Попри те, що, очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі заспокоює, що витоку радіації не зафіксовано, водночас він вважає, що Україна має якнайшвидше розпочати ремонт саркофага в Чорнобилі після російської атаки дрона «Шахед», не чекаючи завершення війни. «Навіть два роки очікування без дій – це надто довго, і ліпше почати працювати над цим уже зараз», – заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії під час зустрічі з журналістами в Києві. Дешево це не обійдеться: за оцінками, відновлення арки над саркофагом може коштувати понад 500 млн євро.
Рафаель Гроссі: ізоляції реактора вже не існує
Цитований у медіа Рафаель Гроссі визнав, що нова безпечна арка, збудована над бетонним саркофагом реактора, зазнала серйозних пошкоджень. Ця конструкція забезпечувала ізоляцію саркофага, руїн будівлі та ядерного палива після аварії на атомній електростанції. Тепер, як зазначає генеральний директор МАГАТЕ, повної ізоляції фактично не існує. «Однак це не означає, що стався витік радіації», – підкреслив він.
Міжнародне агентство з атомної енергії дослідило стан укриття та підготувало комплексний звіт із цього питання. «Якщо ми будемо чекати надто довго, зросте загроза для саркофага і можливості впоратися з ситуацією. Ми не можемо чекати два чи три роки й нічого не робити», – зазначив Рафаель Гроссі.
Арка над саркофагом була пошкоджена 14 лютого 2025 року внаслідок удару російського бойового дрона «Шахед». Як заявив директор Чорнобильської атомної електростанції Сергій Тараканов в інтерв’ю BBC News Україна, це може мати наслідки на роки. За його словами, удар утворив величезний отвір в захисній оболонці саркофага четвертого реактора та викликав пожежу, яка тривала кілька тижнів. Під час пожежі вигоріла значна частина герметичної мембрани склепіння. Також пожежникам довелося зробити 340 отворів у цій мембрані арки, щоб локалізувати осередки займання.
«Я дуже оптимістично налаштований щодо збору коштів на ремонт. Я не помітив жодного опору. Люди повністю усвідомлюють необхідність його проведення. Технічні аспекти ремонту вже затверджені. Не виглядає так, нібито український уряд просить гроші лише для того, щоб відреставрувати його і покращити зовнішній вигляд. Це справді терміново, і це потрібно зробити», – підкреслив Рафаель Гроссі.
Нова захисна оболонка залишається неушкодженою, але наразі не є герметичною, – пояснює Тараканов. Арка над «Саркофагом» складається з внутрішньої та зовнішньої оболонок, так званого кільцевого зазору. Під час будівництва було використано багато кілометрів товстих металевих панелей, які герметично закрили зруйнований ядерний реактор і все, що в ньому знаходилося. Також були спроєктовані спеціальні вентиляційні системи для підтримання певного рівня вологості та уповільнення корозії конструкції. Важливо було й зберігати різницю тиску між кільцевим зазором і основним простором, що створювало додатковий бар’єр для радіації.
«Оскільки немає герметичної мембрани, то вся ця система не працює. Зараз існує вільне сполучення між внутрішньою частиною арки та зовнішнім світом. Ми не можемо підтримувати там потрібну вологість. Як наслідок, очікуємо, що корозія почне прискорюватись десь з 2030 року», – каже Тараканов, якого цитує BBC News Україна. Отже, існує ризик, що конструкція просто іржавітиме.
За словами директора Чорнобильської атомної електростанції, ситуація наразі стабільна, і жодного зростання радіаційного фону не зафіксовано.
Однак майже щодня над зоною відчуження пролітають російські дрони, наприклад, у напрямку Києва, а окрім самої атомної електростанції, у цій зоні розташовано низку інших об’єктів, пошкодження яких могло б спричинити радіоактивну катастрофу. До них належать різноманітні сховища відпрацьованого ядерного палива, а також комплекси з переробки твердих і рідких ядерних відходів. «У разі влучання у будь-який з цих об’єктів це буде радіоактивне забруднення території», – зазначає Тараканов.
Ремонт арки над Чорнобилем. Наступні етапи
На початку жовтня 2025 року отвір у зовнішній оболонці арки було закрито захисним екраном. Наступний етап, за словами директора Чорнобильської АЕС, передбачає закупорювання 340 отворів у мембрані. Українські підрядники мають виконати це до кінця 2026 року.
Однак, за його словами, попереду ще складніше завдання – відновлення повної герметичності арки, щоб утримувати радіоактивні речовини всередині. Як саме це буде зроблено – невідомо. Французькі інженери, які збудували оболонку, мають розробити технологію ремонту самої арки. «Зараз такої технології не існує», – зазначає директор станції.
Коли будували укриття, роботи велися не безпосередньо над реактором, а за 160 метрів від нього – у зоні, де рівень радіації був нижчим. Конструкцію збудували там, де люди могли працювати, а потім перемістили й накрили нею реактор. Мембрана, яка згоріла після удару дрона, розташована всередині арки. Це означає, що роботи доведеться проводити вже над самим саркофагом, де рівень радіації високий. «У місці з таким високим рівнем опромінювання людина може працювати не більше 20 годин на рік», – говорить Тараканов.
Щоб арка знову стала герметичною, необхідно замінити всі пошкоджені мембрани, відремонтувати системи обслуговування головних кранів і сталевих несучих конструкцій, а також відновити повну герметичність зовнішньої оболонки. Якщо роботи розпочнуться негайно, є шанс, що всі захисні функції буде повністю відновлено до 2030 року.
За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, ремонт може коштувати 500 мільйонів євро. Україна звернулася по допомогу. «Покладаємося на добру волю донорів, що ці гроші зберуть за 2–3 роки», – каже директор Чорнобильської атомної електростанції.
Наразі підписано угоду на першу частину ремонту, яка триватиме 18 місяців і коштуватиме майже 30 мільйонів євро. Нове безпечне укриття, тобто арку, було збудовано з розрахунковим терміном експлуатації у сто років, щоб дати майбутнім поколінням час вирішити, що робити з небезпечними залишками блоку № 4, які знаходяться під ним, а також щоб безпечно демонтувати нестабільні конструкції старого саркофага.
«Усередині є сотні тон палива – це така застигла лава з рештків ядерного палива, з бетону, металевих конструкцій. Нам потрібно ці рештки дістати й зберегти десь. Тому нам потрібні ці 100 років, щоб спланувати подальшу роботу», – зазначає директор Чорнобильської АЕС.
Не лише радіація становить загрозу
Директор наголошує, що ще однією серйозною загрозою для Чорнобильської АЕС і всієї зони відчуження є перебої з електропостачанням, тобто повна втрата живлення станції внаслідок російських атак. За останні шість місяців станція в Чорнобилі чотири рази залишалася без електроенергії.
Сергій Тараканов нагадує про аварію на японській атомній електростанції «Фукусіма» у 2011 році, яка призвела до радіоактивного забруднення великої території. Ця аварія почалася саме з втрати зовнішнього електропостачання.
Директор станції повідомив, що з трьох енергоблоків у Чорнобилі, які виводяться з експлуатації, було вивантажено 21 000 відпрацьованих паливних збірок, що зберігаються на території станції. Паливна збірка – це блок ядерного палива, розміщений у реакторі для виробництва тепла та електроенергії.
У чорнобильській зоні також розташоване найбільше у світі сховище ядерного палива. «Це паливо все ще генерує тепло і для його охолодження потрібна електроенергія», – пояснює Сергій Тараканов.
