Конференція Єпископату Польщі із закликом щодо польсько-українських відносин

Польское духовенство та Конференція Єпископату Польщі звернулися до вірян із закликом докладати зусиль до розбудови добрих польсько-українських відносин. «Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові», – написали члени Постійної ради єпископів у Зверненні щодо польсько-українського примирення. Як свідчать результати останніх соціологічних досліджень, спроба вибудувати порозуміння на ґрунті історичних розбіжностей дала протилежний результат.

Волинь не сприяє порозумінню

Коментуючи випадки зростання агресії, що виникають у відносинах між українцями та поляками, польські єпископи наголошують: усі ці події, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на осуд. Єпископи зазначають, що від початку повномасштабної війни на території України «ми весь цей час як Церква завжди стоїмо на боці тих, хто найбільше постраждав: родин жертв війни, тих, хто страждає і часто вже не має куди повертатися».

Згідно з останнім опитуванням громадської думки в Польщі, проведеним Центром дослідження громадської думки (CBOS), поляки вважають Волинську трагедію головною причиною погіршення ставлення поляків до українців.

Відповідаючи на запитання про причини погіршення ставлення поляків до українців, найбільше респондентів – 45,4% – назвали суперечки навколо Волинської трагедії та політику щодо історичних питань. На другому місці опинилося соціальне забезпечення, яке отримують українці в Польщі, – цю причину назвали 36,4% респондентів. 26,2% опитаних вважають, що провину за це несуть російські дезінформація та пропаганда. 24,4% вказали на «дії та висловлювання українських політиків щодо Польщі». Для 17,8% респондентів таким чинником став особистий досвід контактів з українцями.

Читайте також: Кремлівська квазірелігія. З циклу «Релігія в полоні некроімперії»

Конференція Єпископату Польщі із закликом до примирення

Члени Постійної ради зазначають, що Конференція Єпископату Польщі неодноразово закликала до солідарності з тими, хто потребує допомоги в Україні, та до примирення між нашими народами, які зазнали болісних ран історії. «Ми щиро віримо, що ці рани можуть загоїтися, і над ними постануть взаємна повага та примирення», – наголошують вони.

«Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові», – пишуть єпископи. «Закликаємо до чесного історичного діалогу, щоб темні сторінки нашої спільної історії були повністю з’ясовані. Також закликаємо не розпалювати націоналістичних настроїв, спрямованих проти будь-кого», – закликають ієрархи.

Насамкінець вони звертаються до державної влади із закликом «ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті, водночас забезпечуючи дотримання закону всіма, хто перебуває на території нашої країни».

Повний текст Звернення

Звернення Постійної ради єпископів щодо польсько-українського примирення

Останнім часом засоби масової інформації повідомляють про випадки дедалі більшої агресії, що виникають у відносинах між українцями та поляками. Усі ці інциденти, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на осуд.

Коли в лютому 2022 року на території України розпочалася повномасштабна війна і сотні тисяч біженців із цієї країни перетинали польський кордон, ставлення наших співвітчизників викликало захоплення та повагу в усьому світі. Ми тоді великодушно відчинили для них двері своїх будинків і квартир, а десятки гуманітарних організацій та тисячі людей доброї волі по всій країні з великою щедрістю допомагали біженцям або дістатися транзитом до інших країн, або тимчасово оселитися в Польщі.

Для біженців організовували харчування, медичну, фінансову, юридичну, душпастирську, психологічну та освітню допомогу. Від самого початку війни на передовій цієї діяльності були християнські Церкви, їхні духовенство, богопосвячені особи та миряни, «Карітас» Польщі, єпархіальні відділення «Карітас» та сотні інших благодійних організацій, парафій, католицьких рухів і товариств.

Ми ніколи не припиняли й не обмежували цього служіння нашим братам і сестрам в Україні, а також біженцям із цієї країни в Польщі, підтримуючи водночас державну та місцеву владу. Увесь цей час ми як Церква завжди стоїмо на боці тих, хто найбільше постраждав: родин жертв війни, тих, хто страждає і часто вже не має куди повертатися.

Згадані вище інциденти різко контрастують із діяльністю, яку Церква здійснює вже понад чотири роки. Конференція Єпископату Польщі неодноразово закликала до солідарності з тими, хто потребує допомоги в Україні, та до примирення між нашими народами, які, зрештою, зазнали болісних ран історії. Ми щиро віримо, що ці рани можуть загоїтися, а над ними постануть взаємна повага та примирення.

Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові. Закликаємо до чесного історичного діалогу, щоб темні сторінки нашої спільної історії були повністю з’ясовані. Також закликаємо не розпалювати національної ворожнечі та не використовувати аргументів, спрямованих проти будь-кого за національною ознакою. Звертаємося також до державної влади із закликом ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті, водночас забезпечуючи дотримання закону всіма, хто перебуває на території нашої країни.

Ченстохова, 26 серпня 2026 року

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Африка, колонізована за допомогою релігії. Найбільша експансія Російської православної церкви в історії

Африка вже давно є для Кремля важливим полем для розширення російського впливу у світі. Москва одночасно використовує там військових, найманців, медіа та дипломатію, але також розвиває й значно менш помітний інструмент впливу – мережу Російської православної церкви.

Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам – визволителям Слов’янська від нацистських загарбників?

У серпні різко зросла інтенсивність обстрілів Слов’янська (Донецька область), у зв’язку з чим 21 серпня 2026 року Слов’янськ офіційно отримав статус території активних бойових дій. Росіяни атакують житлові будинки, магазини, намагаються зруйнувати Слов’янську ТЕЦ і всю цивільну інфраструктуру. Однак, серед іншого, 28 серпня 2026 року вони чомусь завдали удару по пам’ятнику визволителям Слов’янська від нацистських окупантів. Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам?

Реальна газета: «Читайте, але не підписуйтеся». Як знайти українські медіа під російською окупацією?

«Росія знає, що ми намагаємося зруйнувати інформаційну Берлінську стіну, яку вона будує навколо окупованих територій», – говорить Андрій Діхтяренко, засновник і головний редактор Реальної газети. Його редакція вже понад десятиліття документує життя під російською окупацією, попри погрози, репресії проти джерел інформації та безперервну боротьбу з російською пропагандистською машиною.

Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]

Українська військова розвідка розкриває подробиці того, як виготовляють російські балістичні ракети «Іскандер-М». Йдеться про дані щодо компонентів, які використовують у ракетах, а також про конкретні назви підприємств, залучених до їхнього виробництва, і людей, відповідальних за роботу цих заводів.

Причини, через які Володимир Путін не може закінчити війну в Україні [АНАЛІЗ]

Велика стратегія Володимира Путіна, метою якої було встановлення контролю над Україною, перетворилася на нерозв’язний військовий глухий кут і замкнене коло безповоротно понесених витрат. Він втягнув російське суспільство в нескінченну війну, яку не може ані виграти, ані завершити.

«Поїдемо туди, де ти підпишеш усе». Як ФСБ катувала журналіста Радіо Вільна Європа

Щоб мати можливість працювати в Криму, Владислав Єсипенко був змушений вигадати собі нову особистість. Йому вдавалося переховуватися до 2021 року. Після 7 років роботи на Радіо Вільна Європа в Криму його затримало російське ФСБ.

«Маша і Ведмідь» – інструмент російської пропаганди. Київ запровадив санкції проти творців мультсеріалу

Київ дійшов висновку, що «Маша і Ведмідь» — це не лише невинна розвага, а й інструмент російського впливу та воєнної пропаганди.

Ізюм: «Місто без газети. Газета без міста»

Костянтин Григоренко, головний редактор місцевої газети в Ізюмі, протягом дев’яти місяців видавав її з іншого кінця країни. Про те, що відбувалося в Ізюмі, він тоді знав більше, ніж люди, які опинилися в пастці окупованого міста.

Повʼязані статті