Чому винищувачі F-16 мають велике значення для України [ДУМКА]

Після місяців прохань Україна нарешті отримала винищувачі F-16. Що не зрозуміло, так це те, в якій кількості та якими ракетами будуть оснащені літаки. Проте всі воєнні аналітики сходяться на думці, що вони не змінять правил гри. Принаймні, поки що.

Винищувачі F-16 як символ підтримки

Воєнний вплив F-16 – це лише одна частина рівняння. Інша, можливо, важливіша частина – це сам символізм прибуття винищувачів в Україну. Після місяців нерішучості Захід нарешті перетнув води Рубікону і доставив літаки. Це щось велике з кількох причин.

По-перше, Захід порушив табу на постачання винищувачів F-16, яке він сам наклав на себе. Тепер союзники можуть постачати більше літаків з набагато меншим занепокоєнням, яке супроводжувало першу поставку. Кілька F-16 сьогодні означає ще кілька F-16 завтра.

Можливо, така схема постачання озброєнь є шкідливою і деструктивною, тому що вона затягує війну, не маючи чіткого бачення її остаточного завершення. Однак навіть кілька сучасних багатоцільових літаків набагато краще, ніж відсутність такої зброї в арсеналі. Браво Заходу за те, що він нарешті відмовився від своєї боягузливої позиції. 

Захід все ще підтримує Україну

По-друге, F-16 є важливим сигналом для Кремля і його фюрера, що Захід не відмовився від України й не має наміру цього робити. Самопроголошений президент Росії сподівається, що настане фаза «втоми від України» й підтримка Заходу зменшиться.

Звісно, це ще може статися, але наразі й у найближчому осяжному майбутньому Кремль має виходити з того, що західна підтримка України зростатиме, а не зменшуватиметься.

Тому вичікування – не найкращий варіант для Путіна. Навіть адміністрації Трампа буде важко змінити сформовану думку щодо цього конфлікту, припинити всі постачання і через це бути покараним за «втрату» України одразу після складання президентської присяги. Тож за це ще раз аплодуємо Заходу.

Винищувачі F-16 мають велике значення для українського народу

І, по-третє, передані F-16 є сигналом для українського народу, що країна все ще має підтримку Заходу. Це особливо важливо для українських солдатів та їхніх близьких. Армія, яка вважає, що її покинули союзники, буде набагато більше знеохочена до боротьби, ніж армія, яка користується міжнародною підтримкою.

Те ж саме стосується і цивільного населення України. Звісно, вони будуть скаржитися на недостатню кількість F-16 – і це справедливо. Водночас вони будуть раді, що літаки нарешті прибули, що вони не самотні й що Захід піклується про них. Ось ще один плюс для Заходу.

Якщо він одного разу наважився перейти Рубікон, то зараз ідеальний час, щоб повторити цей подвиг. Дозвіл Україні використовувати західну зброю проти російських цілей може стати гарним способом знову перетасувати колоду карт в цій війні.

Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі «The National Security Journal».

Фото: pixabay.com

Про автора: Професор Олександр Мотиль

Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Російська імперська свідомість та втрата адекватного сприйняття ймовірності подій

Чому росіяни вірять в абсурдні речі? Те, що в картині світу західної людини видається неймовірним, у картині світу росіян сприймається як неминуче. Помилка західних аналітиків полягає в тому, що вони намагаються знайти раціональну мотивацію в діях російської влади. Однак росіяни по-іншому оцінюють значущість подій і розподіляють їх за ступенем імовірності, що безпосередньо впливає на їхню імперську свідомість.

„З крокодилом неможливо потоваришувати”. Андрій Почобут про те, як працює білоруське КДБ

Андрій Почобут провів у білоруській в’язниці 1859 днів. Понад п’ять років. Його засудили за те, що він був журналістом і ніколи не погоджувався співпрацювати з КДБ. В інтерв’ю PostPravda.Info в межах проєкту «Журналістика під загрозою», фінансованого Центром Мєрошевського, Вроцлавським університетом та фондом UA Future, він розповідає про систему стеження, вербування та репресій проти журналістів у країні, якою керує Олександр Лукашенко.

Європейська комісія відстежує випадки агресії проти українців у Польщі

Європейська комісія відстежує ситуацію, пов’язану з випадками агресії проти українців у Польщі.

Валерій Залужний, Олександр Сирський, Михайло Драпатий: професіоналізм чи військовий талант?

Україні належить змінити перебіг війни в умовах переходу до нової технологічної епохи, яка вимагає від Головнокомандувача не лише досвіду й професіоналізму, а й справжнього таланту. Чи зможе Михайло Драпатий відповісти на цей виклик?

Московський патріарх Кирило опублікував власну книгу на підтримку російської «священної війни» проти України

Московський патріарх Кирило (Гундяєв) вкотре опустився до нового морального дна, опублікувавши власну книгу на підтримку російської «священної війни» проти України. Цей пропагандистський твір має назву «Війна. За межами видимих причин і наслідків». Книгу видало офіційне Видавництво Московського патріархату (Москва, 2026. 240 с.).

В Омську президент Казахстану Токаєв озвучив Путіну послання, написане в Пекіні

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів із главою Росії Володимиром Путіним в суботу, 25 липня, в Омську запропонував заморозити війну в Україні. Однак публіцист з Естонії Андрій Кузічкін вважає, що насправді президент Казахстану передав Путіну послання від Сі Цзіньпіна. Але чи здатний Путін правильно його прочитати – у цьому є великі сумніви.

Технології змінили війну. Чи зроблять західні лідери висновки з аналізу Валерія Залужного?

8 липня 2026 року вийшла чергова стаття Валерія Залужного. Ключова думка автора статті полягає в тому, що розвиток військових технологій потребує перегляду усталених уявлень про війну, зокрема самого поняття перемоги на полі бою та перемоги у війні. Чи готові західні лідери, відповідальні за долю своїх країн, зробити відповідні висновки та змінити стратегічне бачення війни?

Механізми пропаганди та емоції в мережі: чому ми віримо брехні в соціальних мережах? [ПОДКАСТ]

Які існують механізми пропаганди? Про закулісся сучасної інформаційної війни, загрози, пов’язані зі штучним інтелектом, та про те, чому співробітникам Білого дому заборонили користуватися TikTok, головний редактор PostPravda.Info Пьотр Кашувара розмовляє з соціологом, професором Міхалом Венцлем із Університету SWPS.

Повʼязані статті