Польское духовенство та Конференція Єпископату Польщі звернулися до вірян із закликом докладати зусиль до розбудови добрих польсько-українських відносин. «Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові», – написали члени Постійної ради єпископів у Зверненні щодо польсько-українського примирення. Як свідчать результати останніх соціологічних досліджень, спроба вибудувати порозуміння на ґрунті історичних розбіжностей дала протилежний результат.
Волинь не сприяє порозумінню
Коментуючи випадки зростання агресії, що виникають у відносинах між українцями та поляками, польські єпископи наголошують: усі ці події, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на осуд. Єпископи зазначають, що від початку повномасштабної війни на території України «ми весь цей час як Церква завжди стоїмо на боці тих, хто найбільше постраждав: родин жертв війни, тих, хто страждає і часто вже не має куди повертатися».
Згідно з останнім опитуванням громадської думки в Польщі, проведеним Центром дослідження громадської думки (CBOS), поляки вважають Волинську трагедію головною причиною погіршення ставлення поляків до українців.
Відповідаючи на запитання про причини погіршення ставлення поляків до українців, найбільше респондентів – 45,4% – назвали суперечки навколо Волинської трагедії та політику щодо історичних питань. На другому місці опинилося соціальне забезпечення, яке отримують українці в Польщі, – цю причину назвали 36,4% респондентів. 26,2% опитаних вважають, що провину за це несуть російські дезінформація та пропаганда. 24,4% вказали на «дії та висловлювання українських політиків щодо Польщі». Для 17,8% респондентів таким чинником став особистий досвід контактів з українцями.
Читайте також: Кремлівська квазірелігія. З циклу «Релігія в полоні некроімперії»
Конференція Єпископату Польщі із закликом до примирення
Члени Постійної ради зазначають, що Конференція Єпископату Польщі неодноразово закликала до солідарності з тими, хто потребує допомоги в Україні, та до примирення між нашими народами, які зазнали болісних ран історії. «Ми щиро віримо, що ці рани можуть загоїтися, і над ними постануть взаємна повага та примирення», – наголошують вони.
«Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові», – пишуть єпископи. «Закликаємо до чесного історичного діалогу, щоб темні сторінки нашої спільної історії були повністю з’ясовані. Також закликаємо не розпалювати націоналістичних настроїв, спрямованих проти будь-кого», – закликають ієрархи.
Насамкінець вони звертаються до державної влади із закликом «ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті, водночас забезпечуючи дотримання закону всіма, хто перебуває на території нашої країни».
Повний текст Звернення
Звернення Постійної ради єпископів щодо польсько-українського примирення
Останнім часом засоби масової інформації повідомляють про випадки дедалі більшої агресії, що виникають у відносинах між українцями та поляками. Усі ці інциденти, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на осуд.
Коли в лютому 2022 року на території України розпочалася повномасштабна війна і сотні тисяч біженців із цієї країни перетинали польський кордон, ставлення наших співвітчизників викликало захоплення та повагу в усьому світі. Ми тоді великодушно відчинили для них двері своїх будинків і квартир, а десятки гуманітарних організацій та тисячі людей доброї волі по всій країні з великою щедрістю допомагали біженцям або дістатися транзитом до інших країн, або тимчасово оселитися в Польщі.
Для біженців організовували харчування, медичну, фінансову, юридичну, душпастирську, психологічну та освітню допомогу. Від самого початку війни на передовій цієї діяльності були християнські Церкви, їхні духовенство, богопосвячені особи та миряни, «Карітас» Польщі, єпархіальні відділення «Карітас» та сотні інших благодійних організацій, парафій, католицьких рухів і товариств.
Ми ніколи не припиняли й не обмежували цього служіння нашим братам і сестрам в Україні, а також біженцям із цієї країни в Польщі, підтримуючи водночас державну та місцеву владу. Увесь цей час ми як Церква завжди стоїмо на боці тих, хто найбільше постраждав: родин жертв війни, тих, хто страждає і часто вже не має куди повертатися.
Згадані вище інциденти різко контрастують із діяльністю, яку Церква здійснює вже понад чотири роки. Конференція Єпископату Польщі неодноразово закликала до солідарності з тими, хто потребує допомоги в Україні, та до примирення між нашими народами, які, зрештою, зазнали болісних ран історії. Ми щиро віримо, що ці рани можуть загоїтися, а над ними постануть взаємна повага та примирення.
Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові. Закликаємо до чесного історичного діалогу, щоб темні сторінки нашої спільної історії були повністю з’ясовані. Також закликаємо не розпалювати національної ворожнечі та не використовувати аргументів, спрямованих проти будь-кого за національною ознакою. Звертаємося також до державної влади із закликом ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті, водночас забезпечуючи дотримання закону всіма, хто перебуває на території нашої країни.
Ченстохова, 26 серпня 2026 року
