ЄС хоче створити інструмент під назвою Європейський щит демократії. Чому? Росія за підтримки Білорусі веде проти Польщі когнітивну (тобто у сфері мислення – ред.) війну. Ці дії мають на меті посилити поділи в нашому суспільстві та підірвати довіру до інституцій і демократичних процесів – зокрема і в Європейському Союзі. Таких висновків дійшла доповідь Групи з питань дезінформації Комісії з вивчення російських і білоруських впливів на початку 2025 року. Євродепутат від «Громадянської коаліції» Міхал Ваврикієвич стверджує, що атаки на Європу посилюватимуться й набуватимуть не лише форм дезінформації, а й кібератак та диверсійних дій. Саме тому потрібні нові інструменти й посилені зусилля для протидії зовнішнім атакам.
– Зовнішні атаки на Європу – це дуже широкий спектр дій дезінформаційного й маніпулятивного характеру. Це також диверсійні дії, з якими ми стикаємося останніми тижнями й місяцями, це вплив на вибори в європейських країнах, незаконне фінансування виборчих кампаній, а також кібератаки. Тож таких дій дуже багато, – говорить Міхал Ваврикієвич, депутат Європейського парламенту від Громадянської коаліції. – Європа намагається протидіяти зовнішнім атакам максимально ефективно. З одного боку, ми маємо заходи законодавчого характеру, наприклад Закон про цифрові послуги – Digital Services Act, AI Act та інші акти, які містять докладні правові рішення щодо протидії кібератакам і дезінформації.
Чим буде Європейський щит демократії
Однією з пропозицій щодо інтенсифікації боротьби з цими явищами є Європейський щит демократії. Це запропонований Європейською комісією разом з іншими інституціями, зокрема Європейським парламентом, пакет інструментів, які мають посилити стійкість ЄС. Про нову ініціативу говорили під час дебатів «Чи захистить нас Європейський щит демократії?», які організувало Бюро Європейського парламенту в Польщі та Представництво Європейської комісії в Польщі. Дії в межах щита мають зосереджуватися на трьох основних напрямах: захисті цілісності інформаційного простору; зміцненні інституцій, чесних і вільних виборів та вільних і незалежних медіа; а також на посиленні громадянської залученості й стійкості суспільства.
– Уся скоординована програма Європейського щита демократії має передусім діагностувати проблеми та виклики, з якими ми щодня стикаємося в Європі, а також пропонувати рішення, що мають зупинити ці явища. Тобто ми маємо ефективно протидіяти дезінформації та кібератакам. Маємо розвивати громадянське суспільство, освітню діяльність і пропонувати позитивний наратив, що відображає реальний стан речей, на противагу маніпулятивному дезінформаційному наративу, в якому, на жаль, Європа сьогодні буквально тоне, – зазначає Міхал Ваврикієвич.
Європейський щит демократії: фінансування та стратегія
Важливим результатом запровадження Європейського щита демократії стане створення нового Європейського центру демократичної стійкості. Він має акумулювати експертні знання та ресурси ЄС і держав-членів з метою підвищення здатності прогнозувати й виявляти загрози та реагувати на них. Щит також передбачає підтримку розвитку громадянського суспільства. У межах нового бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки Європейська комісія передбачила 9 млрд євро на програму AgoraEU, метою якої, зокрема, є посилення демократичної участі громадян в політичному житті.
У стратегії анонсовано підготовку акта про цифрові послуги щодо інцидентів, а також кризового протоколу, щоб полегшити координацію між відповідними органами та забезпечити швидке реагування на масштабні й потенційно транскордонні інформаційні операції. Буде створено незалежну європейську мережу фактчекерів, яка має підвищити спроможність перевірки інформації всіма офіційними мовами ЄС. Водночас Європейська обсерваторія цифрових медіа розробить нові незалежні можливості моніторингу й ситуаційного аналізу у зв’язку з виборами або кризовими подіями.
Комісія також оголосила про посилення фінансової підтримки незалежної та місцевої журналістики в межах нової програми зі зміцнення стійкості медіа.
Чи захистить Європейський щит демократії Польщу?
– На запитання, чи здатен Європейський щит демократії нас захистити, складно відповісти однозначно. Механізми, які запускаються в межах цього проєкту, зумовлені необхідністю. Ми повинні якнайефективніше захищатися від загроз і викликів, з якими стикаємося, – вважає євродепутат від «Громадянської коаліції». – Вони, одразу скажу, не можуть бути усунуті на 100%. Дезінформація існує і буде існувати, але йдеться про те, щоб якомога ефективніше з нею боротися.
Звіт Групи з питань дезінформації Комісії з вивчення російських і білоруських впливів зазначає, що так звана когнітивна війна, метою якої є вплив на установки й поведінку на рівні окремої особи та населення загалом, у Росії офіційно визнана складовою воєнних дій. Кремль витрачає на неї 2–4 млрд доларів щороку. Йдеться не лише про «звичайне» введення в оману, а насамперед про вплив на політичні та економічні процеси.
– Польща є країною на східному фланзі Європейського Союзу, тож операційна діяльність спецслужб авторитарних держав, таких як Росія та Білорусь, відчувається тут особливо чітко. Я говорю не лише про дезінформацію та кібератаки, а й прямо про диверсійні, терористичні дії, які зачіпають критичну інфраструктуру. На жаль, я побоююся, що вони розвиватимуться й ми зіткнемося з ними в ще більш жорсткій формі, ніж сьогодні, – застерігає Міхал Ваврикієвич.
Польща є ціллю Росії та Білорусі
Як випливає зі звіту «Microsoft Digital Defense Report 2025», Польща є в Європі однією з головних цілей хакерських груп, спонсорованих іноземними державами, посідаючи третє місце після України та Великої Британії. Водночас Польща перебуває на 10-й позиції на континенті за кількістю користувачів, які зазнали кібератак. У звіті також зазначається, що в період із липня 2024 року до червня 2025 року російські кібергрупи суттєво посилили та розширили свої операції, спрямовуючи їх не лише проти України, а й проти країн НАТО, зокрема Польщі. Активність проти цих держав зросла на 25%.
– Пам’ятаймо, що оперативна діяльність російських і білоруських спецслужб відбувається також у Західній Європі, де ми мали справу з атаками дронів. З дезінформацією ми стикаємося фактично в усьому європейському просторі, – наголошує політик.
Інституції Європейського Союзу підкреслюють, що авторитарні режими намагаються використовувати поділи в суспільствах держав-членів, підривати довіру до демократичних інституцій і до цінностей, на яких ґрунтується ЄС. Це становить серйозну загрозу для демократії в Союзі. Звідси – потреба в додаткових зусиллях для протидії цим загрозам.
– У найближчі роки боротьба з дезінформацією, поширенням брехливих і маніпулятивних наративів, спробами дестабілізації Європейського Союзу та впливу на вибори буде безперервною. Європейський щит демократії має якомога ефективніше запобігати результативності дезінформації та всієї цієї кібернетичної боротьби з боку авторитарних держав, однак сьогодні ми не можемо сказати, чим завершиться ця битва. Сподіваюся, що ці заходи зможуть ефективно обмежувати кібератаки, – оцінює депутат Європейського парламенту від «Громадянської коаліції».
