Невелика смуга землі між Литвою та Польщею – відома як Сувальський коридор – уже багато років залишається в центрі уваги військових аналітиків. Це лише 65 кілометрів суші, але для експертів він є «найвразливішою точкою» та «найнебезпечнішою зоною» всього Північноатлантичного альянсу.
Генерал Карстен Бройер, генеральний інспектор Бундесверу, у коментарі для BBC у червні 2025 року застеріг, що НАТО має зважати на можливість російського нападу протягом найближчих чотирьох років. У Берліні ці слова викликали дискусію про підвищення готовності німецької армії.
Сувальський коридор: географія і значення
Сувальський коридор з’єднує країни Балтії з рештою Європи через Польщу й Литву, а водночас відокремлює союзника Росії – Білорусь – від сильно укріпленого Калінінграда, що є російським напіванклавом, тобто територією, відрізаною від основної частини держави та оточеною іноземними країнами.
Це єдина суходільна дорога для військ НАТО до Литви, Латвії та Естонії, які вважають «ахіллесовою п’ятою» Альянсу через обмежений військовий потенціал. «Нині єдиним безпосереднім сполученням Калінінграда з Росією є повітряний простір над Фінською затокою до Санкт-Петербурга. Тому контроль над Сувалкським коридором – найпростіший шлях створення сухопутного сполучення між Калінінградом та Білоруссю», – пояснював у програмі BBC Security Brief колишній британський військовий пілот і стратег Майкі Кей.
Зіткнення інтересів НАТО і Росії на Сувальському коридорі
Професор Даріуш Кожеравський з Ягеллонського університету називає цю територію «вразливим регіоном на перетині стратегічних інтересів НАТО і Росії». Він підкреслює, що добре розвинена дорожня та залізнична інфраструктура коридору має і економічне, і військове значення.
«У мирний час він дає змогу перекидати персонал, техніку й боєприпаси до країн Балтії та проводити спільні навчання. У разі війни коридор буде ключовою артерією доставки гуманітарної допомоги», – додав Кожеравський у розмові з BBC.
Складний рельєф місцевості – ліси, озера й пагорби – може ускладнювати наступальні дії, проте сприяє обороні.
Попередження з минулого
Ще у грудні 2015 року, після анексії Криму, генерал Бен Годжес – тодішній командувач військ США в Європі – застерігав про вразливість Сувальського коридору, звертаючи увагу на зростання кількості «несподіваних російських навчань». У звіті 2018 року він навіть назвав цю територію «гарячою точкою» й закликав до збільшення присутності НАТО.
Озброєння і лінії оборони НАТО
У відповідь на потенційні загрози Естонія, Латвія і Литва будують Балтійську лінію оборони з протитанковими ровами й укріпленнями. Польща, своєю чергою, розвиває проєкт «Східний щит» – систему бар’єрів, загороджень і військових об’єктів уздовж кордону з Білоруссю і Калінінградською областю, завершення якої заплановане на 2028 рік.
Європейський парламент у квітні 2025 року визнав обидва проєкти ключовими для спільної безпеки. Польща планує спрямувати на оборону у 2025 році понад 4,7% бюджету – найвищий показник у НАТО, тоді як Литва збільшить витрати з 3% до 5% ВВП у 2026–2030 роках.
Професор Кожеравський однак застерігає, що цього все одно недостатньо. На його думку, потрібні циклічні, масштабні навчання за участю багатонаціональних сил НАТО та верховного командування Альянсу.
Росія та Білорусь не залишаються осторонь
За даними українського порталу ТСН і аналітичного сайту «Точний», супутникові знімки свідчать, що Росія розбудовує у Калінінграді величезний центр радіоелектронної розвідки (SIGINT), здатний перехоплювати тактичні передачі та відстежувати елементи цивільної інфраструктури по всьому Альянсу.
Водночас Білорусь і Росія готуються до навчань Захід 2025 поблизу кордонів НАТО. Маневри «Захід» – регулярні масштабні російсько-білоруські навчання, які раніше часто передували агресивним діям Москви.
«Такі маневри можуть прикривати нарощування російської військової активності – подібно до того, як було перед анексією Криму у 2014 році та повномасштабним вторгненням в Україну у 2022-му», – застерігає Мікі Кей. Він додає, що немає впевнености, чи США підтримають ту чи іншу можливу відповідь НАТО на агресію Путіна.
Ризик нападу – нині низький, завтра – непередбачений
Експерти погоджуються, що Росія становить реальну загрозу, але зараз прямий напад на Сувальський коридор вони вважають малоймовірним. «Допоки триває війна в Україні, імовірність російського нападу на країни Балтії, Польщу, Фінляндію чи Швецію залишається низькою, – оцінює Юстина Готковська, заступниця директора Центру східних досліджень. – Але якщо конфлікт завершиться сприятливо для Кремля, Москва може зважитися кинути виклик НАТО й вдатися до конвенційного нападу».
