Трагедія у Кривому Розі спонукала редакцію PostPravda.info обрати темою наступної статті словника війни поняття «некроімперіалізм». 4 квітня 2025 року ракетний удар по Кривому Розі забрав життя 18 людей, половина з яких – діти. Понад сімдесят осіб отримали поранення. Ця атака на цивільних не мала жодного військового сенсу. Росія продовжує вбивати людей в Україні безперервно, день у день. Але коли вона робить це настільки демонстративно і безцільно, приходить усвідомлення: головна мотивація – некрофілія.
Звичайна людина хоче жити, тому схильна бачити світ таким, у якому можна просто жити. Західний обиватель хоче вірити, що війна Росії проти України хоч і злочинна, але все ж таки раціонально пояснювана. Це дає надію на мирне майбутнє. Поняття «некроімперіалізм», яке відображає сутність сучасної Росії, руйнує цю надію, тому й не може бути популярним. Російський обиватель також хоче жити, тому прагне пристосуватися до влади. Але його бажання жити вступає в дисонанс із некрофілією цієї влади. Він опиняється перед вибором: або жити серед некрофілів, як у пеклі, або самому стати некрофілом.
Некроімперіалізм
Некроімперіалізм – характерна для сучасної Росії форма імперіалізму, що виникла в результаті мутації імперської свідомості. З погляду некроімперіалізму, смерть розглядається як універсальний спосіб розв’язання всіх проблем, і насамперед – проблеми зміцнення влади. Захист і забезпечення нормального життя громадян взагалі не вважається завданням державної влади, а всі живі люди, які від неї не залежать, сприймаються як потенційна загроза. Тому вбивство і руйнування – цілком достатня мета, заради якої може вестись війна.
У основі некроімперіалізму лежить страх перед складністю світу та переконання, що зло за своєю природою властиве сучасній західній цивілізації, заснованій на принципах свободи, права й демократії. Щодо ворога знімаються всі моральні обмеження – будь-які злочини виправдані. Зло стосовно ворога трактується як добро, а добро – як зло. У масовій свідомості некроімперіалізм породжує соціальну некрофілію – придушення емпатії, заперечення права інших на існування і сприйняття смерті як способу спростити світ.
Читати також з цієї теми на PostPravda.Info статтю Миколая Карпіцького: Чи можна домовитися про мир, якщо причина війни ірраціональна?
Соціальна некрофілія
Соціальна некрофілія – це поширення в суспільстві настрою, що виключає емпатію та співпереживання, коли інші люди сприймаються або як об’єкти, або як ворожі сили, позбавлені права на існування. Придушення емпатії на соціальному рівні відбувається через сприйняття навколишнього світу як чужого і ворожого. Це сприйняття може формуватися стихійно або бути результатом системної пропаганди, яка стверджує, що всі проблеми походять від зовнішнього ворога, якому за природою притаманне зло.
Поширенню соціальної некрофілії сприяє страх перед складністю світу, який посилюється в міру деградації особистості й переходу до примітивного сприйняття реальності. Коли цей процес охоплює маси людей, призводячи до особистої й соціальної деградації, для нього можна застосовувати слово «люмпенізація». Йдеться не лише про люмпен-пролетаріат, а й про люмпенів серед усіх верств населення – люмпен-інтелігенцію, люмпен-православних тощо. Люмпенізація сприяла стрімкому поширенню некрофілічного настрою у російському суспільстві та мутації імперської свідомості. Військова істерія, що почалася з нападу на Україну, посилила некрофілічний настрій у суспільстві, але не була його першопричиною.
Читати також з цієї теми на PostPravda.Info статтю Миколая Карпіцького: Партія мертвих проти путінської Росії
Перша мутація імперської свідомості
Архаїчний російський імперіалізм не був унікальним явищем – існували й інші імперії. У XVI столітті він ідеологічно оформився в концепції «Москва – Третій Рим», згідно з якою місія Росії полягала у «збиранні земель», наче незалежне життя народів на цих землях не мало жодної цінності поза Росією. У XX столітті архаїчні імперії або розпалися, або трансформувалися.
У XX столітті виникають тоталітарні ідеології на основі маніхейського розуміння зла, згідно з яким зло приписується самій сутності ворога або ворожій частині світу. Під їхнім впливом виникає мутація імперської свідомості, що призвела до формування тоталітарного імперіалізму в Радянському Союзі й гітлерівській Німеччині. Більшовики вважали, що зло притаманне соціальній природі людини, і тому світ приречений на класову боротьбу. Щоб очистити світ від зла, необхідна світова революція. Гітлерівські нацисти вважали, що зло властиве біологічній природі «неповноцінних» людей, і виправдовували війну за світове панування необхідністю очистити від них світ.
Ставлення до навколишнього світу як до зла перетворює архаїчний імперіалізм на тоталітарний, з погляду якого влада потрібна не для процвітання імперії, а для подальшого розширення й посилення самої цієї влади, що згідно з тоталітарною ідеологією виправдовується необхідністю очищення ворожого світу від зла.
Друга мутація – виникнення некроімперіалізму
Друга мутація імперської свідомості трансформувала тоталітарний імперіалізм у некрофільський, тобто в некроімперіалізм. Якщо комуністи ставили ілюзорну мету боротьби з навколишнім світом, то для некроімперіалістів ця боротьба стає самоціллю.
Друга мутація завершилася з приходом Путіна та спецслужб, хоча її коріння – у практиці ЧК і НКВС, коли вбивство невинних розглядалося як спосіб «спростити» соціум.
У сучасній Росії заохочується люмпенізація – люмпени займають місця фахівців, витісняючи професіоналів. Формується тенденція перетворення люмпенів на привілейований прошарок суспільства. Люмпенів лякає складність світу, і вони охоче приймають ідею, що Захід – втілення зла, а його знищення – благо, бо зробить світ простішим. У зв’язку з цим у суспільстві поширюється некрофільський настрій, відповідно до якого руйнування і смерть сприймаються як бажане спрощення реальності.
Читати також з цієї теми на PostPravda.Info статтю Миколая Карпіцького: Війна проти української ідентичності: чому росіяни не вірять навіть родичам в Україні [ДУМКА]
Російські некроімперіалісти стверджують, ніби Захід нав’язав Україні хибну національну ідентичність, і це нібито призвело до того, що Україна стала частиною світового зла. За їхньою логікою знищення української ідентичності – це боротьба зі злом, а звірства російської армії в Україні є необхідними й виправданими. Війна на території України розуміється як війна із Заходом, і після знищення України наступною ціллю мають стати країни НАТО.
Некроімперіалісти керуються ірраціональною мотивацією, яку не розуміють раціонально мислячі політики демократичних країн. Хибний висновок, що Росія не воюватиме, бо війна їй невигідна, призвело до того, що країни Європи виявилися неготовими до війни. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році як в Україні, так і на Заході переважала хибна думка, що втрати російської армії переконають російську владу в неефективності воєнного способу досягнення цілей. Ця помилка коштувала Україні тяжких утрат у 2024 році. Рішення продовжувати війну на виснаження, у якій неможливо перемогти, зумовлене саме некроімперською, а не архаїчною імперською логікою.
