«Молдова може стати базою для гібридної війни проти ЄС», – вважає Майя Санду, президентка Молдови. Гібридна війна Кремля передбачає, зокрема, дезінформацію, кібератаки, а також скуповування голосів, що мають схилити результати вересневих парламентських виборів на користь Москви.
Гібридна війна проти ЄС
«НАТО готує Молдову стати другою Україною», – заявила речниця Кремля Марія Захарова. На її думку, про це свідчать спільні військові навчання та мілітаризація країни, – стверджує російська пропагандистка. Захарова переконує, що НАТО готує Молдову до ролі прифронтової держави. За її словами, у 2024 році відбулося 30 спільних маневрів за участю молдовських і натівських військових. Речниця Кремля наголосила, що Кишинів поглиблює співпрацю з державами-членами Альянсу, а спільні військові навчання є цьому підтвердженням.
Натомість президентка країни Майя Санду вважає, що Росія хоче перетворити Молдову на плацдарм для гібридної війни з Європейським Союзом. Адже Кишинів готується до парламентських виборів у вересні, й, за словами чинної влади, Москва активізує кампанію з дезінформації з метою вплинути на результати голосування. Майя Санду нагадує, що Росія давно використовує Придністров’я для дестабілізації країни. Цей регіон порівнюють з українським Донбасом або з грузинськими Осетією й Абхазією, які вже багато років перебувають під окупацією Кремля.
Які інструменти має Росія, щоб і далі вести гібридну війну?
«Росія використовує різноманітні інструменти для втручання в наші політичні процеси та вибори. Ми бачили це минулого року, і ми побачимо ще більше цього року, тому що на кону демократичне та європейське майбутнє Молдови та безпека регіону. Консолідація демократичної осі у Східній Європі стане чітким сигналом того, що авторитарному втручанню можна протистояти єдністю та стійкістю. Незаконне фінансування політичних партій – один із методів Москви; втручання в автономні регіони – Придністров’я та Гагаузія – ще один. Якщо Росія знову припинить постачання газу на лівий берег Дністра, ми готові допомогти. Також є кібератаки, схеми підкупу голосів та дезінформація», – сказала Санду в інтерв’ю німецькому виданню Der Standard.
Санду переконана, що уряд Молдови має докази скуповування голосів 140 000 осіб у першому турі президентських виборів 2024 року. За населення 2,5 мільйона це становить від восьми до десяти відсотків електорату.
– На виборчих дільницях по всій Європі були хибні попередження про бомби, щоб відбити бажання у людей голосувати. Були підпали будівель Центральної виборчої комісії та поліцейських машин, щоб створити хаос та поширити страх. Щодо дезінформації: я зустрічаю багато людей, які голосували за мене як за президента, але на референдумі виступили проти ЄС, бо повірили дезінформації. Основна увага зосереджувалась на загрозі для ЛГБТК+ людей, у чому певну роль відіграла Церква. Також поширювалися фейкові відомості, що ЄС скуповує землю в нашій країні. Однак останнім часом ми наполегливо працюємо над зміцненням стійкості інституцій та громадянського суспільства – через незалежні ЗМІ, суворіші закони про фінансування кампаній, а також через діалог з людьми. Важливі обговорення в сім’ях, особливо освіта від людей з діаспори. Щоб вони дізналися, яке насправді життя в ЄС і яке воно в Росії, – пояснює президентка Молдови.
Молдова в ЄС і НАТО
Молдова визначила для себе термін інтеграції до ЄС – до 2030 року, з моменту подання заявки на членство разом з Україною.
– Ми вважаємо, що зможемо завершити процес аналізу законодавчої бази та реформ Молдови на відповідність вимогам ЄС до вересня 2025 року та готові розпочати переговори щодо перших ключових напрямів. Ми маємо потенціал і сподіваємося, що ця сильна політична воля буде наявна й після парламентських виборів цієї осені, – додає Майя Санду.
Поки що Молдова не планує вступу до НАТО. Вона також витрачає дуже мало на озброєння – лише 0,6% ВВП. Це далеко від рекомендованого Альянсом рівня у 5%.
– Нейтралітет закріплений у нашій конституції, і більшість молдован вважають, що Молдова повинна залишатися нейтральною. Ми поважаємо цю волю народу. Звичайно, ми стурбовані безпекою та проблемами й робимо багато для зміцнення стійкості нашої країни. Наразі безпеку та мир Молдови захищає Україна. Ми дуже вдячні за це, як і країнам, які підтримали Україну. І Україні знадобиться ще більше підтримки. Ми зробимо все, щоб Росія не контролювала Молдову та не використовувала її проти України й проти країн-членів ЄС. Якщо Росія прийде до влади в Молдові, країна стане базою для гібридної війни проти ЄС, – заявила Санду в інтерв’ю Der Standard.
Загроза з Придністров’я і гібридна війна
Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речану нещодавно в інтерв’ю Financial Times заявив, що Росія готова відправити до Придністров’я 10 000 солдатів. На його думку, мета Москви – дестабілізувати Молдову й утворити в Кишиневі уряд, контрольований Кремлем.
– Кошти на ці провокації виділяються через тіньові схеми. Наприклад, через неурядові організації, на кшталт «Євразії», – розповів у розмові з RFI Ukrainian Сергій Герасимчук.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, Росія також посилює дипломатичний тиск на Молдову й намагається створювати загрози безпеці всередині країни.
– Дестабілізація Молдови створює значні ризики найперше для України та Румунії, – заявив Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці. Експерт додає, що в окупованому росіянами Придністров’ї перебувають близько вісьмох тисяч військових (місцева армія і так звані російські миротворці). І хоча вони не мають можливості завозити туди техніку, втім повільна ротація особового складу таки відбувається – для цього росіяни використовують дипломатичне прикриття.
– Враховуючи те, що електоральні вподобання між проєвропейськими та проросійськими постійно коливаються, Кремль не збирається відпускати Молдову. Я нагадаю, що коли росіяни планували десантну операцію проти Одеси у 2022 році, то другим її етапом була атака з Придністров’я, – зазначив Дмитро Жмайло в коментарі для RFI Ukrainian.
Парламентські вибори в Молдові
Майже всі політичні гравці на молдовській арені вже заявили про намір брати участь у виборах. Щоб потрапити до парламенту, партії мають подолати 5%, бар’єр, а політичні блоки – 7%. Розгляньмо деякі сили, які змагатимуться між собою восени на парламентських виборах.
Політичні сили, які виступають за об’єднання Молдови з Румунією, тобто так звані юніоністські партії, нині сильно розпорошені, хоча тривають переговори про створення єдиного блоку. Юніоністи належать до небагатьох політичних формувань, які не ведуть агресивної кампанії проти президентки Маї Санду та її політичного табору. Однак їхні шанси здобути мандати в парламенті є дуже обмеженими. Політичні сили такого спрямування швидко втрачають підтримку суспільства. Останньою юніоністською партією, що потрапила до молдовського парламенту, була Ліберальна партія у скликанні 2014–2019 років.
Серед проєвропейських партій домінує пропрезидентська Партія дії та солідарності (PAS), яка згідно з соціологічними опитуваннями, за даними IData, має підтримку на рівні близько 27%. Як зазначає Віталій Андрієвський, директор Інституту ефективної політики, ця партія припинила нарощувати підтримку, що, на його думку, пов’язано зі стратегією відбору кандидатів, зокрема, із залученням знаменитостей та активістів.
Ще однією, хоча значно меншою, проєвропейською силою є блок Împreună («Разом»), створений колишніми соратниками Маї Санду, які залишили її партію. До його складу також входять громадські діячі та представники дрібніших політичних формувань. Водночас у соцопитуваннях цей блок отримує підтримку на рівні статистичної похибки.
На політичній сцені Молдови також з’являються сили, які позиціонують себе як центристські. Наприклад, блок «Альтернатива», одним із лідерів якого є Александр Стояногло – суперник Маї Санду на попередніх президентських виборах. Хоча він у підсумку програв, у самій Молдові показав ліпший результат, ніж Санду, поступившись головним чином через відсутність підтримки з боку діаспори. Серед лідерів «Альтернативи» – колишні члени Партії соціалістів, зокрема колишній прем’єр-міністр Іон Кіку та мер Кишинева Іон Чебан. За даними опитувань IData, блок може розраховувати на майже 7% підтримки. Хоча його лідери декларують проєвропейську позицію, водночас наголошують на збереженні нейтралітету Молдови щодо НАТО.
Втім, Віталій Андрієвський зазначає, що існують підстави вважати цю силу пов’язаною з Москвою. Хоча офіційно вона не висловлюється щодо війни, уникає також таких тем, як присутність російських військ у Придністров’ї, що, на його думку, порушує принцип нейтралітету держави.
Ще одним гравцем у цьому політичному спектрі є Партія „Наша Партія” (Partidul nostru) мера Бєльців Ренато Усатого. Цей політик дистанціюється як від євроінтеграції, так і від зближення з Росією. Хоча він часто критикує президентку Санду, не виключає можливості співпраці з нею. Водночас партія не має реальних шансів пройти до парламенту.
Проросійські сили в Молдові
На боці проросійських сил спостерігаються спроби консолідації. Метою є створення потужного блоку, який, згідно з опитуваннями, може стати головним суперником правлячої партії. Основу цього блоку становлять: Партія соціалістів колишнього президента Ігоря Додона, комуністи, а також партія Inima Moldovei («Серце Молдови») колишньої лідерки Гагаузії Ірини Влах. Як зазначає Андрієвський, учасники цього блоку нещодавно з’явилися на Петербурзькому економічному форумі, що може свідчити про тісні зв’язки з Росією. Якщо Москва надасть їм фінансову підтримку, їхній вплив може зрости.
Особливої уваги заслуговує Блок Перемоги (Blocul Victorie), пов’язаний з олігархом Іланом Шором, який переховується від правосуддя. Бізнесмен перебуває в Росії, а в Молдові його засуджено за фінансові злочини. Його також підозрюють у спробі масового підкупу виборців під час останніх президентських виборів. Попри це, його політична сила має великі шанси подолати виборчий бар’єр. Утім, досі невідомо, чи допустять її до виборів – проти її членів тривають розслідування.
Також зростає значення партії Вікторії Фуртуні. На початку року вона очолила політичне формування „Велика Молдова” (Mołdawia Mare), яке також пов’язане з Іланом Шором. Хоча Фуртуня офіційно представляє проросійську позицію, вона почала декларувати націоналістичні погляди. Досі невідомо, чи піде ця партія на вибори самостійно, чи приєднається до іншого політичного проєкту.
Парламентські вибори в Молдові призначено на 28 вересня цього року. Росія також звинувачує країни Балтії, зокрема Естонію, у спробах мілітаризації з боку НАТО.
