Українські військові хочуть помститися Росії ракетами дальнього радіуса дії: «Ми хочемо завдати великої шкоди» [The Independent]

Аскольд Крушельницький розмовляє з полковником, який каже, що сили Києва мають завдати якомога більшого болю армії Володимира Путіна за допомогою ракет дальнього радіуса дії. «Сподіваюся, нам вдасться зірвати плани Росії, завдавши серйозної шкоди місцям зосередження військ і складам озброєння».

США дозволили використовувати ракети великої дальності

Український полковник, який має тісні зв’язки з вищим армійським керівництвом, бере відповідальність за слова, сказані у наведеній вище цитаті. Такою була його відповідь на новину, що після багатомісячних прохань з боку Києва Джо Байден зняв обмеження на використання американських ракет дальнього радіуса дії для нападу на сили Путіна в глибині Росії. Через кілька годин, на 1000-й день вторгнення, Москва визнала перше застосування балістичних ракет Тактичної ракетної системи армії США (ATACMS) по цілях в Брянській області Росії, приблизно за 130 км від українського кордону. Ракети мають повну дальність польоту майже 300 км.

Випередивши заяву МЗС Росії, Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що українська армія здійснила атаку на арсенал 1046-го Центру матеріально-технічного забезпечення в Карачівському районі Брянської області Росії. Генштаб повідомив, що в районі об’єкта було чутно численні вибухи й детонації, але не уточнив, яка саме зброя була застосована.

«Ураження складів з боєприпасами для армії російських окупантів з метою припинення збройної агресії РФ проти України триватиме», – йдеться у заяві. Українські ЗМІ, зокрема РБК-Україна, цитують джерело, яке повідомило: «Справді, вперше використали ATACMS для удару по території РФ. Удар був завданий по об’єкту у Брянській області, він був успішно уражений». Москва стверджує, що ракети були збиті у небі або пошкоджені, а пожежу спричинили «падаючі уламки».

«Краще пізно, ніж ніколи, і це позитивний розвиток подій». – сказав український полковник в інтерв’ю The Independent. – «Але ключовим питанням є те, скільки ATACMS нададуть нам США. Вони можуть запрограмувати дальність польоту цих ракет – тому наступним важливим кроком буде те, як далеко вони дозволять ракетам влучати».

Росія готується до великого наступу

У неділю 17 листопада з’явилися повідомлення, що початковий дозвіл на їх використання, швидше за все, стосуватиметься лише Курської області Росії, поруч з Брянськом, де українські війська створили плацдарм після несподіваного нападу в серпні.

За даними розвідки Києва та його західних союзників, Росія готується до масштабного наступу, щоб витіснити українську армію з Курської області.

Київ хоче використати ракети дальнього радіуса дії для відбиття очікуваної атаки десятків тисяч російських військових у Курській області, підкріплених приблизно 10 тисячами північнокорейських солдатів. За словами президента України Володимира Зеленського, ця цифра може сягнути 100 000 осіб, яких направлять, щоб повернути захоплену Україною територію.

«Ми зможемо зірвати очікуване просування Росії в Курській області, де, як ми бачили, їхні сили накопичили понад 50 000 військовослужбовців», – сказав полковник про використання американських ракет вглиб Росії.

Українці також сподіваються, що цей крок Байдена відкриє шлях до зняття всіх обмежень на використання Києвом зброї, наданої Заходом, в тому числі англо-французьких Storm Shadows, на які також були накладені обмеження. Прем’єр-міністр Великої Британії сер Кейр Стармер і президент Франції Еммануель Макрон хочуть дозволити Україні використовувати Storm Shadows (або «Скальп» – як їх називають у Франції) вглиб території Росії. Але з огляду на те, що ракети використовують американські системи наведення, Вашингтон також повинен буде дати згоду.

«Ми чекаємо, що зроблять Великобританія і Франція, щоб дозволити використання Storm Shadow вглиб території Росії», – повідомило джерело для The Independent. – «Ми знаємо, що вони хочуть, щоб ми могли використовувати їхні ракети для дальніх атак на Росію, і ми сподіваємося, що Америка дасть нам необхідний дозвіл на це».

Використання ракет дальнього радіуса дії може змінити ситуацію на фронті

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що США «підливають масла у вогонь», і повторив заяви російського президента у вересні, що напади України на Росію із застосуванням зброї, наданої Заходом, означатимуть ескалацію і безпосередньо втягнуть західні країни у війну. У вівторок 18 листопада Путін знизив поріг для ядерної атаки у відповідь на ширший спектр звичайних атак. Йдеться про ядерну доктрину, яка прямо вказує на Україну та США і передбачає, що будь-яка атака неядерної держави, підтримана ядерною державою, буде вважатися спільною атакою. Будь-який напад одного члена військового блоку буде вважатися нападом усього альянсу.

Протягом кількох місяців Росія тисне на українські війська по всій довжині 950-кілометрової лінії фронту в Україні й на зайнятій Києвом російській території в Курській області. Попри те, що, за українськими оцінками, Москва втрачає в середньому майже 1200 вбитими й пораненими на день, вона досягла певного прогресу.

Полковник та інші джерела повідомили The Independent, що, попри приголомшливі втрати, Путін, ймовірно, продовжить і, можливо, навіть посилить атаки до інавгурації Дональда Трампа в січні. Кремль заявляє, що так він матиме більше важелів впливу на мирні переговори, ініційовані новим президентом США.

На вихідних 16-17 листопада Росія здійснила одні з найбільших повітряних ударів з початку вторгнення в лютому 2022 року, використовуючи безпілотники, ракети й керовані авіабомби по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до загибелі десятків цивільних осіб.

Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що на посаді президента він покладе край конфлікту за один день. Однак він не пояснив, як саме хоче цього досягти.

Америка є найважливішим постачальником зброї та боєприпасів для України, і багато хто в Києві та його союзники побоюються, що Трамп, погрожуючи припинити постачання, спробує змусити Україну припинити вогонь на невигідних умовах, коли українцям доведеться відмовитися від територій, окупованих Росією.

Скасування обмежень на ведення війни в Україні зазнало критики з боку деяких прихильників Трампа, які вважають, що це завадить зусиллям, спрямованим на припинення війни, і штовхне світ на шлях до глобальної війни.

Конгресмен-республіканець Майк Волц, якого Трамп хоче бачити своїм радником із національної безпеки, назвав це «ще одним кроком до ескалації».

Невідомо, скільки ракет ATACMS має Україна. Вони запускаються з використанням таких платформ, як Високомобільна артилерійська ракетна система (HIMARS). Однак, навряд чи запаси дорогих ракет у Києві є великими.

Полковник сказав, що Київ знає, що не може нескінченно покладатися на постачання ззовні, особливо в умовах невизначеності щодо намірів Трампа, і що Україна має швидше розробити власні ракети великої дальності, які могли б завдати удару по Москві.

Українські війська прагнуть помститися Росії дальніми ударами: «Ми хочемо завдати великої шкоди».

Аскольд Крушельницький розмовляє з полковником, який каже, що київським силам потрібно якомога швидше завдати якомога більшого болю армії Володимира Путіна.

Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі The Independent.

Фото: pixabay.com

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Ряшівська дронова ініціатива. Польща вступає у військовий бізнес з Україною

У Ряшеві (Польща) підписано меморандум про наміри щодо розвитку технологій автономних безпілотних літальних апаратів. Ряшівська дронова ініціатива відкриває шлях до створення спільної платформи польсько-української співпраці, яка об’єднує науку, промисловість та інновації.

Атаки на Україну: «Як ти?». «Якби я пішла до ванної, мене б не поранило склом» [РЕПОРТАЖ]

Атаки стають все частішими. 17 червня 2025 року Росія бомбардувала Київ. Загинуло 28 людей, серед них майже вся родина: Ростислав та Інна, їхній 22-річний син Артем та його 21-річна дівчина Вероніка. Вижив лише 12-річний Ілля, який тієї ночі саме ночував у бабусі. Кілька днів тому російські бомби впали на Харків, а 19 червня – на Краматорськ.

Російська воєнна загроза країнам ЄС в епоху штучного інтелекту [РОЗМОВА]

Російська воєнна загроза – це зовсім не перспектива найближчих років, як помилково вважають багато західних політиків. Росія вже готова воювати з країнами Європейського Союзу, і їй знадобиться кілька місяців, щоб розпочати наступ на Польщу та країни Балтії в разі укладення перемир’я з Україною. Що Європа може зробити вже зараз, щоб протистояти армії нового типу, яка поєднує сучасні технології дронів і масову живу силу, якою командування готове безжально жертвувати в будь-яких обсягах? На це питання в розмові з Миколаєм Карпіцьким відповідає ІТ-архітектор Євген Коваленко.

Анджей Оссовський став жертвою провокації з боку росіян. Хто стоїть за дезінформацією?

Професор Анджей Оссовський з Медичного університету в Щецині – один із фахівців, залучених до пошукових та ексгумаційних робіт, пов’язаних із так званим Волинським злочином. Ось хто стоїть за інформаційною провокацією проти нього!

Французький гігант Renault інвестує в заводи з виробництва дронів в Україні. Вже ведуться переговори з МО [ТІЛЬКИ У НАС]

Французька компанія Renault вже веде переговори з українським Міністерством оборони щодо спільного запуску виробництва дронів для потреб Парижа та Києва.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на...

Українці в Польщі в сукупності сформували майже 328,6 мільярда злотих ВВП у 2022–2025 роках. Це означає, що 40,3 мільярда злотих, які Польща інвестувала за три з половиною роки в українців у Польщі, становлять лише 12,26% чистих фінансових вигод для польського ВВП. Ця сума перевищує внесок Польщі в Україну та допомогу біженцям, які прибули до Польщі, на 87,74%.

Час імперії минає: башкирські націоналісти взяли курс на незалежний Башкортостан

З приходом Путіна до влади Башкортостан фактично втратив автономію, замість загальних виборів президента – призначення «глави» республіки, замість договірного характеру відносин із центром – жорсткий контроль Москви. У 2018 році башкирську мову було виключено зі списку обов'язкових предметів шкільної програми. У відповідь на тиск московської влади виникають нові націоналістичні організації: «Кук-Буре» (з 2007 до 2018 року) і «Башкорт» (з 2014). Про те, як башкирські націоналісти бачать майбутнє незалежного Башкортостану, у розмові з Миколаєм Карпіцьким (PostPravda.Info) розповідає керівник Комітету Башкирського національного руху за кордоном Руслан Габбасов.

Зло – оціночне поняття чи реальність? Між очевидцями війни й спостерігачами здалеку – прірва

Звичайна людина сприймає як зло все, що завдає їй шкоди або суперечить її етичним і релігійним переконанням. На цій підставі дослідники нерідко роблять висновок, що зло – це оціночне поняття, а отже, його треба виключити з об’єктивного аналізу соціальних процесів. Проте з початком війни українці на власному досвіді переконалися, що питання зла – не абстрактне, а екзистенційне: воно пов’язане з їхнім правом на життя.

Повʼязані статті