінить світ конкуренція між DeepSeek і OpenAI? [РОЗМОВА]

Наразі дронами керують пілоти дистанційно, проте і Росія, й Україна вдосконалюють технології радіоелектронної боротьби (РЕБ). З їхньою допомогою дрони засліплюються і влучають у випадкові цілі, збільшуючи кількість жертв серед цивільних. Днями один такий засліплений «Шахед» досить довго кружляв над моїм будинком і вибухнув зовсім близько. Проблему вирішує управління дронами через оптоволокно, однак це ефективно лише на невеликих дистанціях. Сучасні технологічні можливості протиборчих сторін і умови війни диктують, у якому напрямку розвиватимуться бойові дрони. Теоретично можливі кілька варіантів розвитку цієї технології.

Розвиток штучного інтелекту в цивільній сфері визначається технологічною доцільністю. Набагато простіше мати один суперкомп’ютер як сервер, який відповідатиме на запити користувачів. Очевидно, що саме за цим напрямом піде розвиток цивільних дронів, але не бойових, зв’язок яких із сервером легко порушити засобами РЕБ. Назвемо умовно цей варіант розвитку «Маріонетки супермозку», коли штучний інтелект на одному сервері поступово замінюватиме пілотів дронів.

Другий варіант розвитку технології бойових дронів назвемо умовно «Рій комах». Керувати роєм дронів не під силу жодному пілоту. Було б простіше, якби дрони обмінювалися між собою інформацією і самі ухвалювали «колективне» рішення. Однак і проти таких роїв також можна налаштувати засоби РЕБ, навіть якщо дрони діятимуть незалежно від головного сервера.

Третій варіант розвитку найімовірніший і найбільш нелюдський. Назвемо його «Берсерки». Щоб засоби РЕБ не могли придушити дрон, він має діяти повністю автономно. Оскільки на дрон проблематично завантажити складну програму штучного інтелекту, яка працювала б повністю автономно, то, найімовірніше, будуть завантажувати примітивні програми, націлені на розв’язання простих завдань. Наприклад, знищувати в тилу ворога всіх без розрізнення.І, нарешті, четвертий варіант розвитку, який, як я сподіваюся, поступово реалізовуватиметься в Україні, умовно назвемо «Зграя птахів». Для цього на кожен окремий дрон треба буде встановлювати автономну програму штучного інтелекту, яка дасть йому змогу доцільно обирати способи й цілі атаки. У такому разі бойові дрони зможуть працювати як разом, так і окремо, незалежно один від одного і від пілота.

І, нарешті, четвертий варіант розвитку, який, як я сподіваюся, поступово реалізовуватиметься в Україні, умовно назвемо «Зграя птахів». Для цього на кожен окремий дрон треба буде встановлювати автономну програму штучного інтелекту, яка дасть йому змогу доцільно обирати способи й цілі атаки. У такому разі бойові дрони зможуть працювати як разом, так і окремо, незалежно один від одного і від пілота.