Ми нарешті знаємо, що таке «план перемоги» президента України Володимира Зеленського. У плані описано, що саме потрібно зробити, щоб Росія програла, а Україна перемогла. Також він висвітлює перешкоди, які Захід повинен подолати, якщо він серйозно налаштований на поразку Росії та перемогу України.
«План перемоги» Зеленського
План Зеленського – це тривожний дзвінок для Заходу. Це виклик, який змушує Захід визнати, що саме він, а не Україна, не зміг успішно протистояти Путіну. Захід повинен змінити курс, якщо він дійсно хоче, щоб Україна перемогла, а не просто вижила.
Як сказав Зеленський у своїй промові в українському парламенті: «План перемоги України – це план посилення нашої держави, посилення наших позицій… Цей План можливо реалізувати. Це залежить від партнерів. Підкреслюю: від партнерів. Це точно не залежить від Росії… Кожен у світі бачить, що Росія не шукає чесного миру. Путін збожеволів і хоче тільки війни. Він сам не зміниться… Але – разом із партнерами – ми повинні змінити обставини так, щоб війна закінчилась. Безвідносно до того, чого хоче Путін».
Чи може хтось, хто хоча б трохи знайомий із Росією і Путіним, не погодитися із Зеленським? З першого дня війни було очевидно, що Україна може перемогти й переможе, тільки якщо цього захоче Захід. Також стало очевидно, що Путін — призвідник імперіалістичної війни й геноциду, він не зацікавлений у припиненні вбивств. Нарешті, було зрозуміло, що переговори з Путіним безглузді з огляду на його рішучість знищити Україну і продовжити імперіалістичну експансію Росії.
Звідси випливає, що, як каже Зеленський: «Для наших партнерів допомога Україні – це спосіб зберегти справедливий світовий порядок». Він додає: «Якщо Путін досягне своїх божевільних геополітичних, військових, ідеологічних та економічних цілей», це заохотить «інших потенційних агресорів».
Тому «для партнерів – цілком практично допомогти нам не лише вистояти, а й перемогти. Цим партнери допоможуть собі не менше».
Пояснення до «плану перемоги» України
План Зеленського складається з п’яти пунктів: перші чотири визначають, що повинен зробити Захід, якщо він хоче, щоб Путін програв, а п’ятий передбачає, якою може бути плата за цю допомогу.
Перший пункт – це негайне запрошення до вступу в НАТО. «Протягом десятиліть Росія використовувала геополітичну невизначеність у Європі, а саме факт, що Україна не є членом НАТО. І саме це спокушало Росію посягати на нашу безпеку».
Зеленський точно зазначив, що закриття НАТО для України, Білорусі й Молдови створило для них нерозв’язну проблему безпеки. Як вони можуть зберегти свою незалежність, якщо Захід фактично залишив їх беззахисними перед російським хижаком? Білорусь приєдналася до Росії. Молдова все ще намагається догодити й Росії, і Заходу. Україна обрала байдужий Захід і тепер страждає від наслідків. Негайне запрошення, як зазначає Зеленський, стало б для Путіна сигналом, що «його геополітичні розрахунки провалилися».
Другий пункт стосується оборони. Зеленський справедливо підкреслює, що Україна потребує більшої та кращої протиповітряної оборони, інвестицій у виробництво українських ракет і безпілотників, доступу до супутникових і розвідувальних даних, а також у дозволу на використання західних ракет дальнього радіуса дії проти Росії. Жоден з цих пунктів не є новим, але Заходу потрібно нагадати, що ці кроки необхідні, якщо він серйозно налаштований на перемогу України.
Третій пункт стосується стримування: «Україна пропонує розмістити на своїй землі комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту України від будь-якої військової загрози з боку Росії та який звузить варіативність дій Росії до таких перспектив: або приєднатись до чесного дипломатичного процесу для справедливого завершення війни, або гарантовано втратити можливість продовжувати агресивну війну».
Невідомо, що саме міститься в цьому пакеті, але з огляду на те, що в ньому є секретний додаток, який був наданий США, Великій Британії, Франції, Італії та Німеччині, його зміст, ймовірно, стосується розгортання в Україні західної зброї, здатної завдати серйозної шкоди Росії. Критики стверджуватимуть, що Зеленський просить про ескалацію участі Заходу у війні – і вони мають слушність. Але Зеленський також матиме рацію, стверджуючи, що війна не може бути виграна дешево, і що посилення участі Заходу буде лише відповіддю на участь Північної Кореї та Ірану на російському боці.
Четвертий пункт закликає Захід інвестувати в економіку України, зокрема в її «стратегічний економічний потенціал». Хто може не погодитися?
П’ятий пункт пропонує Заходу послугу за послугу: «після цієї війни Україна матиме один з найдосвідченіших і найбільших військових контингентів» з «реальним досвідом сучасної війни, успішним досвідом застосування західної зброї та різнобічним досвідом взаємодії з військовими НАТО».
Отже, Зеленський каже: «Ми передбачаємо у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил США, які дислоковані в Європі, українськими підрозділами».
Україна як жандарм Європи? А чому б і ні? Америка може захотіти зійти зі світової арени, Європа вважатиме за краще пити капучино, а Україна матиме величезну армію, здатну перемогти Росію.
Хоча в «плані перемоги» Зеленського мало нового, його привабливість і значення в тому, що він поєднує очевидне і невисловлене та відверто заявляє те, що всі знають, але бояться визнати: війна може закінчитися на умовах Заходу, тільки якщо Захід хоче, щоб вона закінчилася саме так.
Україна робить свою частину роботи: стримує потужну російську армію і платить за це життями. Тепер черга Заходу: або підтримати Україну всіма силами, або зазнати геополітичної катастрофи, якою була б перемога Путіна.
Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі National Security Journal.
Фото: www.president.gov.ua
Про автора: Професор Олександр Мотиль
Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».