Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?
Орбан може призвести до банкрутства України
Угорщина вже тривалий час блокує Україну на міжнародних майданчиках. Вона виступає проти її членства в НАТО (поряд із Німеччиною, США та Словаччиною), а також перешкоджає вступу до Європейського Союзу. Саме такого сценарію побоювався президент Володимир Зеленський, коли з Кремля лунали запевнення, що Москва не перешкоджатиме цьому процесу. Український лідер заявив, що хоч і сама Росія не має офіційних інструментів, але є країни, які охоче діятимуть від її імені. Він не назвав Угорщину прямо, однак після витоку розмов між главами МЗС у Будапешті та Москві стало відомо, що угорські дипломати інформували Кремль про дії Брюсселя, а також узгоджували спільну стратегію, щоб паралізувати Європу. Саме Угорщина заблокувала кредит у 90 мільярдів євро для України, який має врятувати бюджет країни цього та наступного року. Без цих коштів Україна може опинитися на межі економічного краху і збанкрутувати ще до літа.
Якщо угорській опозиції вдалося б здобути конституційну більшість, як свідчать передвиборчі опитування, вони змогли б запровадити в країні зміни, що розблокують європейську позику для України.
Зеленський та Орбан на білбордах
Україна та її президент стали одними з головних тем угорської виборчої кампанії. Плакати й білборди із Зеленським можна побачити в центрі Будапешта та вздовж регіональних доріг; Україна займає перші шпальти газет і новини державного телебачення, а на зустрічах із виборцями її найчастіше згадує чинний прем’єр Віктор Орбан, який відчайдушно бореться за її збереження після 16 років при владі.
BBC досліджувала, яким чином Віктору Орбану вдалося переконати значну частину угорців, що Київ є їхньою головною проблемою, чи можуть його амбіції виявитися успішними та який вплив на українсько-угорські відносини, що нині переживають глибоку кризу, матимуть вибори, незалежно від того, хто їх виграє.
Якщо вірити провладним медіа (а саме вони домінують на місцевому медіаринку), Будапешт переповнений так званими «українськими агентами», які намагаються вплинути на результати виборів в Угорщині та особисто сформувати майбутній уряд. Україна нібито навмисно саботує нафтопровід «Дружба», що проходить її територією, аби Угорщина не отримувала дешеве паливо з Росії. Цілком імовірно, як вони стверджують, що Київ планує диверсії на об’єктах критичної інфраструктури країни – саме тому нині їх охороняють регулярні збройні сили.

У їхній картині світу Україна їздить угорськими дорогами автобусами, повними золота і валюти, призначених або для фінансування угорської опозиції, або для наповнення бездонних кишень української «воєнної мафії». У березні в центрі Будапешта відбувся багатотисячний марш, учасники якого зібралися під серйозним гаслом: «Не дозволимо, щоб Угорщина стала колонією України». Україна нібито мріє втягнути Угорщину у війну з Росією.
У цій логіці лише Віктор Орбан і його партія «Фідес» можуть уберегти Угорщину від усіх проблем, які нібито несе Україна. Головне завдання плакатів із зображенням «загрозливого» Зеленського, розвішаних по країні, – нагадати виборцям про ці загрози й підказати, за кого голосувати, якщо вони хочуть бути захищеними.
У коментарі для BBC речник МЗС України Георгій Тихий вкотре заявив, що Україна не втручається у внутрішні справи Угорщини чи у виборчу кампанію, ніколи не давала підстав для таких звинувачень і шкодує про рішення, ухвалені командою Орбана, які свідомо зашкодили українсько-угорським відносинам. Проте Будапешт уже давно ігнорує ці запевнення.
Орбану завжди був потрібен ворог. Цього разу ним стала Україна
У 2010 році Віктор Орбан прийшов до влади в Угорщині в результаті цілком чесних і демократичних виборів, повністю розгромивши дискредитовану ліву коаліцію. Однак у кожних наступних виборах «Фідес» будував свою кампанію на протиставленні ворогу, створеному для задоволення потреб конкретного політичного моменту.
Протягом років роль такого ворога виконували: американський мільярдер угорського походження Джордж Сорос (плакати з гаслом «не дозволимо йому сміятися останнім» були розвішані по всьому Будапешту напередодні виборів 2018 року), мігранти з Близького Сходу та «гендерна ідеологія». Тепер цю роль виконують Україна та Володимир Зеленський.
Сам президент України в кількох попередніх заявах різко критикував Віктора Орбана, і мало не поплатився за це підтримкою з боку європейських партнерів, а також навіть угорської опозиції. У лютому цього року Володимир Зеленьский, виступаючи на форумі в Давосі, заявив: «Кожен Віктор, який живе на гроші Європи, і в той час намагається продавати європейські інтереси, заслуговує на потиличник».
Кілька днів по тому, під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки, український лідер зауважив: «Один Віктор може думати про те, як виростити собі живіт, а не про те, як збільшити свою армію, щоб зупинити російські танки, які можуть повернутися на вулиці Будапешта».
Зрештою, на початку березня цього року Зеленський пригрозив: «Надіємося, що одна особа в Євросоюзі не буде блокувати 90 мільярдів або перший транш із 90 мільярдів, і українські воїни матимуть зброю, інакше – дамо адресу цієї людини нашим Збройним силам, нашим хлопцям – нехай вони йому дзвонять і спілкуються з ним своєю мовою». Натяк був більш ніж очевидний, що дало Віктор Орбан можливість сприйняти заяву українського президента як особисту погрозу та використати її у своїй виборчій кампанії.
«Президент Зеленський погрожує не мені. Він погрожує Угорщині. На жаль для нього, він не зможе завадити мені захищати угорські родини», – заявив тоді Орбан. Варто зазначити, що навіть його опонент на виборах, Петер Мадяр, став на його захист. Він заявив: «Жоден лідер іноземної держави не може погрожувати жодному угорцю. Ані чинному уряду Орбана, ані майбутньому уряду Тиси», – і закликав лідерів ЄС розірвати відносини із Зеленським, доки той не пояснить свої слова або не вибачиться перед Угорщиною.
Однак відтоді Володимир Зеленський помітно знизив рівень своєї риторики щодо Будапешта. Наприклад, 14 березня він заявив: «Ніхто не може сказати, що буде, якщо або коли зміниться керівництво Угорщини. Ми не впливаємо на цей вибір і не хочемо цього робити. … Ми будемо працювати з будь-яким керівництвом Угорщини, з будь-якою людиною в Угорщині, яка хоче працювати, жити в мирі з Україною … Ми готові дружньо працювати, якщо ця людина не є союзником Путіна».

