Після місяців прохань Україна нарешті отримала винищувачі F-16. Що не зрозуміло, так це те, в якій кількості та якими ракетами будуть оснащені літаки. Проте всі воєнні аналітики сходяться на думці, що вони не змінять правил гри. Принаймні, поки що.
Винищувачі F-16 як символ підтримки
Воєнний вплив F-16 – це лише одна частина рівняння. Інша, можливо, важливіша частина – це сам символізм прибуття винищувачів в Україну. Після місяців нерішучості Захід нарешті перетнув води Рубікону і доставив літаки. Це щось велике з кількох причин.
По-перше, Захід порушив табу на постачання винищувачів F-16, яке він сам наклав на себе. Тепер союзники можуть постачати більше літаків з набагато меншим занепокоєнням, яке супроводжувало першу поставку. Кілька F-16 сьогодні означає ще кілька F-16 завтра.
Можливо, така схема постачання озброєнь є шкідливою і деструктивною, тому що вона затягує війну, не маючи чіткого бачення її остаточного завершення. Однак навіть кілька сучасних багатоцільових літаків набагато краще, ніж відсутність такої зброї в арсеналі. Браво Заходу за те, що він нарешті відмовився від своєї боягузливої позиції.
Захід все ще підтримує Україну
По-друге, F-16 є важливим сигналом для Кремля і його фюрера, що Захід не відмовився від України й не має наміру цього робити. Самопроголошений президент Росії сподівається, що настане фаза «втоми від України» й підтримка Заходу зменшиться.
Звісно, це ще може статися, але наразі й у найближчому осяжному майбутньому Кремль має виходити з того, що західна підтримка України зростатиме, а не зменшуватиметься.
Тому вичікування – не найкращий варіант для Путіна. Навіть адміністрації Трампа буде важко змінити сформовану думку щодо цього конфлікту, припинити всі постачання і через це бути покараним за «втрату» України одразу після складання президентської присяги. Тож за це ще раз аплодуємо Заходу.
Винищувачі F-16 мають велике значення для українського народу
І, по-третє, передані F-16 є сигналом для українського народу, що країна все ще має підтримку Заходу. Це особливо важливо для українських солдатів та їхніх близьких. Армія, яка вважає, що її покинули союзники, буде набагато більше знеохочена до боротьби, ніж армія, яка користується міжнародною підтримкою.
Те ж саме стосується і цивільного населення України. Звісно, вони будуть скаржитися на недостатню кількість F-16 – і це справедливо. Водночас вони будуть раді, що літаки нарешті прибули, що вони не самотні й що Захід піклується про них. Ось ще один плюс для Заходу.
Якщо він одного разу наважився перейти Рубікон, то зараз ідеальний час, щоб повторити цей подвиг. Дозвіл Україні використовувати західну зброю проти російських цілей може стати гарним способом знову перетасувати колоду карт в цій війні.
Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі «The National Security Journal».
Фото: pixabay.com
Про автора: Професор Олександр Мотиль
Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».