Російська атака на Київ триває вже понад 16 годин (станом на 15:00 8 липня 2026 року). Перші ракети й дрони з’явилися над столицею близько пів на першу ночі. Відтоді сигнали повітряної тривоги лунають регулярно. У кількох районах Києва спалахнули пожежі, є поранені та загиблі.
Реактивні дрони над Києвом. Їх менше, але вони ефективніші
Росіяни вже багато годин намагаються перевантажити українську систему протиповітряної оборони, атакуючи столицю реактивними дронами, оснащеними турбореактивними двигунами. Це вдосконалені ударні безпілотники типу Shahed – швидші апарати, здатні розвивати швидкість до 600 кілометрів на годину, а під час пікірування – до 800. Саме тому звичайні засоби протиповітряної оборони, такі як великокаліберні кулемети, а також безпілотники-перехоплювачі, розроблені в Україні, практично безсилі проти них, адже поступаються їм у швидкості щонайменше вдвічі. Збити такі дрони можуть ракетні комплекси, однак їх застосування є надзвичайно дорогим, а запаси ракет в Україні суттєво обмежені. Реактивні дрони видають дуже тривожний звук – він майже не відрізняється від звуку ракети, що наближається, і створює враження, ніби ракета кружляє просто над головою.
Унаслідок нічних обстрілів уже загинули п’ятеро людей – у Києві, Харкові та Херсоні. На півночі столиці горить ринок, атакований серед білого дня. Військові попереджають, що вночі можливі нові ракетні удари, адже російські дрони також ведуть бойову розвідку.
«У Деснянському районі, за попередньою інформацією, ворожий БПЛА впав та вибухнув поблизу газорозподільної станції», – повідомив міський голова Віталій Кличко. Він додав, що внаслідок атаки поранення дістали щонайменше шестеро людей. Київська міська військова адміністрація повідомила, що внаслідок атак останніх годин було пошкоджено, зокрема, 42 трамвайні вагони польської компанії PESA з Бидгоща, придбані столицею України у 2018 році. Серед російських цілей також були промислові будівлі, гаражі та склади.
Україна також атакує Росію
Уночі Україна також завдавала ударів по цілях на території Російської Федерації. Було уражено нафтопереробний завод у Саратові на Волзі, а також нафтоперекачувальну станцію в Башкортостані, розташованому майже за 1500 кілометрів від України. Уночі сигнали повітряної тривоги лунали також у Москві.
Саратовський нафтопереробний завод входить до переліку найважливіших підприємств нафтопереробної галузі Російської Федерації та постійно забезпечує армію Путіна паливом. Про пожежі на цьому об’єкті повідомляють Головне управління розвідки України, Служба безпеки України та інші підрозділи, залучені до проведення удару. СБУ також атакувала нафтоперекачувальну станцію в Башкортостані.
«Об’єкт розташований за 1500 кілометрів від державного кордону України. Спецоперацію проведено в межах виконання поставленого Президентом України завдання щодо системного зниження воєнно-економічного потенціалу рф. По об’єкту відпрацювали щонайменше вісім безпілотників СБУ. Внаслідок удару виникла пожежа в районі резервуарного парку та на виробничих потужностях станції», – повідомила Служба безпеки України.
Нафтоперекачувальна станція ЛВДС «Черкаси» є одним із ключових об’єктів системи «Транснефть-Урал». Вона забезпечує приймання, накопичення, зберігання та перекачування світлих нафтопродуктів з Уфимського нафтопереробного комплексу до магістральних нафтопродуктопроводів. Щороку через цю станцію транспортується майже 2 мільйони тонн нафтопродуктів, а резервуарний парк налічує 27 резервуарів загальною місткістю понад 385 тисяч кубічних метрів.
25 червня Президент України Володимир Зеленський оголосив, що затвердив 40-денну операцію впливу на Росію, метою якої є примусити Путіна припинити війну.
Системи протиповітряної оборони, яких потребує Україна
На цьому тлі триває саміт НАТО в Анкарі, у Туреччині. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що саміт уже приніс Україні конкретні результати у сфері протидії балістичним атакам, і запевнив, що головним пріоритетом переговорів Президента Зеленського з іноземними лідерами буде саме захист українського неба.
За словами міністра, одним із пріоритетів є якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – заявив Сибіга.
Очільник Міністерства закордонних справ України також наголосив, що існує «інший шлях», який передбачає створення в Україні власних спроможностей із виробництва протибалістичних ракет. Наразі Київ працює саме над цією можливістю, однак існує ймовірність, що Сполучені Штати швидше погодяться передати відповідні ліцензії державам – членам НАТО в Європі. Поки що Вашингтон жодного рішення з цього питання не ухвалив.
«Є розуміння, як просуватись на цьому треку. Відбулися розмови, президента з лідерами тих країн, які дійсно можуть пришвидшити або забезпечити необхідні елементи для фіналізації (створення такого виробництва в Україні). Я кажу саме про фіналізацію цього процесу, тобто створення системи протиповітряної оборони в Україні з антибалістичними спроможностями», – пояснив Сибіга.
Сьогодні в Анкарі Президент України Володимир Зеленський обговорював спільні військові плани, зокрема з Прем’єр-міністеркою Італії та Прем’єр-міністром Великої Британії. Також він зустрівся з Дональдом Трампом.
Читайте також: Вибори в Україні вже не за горами. Війна наближається до завершення, тому Київ пожертвував Варшавою заради кількох медалей [АНАЛІЗ]
