Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»

Президент Володимир Зеленський оголосив в Україні надзвичайний стан. Російські обстріли енергетичної інфраструктури зруйнували всі традиційні вітчизняні електростанції. «Жодна з них не працює повноцінно», – повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. Аварійного палива вистачить на 20 днів. Уже понад тиждень сотні тисяч людей залишаються без електроенергії та опалення. Найгірша ситуація – у столиці. Як жити в таких умовах?

У такій драматичній ситуації Київ ще не був. У деяких квартирах немає світла й тепла вже тиждень. Електроенергія інколи з’являється лише на кілька годин, а потім знову зникає на 18 годин. Нині 50 багатоповерхівок повністю знеструмлені. В одній із них живуть Оксана та Пйотр.

– Ми мешкаємо на 23-му поверсі 36-поверхового будинку. І так щодня, скажу жартома, займаємося спортом, бо доводиться ходити сходами. На роботу – вниз, з роботи – вгору, до магазину, з магазину з покупками. Є люди з дітьми, а на вищих поверхах – із тваринами, з якими хочеш чи не хочеш, але треба виходити на прогулянку. Діти мають ходити до школи, – пояснює Оксана, мешканка лівого берега Дніпра.

Налобні ліхтарі, генератори, акумулятори та всілякі автономні джерела світла – це єдине, що допомагає пересуватися в темряві.

– Це найважливіші речі, які допомагають нам тут, у Києві, якось витримувати, коли темно, – різні автономні джерела світла. Ось, бачите, світить. Світить, хоча немає дроту, бо є акумулятор. У квартирі такі гірлянди розкладені цілий рік, тож ніби весь рік у нас свята, – жартує Пйотр Плоський, поляк, який живе в Києві, чоловік Оксани. – Коли темно і немає електрики, це фактично єдині джерела будь-якого світла, щоб можна було більш-менш безпечно пересуватися квартирою, – додає він.

– Світло іноді вмикають на короткий час пізно вночі, наприклад, близько першої години. Тоді людина встає і починає готувати, бо не все можна приготувати на газовій плиті. Борщ, наприклад, не вийде, а я, коли повертаюся з роботи, найбільше люблю з’їсти наш український борщ, бо така їжа одразу зігріває і добре насичує, – розповідає Оксана.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: Оксана, Київ, січень 2026 року. Фото: Пьотр Кашувара, TVP.

Київ і російські атаки на енергетичну інфраструктуру

Енергетична драма почалася після бомбардувань у першій половині січня. Одразу після свят і Нового року Росія застосувала кілька сотень дронів, кілька десятків ракет і гіперзвукову ракету «Орешник», щоб пошкодити газову інфраструктуру поблизу Львова, а також головні електростанції Києва. Уряд створив кризовий штаб і негайно виділив 50 млн гривень на відновлення руйнувань. Однак збитки виявилися настільки значними, що донині не вдалося повністю відновити електро- та теплопостачання у багатьох столичних будинках. Також більше не діють графіки відключень і включень електроенергії, як це було раніше.

– Якби були графіки, можна було б якось спланувати день. Я знала б, що прання роблю о третій ночі, обід також готую серед ночі, з такої-то до такої-то години заряджаю павербанк, догріваю квартиру електричним тепловентилятором. А так нічого неможливо організувати, бо електрика може з’явитися на годину саме тоді, коли я на роботі. Я не лише не встигну доїхати додому, а навіть не знатиму, що з’явилося живлення, адже в офіційних каналах немає жодної інформації. Нещодавно в сусідній багатоповерхівці раптово увімкнули світло: люди почали піднімати речі ліфтами, а за чотири хвилини електрику знову вимкнули – і люди застрягли в ліфті на кілька годин, бо живлення відновили лише пізно ввечері, – розповідає про життя в Києві Оксана.

Через російські удари, а також складні погодні умови надзвичайна ситуація склалася в різних містах і містечках України. По всій країні ми робимо максимум можливого, щоб відновити енергопостачання. Десятки тисяч людей нині працюють у ремонтних бригадах.

– Окремі завдання сьогодні для ППО, для військових. Зараз від розвідки ми маємо інформацію, що росіяни готуються до нових масованих ударів. Ми чесно говоримо з партнерами щодо ракет для ППО, щодо систем, які так необхідні нам. Постачання недостатньо, – звертається президент України до західних партнерів. Цю мантру він повторює майже в кожному виступі вже чотири роки, але поки що союзницькі держави реагують на ці заклики повільно й поодинці.

Останніми днями Росія довершила справу руйнування і бомбардувала чергові електростанції в Одесі, Харкові та Житомирі. Повторного удару зазнав і Львів, а також околиці Бучі під Києвом, де лише за кілька годин до цього вдалося відновити електропостачання. Нині там без світла залишаються 56 тисяч родин. Росіяни прагнуть перетворити столицю України на непридатне для життя місце, – нещодавно написали журналісти New York Times. Кожна ніч – це ще сотня дронів типу Shahed у напрямку ледве функціонуючих електростанцій. Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський б’є на сполох: у 2026 році Росія планує подвоїти їхнє виробництво – з 400 одиниць на добу до навіть 1000.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: Київ після атаки на енергетичну інфраструктуру. Фото: Пьотр Кашувара, січень 2026 року.

Київ незламний, Україна незламна

Влада Києва закликала мешканців до термінової евакуації до родичів за межами міста. Без опалення тут досі залишаються понад 50 багатоповерхівок. Прихисток можна знайти в так званих пунктах незламності, яких по всій Україні нині близько 10 тисяч, а в самому Києві – 1300. Це спеціальні намети або опалювані приміщення в будівлях громадського призначення, де можна випити чаю, з’їсти щось гаряче і просто побути в теплі – без курток, шапок і рукавиць – того одягу, у якому вдома чекають на електрику й опалення.

– Від самого початку, коли Путін заявив, що його цілями є військові об’єкти та військовий персонал, це була брехня. Мета атак на Київ – зламати опір, зламати дух українців, зробити все, аби люди впали в депресію, спакували валізи й покинули цю територію, – каже Віталій Кличко, мер Києва.

– Це не що інше, як геноцид, адже Путіну не потрібні ми, українці, – йому потрібна територія. Саме тому він насамперед атакує енергетичні об’єкти, щоб позбавити людей опалення, води й електроенергії. Ми бачимо, що він не відмовився від своїх планів: він бив по енергетичному сектору перед кожною зимою і продовжує це робити, – додає Кличко.

– Удома немає світла, а ми живемо на 16-му поверсі. У нас усе на електриці: плита, освітлення, бойлер. Є лише холодна вода. Але ми справляємося. Переживемо й це. Зрештою, ми українці. Нас досі не зламали – не зламає й четверта зима війни. Паніки немає, люди масово не виїжджають. Ми чекаємо, – говорить Зіна, 60-річна мешканка київського спального району Оболонь, північної частини столиці, однієї з найчастіше атакованих російськими дронами.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: порожні полиці в супермаркеті, Київ, січень 2026 року. Фото: Пйотр Кашувара.

Ліда приходить до пункту незламності разом із подругою. Обом приблизно 70–80 років, хоча визначити це складно. Напевно, вони виглядають на такий вік через те, що закутані у завеликі пухові куртки та вовняні шапки.

– Син вмовляє мене приїхати до нього хоча б на той час, коли у квартирі так холодно, але я ще думаю. Поміркую, бо це важке рішення – виїхати. Людина ж звикла бути у своєму домі, – розмірковує Ліда, також мешканка Оболоні.

Ситуацію з мешканцями Києва, які мерзнуть, могли б врятувати, наприклад, газові балони й плитки або електрогенератори, але це дуже дорогі покупки. Аварійний акумулятор коштує від 800 до навіть 2200 доларів. Тож це недосяжна сума, зокрема для пенсіонерів, чия середня місячна пенсія становить близько 140 доларів.

– У мене вдома нічого такого немає. Усе це дуже дорого, а як пенсіонер я не можу собі цього дозволити, бо газовий балон швидко закінчується. Газова плитка? Вона коштує майже як вся моя пенсія. Я нічого не в змозі купити, бо ціни зросли вдвічі, – скаржиться Анатолій, 60-річний мешканець одного з київських житлових масивів.

Київ мерзне, Росія атакує, світ крутиться далі

Велика Британія додатково внесла 24 мільйони євро до Фонду підтримки енергетики України. Загалом у фонді нині близько 190 мільйонів євро. До допомоги долучилася також Італія, зокрема поставивши побутові водонагрівальні котли та генератори. Активізувалися й поляки – насамперед громадянське суспільство. У Польщі організували збір під назвою «Тепло з Польщі для Києва», який лише за чотири дні зібрав майже 3 мільйони злотих.

Міністр енергетики України наголосив, що пріоритет у забезпеченні електроенергією та теплом мають лікарні, школи та інші критично важливі об’єкти, необхідні для життя і обороноздатності. Кілька найбільших компаній, зокрема залізниця, отримали розпорядження терміново імпортувати електроенергію з-за кордону в обсягах, що становлять щонайменше 50% їхнього власного споживання. Менші компанії – змушені чекати.

– На жаль, у липні нашу гарну роботу російські – хотів сказати радянські – ракети зрівняли із землею. Тож зранку на роботі в приміщенні було мінус дванадцять градусів морозу. Зараз, після кількох годин опалення, вже плюс три. Але одне речення до росіян: ви швидше самі себе знищите, ніж ми здамося, – запевняє Петро Плоський.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: Петро Плоський, Київ, січень 2026 року. Фото: Пьотр Кашувара, TVP.

Давос, відбудова, США. Суцільні знаки запитання

Цього тижня світові лідери зустрінуться на економічному форумі в Давосі. Європейські країни намагатимуться переконати президента США надати Україні гарантії безпеки, а також, можливо, підписати угоду про створення фонду відбудови країни після війни обсягом 800 мільярдів доларів. США хотіли б мати пріоритет у контрактах для своїх компаній, які могли б інвестувати долари в Україну, що постає з руїн. Можливо, вони навіть прагнули б монополії на цьому ринку, про що пишуть російські пропагандистські медіа. Важко уявити, щоб європейські країни на це погодилися, адже на відбудову України вже стоять у черзі компанії з Франції, Німеччини, Данії, Нідерландів, Норвегії чи Литви.

Втім, щоб відбудова могла розпочатися, спершу має закінчитися війна. Багато українців чекають на цей момент, але, як зізнаються, їм важко повірити, що Путін справді зупиниться.

– Дехто казав, що він (Путін) буде задоволений Донецьком та Луганськом. Але йому потрібні всі ми, йому потрібна вся Україна. Київ – серце країни, символ країни, її столиця. Він був і залишається метою агресора, – стверджує Віталій Кличко.

– Боже милий, дай Боже, щоб ця війна вже закінчилася. У мене справді не витримують нерви цих постійних обстрілів. Я нічого більше не хочу – лише бути вдома, щоб усі мої діти й онуки були поруч. На жаль, так не виходить, – зі сльозами на очах каже Світлана й хреститься.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: Ліда, Київ, січень 2026 року. Фото: Пьотр Кашувара, TVP.

Тим часом Дональд Трамп планує відправити до Москви своїх представників – Джареда Кушнера та Стівена Віткоффа. Вони мають передати Путіну узгоджений мирний план для України. Дати цієї поїздки наразі немає, а Київ направив до Вашингтона своїх представників – Рустема Умєрова, Кирила Буданова та Давида Арахамію.

– Мир потрібен усім. Справжня безпека – також. Нормальний економічний розвиток – теж потрібен усім. Ці аспекти мають бути закріплені в документах, які ми готуємо разом із нашими американськими партнерами, – заявив Володимир Зеленський.

– Рустем Умєров доповідав по зустрічах із представниками Президента Трампа. Було вже кілька раундів перемовин – працюють над документами, які потрібні для закінчення війни. Важливо, що українська команда повністю інформує американську сторону про те, що відбувається в Україні, та про постійні російські удари по нашій енергосистемі. Якщо б росіяни дійсно всерйоз хотіли закінчення війни, вони б зосередились на дипломатії, а не на ракетних атаках, не на блекаутах та спробах завдати шкоди навіть нашим атомним станціям. У нас є дані щодо об’єктів, по яких Росія робила розвідку – розвідку для ударів. Усе чітко говорить про те, що дипломатія для Росії – точно не пріоритет. Треба це визнавати. Треба надалі тиснути на агресора та реальну причину цієї війни – причина в Москві. Будемо на цьому тижні працювати заради такого нового тиску та ясної позиції світу щодо Росії, – підсумував візит української делегації до США президент Зеленський.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»
На фото: діти в пункті незламності, Київ, січень 2026 року. Фото: Пьотр Кашувара.

Припинення вогню під Запоріжжям. Ядерна загроза зростає

Наразі через енергетичну кризу в Україні вдалося досягти локального припинення вогню в районі Запоріжжя, де розташована найбільша в Європі атомна електростанція. Бойові дії на цій ділянці були зупинені обома сторонами на прохання Міжнародного агентства з атомної енергії, яке має відремонтувати пошкоджені обстрілами лінії електропередач, що живлять ядерну інфраструктуру. Як випливає з інформації агентства, протягом останнього тижня також були пошкоджені критично важливі об’єкти поблизу Чорнобиля.

– Ситуація є надзвичайно серйозною. Я постійно наголошую, що ми повинні вести переговори між обома сторонами, щоб досягти тиші в бойових діях або тимчасового припинення вогню, аби ремонтні бригади могли виконати необхідні роботи як на територіях, контрольованих Росією, так і на українській стороні, – пояснював у жовтні 2025 року Рафаель Гроссі, голова Міжнародного агентства з атомної енергії.

Температури в Україні продовжують знижуватися. Цього тижня очікуються рекордно низькі показники. Електроенергії стає дедалі менше, а російських атак – дедалі більше. Росіяни просуваються на фронті. Переговори (або торгівля?) про мир тривають, а президент США намагається домогтися за все це Нобелівської премії миру.

Про автора

Пьотр Кашуваракореспондент TVP у Києві, журналіст Radio 357 та Onet.pl, а також коментатор і експерт з питань України та Східної Європи, зокрема з тем пропаганди й дезінформації. Коментує події в Україні, зокрема, для TVP World, TOK FM, а також для українських, німецьких, британських, американських і японських медіа. Є головним редактором порталу PostPravda.Info, а також засновником і президентом міжнародного фонду UA Future, який є видавцем порталу.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Зима у Слов’янську: мета — вижити разом з Україною. Із циклу «Війна в житті людини»

«Це найважча зима у Слов'янську за всі роки війни», — вважає Миколай Карпіцький. Усі чотири роки війни він провів у цьому прифронтовому місті. Спеціально для PostPravda.Info він розповідає, як мешканець Слов’янська витримує холод, який ворог використовує як зброю.

США хочуть завершити війну в Україні до літа. Російська пропозиція для Трампа – 12 трильйонів доларів. Що таке так званий «пакет Дмитрієва»?

Москва намагається переконати Вашингтон у доцільності економічної співпраці. Як вдалося з’ясувати порталу PostPravda.Info, існує так званий «пакет Дмитрієва», яким росіяни хочуть схилити американців до угоди, вигідної Кремлю. Вартість цього пакета становить 12 трильйонів доларів.

Персональна і колективна відповідальність за війну Росії проти України

Що таке відповідальність і як почуття відповідальності пов’язане з визнанням людини вільним громадянином, а не кріпаком чи рабом. Чому одні росіяни визнають колективну відповідальність за війну, а інші обурюються тим, що на них поширюють відповідальність за злочини режиму, до яких вони не причетні?

Трамп змінює розклад США–Європа. Скільки це коштуватиме Сполученим Штатам?

Политика «America First» президента Дональда Трампа, его возвращение к доктрине Монро и угрозы отказаться от НАТО вызвали общую тревогу среди самых сильных и наиболее проверенных союзников США.

Путін поїде до Києва чи Зеленський до Москви? Делегації в Абу-Дабі їли «дружній ланч» доки  Росія бомбардувала

«Конструктивні», «продуктивні» та «дуже оптимістичні» – так деякі американські посадовці описують тристоронню зустріч України, США та Росії в Абу-Дабі, в Об’єднаних Арабських Еміратах. BBC, Politico та Axios зібрали коментарі осіб, наближених до мирних переговорів.

Тристоронні переговори про мир в Україні. Учасники наче з різних паралельних світів

Тристоронні переговори між Україною, Росією та США щодо врегулювання війни завершилися 24 січня 2026 року в Абу-Дабі. Сторони домовилися продовжити переговори 1 лютого. Але чи можливий мир, якщо сторони принципово не розуміють одна одну, бо мислять по-різному й живуть у різних картинах світу?

Чи піде Іран шляхом Росії, чи є надія на краще майбутнє?

Іран – масштаб насильства в невідомий. Січневі протести були придушені з нелюдською жорстокістю від імені режиму, який проголошує пріоритет релігійної моралі. Однак така жорстокість суперечить будь-якій моралі та будь-якій релігії. У який момент релігійно-моральна мотивація іранської влади перетворюється на некрофільну? Чи є неминучим переродження ідеологічного тоталітаризму в Ірані в некроімперіалізм – за аналогією з тим, що сталося в Росії?

Екзистенційний досвід війни. Із циклу «Війна в житті людини»

Екзистенційний досвід війни охоплює не лише те, що людина спостерігає – бомбардування, кризу життєзабезпечувальної інфраструктури, руйнування, загибель людей, – а й те, що вона переживає всередині себе.

Повʼязані статті