Бюджет Росії 2026: Кремль витратить менше на армію, більше на пропаганду

Учора уряд представив Державній Думі бюджет Росії на 2026 рік. Із нього видно, що Кремль планує скоротити витрати, зокрема на соціальні виплати військовим, натомість істотно збільшити фінансування державної пропаганди. За даними аналізу американського аналітичного центру «Інститут вивчення війни» (ISW), Москва має намір наступного року виділити у півтора раза більше коштів на режимні медіа, ніж у 2025-му. Крім того, запроваджено новий державний інтернет-месенджер, який має замінити іноземні програми.

Бюджет Росії 2025. Подробиці

29 вересня російський уряд представив Державній Думі проєкт бюджету на 2026–2028 роки. Він передбачає, що доходи федерального бюджету у 2026 році становитимуть майже 40,3 трлн рублів (485 млрд доларів), а видатки – майже 44,1 трлн рублів (531 млрд доларів).

Бюджет Росії на 2026 рік передбачає:

  • 12,9 трлн рублів (155 млрд доларів) на статтю «Національна оборона» порівняно з 13,5 трлн рублів (163 млрд доларів) у 2025 році.
  • Витрати на оборону зростуть до 13,6 трлн рублів (164 млрд доларів) у 2027 р., а потім знизяться до 13 трлн рублів (156,5 млрд доларів) у 2028 р.
  • 3,9 трлн рублів (47 млрд доларів) у 2026 р. на «Національну безпеку» порівняно з 3,5 трлн рублів (42 млрд доларів) у 2025 р..
  • У 2026 році Росія планує витратити майже 38% бюджету на оборону й безпеку (проти 41% у 2025 р.).
  • 58 млрд рублів (698 млн доларів) у 2026 р. – на компенсації та соціальні виплати військовим, які загинули чи були поранені в бою, та їхнім сім’ям порівняно з 78 млрд рублів (939 млн доларів) у 2025 р..
  • Майже 13,9 млрд рублів (167 млн доларів) у 2026 р. на «Фонд Захисників Вітчизни», що підтримує російських ветеранів та їхні родини – порівняно з 34,7 млрд рублів (418 млн доларів) у 2025 р.

Загалом, за підрахунками експертів ISW, Росія скорочує витрати на оборону й безпеку у 2026 році приблизно на 200 млрд рублів (2,4 млрд доларів) порівняно з 2025 роком.

Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов нещодавно заявив, що влада очікує зниження частки доходів від продажу нафти й газу у федеральному бюджеті становитиме майже 20–22% у 2026 році, тоді як раніше вона становила майже 50%.

Кремль також оголосив про підвищення ПДВ, кошти від якого планують спрямувати на фінансування оборони та безпеки. За оцінками Міністерства фінансів РФ, у 2026 році це має дати додаткові доходи в розмірі 14,2 млрд доларів.

Читати також: Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні

Бюджет Росії на підтримку пропаганди

Російський уряд планує збільшити фінансування телевізійної пропаганди, адже доступ до інтернету та соціальних мереж у Росії й так уже обмежений. Тож громадяни здебільшого отримує знання про світ із домашніх телевізорів.

Російський опозиційний портал «Вьорстка» повідомив 29 вересня, що уряд РФ планує витратити 106,4 млрд рублів (1,28 млрд доларів) на державні телеканали у 2026 році – що є значним зростанням у порівнянні з 69,1 млрд рублів (832 млн доларів) у 2025 році.

Читати також: Хто в Росії заробляє мільярди на війні? Випускники Гарварду допомагають Москві уникати санкцій

У бюджеті Росії на 2025 рік закладено 4,5 млрд рублів (47 млн доларів) та 49 млн рублів (511 тис. доларів) на фінансування каналу SolovievLive у Telegram та новинного інтернет-агрегатора Readovka. Це, ймовірно, частина зусиль російської влади з адаптації своєї пропаганди до соціальних мереж.

У 2026 році фінансування телебачення суттєво збільшено, що свідчить про те, що Кремль знову робить ставку на традиційні канали поширення державної пропаганди. Ця тенденція набуває особливого значення з огляду на останні обмеження щодо соціальних мереж та запуск державного російського месенджера MAX. Після набуття чинності закону, який забороняє використання закордонних месенджерів російськими установами й службами, MAX має стати їхнім основним аналогом.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Чи піде Іран шляхом Росії, чи є надія на краще майбутнє?

Іран – масштаб насильства в невідомий. Січневі протести були придушені з нелюдською жорстокістю від імені режиму, який проголошує пріоритет релігійної моралі. Однак така жорстокість суперечить будь-якій моралі та будь-якій релігії. У який момент релігійно-моральна мотивація іранської влади перетворюється на некрофільну? Чи є неминучим переродження ідеологічного тоталітаризму в Ірані в некроімперіалізм – за аналогією з тим, що сталося в Росії?

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»

У такій драматичній ситуації Київ ще не був. У деяких квартирах немає світла й тепла вже тиждень. Електроенергія інколи з’являється лише на кілька годин, а потім знову зникає на 18 годин. Нині 50 багатоповерхівок повністю знеструмлені.

Екзистенційний досвід війни. Із циклу «Війна в житті людини»

Екзистенційний досвід війни охоплює не лише те, що людина спостерігає – бомбардування, кризу життєзабезпечувальної інфраструктури, руйнування, загибель людей, – а й те, що вона переживає всередині себе.

З щоденника польового медика ЗСУ: Дезертирство в армії. Дарек утік і сховався вдома [ЕПІЗОД 4]

Дезертирство в українській армії є. Про це нещодавно говорив навіть новий глава Адміністрації Президента Кирило Буданов, який заявив, що саме воно та корупція є на сьогодні найбільшими проблемами Збройних Сил. Чому солдати тікають з фронту?

Життя в окупованому Херсоні. Розповідь очевидця. Із циклу «Війна в житті людини»

«Без документів ти – шматок м'яса, – каже Віталій. – Бандитські дев'яності в порівнянні з цим – дитяча казка». Херсон – 256 днів окупації. Розповідь очевидця про терор, репресії, протести і прагнення вижити всупереч російській окупаційній владі.

Триває висування кандидатів до російської платформи при ПАРЄ. Але чи є російська опозиція суб’єктною?

Чи може громадянин держави-агресора бути політично суб’єктним, якщо вся його країна працює на війну? Поки що йдеться лише про можливість прояву політичної суб’єктності – і лише за умови, якщо така особа працюватиме на воєнну перемогу над агресором. Чи готові до цього кандидати, які нині висуваються до російської платформи при ПАРЄ?

З щоденника польового медика ЗСУ: «Тут немає свят. Чекаємо, щоб евакуювати пораненого побратима – й у відпустку» [ЕПІЗОД 3]

Який найприємніший момент у житті солдата ЗСУ? День перед відпусткою та дорога додому. Чекаєш того дня, коли вирушиш у єдино правильному напрямку. Уявляєш цю подорож заздалегідь.

Росія погрожує ударом у відповідь по Києву за «замах» на Путіна. Україна заявляє, що жодного нападу не було

Росія після переговорів у США погрожує Україні ударами по урядових будівлях і цивільних об'єктах. Заяви про можливі атаки в найближчі дні з'явилися після того, як Кремль звинуватив Київ у нібито здійсненій атаці на резиденцію Володимира Путіна.

Повʼязані статті