«Не стріляє»: як на Донбасі працюють польські гвинтівки «GROT»? 

Окрім важкої артилерії та снарядів Польща активно передає Україні стрілецьку зброю. На фронті в багатьох підрозділах можна побачити гвинтівки GROT. У цьому репортажі з Донбасу розкажемо про те, як працює польська зброя та чи не потрапили до України неякісні взірці автоматів GROT перших версій.

GROT В ЦЕНТРІ ВЕЛИКИХ СКАНДАЛІВ

GROT – польський автомат, який був декілька разів у центрі гучних скандалів. Давайте коротко пригадаємо хронологію тих подій.

Зима 2021 року. Польські військові блогери починають проводити масштабні тестування GROT. Колишній боєць Сил спеціальних операцій Павел Мошнер знаходить в цій штурмовій гвинтівці 22 дефекти (як зазначається, протестовано було саме першу версію GROT).

Серед основних проблем цієї зброї: корозія, низька якість матеріалів, погана робота при забруднені та погана ударостійкість. Коротко кажучи, гвинтівку назвали недосконалою. Після цього тесту в інтернеті одна за одною почали з’являтися публікації та дописи про те, що з деякими гвинтівками першої серії й справді не все впорядку.

На шквал критики одразу відповіла Polska Grupa Zbrojeniowa, яка виготовляє автомати GROT. Представники заводу помилки тоді визнали і виправили неполадки.

ТЕСТ НА СТРІЛЬБУ РІЗНОЮ ТЕХНІКОЮ

З початку повномасштабної війни Польща активно передає підрозділам українських Сил Оборони свої  автомати «Грот». Цю зброю отримують здебільшого новостворені бригади, а також спецпризначенці. За інформацією від військових з різних підрозділів ЗСУ в Україну також потрапили автомати перших версій GROT. Тому виникає цілком логічне запитання: а чи спавні автомати передали на фронт? Ми вирушили на Донеччину, де зустрілися з однією з бригад Сил Оборони України, яка має на озброєнні автомати GROT.

З бійцями зустрічаємося на Покровському напрямку, де ситуація є дуже складною. Це одна з новостворених бригад ЗСУ. Деякі бойові групи  якої озброєнні саме польськими гвинтівками.

– В основному наші бійці озброєні АК (автоматами Калашникова), але декому видали цю зброю. Не знаю, автомат то хороший, але на складні завдання наші з ними щось поки не ходять – каже офіцер з позивним “Малі”.

Беремо автомати і їдемо на прифронтовий полігон. Наше завдання з військовими просте. Перевірити автомати за кожним з 22 пунктів, які польські військові блогери назвали проблемними в автоматі GROT.

Починаємо з випробування стрільбою одиночними пострілами та чергами. Військовий заряджає автомата, а далі по команді відкриває вогонь. Спочатку стріляє одиночними пострілами. Після перших ж 30 секунд наш тест зупиняється. GROT заклинює, всередині автомату застрягла гільза від патрона, яку не можуть дістати військові.

– Якщо б таке трапилося на полі бою, то це був би повний…капець. Цей автомат зараз просто не працює.  Він має стріляти, але його постійно заклинює. Я не розумію, чому так відбувається. Це щось дуже дивне. Візуально ніби все правильно, але зброя не працює. Це погано. Треба буде далі розібратися конкретно з цим автоматом, бо мені здається, в ньому є проблеми – каже розвідник під час першого тестування гвинтівки.

Автомат №1 доводиться в такому стані відкласти в бік, після чого військові продовжують тест з іншою гвинтівкою.

ПЕРЕВІРКА БРУДОМ ТА ПІСКОМ

GROT №2 справляється з цим завданням набагато краще. На противагу першому автомату, можна констатувати – він працює ідеально. Військовий пробігає між перешкодами і без проблем стріляє по мішеням.

“Тут все чітко, без проблем та зручно”, – каже розвідник.

 Та що трапилося з першим автоматом на тесті? Аби дати відповідь на це питання військові беруть обидві гвинтівки і прямують з ними на іншу локацію, де розбиратимуть зброю та перевірятимуть її технічний стан, чи є на металі корозія та як ці польські гвинтівки працюють в критичних умовах.

Локація №2 – бліндажі. Спочатку обидва автомати перевіряють на стійкість до забруднення, адже в реальних бойових умовах зброя часто наповнюється пилом та брудом. Спочатку обидва автомати кладуть в бліндаж, а потім присипають зверху землею та піском.

– “Ми зараз зробимо так, як часто буває “на налі”. Наприклад коли прилітає міна. Тоді від вибуху може засипати бліндаж і автомати за секунду стають брудними, а в той самий момент може щей початися штур і треба швидко брати зброю. В такому випадку найважливіше, аби після потрапляння бруду автомати працювали. Якщо ж зброя заклинить – на полі бою це може дуже дорого коштувати”, – пояснює військовий на позивний “Малі”.

Після того, як автомати присипало піском військові беруть зброю до рук та пробують зробити по декілька пострілів. В цьому випробуванні обидва автомати працюють на відмінно.

ЧОМУ GROT НЕ ПРАЦЮЄ

Останній тест зброї – чистка та огляд. Саме на цьому етапі має стати зрозуміло, чому GROT №1 не працював на полігоні. Військові розбирають обидва автомати. Потім ретельно оглядають кожну деталь. Через декілька хвилин всім стає добре ясно, чому автомат не працював.

– GROT має одну особливість. Його треба вміти правильно складати. Це зброя для військових трошки вищого рівня. Ця система не така, як в АК (автоматові Калашникова). Якщо коротко, власник цього автомата просто його неправильно склав, тому він не працював на полігоні. Це не проблема в цій зброї, це людський фактор. Якщо ж говорити про його плюси та мінуси особисто для мене, то з мінусів – корозія. Вона дійсно тут є, бо це така дуже делікатна зброя. Особисто я б пішов “На нуль” з АК (автоматом Калашникова). Для нього в Україні є більше патронів.

– Що стосується автоматів GROT, то я вважаю, їх краще видавати військовим, які стоять десь на другій лінії оборони. Наприклад Національний Гвардії України чи поліції, які на блокпостах вони ідеально підійшли б. – підсумовує наш тест військовий на позивний “Малі”.

в Україну в більшості потрапили справні взірці автоматів GROT. Основною проблемою цієї зброї українські військові називають корозію та відсутність достатньої кількості патронів. Ці автомати здебільшого в Україні видають новоствореним підрозділам та спецпризначенцям. Піхотинці, які іноді перебувають на нулі по декілька діб і ведуть безперервний вогонь,  досі надають перевагу автомату Калашникова.

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Пужники: сьогодні починається ексгумація жертв. Ми будемо на місці

Розпочинаються перші з 2017 року ексгумації жертв, пов’язаних із так званою Волинською різаниною 1940-х років. Місцем досліджень стануть Пужники у Тернопільській області.

Некроімперіалізм – сутність сучасної Росії

Західний обиватель хоче вірити, що війна Росії проти України хоч і злочинна, але все ж таки раціонально пояснювана. Це дає надію на мирне майбутнє. Поняття «некроімперіалізм», яке відображає сутність сучасної Росії, руйнує цю надію, тому й не може бути популярним. Російський обиватель також хоче жити, тому прагне пристосуватися до влади. Але його бажання жити вступає в дисонанс із некрофілією цієї влади.

Перманентний конфлікт, параноя та беспредел – злочинний світ у владі. Пояснення щодо кремлівської системи

Беспредел як основа політики. Термін означає «відсутність кордонів» або ту позицію, яка запозичена з кримінальної субкультури й стала моделлю поведінки Кремля.

Є експертний звіт з Чорнобиля. Арка більше не захищає саркофаг. Потрібна реконструкція [ТІЛЬКИ У НАС]

Представники Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) відвідали Чорнобиль, повідомляє PostPravda.Info. Експерти приїхали в Україну, щоб оцінити загрозу і збитки, які виникли після атаки безпілотника на оболонку саркофагу, що захищає світ від шкідливої радіації. До яких висновків вони прийшли?

Дивіденди миру оплачуються США. Це кінець золотої ери Європи. [АНАЛІЗ]

Після розпаду Радянського Союзу «дивіденди миру» була дуже популярною концепцією, підтриманою Джорджом Бушем і прем'єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер на початку 1990-х років, але в кінцевому підсумку виявилася занадто нестійкою. Не було рівномірного розподілу вигод від загальної демобілізації. Вигоди залежали від того, де у великій глобальній грі стояли країни.

Бойові дрони зі штучним інтелектом. Чи очікує на нас війна роботів восени 2025 року? [РОЗМОВА]

Технологічна революція в армії може радикально змінити ситуацію. Бойові дрони вже зараз починають впливати на ситуацію на фронті. Якщо місце солдатів на передовій займуть дрони зі штучним інтелектом, Росія втратить свою головну військову перевагу. Адже тоді все залежатиме не від кількості солдатів, а від якості штучного інтелекту дронів.

Чому Мордор став символом Росії?

Чому для позначення Росії та російських солдатів українці використовують образи Дж.Р.Р. Толкіна з «Володаря перснів», а не з фільмів чи серіалів про зомбі або вампірів? Чи пов'язано це з естетичною інтуїцією, екзистенційним досвідом війни або ціннісними орієнтуваннями? На ці питання відповідає чергова стаття Миколая Карпіцького «Мордор» для словника війни.

Аліна могла бути моделлю, але зараз – пілот дрона на Донбасі: «Жінка в армії повинна пройти кола пекла» [РОЗМОВА]

Наскільки складно дівчині потрапити на бойову посаду? Чи потрібні жінки на фронті? Як українські солдати на передовій сприймають війну? Як вони уявляють своє повернення додому після війни? Що змінилося в українському суспільстві за останні два роки? Чи зможуть такі молоді люди, як Аліна, яка пішла в армію у 21 рік, продовжувати жити нормальним життям, коли на їхніх очах гине багато близьких? На ці та інші питання відповідає пілот дрона української армії Аліна Каре в інтерв’ю Христині Луцик. Пропонуємо розшифрування відеозапису інтерв'ю.

Повʼязані статті