Гібридна війна проти Європейського Союзу. Чи стане Молдова зброєю Кремля?

«Молдова може стати базою для гібридної війни проти ЄС», – вважає Майя Санду, президентка Молдови. Гібридна війна Кремля передбачає, зокрема, дезінформацію, кібератаки, а також скуповування голосів, що мають схилити результати вересневих парламентських виборів на користь Москви.

Гібридна війна проти ЄС

«НАТО готує Молдову стати другою Україною», – заявила речниця Кремля Марія Захарова. На її думку, про це свідчать спільні військові навчання та мілітаризація країни, – стверджує російська пропагандистка. Захарова переконує, що НАТО готує Молдову до ролі прифронтової держави. За її словами, у 2024 році відбулося 30 спільних маневрів за участю молдовських і натівських військових. Речниця Кремля наголосила, що Кишинів поглиблює співпрацю з державами-членами Альянсу, а спільні військові навчання є цьому підтвердженням.

Натомість президентка країни Майя Санду вважає, що Росія хоче перетворити Молдову на плацдарм для гібридної війни з Європейським Союзом. Адже Кишинів готується до парламентських виборів у вересні, й, за словами чинної влади, Москва активізує кампанію з дезінформації з метою вплинути на результати голосування. Майя Санду нагадує, що Росія давно використовує Придністров’я для дестабілізації країни. Цей регіон порівнюють з українським Донбасом або з грузинськими Осетією й Абхазією, які вже багато років перебувають під окупацією Кремля.

Які інструменти має Росія, щоб і далі вести гібридну війну?

«Росія використовує різноманітні інструменти для втручання в наші політичні процеси та вибори. Ми бачили це минулого року, і ми побачимо ще більше цього року, тому що на кону демократичне та європейське майбутнє Молдови та безпека регіону. Консолідація демократичної осі у Східній Європі стане чітким сигналом того, що авторитарному втручанню можна протистояти єдністю та стійкістю. Незаконне фінансування політичних партій – один із методів Москви; втручання в автономні регіони – Придністров’я та Гагаузія – ще один. Якщо Росія знову припинить постачання газу на лівий берег Дністра, ми готові допомогти. Також є кібератаки, схеми підкупу голосів та дезінформація», – сказала Санду в інтерв’ю німецькому виданню Der Standard.

Санду переконана, що уряд Молдови має докази скуповування голосів 140 000 осіб у першому турі президентських виборів 2024 року. За населення 2,5 мільйона це становить від восьми до десяти відсотків електорату.

– На виборчих дільницях по всій Європі були хибні попередження про бомби, щоб відбити бажання у людей голосувати. Були підпали будівель Центральної виборчої комісії та поліцейських машин, щоб створити хаос та поширити страх. Щодо дезінформації: я зустрічаю багато людей, які голосували за мене як за президента, але на референдумі виступили проти ЄС, бо повірили дезінформації. Основна увага зосереджувалась на загрозі для ЛГБТК+ людей, у чому певну роль відіграла Церква. Також поширювалися фейкові відомості, що ЄС скуповує землю в нашій країні. Однак останнім часом ми наполегливо працюємо над зміцненням стійкості інституцій та громадянського суспільства – через незалежні ЗМІ, суворіші закони про фінансування кампаній, а також через діалог з людьми. Важливі обговорення в сім’ях, особливо освіта від людей з діаспори. Щоб вони дізналися, яке насправді життя в ЄС і яке воно в Росії, – пояснює президентка Молдови.

Гібридна війна проти Європейського Союзу. Чи стане Молдова зброєю Кремля?
На фото: Майя Санду дякує Україні за підтримку. Джерело: facebook.com/maia.sandu.

Молдова в ЄС і НАТО

Молдова визначила для себе термін інтеграції до ЄС – до 2030 року, з моменту подання заявки на членство разом з Україною.

– Ми вважаємо, що зможемо завершити процес аналізу законодавчої бази та реформ Молдови на відповідність вимогам ЄС до вересня 2025 року та готові розпочати переговори щодо перших ключових напрямів. Ми маємо потенціал і сподіваємося, що ця сильна політична воля буде наявна й після парламентських виборів цієї осені, – додає Майя Санду.

Поки що Молдова не планує вступу до НАТО. Вона також витрачає дуже мало на озброєння – лише 0,6% ВВП. Це далеко від рекомендованого Альянсом рівня у 5%.

– Нейтралітет закріплений у нашій конституції, і більшість молдован вважають, що Молдова повинна залишатися нейтральною. Ми поважаємо цю волю народу. Звичайно, ми стурбовані безпекою та проблемами й робимо багато для зміцнення стійкості нашої країни. Наразі безпеку та мир Молдови захищає Україна. Ми дуже вдячні за це, як і країнам, які підтримали Україну. І Україні знадобиться ще більше підтримки. Ми зробимо все, щоб Росія не контролювала Молдову та не використовувала її проти України й проти країн-членів ЄС. Якщо Росія прийде до влади в Молдові, країна стане базою для гібридної війни проти ЄС, – заявила Санду в інтерв’ю Der Standard.

Загроза з Придністров’я і гібридна війна

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речану нещодавно в інтерв’ю Financial Times заявив, що Росія готова відправити до Придністров’я 10 000 солдатів. На його думку, мета Москви – дестабілізувати Молдову й утворити в Кишиневі уряд, контрольований Кремлем.

– Кошти на ці провокації виділяються через тіньові схеми. Наприклад, через неурядові організації, на кшталт «Євразії», – розповів у розмові з RFI Ukrainian Сергій Герасимчук.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, Росія також посилює дипломатичний тиск на Молдову й намагається створювати загрози безпеці всередині країни.

– Дестабілізація Молдови створює значні ризики найперше для України та Румунії, – заявив Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці. Експерт додає, що в окупованому росіянами Придністров’ї перебувають близько вісьмох тисяч військових (місцева армія і так звані російські миротворці). І хоча вони не мають можливості завозити туди техніку, втім повільна ротація особового складу таки відбувається – для цього росіяни використовують дипломатичне прикриття.

– Враховуючи те, що електоральні вподобання між проєвропейськими та проросійськими постійно коливаються, Кремль не збирається відпускати Молдову. Я нагадаю, що коли росіяни планували десантну операцію проти Одеси у 2022 році, то другим її етапом була атака з Придністров’я, – зазначив Дмитро Жмайло в коментарі для RFI Ukrainian.

Парламентські вибори в Молдові

Майже всі політичні гравці на молдовській арені вже заявили про намір брати участь у виборах. Щоб потрапити до парламенту, партії мають подолати 5%, бар’єр, а політичні блоки – 7%. Розгляньмо деякі сили, які змагатимуться між собою восени на парламентських виборах.

Політичні сили, які виступають за об’єднання Молдови з Румунією, тобто так звані юніоністські партії, нині сильно розпорошені, хоча тривають переговори про створення єдиного блоку. Юніоністи належать до небагатьох політичних формувань, які не ведуть агресивної кампанії проти президентки Маї Санду та її політичного табору. Однак їхні шанси здобути мандати в парламенті є дуже обмеженими. Політичні сили такого спрямування швидко втрачають підтримку суспільства. Останньою юніоністською партією, що потрапила до молдовського парламенту, була Ліберальна партія у скликанні 2014–2019 років.

Серед проєвропейських партій домінує пропрезидентська Партія дії та солідарності (PAS), яка згідно з соціологічними опитуваннями, за даними IData, має підтримку на рівні близько 27%. Як зазначає Віталій Андрієвський, директор Інституту ефективної політики, ця партія припинила нарощувати підтримку, що, на його думку, пов’язано зі стратегією відбору кандидатів, зокрема, із залученням знаменитостей та активістів.

Ще однією, хоча значно меншою, проєвропейською силою є блок Împreună («Разом»), створений колишніми соратниками Маї Санду, які залишили її партію. До його складу також входять громадські діячі та представники дрібніших політичних формувань. Водночас у соцопитуваннях цей блок отримує підтримку на рівні статистичної похибки.

Гібридна війна проти Європейського Союзу. Чи стане Молдова зброєю Кремля?
На фото: Перший саміт Молдова – ЄС у Кишиневі. Джерело: facebook.com/maia.sandu.

На політичній сцені Молдови також з’являються сили, які позиціонують себе як центристські. Наприклад, блок «Альтернатива», одним із лідерів якого є Александр Стояногло – суперник Маї Санду на попередніх президентських виборах. Хоча він у підсумку програв, у самій Молдові показав ліпший результат, ніж Санду, поступившись головним чином через відсутність підтримки з боку діаспори. Серед лідерів «Альтернативи» – колишні члени Партії соціалістів, зокрема колишній прем’єр-міністр Іон Кіку та мер Кишинева Іон Чебан. За даними опитувань IData, блок може розраховувати на майже 7% підтримки. Хоча його лідери декларують проєвропейську позицію, водночас наголошують на збереженні нейтралітету Молдови щодо НАТО.

Втім, Віталій Андрієвський зазначає, що існують підстави вважати цю силу пов’язаною з Москвою. Хоча офіційно вона не висловлюється щодо війни, уникає також таких тем, як присутність російських військ у Придністров’ї, що, на його думку, порушує принцип нейтралітету держави.

Ще одним гравцем у цьому політичному спектрі є Партія „Наша Партія” (Partidul nostru) мера Бєльців Ренато Усатого. Цей політик дистанціюється як від євроінтеграції, так і від зближення з Росією. Хоча він часто критикує президентку Санду, не виключає можливості співпраці з нею. Водночас партія не має реальних шансів пройти до парламенту.

Проросійські сили в Молдові

На боці проросійських сил спостерігаються спроби консолідації. Метою є створення потужного блоку, який, згідно з опитуваннями, може стати головним суперником правлячої партії. Основу цього блоку становлять: Партія соціалістів колишнього президента Ігоря Додона, комуністи, а також партія Inima Moldovei («Серце Молдови») колишньої лідерки Гагаузії Ірини Влах. Як зазначає Андрієвський, учасники цього блоку нещодавно з’явилися на Петербурзькому економічному форумі, що може свідчити про тісні зв’язки з Росією. Якщо Москва надасть їм фінансову підтримку, їхній вплив може зрости.

Особливої уваги заслуговує Блок Перемоги (Blocul Victorie), пов’язаний з олігархом Іланом Шором, який переховується від правосуддя. Бізнесмен перебуває в Росії, а в Молдові його засуджено за фінансові злочини. Його також підозрюють у спробі масового підкупу виборців під час останніх президентських виборів. Попри це, його політична сила має великі шанси подолати виборчий бар’єр. Утім, досі невідомо, чи допустять її до виборів – проти її членів тривають розслідування.

Також зростає значення партії Вікторії Фуртуні. На початку року вона очолила політичне формування „Велика Молдова” (Mołdawia Mare), яке також пов’язане з Іланом Шором. Хоча Фуртуня офіційно представляє проросійську позицію, вона почала декларувати націоналістичні погляди. Досі невідомо, чи піде ця партія на вибори самостійно, чи приєднається до іншого політичного проєкту.

Парламентські вибори в Молдові призначено на 28 вересня цього року. Росія також звинувачує країни Балтії, зокрема Естонію, у спробах мілітаризації з боку НАТО.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Каракас роками підтримував терористів. Саме так функціонували тренувальні табори ісламських радикалів у Венесуелі [РОЗСЛІДУВАННЯ АНТОНІО САЛАСА]

Антоніо Салас розповів, як і де тренуються ісламські терористи. Він йшов слідами, які привели його з Палестини до Венесуели. Щоб з’ясувати, як побудовані структури вбивць «Хезболли» і як між собою пов’язані світові злочинні мережі, іспанський журналіст став одним із них і так прожив п’ять років. За те, що він зробив, над ним висить багато смертних вироків. Його хочуть убити нацисти, мафія і терористи. Нам вдалося з ним поговорити.

Вибори в Угорщині. Що робитимуть ЄС, Росія та Україна, якщо Віктор Орбан втратить владу?

Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?

Персональна провина і почуття колективної провини за загарбницьку війну

У черговій статті «Словника війни» на PostPravda.Info Миколай Карпіцький розглядає поняття провини. Чи всі росіяни винні у війні? Чи можна говорити про колективну провину, чи провина може бути лише персональною? Як виникає почуття колективної провини?

Росія – інформаційне гетто в інформаційному суспільстві

Вже понад чверть століття в Росії встановлена диктатура, і за цей час світ встиг невпізнанно змінитися – відбулася глобальна інформаційна революція. Чи є місце диктатурам у новому глобальному інформаційному суспільстві? Про те, як Володимир Путін намагається контролювати цифрове середовище та інтернет-спілкування, перетворюючи Росію на інформаційне гетто, розповідає публіцист з Естонії Андрій Кузічкін.

Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці.

Найпоширенішим ім’ям серед загиблих за Путіна є Мохамед, а владу на Кремлі захищають «преторіанці» [АНАЛІЗ]

Путін створив навколо себе гігантську армію приватних «преторіанців», які повинні охороняти його так, як колись охороняли римського імператора. Сьогодні Росгвардія, головним завданням якої є захист системи та кремлівського двору, налічує 400 тисяч військових. На фронті в Україні воює натомість 600 тисяч.

13 березня 2014 року: перша жертва війни на Донбасі. Очевидцем цих подій був священик із Донецька Сергій Косяк

Перша жертва війни Росії проти України була вбита не ракетою чи бомбою, а звичайним ножем на вулиці Донецька. Це сталося 12 років тому – 13 березня 2014 року. Однак справжньою зброєю був не ніж, а російська пропаганда, яка розповідала, нібито владу в Києві захопила «київська хунта», що відправила автобуси з «нацистами» для розправи над жителями Донецька. Згадуючи трагічні події весни 2014 року, Миколай Карпіцький протиставляє кремлівському наративу історичне свідчення очевидця подій у Донецьку. Це Сергій Косяк, український священик.

Хто такий Володимир Мединський, радник Путіна і керівник мирних переговорів Москви? Він волів би воювати з поляками, а не з українцями

Як посередній і суперечливий російський історик став однією з найближчих осіб Путіна? Чому саме Мединський розмовляв з українцями на білоруському кордоні у 2022 році одразу після початку вторгнення, а також брав участь у найважливіших обмінах полоненими, зокрема командирів «Азову» та оборонців «Азовсталі» восени того ж року? Кажуть, що його бачення імперської історії Росії збігається з поглядами Путіна. Але чи цього достатньо, щоб бути настільки близьким до диктатора?

Повʼязані статті