Покровськ та інші фортеці Донбасу. Чого хоче Путін до кінця 2026 року? [АНАЛІЗ]

Путін нібито віддав наказ своїм військам захопити Покровськ на Донбасі до середини листопада. Російські сили просуваються, здобуваючи кілометр за кілометром, і повністю знищують місто за містом. Уже зруйновані сусідні Добропілля та Мирноград, до якого 28 жовтня 2025 року прорвалися російські військові.

Фортеці Донбасу: Покровськ, Костянтинівка, Лиман

Темпи наступу росіян можуть здаватися невеликими, але в сучасних реаліях війни кожен кілометр і кожне підвищення рельєфу означає збільшення загрози для логістичних шляхів і міст, до яких можуть долітати дрони різних типів, що буквально заповнили українське фронтове небо. Нині вони створюють «зону смерті» навіть на відстані 15–20 кілометрів від теоретичної лінії фронту, де фактично вже немає класичних боїв піхоти — це «нічия земля», де воюють роботи або дуже малі групи солдатів, що намагаються пробитися крізь дрони немов зграю сарани.

Захоплення Покровська і Мирнограда стало б не лише зміцненням російської присутності на територіях, багатих на поклади літію та вугілля, але й відкрило б шлях до атаки на такі міста, як Павлоград у Дніпропетровській області. Після «замикання» донбаських котлів під Покровськом, Костянтинівкою чи Лиманом, завдяки перекриттю під’їзних шляхів з використанням дронів, окупаційні війська могли б просунутися ще на кілька десятків кілометрів на захід.

Читайте також: Бойові дрони зі штучним інтелектом. Чи очікує на нас війна роботів восени 2025 року? [РОЗМОВА]

Покровськ та інші фортеці Донбасу. Чого хоче Путін до кінця 2026 року? [АНАЛІЗ]
На фото: вид на руйнування в Покровську з військової машини української армії, захищеної антидроновою кліткою. Фото: Вадим Філашкін, dn.gov.ua

Коли впаде Покровськ?

На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), план Путіна захопити Покровськ до середини листопада не має шансів на успіх. Вони також не очікують, що «котел» навколо міста впаде раптово. 28 жовтня 2025 року речник Східного угруповання військ України, капітан Григорій Шаповал, повідомив, що російські сили не мають повного контролю над жодними позиціями в Покровську, але зазначив, що на покровському напрямку російські війська мають десятикратну перевагу в кількості дронів над українськими силами.

Просування Росії має на увазі здебільшого території, на яких російські війська діяли або здійснювали атаки, навіть якщо не утримують там контроль. На нинішньому етапі війни в Україні контроль визначається як «тактичне виконання завдання, що вимагає від командира збереження фізичного впливу на певну ділянку з метою запобігання її використанню ворогом або створення умов, необхідних для успіху союзницьких операцій». У цьому контексті треба зазначити, що російські війська майже напевно не контролюють наразі жодних позицій безпосередньо в місті Покровськ, — пишуть експерти Інституту вивчення війни (ISW).

Російські сили вже неодноразово під час цієї війни не виконували встановлених Путіним термінів захоплення певних територій, зокрема його вимоги захопити всю Донецьку й Луганську області до вересня 2022 року.

5 червня 2025 року заступник керівника Офісу Президента України, полковник Павло Паліса заявив, що російські війська мають намір захопити оперативно важливу територію Донецької області (включно зі Слов’янськом, Краматорськом, Дружківкою, Костянтинівкою та Покровськом) до 1 вересня 2025 року. Решту Херсонської області та «буферну зону» на півночі й півдні України — до кінця 2025 року, а всі території на схід від річки Дніпро в північній і східній Україні, а також більшу частину Миколаївської та Одеської областей — до кінця 2026 року.

Проте, як показує реальність, російським окупаційним силам не вдалося захопити жодного з перелічених вище міст у Донецькій області аж до кінця жовтня 2025 року. ISW і далі оцінює, що здобуття смуги укріплених міст в Україні вимагатиме багаторічних зусиль російських військ.

«Путін регулярно доручає російському Генеральному штабу захоплення оперативно важливих територій у нереалістично стислі терміни, а часові рамки, в які він планує здобути Покровськ, не відповідають реальним можливостям російських сил для захоплення міста», — зазначають аналітики Інституту вивчення війни.

Покровськ — цивільні в пастці

Попри багатомісячні заклики до цивільного населення залишити місто, у Покровську досі перебуває майже 1200 людей. Описана вище російська тактика призвела до того, що вони опинилися в пастці. Українська військова адміністрація Покровська повідомила, що російські сили контролюють вогнем усі евакуаційні шляхи з міста, фактично унеможливлюючи евакуацію цих 1200 цивільних.

За даними військової адміністрації, російські війська вбивають мирних жителів, які намагаються евакуюватися як транспортом, так і пішки. Капітан Григорій Шаповал повідомляє, що російські військові переодягаються у цивільний одяг у межах тактики дезінформації, яка, на його думку, може бути рівнозначною воєнному злочину, визначеному Женевською конвенцією. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій, стаття 37 «Заборона віроломства» говорить: «Забороняється вбивати, завдавати поранень або брати в полон противника, вдаючись до віроломства. Віроломством вважаються дії, спрямовані на те, щоб викликати довіру противника і змусити його повірити, що він має право на захист або зобов’язаний надати такий захист відповідно до норм міжнародного права, що застосовується в період збройних конфліктів, з метою обману такої довіри».

Покровськ та інші фортеці Донбасу. Чого хоче Путін до кінця 2026 року? [АНАЛІЗ]
На фото: зруйнований житловий будинок у Покровську. Фото: Вадим Філашкін, dn.gov.ua.

Систематичне використання російськими військами таких дій у Покровську створило значний рівень плутанини та хаосу в регіоні, ймовірно, наражаючи українських цивільних на ще більшу небезпеку, — оцінює ISW.

Насиченість дронів у повітряному просторі над Покровськом також становить загрозу для безпеки цивільного населення, особливо з огляду на те, що російські сили часто використовують безпілотники для навмисних атак на мирних жителів. ISW уже раніше фіксував повідомлення, що російські війська атакують цивільні та військові транспортні засоби, які рухаються прифронтовими районами. Ці атаки ускладнюють або повністю блокують надання медичної допомоги й евакуацію з лінії фронту.

Читайте також: Росія за три роки вбила 135 журналістів. Публікуємо повний список

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Каракас роками підтримував терористів. Саме так функціонували тренувальні табори ісламських радикалів у Венесуелі [РОЗСЛІДУВАННЯ АНТОНІО САЛАСА]

Антоніо Салас розповів, як і де тренуються ісламські терористи. Він йшов слідами, які привели його з Палестини до Венесуели. Щоб з’ясувати, як побудовані структури вбивць «Хезболли» і як між собою пов’язані світові злочинні мережі, іспанський журналіст став одним із них і так прожив п’ять років. За те, що він зробив, над ним висить багато смертних вироків. Його хочуть убити нацисти, мафія і терористи. Нам вдалося з ним поговорити.

Вибори в Угорщині. Що робитимуть ЄС, Росія та Україна, якщо Віктор Орбан втратить владу?

Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?

Персональна провина і почуття колективної провини за загарбницьку війну

У черговій статті «Словника війни» на PostPravda.Info Миколай Карпіцький розглядає поняття провини. Чи всі росіяни винні у війні? Чи можна говорити про колективну провину, чи провина може бути лише персональною? Як виникає почуття колективної провини?

Росія – інформаційне гетто в інформаційному суспільстві

Вже понад чверть століття в Росії встановлена диктатура, і за цей час світ встиг невпізнанно змінитися – відбулася глобальна інформаційна революція. Чи є місце диктатурам у новому глобальному інформаційному суспільстві? Про те, як Володимир Путін намагається контролювати цифрове середовище та інтернет-спілкування, перетворюючи Росію на інформаційне гетто, розповідає публіцист з Естонії Андрій Кузічкін.

Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці.

Найпоширенішим ім’ям серед загиблих за Путіна є Мохамед, а владу на Кремлі захищають «преторіанці» [АНАЛІЗ]

Путін створив навколо себе гігантську армію приватних «преторіанців», які повинні охороняти його так, як колись охороняли римського імператора. Сьогодні Росгвардія, головним завданням якої є захист системи та кремлівського двору, налічує 400 тисяч військових. На фронті в Україні воює натомість 600 тисяч.

13 березня 2014 року: перша жертва війни на Донбасі. Очевидцем цих подій був священик із Донецька Сергій Косяк

Перша жертва війни Росії проти України була вбита не ракетою чи бомбою, а звичайним ножем на вулиці Донецька. Це сталося 12 років тому – 13 березня 2014 року. Однак справжньою зброєю був не ніж, а російська пропаганда, яка розповідала, нібито владу в Києві захопила «київська хунта», що відправила автобуси з «нацистами» для розправи над жителями Донецька. Згадуючи трагічні події весни 2014 року, Миколай Карпіцький протиставляє кремлівському наративу історичне свідчення очевидця подій у Донецьку. Це Сергій Косяк, український священик.

Хто такий Володимир Мединський, радник Путіна і керівник мирних переговорів Москви? Він волів би воювати з поляками, а не з українцями

Як посередній і суперечливий російський історик став однією з найближчих осіб Путіна? Чому саме Мединський розмовляв з українцями на білоруському кордоні у 2022 році одразу після початку вторгнення, а також брав участь у найважливіших обмінах полоненими, зокрема командирів «Азову» та оборонців «Азовсталі» восени того ж року? Кажуть, що його бачення імперської історії Росії збігається з поглядами Путіна. Але чи цього достатньо, щоб бути настільки близьким до диктатора?

Повʼязані статті