Чи змінить світ конкуренція між DeepSeek і OpenAI? [РОЗМОВА]

Найближчим часом такі інструменти, як Deepseek, Evenlabs або ChatGPT, загалом – штучний інтелект, може так само стрімко змінити світ, як його колись змінив Інтернет. Принципова відмінність штучного інтелекту від комп’ютерних програм попереднього покоління в тому, що він не програмується у звичному сенсі цього слова, а навчається. Для цього використовується математична модель, що побудована за принципом нейронних зв’язків у живому організмі, тому її технічну реалізацію називають штучною нейромережею.

DeepSeek та інші несподіванки зі світу штучного інтелекту в руках політиків

• Чи чекає на нас технологічний стрибок, що відкриває можливості в інформаційному майбутньому, які ми навіть уявити зараз не можемо, або ж ми зруйнуємо цивілізацію в Третій світовій війні? Людство зараз на роздоріжжі, й вибір шляху залежить від того, яку стратегію розвитку обере Китай. Модель розвитку, що забезпечила йому стрімкий підйом, близька до вичерпання. Розв’язати цю проблему можна шляхом подальшої експансії або в технологічній сфері, або у військовій.
• У подібній ситуації Росія вибрала військову експансію, хоча у неї були й засоби, й можливості здійснити небувалий технологічний прорив. З Китаю також останніми роками приходили невтішні новини: мілітаризація, напруженість довкола Тайваню, поступове залучення «васальної» Північної Кореї у війну проти України. Але, нарешті, прийшла і хороша новина.
• У січні 2025 року китайська компанія DeepSeek випустила безкоштовний застосунок для чату на базі власної моделі штучного інтелекту з відкритим вихідним кодом – DeepSeek-R1, доступ до якого значно дешевший, ніж у її конкурентів. Додаток одразу став популярним, що супроводжувалося різким падінням у ціні акцій низки американських технологічних компаній. Водночас Дональд Трамп обіцяє інвестувати пів трильйона доларів у розвиток інфраструктури штучного інтелекту в США.
• На наших очах розгортається жорстка конкуренція між США і Китаєм за своє місце в інформаційному майбутньому, в якому Росії немає місця, оскільки неможливо одночасно бути гравцем на ринку сучасних технологій і вести агресивні війни. Доти, доки Китай допускає можливість війни за Тайвань, він буде зацікавлений у продовженні війни Росії проти України. Але якщо він вибере шлях мирного технологічного розвитку, то у нього з’явиться мотивація примушувати Росію до миру, яка від нього повністю залежить. Поки що це тільки надія, почекаємо на результати переговорів між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.
• Як розвиток нейронних мереж вплине на наше життя і до чого може призвести конкуренція між ними? У розмові з Миколаєм Карпіцьким (PostPravda.Info) на це питання відповідає ІТ-архітектор, кандидат технічних наук, доцент Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Євген Коваленко.

DeepSeek – дешево та швидко. Яку інформацію він збирає та з ким нею ділиться?

Миколай Карпіцький. Скажіть, які можливості нейромережі DeepSeek, і чи може вона скласти конкуренцію моделям штучного інтелекту OpenAI?

Євген Коваленко. Головна перевага нейромережі DeepSeek у тому, що вона відкрита. Будь-хто, у кого досить потужний комп’ютер вартістю 5-7 тис. доларів, може запустити її максимальну версію у себе вдома. Що стосується вартості доступу, схиляюся до того, що китайська компанія демпінгує ринок. Я думаю, що собівартість послуг все-таки вища заявленої. Однак тут ще потрібно знати, скільки енергії витрачається на виконання одного запиту. У нейромережі OpenAI на один запит витрачається в середньому 2,5 Вт•год енергії. Цього вистачило б на 4-6 годин фонової роботи одного смартфона. За попередніми даними DeepSeek споживає в 7-9 разів менше.

Тепер, що стосується якості. Я подивився в Інтернеті кілька окремих незалежних тестів, і в усіх них мережа від DeepSeek сумарно програє OpenAI на 20-25 %. І це дуже суттєвий відрив. Тести складають із найрізноманітніших завдань, починаючи з фізики й закінчуючи соціальними науками та прикладними задачами, а потім аналізують, як одні й ті самі завдання розв’язують різні нейромережі, які завдання та чи інша модель розв’язує правильно, на які дала неточну відповідь, а на які відверто хибну. Тестування проводиться з платних акаунтів, щоб обмеження для безплатних користувачів не вплинули на результат. Виходить, що на 25 % більше завдань модель OpenAI розв’язує краще. Так, модель від DeepSeek краще працює в деяких задачах, але їх меншість.

Однак при переході до завдань вищого рівня їхня складність збільшується в геометричній прогресії. Ефективне розв’язання простих задач свідчить лише про здатність швидко застосовувати прості алгоритми, які не приносять користі на іншому рівні складності. Це можна побачити в реальному житті: розумово відстала людина може чудово грати в шахи, а видатний учений – виявитися недолугим у побутових справах.

Так, тому завдання постійно ускладнюються й оновлюються, практично кожні кілька місяців. Для їхнього оцінювання залучаються профільні фахівці.

Однак тут виникає така сама проблема як з IQ-тестами для людини. Щоб їх виконати, потрібно вміти знаходити прості алгоритми. Є люди, які можуть знаходити алгоритми для стандартних завдань і отримують високу оцінку під час тестування IQ, хоча вони не здатні розв’язувати нестандартні задачі, які потребують інтуїції, тоді як людина з низькими результатами тестування IQ може виявитися геніальною у творчій сфері. Чи може бути так, що система, яка демонструє меншу потужність у розв’язанні нинішніх завдань, у перспективі, коли зіштовхнеться зі складнішими завданнями, розв’язуватиме їх краще за інших? Наприклад, людина може дуже повільно розв’язувати в умі арифметичні задачі, але в неї талант до алгебри.

Так, така проблема є, проте для користувачів важливо знати, яка нейромережа найкраща для практичного застосування. Тому тестування проводиться саме з такою прагматичною метою, й отримані результати теж важливі, бо показують, наскільки одна нейромережа більш розвинена порівняно з іншою. Звісно, кожна нейромережа може краще за інших розв’язувати якийсь вузький сектор завдань, і те, що на цей момент нейромережа може розв’язати більший відсоток завдань, не означає, що вона є більш адаптивною для подальшого розвитку. Однак, якщо оцінювати усереднено, то та нейромережа, яка розв’язує більше завдань зараз, швидше за все буде більше завдань розв’язувати й в майбутньому. Хоча така закономірність порушується досить часто.

DeekSeek: плюси і мінуси

Я так зрозумів, що головна перевага DeepSeek, що їхня нейромережа з відкритим кодом. Що це означає?

Це означає, що будь-яка людина може завантажити і запустити мережу DeepSeek на своєму комп’ютері. Мережу від OpenAI не можна вільно завантажити й встановити. Компанія надає таку можливість тільки своїм партерам. Хоча це лише справа часу, коли її нелегально скопіюють і викладуть у Даркнеті (у прихованій мережі між довіреними користувачами, яка не індексується). Хоча я думаю, що для офіційного використання державними або комерційними організаціями однаково потрібно буде купувати ліцензію для використання нейромережі що від DeepSeek, що від OpenAI.

Наскільки технічно складно запустити у себе DeepSeek в автономному режимі, щоб бути незалежним від китайської компанії?

Усе залежить від того, яке обладнання може собі дозволити людина, щоб запустити в себе цю систему. У DeepSeek близько шести, якщо я не помиляюся, варіантів нейромережі: від мінімального до максимального. Мінімальний варіант нейромережі можна запустити на персональному комп’ютері, для цього знадобиться пара десятків гігабайт оперативної пам’яті та не дуже стара ігрова відеокарта. Щоб запустити максимальний варіант, потрібен комп’ютер за 5-7 тис. доларів. Такий комп’ютер може бути у заможних геймерів або у людей, які спеціально зберуть його для роботи з нейромережами.

Звичайним користувачам для вирішення своїх повсякденних завдань комп’ютер такої потужності не потрібен. Однак у цьому випадку йдеться про автономне використання вже навченої нейромережі. Щоб не тільки користуватися вже навченою нейромережею, а й самостійно навчати її далі, потрібно у сотні-тисячі разів більше обчислювальних ресурсів, які не може собі дозволити не тільки фізична особа, а й українська корпорація середнього, а можливо, навіть і високого рівня. Однак, можливість донавчання нейромережі надають самі DeepSeek та OpenAI на своїх потужностях, також це можна робити на обладнанні спеціалізованих датацентрів, наприклад, в Amazon чи Microsoft, і це значно дешевше та вигідніше.

Яке тоді для нас має значення відкритість нейромережі, якщо технічно так складно скористатися цією відкритістю?

Дуже велике значення і в технічному, і в політичному плані. У технічному плані фахівці можуть перевірити, що ця нейромережа робить із даними, як вона працює всередині, чи не підтасовані тести. Фахівці можуть ту саму нейромережу запустити у себе і перевірити її за тими ж самими тестами. Це актуально не тільки для нейромереж, а й для всього відкритого програмного забезпечення. У цьому його величезний плюс.

У політичному плані її відкритість означає те, що якщо DeepSeek чомусь вирішить, що досить тримати низькі ціни, а потрібно зробити їх такими самими, як в OpenAI, то просто запуститься безліч її альтернатив на якихось аматорських серверах, які побудують на цьому комерціалізацію. Тому відкритість системи стає певною гарантією того, що DeepSeek не підніме ціни, а якщо підніме, то незначно.

DeepSeek і штучний інтелект самі вирішуватимуть, яку інформацію в нас впорснути

Чи може якась нейромережа стати стандартом, з яким ми потім будемо змушені рахуватися?

Швидше не може, бо середньостатистичному користувачеві легко перемкнутися з однієї нейромережі на іншу. Щоб запустити на своєму комп’ютері DeepSeek, треба спершу завантажити певну універсальну програму – Launcher, яка запускається безпосередньо в браузері та пропонує обрати нейромережу для встановлення – DeepSeek чи якусь іншу.

У два-три кліки можна встановити нову мережу, і такий перехід нескладний навіть для недосвідченого користувача після перегляду навчального відео. Інша річ, якщо люди чи компанія вклалися в навчання нейромережі під якісь свої завдання. Наприклад, якщо банк довчить нейромережу OpenAI, щоб вона могла оптимізувати роботу кол-центру і відповідати телефоном на більшість запитань клієнтів, то ці напрацювання перенести на модель DeepSeek так легко не вийде. Таким чином банк буде вже прив’язаний до моделі OpenAI.

Знову ж таки, вибирати для пере- чи донавчання, найімовірніше, будуть ті нейромережі, які на той момент будуть популярними, й зараз DeepSeek має хорошу перевагу. З іншого боку, нещодавно анонсовано проєкт Stargate із розвитку штучного інтелекту, який реалізовуватиметься на базі алгоритмів OpenAI. Оскільки в цей проєкт вклалося багато людей, які мають гроші або владу, очевидно, вони підтримуватимуть його й надалі, й це також позначиться на конкурентній боротьбі.

Штучний інтелект на війні в Україні. Чи буде він використовуватися для дронів?

Адже Україна теж прагне брати участь у розвитку штучного інтелекту. Чи може їй у цьому допомогти те, що китайська нейромережа DeepSeek відкрита? Або ж тут криється небезпека потрапити під вплив Китаю?

Відповідь залежить від того, для чого використовувати штучний інтелект. Для бойових дронів не підійде ні DeepSeek, ні OpenAI, оскільки ці системи вимагають дуже потужного апаратного забезпечення, яке неможливо встановити на безпілотник. Тут потрібно розробляти свої легші моделі штучного інтелекту, й Україна йде саме цим шляхом.

Якщо завдання полягає в поліпшенні державних або освітніх послуг, то тут підходять обидві системи, й американська, і китайська. Вони знаходяться в близьких конкурентних умовах: є безкоштовні версії для особистого некомерційного використання, проте, якщо університет вирішить автоматизувати навчання за допомогою нейромережі, йому все одно доведеться купувати ліцензію, або платити безпосередньо за обчислення

Але, мабуть, тоді студенти будуть вільно використовувати DeepSeek? Адже їм можна буде запустити її у себе не купуючи ліцензію.

Так, студенти можуть використовувати її вільно. Однак я не думаю, що в багатьох студентів буде достатньо потужний комп’ютер для того, щоб її використовувати.

А якщо студенти об’єднаються і створять свою внутрішню нейромережу?

Теоретично можливо, що 20-30 студентів зберуть гроші й поставлять один сервер, яким усі користуватимуться. Але найімовірніше, вони просто куплять підписку в OpenAI або DeepSeek. Це буде значно дешевше, оскільки вартість обладнання значно вища, ніж підписка на багато років уперед.

Чи може штучний інтелект в Україні конкурувати з Європою та США? Ось такі передумови

Чи може Україна стати активним учасником проєкту інформаційного майбутнього?

Ось тут якраз в України дуже хороші перспективи, тому що у нас немає такої забюрократизованості та згубної сталості, як у Західній Європі. І також немає таких проблем, як у США, коли, наприклад, значна частина коштів, що виділяються, на охорону здоров’я, фактично йде на судові позови між лікарями й пацієнтами. І хоча наша система корумпована, але не найбільш корумпована у світі. Рівень корупції у нас посередній, і так виходить, що в нас сама соціальна система в основному не ставить палиці в колеса під час розвитку технологій. І це вже дуже багато.

У нас достатня кількість ентузіастів, одні з найнижчих податків у Європі для фізичних осіб – підприємців, і тому люди, які справді заробляють гроші в IT, зокрема й мої знайомі, прямо кажуть: «Нам вигідно перебувати в Україні. Хоча ми працюємо в закордонній компанії, нам вигідніше платити податки в Україні». Тому, коли війна закінчиться, багато фахівців IT, які виїхали за кордон, повернуться. Не всі, на жаль, але буде достатня кількість таких, хто захоче жити в Україні й займатися IT. До речі додам, що для IT-шника, який заробляє вище середнього, Україна є дуже комфортним місцем для життя з огляду на наш рівень сервісу та наші ціни.

Так, і я думаю, що найважливіше нам не втратити цю перевагу в майбутньому. Така небезпека є, оскільки Україна стикається з тими самими проблемами, що й інші країни пострадянського простору, в яких громадянське суспільство недостатньо сильне, щоб поставити під контроль некомпетентну бюрократію, а заблоковані соціальні ліфти не дозволяють оновити її. Я спостерігаю, як з кожним роком система освіти стає дедалі більше забюрократизованою, і думаю, що така тенденція проявляється і в інших сферах.

Так, але в нас зроблено перший крок – цифровізація бюрократії. Де ще 70 % державних послуг можна отримати, не виходячи з дому?! Звісно, ця оптимізація бюрократії ще не розв’язує всіх проблем, проте штучний інтелект уже зараз дає можливість краще до неї адаптуватися. Днями OpenAI надала нову послугу: тепер за допомогою штучного інтелекту можна автоматизувати рутинні завдання. Припустимо, потрібно написати якесь резюме та зробити його розсилку. Штучний інтелект сам керує мишкою, клавіатурою, і виконує ці задачі. Дана технологія буде дуже швидко розвиватися, і завдяки їй можна дуже швидко розібратися з бюрократією, автоматизувавши її.

Що викладача найбільше дратує в роботі? – Необхідність розписувати масу повторюваної й нікому не потрібної інформації в планах, програмах, різних формах. Йому доводиться тримати в голові всі вимоги до їхнього оформлення, проте штучний інтелект може все це зробити миттєво, що дасть змогу не відволікатися на бюрократичні вимоги й займатися основною роботою. І цифровізація бюрократії цьому дуже сприяє. Цілком можливо, що складеться ситуація, коли штучний інтелект на замовлення бюрократії сам формуватиме нові вимоги, й сам же звітуватиме за ними на замовлення підлеглих. Виникне окреме від людей замкнуте в собі віртуальне бюрократичне середовище. Звісно, це виглядає як дурна витрата обчислювальних ресурсів, проте позитивний кінцевий результат все ж таки буде – звільнення людей від рутини бюрократичної роботи.