«Маша і Ведмідь» – один із найпопулярніших російських дитячих проєктів у світі. Тепер його творці та правовласники опинилися в українському санкційному списку. Київ дійшов висновку, що «Маша і Ведмідь» – це не просто невинна розвага, а продукт, який може використовуватися як інструмент російського впливу та воєнної пропаганди.
Рішення ухвалили на найвищому рівні української влади. 20 серпня Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти росіян та організацій, пов’язаних із виробництвом і розповсюдженням серіалу. Обмеження запроваджено щодо п’яти осіб і чотирьох організацій.
У центрі справи опинилася студія Animaccord – виробник і правовласник серіалу «Маша і Ведмідь». Санкції також стосуються осіб, пов’язаних із керівництвом студії та створенням серіалу, зокрема його засновника, генерального директора, сценариста, режисера, продюсера та співавторів.
Українська влада аргументує це тим, що діяльність цих суб’єктів пов’язана з Росією, а частина доходів надходить до російського бюджету.
Йдеться не лише про мультсеріал
Український Центр протидії дезінформації вважає, що популярний серіал може використовуватися як елемент російської «м’якої сили». На думку центру, проблема передусім полягає в тому, що елементи російського воєнного наративу досягають дитячої аудиторії – людей, особливо сприйнятливих до формування картини світу через культуру та розваги.
Київ також звертає увагу на масштаб популярності цього продукту. 2025 року українськомовний канал «Маша і Ведмідь» на YouTube, за повідомленнями, зібрав понад 800 мільйонів переглядів. Канал має понад 18 мільйонів підписників і належить до найпопулярніших дитячих каналів, доступних в українському сегменті YouTube.
Українські служби вже раніше звертали увагу на цю проблему. Перші спроби заборонити дитячий серіал з’явилися 2017 року, а в жовтні 2025 року питання знову актуалізувалося, про що писав головний редактор PostPravda Пьотр Кашувара.
Тепер, після офіційного запровадження санкцій, українська влада отримала можливість вживати заходів щодо платформ, які транслюють серіал. Міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що підставою для переговорів із такими сервісами, як Netflix чи YouTube, може стати саме запроваджений санкційний режим.
Netflix підлив оливи у вогонь
Ситуація набула розголосу після рішення Netflix придбати права на наступні сезони. Платформа, яка вже багато років транслює серіал, вирішила придбати права на восьмий і дев’ятий сезони. В Україні це спричинило хвилю критики. Частина користувачів заявила про намір відмовитися від передплати, а в соціальних мережах почали лунати заклики запровадити санкції також проти виробника.
Парадокс у тому, що продукт, який українська влада сьогодні розглядає як елемент російського впливу, водночас залишається надзвичайно успішним комерційним проєктом. Його популярність далеко виходить за межі Росії та країн колишнього СРСР. Саме цей міжнародний масштаб перетворює проблему довкола мультфільму «Маша та Ведмідь» вже не просто суто українсько-російським конфліктом щодо культури.
«Маша і Ведмідь» у Великій Британії
У липні про серіал дискутували у Великій Британії. Понад 50 парламентаріїв із шести партій звернулися до міністерки культури Лізи Ненді із закликом вилучити серіал зі стримінгових сервісів. Серед підписантів були представники Лейбористської партії, Консервативної партії, Ліберальних демократів, Партії зелених, Шотландської національної партії та Партії Уельсу..
За даними BBC, парламентарії визнали серіал прикладом російської «м’якої сили» й заявили, що його посил аж ніяк не можна назвати особливо витонченим. Їхню увагу, зокрема, привернула сцена з одного з найперших епізодів, у якій Маша, захищаючи город Ведмедя, надягає шапку, що нагадує головні убори співробітників НКВС, а потім – шолом російського танкіста.
Серіал і раніше критикували з подібних причин. 2018 року британські медіа звертали увагу на можливе політичне значення серіалу, а звинувачення в його пропагандистському характері лунали також у Фінляндії, Естонії та Литві.
Однак це не означає, що наявність російських алюзій у серіалі є доказом свідомо здійснюваної пропагандистської операції. Самі творці відкидали такі звинувачення. Отже, суперечка стосується також інтерпретації: чи є елементи радянської символіки навмисним політичним повідомленням, чи лише частиною російського культурного контексту серіалу?
«Маша і Ведмідь»: про які символи йдеться?
Найчастіше згадуваним прикладом, який наводить також BBC, залишається епізод «Кордон на замку». У ньому Маша намагається захистити город Ведмедя, а під час гри використовує елементи, що асоціюються з військом та органами безпеки СРСР. Особливу увагу привернула кашкет НКВС з червоною зіркою. 2015 року подібний образ також використали в офіційному промоційному профілі серіалу в соціальних мережах.
Для частини глядачів у Центральній та Східній Європі це не нейтральний символ. НКВС асоціюється з репресіями, депортаціями та придушенням рухів за незалежність. У країнах Балтії радянська символіка додатково безпосередньо пов’язана з досвідом окупації.
Тому після рішення Netflix щодо нових сезонів міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна попереджав, що російський тиск не обмежується зброєю. На його думку, Кремль може використовувати також наративи й масову культуру для формування впливів, несприятливих для демократії.
Україна та війна із серіалом «Маша і Ведмідь»
Отже, рішення Володимира Зеленського, ухвалене в четвер, є підсумком багаторічної дискусії, а не реакцією на якийсь конкретний епізод чи рішення Netflix. Українське рішення вписується в ширшу політику обмеження російської присутності в інформаційному та культурному просторі. В умовах війни межа між розвагами, бізнесом та інформаційним впливом для української влади стала значно менш чіткою, ніж до 2022 року.
«Маша і Ведмідь» у цьому сенсі є особливим випадком. Серіал прямо не розповідає ані про політику, ані про війну, а його герої є передусім персонажами дитячої комедії. Водночас саме завдяки цьому він може досягати мільйонів глядачів без типових ознак політичного повідомлення, чим потенційно може вправно користуватися система пропаганди та дезінформації, що походять із Кремля.
Читайте також: Ізюм: «Місто без газети. Газета без міста»
