На початку липня Сполучені Штати скасували військові навчання в Грузії на невизначений термін. Через кілька днів Європейський Союз заморозив 30 мільйонів євро, призначених для субсидування грузинської армії, а посол ЄС Павел Герчинський заявив, що інтеграція Грузії в європейські структури призупиняється.
авторка тексту: Стася Будзіш, журналіст ПостПравди
Це наслідки політики, яку проводить правляча партія «Грузинська мрія». Однак, щоб маємо такий результат, ми маємо повернутися до початку великої війни в Україні, яку Грузія довгий час не називала війною. Натомість вона вітала неконтрольовану кількість так званих російських переселенців (130 000 осіб, які лише у 2022 році відкрили 16 000 підприємств), створила для них сприятливі умови для перебування в країні, не запровадила для них візовий режим і скоротила термін очікування на отримання громадянства з 10 років до п’яти. Також вона поглибила економічні зв’язки з Росією.
Грузія хоче приєднатися до Європейського Союзу
Грузія не тільки не приєдналася до санкцій, але натомість допомагає їх обходити (наприклад, продає автозапчастини, автомобілі, мікросхеми, барабани для пральних машин, тобто широкий спектр товарів подвійного призначення).
З початку війни «Грузинська мрія» зробила все, щоб не засмучувати ні свого північного сусіда, ні громадян своєї країни, серед яких, згідно з опитуваннями Міжнародного республіканського інституту, 88% виступають за інтеграцію до Європейського Союзу і 75% – за вступ до НАТО. Як наслідок, Грузія подала заявку на набуття статусу кандидата в члени ЄС ще в березні 2022 року разом з Україною та Молдовою, але тільки вона не набула його в червні того ж року. Натомість вона набула «європейську перспективу» до кінця 2023 року за умови виконання 12 рекомендацій. Серед іншого, вона мала зосередитися на покращенні верховенства права, свободи ЗМІ та прав людини, а також на роботі зі зниження рівня корупції, виборчих порушень та деолігархізації.
Партія «Грузинська мрія» розцінила цей крок як ляпас і покарання за захист власних інтересів і звинуватила в цьому Захід, який «хоче відкрити другий фронт на Кавказі й втягнути Грузію у війну з Росією».
Грузія. Масові антиурядові протести
2023 рік став для Грузії роком великих потрясінь і змін. По-перше, у березні спалахнули потужні антиурядові протести проти спроби запровадити закон про реєстр так званих іноземних агентів за зразком російського закону від 2012 року. Під їхнім впливом уряд відмовився від подальшого просування закону, але провідні політики ясно висловилися, що за протестами стоять «зовнішні сили», що є доказом необхідності такого закону у Грузії. Відповідно до рішення Володимира Путіна у травні відновилося авіасполучення між Росією і Грузією, яке президент РФ призупинив у 2019 році після масових антиросійських протестів. Тоді ж Росія також скасувала візовий режим для громадян Грузії. На початку осені парламент спробував оголосити імпічмент президенту Саломе Зурабішвілі через її закордонні поїздки та лобіювання європейської інтеграції.
Хоча лише дві з 12 рекомендацій Грузії були виконані, ЄС умовно надав їй статус кандидата в середині грудня 2023 року з пропозиціями щодо реформ, зокрема, роботу щодо покращення ситуації у сфері формування громадянського суспільства і свободи ЗМІ. Для «Грузинської мрії» це було важливим рішенням, яке політики одразу ж проголосили своїм успіхом. Вони проголосили, що дбають про інтереси держави й прислухаються до голосу громадян, ведучи країну до Європи.
Наприкінці минулого року Бідзіна Іванішвілі, засновник правлячої партії й російський олігарх грузинського походження, статки якого оцінюються в 4,9 мільярда доларів, оголосив про своє велике повернення в політику. Він обійняв посаду почесного голови партії, що офіційно дало йому можливість приймати ключові рішення в країні. «Офіційно», бо ні для кого не секрет, що всі рішення він і так приймав особисто, хіба що з заднього сидіння. Було зрозуміло, що його «повернення» пов’язане з парламентськими виборами, до яких Грузія готується в жовтні 2024 року. Його офіційна присутність зміцнює позиції «Грузинської мрії», яка перебуває при владі вже дванадцять років.
Він заявляв, що повертається, щоб захистити провідних політиків від «людських спокус», і не планує жодних суттєвих змін в уряді. Але збрехав. Вже через місяць він змінив прем’єр-міністра країни. 29 січня 2024 року чинний прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі подав у відставку, щоб «дати шанс іншим», і повідомив, що йому запропонували посаду голови партії. Його місце зайняв відомий своїми антизахідними наративами чинний голова «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе, який звинувачує Захід у бажанні відкрити другий фронт на Кавказі. За повідомленнями ЗМІ, саме Кобахідзе є автором таких термінів, як «тотальна опозиція» і «Глобальна партія війни», тобто, у його розумінні, секретна міжнародна організація, що об’єднує впливових західних політиків. Вона зацікавлена в тому, щоб війна в Україні тривала якомога довше і поширилася на інші країни, в тому числі на Грузію. «Глобальна партія війни» бореться з грузинським урядом, хоча жодне ім’я жодного члена цієї організації не відоме. З усім тим сьогодні в Грузії вона є одним із найсильніших політичних жупелів, з яким в цій категорії може змагатися лише Михайло Саакашвілі, який відбуває тюремне ув’язнення.
Уряд під керівництвом Кобахіддзе одразу ж взявся до роботи. Спочатку він знизив відсоткові ставки для 150 000 пенсіонерів, потім виділив автокефальній Грузинській православній церкві понад 13 мільйонів доларів з державного бюджету, а також додаткові земельні ділянки, які «продав» їй за ціною 1 ларі (без підтримки церкви в Грузії неможливо утримати або здобути владу). За інформацією грузинських ЗМІ, церква володіє земельними активами, які можна порівняти за розміром з площею портового міста Батумі, тобто приблизно 65 квадратних кілометрів. У червні Бідзіна Іванішвілі також пожертвував їй рукопис, який він придбав за півтора мільйона фунтів стерлінгів. Він також щедро обдарував футболістів, які вийшли до 1/8 фіналу Євро-2024, круглою сумою в 10,7 мільйона доларів. Для Грузії це велика подія, адже країна вперше в історії брала участь у чемпіонаті Європи. Футболісти прийняли нагороду, подякували донорам, попри те, що кількома тижнями раніше вони голосно протестували проти запровадження «Грузинської мрії» так званого «російського закону».
Після невдалої спроби у березні 2023 року грузинська влада вирішила повернутися до цього закону у квітні цього року. Тільки цього разу вони підготувалися відмінно і довели справу до кінця, попри понад ніж двомісячні масові протести в Грузії, критику з боку Заходу і санкції проти політиків, які підтримують закон, і членів їхніх сімей.
Закон набуде чинності до виборів
Закон про прозорість іноземного впливу, створений за зразком російського закону про так званих «іноземних агентів», набуде чинності до парламентських виборів, запланованих на жовтень цього року. За неповні півтора десятка років цей закон призвів до повного знищення громадянського суспільства і вільних ЗМІ в Росії.
Це рішення грузинського уряду викликало критику як з боку США і ЄС, які вважають, що новий закон несумісний з європейськими стандартами й стоїть на шляху євроінтеграції. Тому ЄС вирішив заморозити підтримку Грузії з боку Європейського фонду миру, який був створений у 2021 році й з моменту свого заснування надав мільярди доларів військової допомоги Україні, Молдові, Грузії та іншим країнам.
30 мільйонів доларів, виділених на грузинську армію, будуть перенаправлені на підтримку грузинського громадянського суспільства і засобів масової інформації. Посол Павло Герчинський підкреслив, що ЄС також розглядає інші заходи, якщо ситуація в Грузії погіршиться. Він нагадав, що рішення про призупинення інтеграції до ЄС прийняли лідери 27 країн-членів Європейського Союзу 27 червня на саміті Ради Європи. Він заявив, що якщо переможець парламентських виборів у жовтні не буде зацікавлений у членстві в ЄС, блок все одно буде готовий співпрацювати з Грузією на тій же основі, на якій він співпрацює з третіми країнами, такими як Азербайджан, Туніс або Казахстан. Також він зазначив, що саме грузини мають вирішити, якого майбутнього вони хочуть для своєї країни.
За кілька днів до припинення фінансування з боку ЄС Міністерство оборони США оголосило, що відкладає на невизначений термін щорічні військові навчання з Грузією Noble Partner, які безперервно проводилися з 2015 року. Міністерство вирішило «всебічно переглянути двосторонні відносини між країнами». Причина – «неправдиві звинувачення грузинського уряду на адресу США та інших західних інституцій». Йдеться про грузинську, а також російську пропаганду, яка проголошує, що Захід хоче втягнути Грузію у війну з Росією, щоб послабити її тиск на Україну; і що Вашингтон брав участь у двох спробах державного перевороту проти правлячої партії й стоїть за організацією чергової кольорової революції в Грузії, яка має відбутися найближчим часом.
Німеччина також заявила про перегляд своїх відносин з Грузією. Про це заявив журналістам посол країни Петер Фішер: «Ми вирішили не брати на себе жодних нових зобов’язань щодо Грузії.
Опозиція слабка, розділена і не має лідера
«Грузинська мрія» применшує значення цих повідомлень і називає їх «непорозуміннями». Вона вважає, що Захід має іншу позицію щодо фундаментальних питань, таких як прозорість іноземного впливу, і називає «подвійними стандартами» перенаправлення європейських коштів на зміцнення громадянського суспільства та незалежних ЗМІ, а саму поведінку Заходу розглядає як втручання у внутрішні справи Грузії. Один з депутатів парламенту Грузії, Бека Давітуліані, заявив, що таке рішення ЄС шкодить не лише Грузії, але й самій Європі, оскільки «Грузія є важливою точкою на геополітичній мапі». Він також підкреслив, що Грузія прямує до Європи, але «своїм шляхом». Наприкінці квітня сам Бідзіна Іванішвілі також заговорив про Європу, пообіцявши її народу до 2030 року.
Ця гра на публіку мотивує електорат голосувати за правлячу партію. «Грузинська мрія» діє на багатьох напрямках: вона скасувала досі несплачені штрафи за недотримання карантину під час пандемії COVID-19 на суму 1,95 мільйона доларів, а також оголосила амністію на осінь. Тим часом у грузинському парламенті пройшов перше читання законопроєкт проти ЛГБТК+, який влада просуває як закон «про захист традиційних цінностей». Цікаво, що його розгляд не вивів протестувальників на вулиці грузинських міст, а опозиція була практично відсутня на засіданні.
До виборів залишилося трохи понад три місяці. Опозиція слабка, розділена і не має лідера. Наприкінці червня грузинські опозиційні партії підписали в Брюсселі Декларацію про єдність, а президентка Саломе Зурабішвілі закликала до об’єднання навколо себе і формування технічного уряду. Вона звинувачує правлячу партію у відмові від допомоги США та ЄС. Вона каже, що «це відповідь на антиєвропейську й антизахідну риторику та дії цього уряду». На її думку, дії «Грузинської мрії» є «попередженням для громадськості», і воно повинно зробити все, щоб усунути їх від влади на жовтневих виборах. «Наші партнери кажуть нам, що вибір за нами. Ми будемо обирати між Грузією з безпечним європейським майбутнім або переходом на ізольовану російську орбіту», – каже вона.
З усім тим якби парламентські вибори відбулися сьогодні, «Грузинська мрія» і неформальний «правитель» Грузії Бідзіна Іванішвілі мали б перемогу в кишені.
Czytaj więcej w PostPravda:
- Чи Волинь – справа виключно істориків? Відповідальність безумовна [ДУМКА]
- Росія готується до війни з НАТО. Це козирі Кремля і Заходу [АНАЛІЗ]
- Стережися, Путін – падіння Асада показує, що автократи не такі сильні, як усі думають [ДУМКА]
- Типи аналітиків, блогерів і журналістів, які висвітлюють тему війни [ДУМКА]
- Сирія: Чому здалася армія Асада?