Економічний крах в Росії очікується наступного року [ДУМКА]

Чи закінчиться геноцидна війна Путіна проти України у 2025 році? Якщо вірити прогнозам трьох видатних економістів – росіянина, шведа та американця, відповідь – ймовірно, так. Володимир Мілов, Андерс Ослунд і Джеффрі Зонненфельд сходяться на думці, що Росія буде нездатна продовжувати війну в економічному, а отже, і у військовому плані. На їхню думку, 2025 рік стане вирішальним для путінського режиму.

Російська економіка руйнується

Оскільки російська економіка падає, зубожіння і соціальне невдоволення зростають, а гроші висихають, у Путіна закінчаться ресурси для підживлення своєї військової машини. Хоча російський егоцентричний диктатор схильний до безглуздого хизування і не погодиться з їхнім аналізом, але його порожні кишені вказують на інший висновок.

Річ у тому, що країна може бути великою державою або вести величезну війну лише тоді, коли вона має необхідні для цього економічні засоби. Солдати, припаси й озброєння коштують величезних грошей. Імперіалізм вимагає ще більше, оскільки передбачає збільшені витрати ресурсів. Економічні карлики не можуть бути військовими гігантами, а збанкрутілі економічні карлики ще менше здатні вести війни.

Якби Путін не вважав себе історично винятковим, він би подивився в минуле і побачив, що він став на шлях до провалу – що само собою вже безнадійно – і до краху свого режиму і, можливо, своєї держави.

Австро-Угорщина й Османська імперія не мали економічних ресурсів для модернізації своїх армій. Вони не лише програли Першу світову війну, але й розпалися. Імперська Росія, яка також не була економічним гігантом, опинилася на боці переможців, але все одно розпалася. Кайзер Вільгельм II та Адольф Гітлер мали потужні економіки й думали, що можуть дозволити собі розпочати глобальну війну. Але коли вони втягнули у конфлікт США, то тим самим порушили баланс сил і ресурсів не на свою користь.

США і Китай мають найсильніші економіки у світі й, що закономірно, є наддержавами. Не дивно, що Америка зберегла цей статус навіть після поразки у В’єтнамі й Афганістані та половинчастого провалу в Іраку. Однак Путін і його товариші не можуть дозволити собі програти. Вони знають, що програш в Україні, ймовірно, означає втрату грошей, їх самих і самої держави.

Економічна безвідповідальність завжди вирішальний чинник

Досвід Радянського Союзу часів Леоніда Брежнєва повинен би дечому навчити Путіна. Радянська економіка, що у занепаді, не могла підтримувати брежнєвські військові витрати, зовнішньополітичний авантюризм і агресію в Африці, на Близькому Сході, у Східній Європі й Афганістані. Конкуренція з набагато багатшими Сполученими Штатами затягнула Радянський Союз у борги, знизила його економічний статус, деморалізувала росіян, розлютила неросіян і підштовхнула Михайла Горбачова до реформ, які зрештою вбили СРСР.

Нинішня частка Росії в номінальному світовому ВВП становить порівняно невеликі 2 трильйони доларів проти 29 трильйонів доларів США, 19 трильйонів доларів Китаю і 5 трильйонів доларів Німеччини. Фактично, частка Росії практично дорівнює частці Канади й Мексики, які не виявляють імперіалістичних прагнень.

Ці цифри не завадили Путіну протиставити себе всьому НАТО (сукупна частка якого у світовому ВВП приблизно в 30 разів перевищує частку Росії), витрачати величезні кошти на війну в Україні, змусити майже мільйон молодих російських фахівців і професіоналів втекти за кордон, вбити або покалічити понад 600 000 своїх співвітчизників, знехтувати споживчий сектор, спричиняти інфляцію понад 20 %, перетворити Росію на китайську колонію і поставити її в один ряд з такими економічно безнадійними країнами, як Північна Корея, Іран і Венесуела. Економічна безвідповідальність таких разючих масштабів ніколи не залишається безкарною.

Прийдешня економічна криза в Росії

У наступному році, швидше за все, стане зрозуміло, що саме вдарить по Путіну. Якщо економіка Росії зазнає краху, те ж саме станеться з армією і фронтом. Навіть якщо військова машина лише сповільниться й українці повернуть собі ініціативу, наслідки для Путіна будуть руйнівними.

Позбавлений грошей, Путін матиме лише два варіанти. Один з них – донести свою позицію до широкої громадськості й піти на поступки в обмін на ресурси, що є немислимим для такого маніяка-мегаломана, як він. Інший – довести свою армію до повного виснаження в надії на якесь диво. Це лише відстрочить його поразку і наслідки ймовірного перевороту з боку його колишніх союзників.

Економічна криза, що насувається на Росію. призведе до трьох результатів. По-перше, якщо Україна протримається й отримає необхідну підтримку, вона виграє, хоча б тому, що Росія програє. По-друге, час для переговорів з Путіним настане у 2025 році, коли його армія й економіка зайдуть у глухий кут, а не зараз, коли він усе ще б’є себе в груди. По-третє, Путін незабаром може стати схожим на Людовика XVI, який зіткнувся зі схожою проблемою в 1789 році, коли фінансова криза змусила короля скликати Генеральні штати.

І ми всі знаємо, що сталося після цього. 

Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі The Hill.

Фото: pixabay.com

Про автора: Професор Олександр Мотиль

Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Зараз увага аналітиків більшою мірою прикута до американсько-китайських відносин, однак вони забувають, що є ще одна, держава, яку можна порівняти за міццю з Китаєм – Індія.

Чи може Росія бути цивілізованою? «У терорі в Україні винне ціле покоління» [ДУМКА]

Росія знову загрожує Європі, як раніше загрожував Радянський Союз. Страх перед загрозою викликає дві протилежні реакції.

Чи Волинь – справа виключно істориків? Відповідальність безумовна [ДУМКА]

Попри те, що Україна та Польща зараз є природними союзниками й відносини між країнами характеризуються взаємодопомогою і співпрацею, тінь жахливих подій польсько-української історії ХХ ст. досі очорнює їх.

Росія готується до війни з НАТО. Це козирі Кремля і Заходу [АНАЛІЗ]

Війна з НАТО – це вже офіційно визнаний урядом Росії проєкт, тому рівень витрат на оборону становить майже третину федерального бюджету. Такі витрати говорять про мобілізацію країни для війни.

Стережися, Путін – падіння Асада показує, що автократи не такі сильні, як усі думають [ДУМКА]

Поки що аналітики навперебій пропонують інтерпретації краху режиму Асада і наслідки цього для Близького Сходу, варто нагадати, наскільки несподіваною і навіть шокуючою була ця подія.

Типи аналітиків, блогерів і журналістів, які висвітлюють тему війни [ДУМКА]

Я розумію тих людей, які раніше ніколи не цікавилися політикою. Я не буду оцінювати конкретних «публічних знавців», натомість запропоную класифікацію.

Сирія: Чому здалася армія Асада?

Наступ повстанців у Сирії став несподіванкою для більшості спостерігачів. Але найбільше дивує швидкий розвал армії Асада.

Колишній посол Грузії в Москві: «Тільки бідність може призвести до революції в Грузії»

У Грузії вже кілька тижнів тривають масові демонстрації. Об'єднані сили грузинської громадськості виступили проти партії «Грузинська мрія» через занепокоєння станом демократії в країні. Стася Будзіш розмовляє з Валерієм Чечелашвілі – колишнім послом Грузії в Росії та Україні, колишнім міністром фінансів.

Повʼязані статті