«План перемоги» України – тривожний дзвінок для Заходу [ДУМКА]

Ми нарешті знаємо, що таке «план перемоги» президента України Володимира Зеленського. У плані описано, що саме потрібно зробити, щоб Росія програла, а Україна перемогла. Також він висвітлює перешкоди, які Захід повинен подолати, якщо він серйозно налаштований на поразку Росії та перемогу України.

«План перемоги» Зеленського

План Зеленського – це тривожний дзвінок для Заходу. Це виклик, який змушує Захід визнати, що саме він, а не Україна, не зміг успішно протистояти Путіну. Захід повинен змінити курс, якщо він дійсно хоче, щоб Україна перемогла, а не просто вижила.

Як сказав Зеленський у своїй промові в українському парламенті: «План перемоги України – це план посилення нашої держави, посилення наших позицій… Цей План можливо реалізувати. Це залежить від партнерів. Підкреслюю: від партнерів. Це точно не залежить від Росії… Кожен у світі бачить, що Росія не шукає чесного миру. Путін збожеволів і хоче тільки війни. Він сам не зміниться… Але – разом із партнерами – ми повинні змінити обставини так, щоб війна закінчилась. Безвідносно до того, чого хоче Путін».

Чи може хтось, хто хоча б трохи знайомий із Росією і Путіним, не погодитися із Зеленським? З першого дня війни було очевидно, що Україна може перемогти й переможе, тільки якщо цього захоче Захід. Також стало очевидно, що Путін — призвідник імперіалістичної війни й геноциду, він не зацікавлений у припиненні вбивств. Нарешті, було зрозуміло, що переговори з Путіним безглузді з огляду на його рішучість знищити Україну і продовжити імперіалістичну експансію Росії.

Звідси випливає, що, як каже Зеленський: «Для наших партнерів допомога Україні – це спосіб зберегти справедливий світовий порядок». Він додає: «Якщо Путін досягне своїх божевільних геополітичних, військових, ідеологічних та економічних цілей», це заохотить «інших потенційних агресорів».

Тому «для партнерів – цілком практично допомогти нам не лише вистояти, а й перемогти. Цим партнери допоможуть собі не менше».

Пояснення до «плану перемоги» України

План Зеленського складається з п’яти пунктів: перші чотири визначають, що повинен зробити Захід, якщо він хоче, щоб Путін програв, а п’ятий передбачає, якою може бути плата за цю допомогу.

Перший пункт – це негайне запрошення до вступу в НАТО. «Протягом десятиліть Росія використовувала геополітичну невизначеність у Європі, а саме факт, що Україна не є членом НАТО. І саме це спокушало Росію посягати на нашу безпеку».

Зеленський точно зазначив, що закриття НАТО для України, Білорусі й Молдови створило для них нерозв’язну проблему безпеки. Як вони можуть зберегти свою незалежність, якщо Захід фактично залишив їх беззахисними перед російським хижаком? Білорусь приєдналася до Росії. Молдова все ще намагається догодити й Росії, і Заходу. Україна обрала байдужий Захід і тепер страждає від наслідків. Негайне запрошення, як зазначає Зеленський, стало б для Путіна сигналом, що «його геополітичні розрахунки провалилися».

Другий пункт стосується оборони. Зеленський справедливо підкреслює, що Україна потребує більшої та кращої протиповітряної оборони, інвестицій у виробництво українських ракет і безпілотників, доступу до супутникових і розвідувальних даних, а також у дозволу на використання західних ракет дальнього радіуса дії проти Росії. Жоден з цих пунктів не є новим, але Заходу потрібно нагадати, що ці кроки необхідні, якщо він серйозно налаштований на перемогу України.

Третій пункт стосується стримування: «Україна пропонує розмістити на своїй землі комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту України від будь-якої військової загрози з боку Росії та який звузить варіативність дій Росії до таких перспектив: або приєднатись до чесного дипломатичного процесу для справедливого завершення війни, або гарантовано втратити можливість продовжувати агресивну війну».

Невідомо, що саме міститься в цьому пакеті, але з огляду на те, що в ньому є секретний додаток, який був наданий США, Великій Британії, Франції, Італії та Німеччині, його зміст, ймовірно, стосується розгортання в Україні західної зброї, здатної завдати серйозної шкоди Росії. Критики стверджуватимуть, що Зеленський просить про ескалацію участі Заходу у війні – і вони мають слушність. Але Зеленський також матиме рацію, стверджуючи, що війна не може бути виграна дешево, і що посилення участі Заходу буде лише відповіддю на участь Північної Кореї та Ірану на російському боці.

Четвертий пункт закликає Захід інвестувати в економіку України, зокрема в її «стратегічний економічний потенціал». Хто може не погодитися?

П’ятий пункт пропонує Заходу послугу за послугу: «після цієї війни Україна матиме один з найдосвідченіших і найбільших військових контингентів» з «реальним досвідом сучасної війни, успішним досвідом застосування західної зброї та різнобічним досвідом взаємодії з військовими НАТО».

Отже, Зеленський каже: «Ми передбачаємо у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил США, які дислоковані в Європі, українськими підрозділами».

Україна як жандарм Європи? А чому б і ні? Америка може захотіти зійти зі світової арени, Європа вважатиме за краще пити капучино, а Україна матиме величезну армію, здатну перемогти Росію.

Хоча в «плані перемоги» Зеленського мало нового, його привабливість і значення в тому, що він поєднує очевидне і невисловлене та відверто заявляє те, що всі знають, але бояться визнати: війна може закінчитися на умовах Заходу, тільки якщо Захід хоче, щоб вона закінчилася саме так.

Україна робить свою частину роботи: стримує потужну російську армію і платить за це життями. Тепер черга Заходу: або підтримати Україну всіма силами, або зазнати геополітичної катастрофи, якою була б перемога Путіна.

Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналі National Security Journal.

Фото: www.president.gov.ua

Про автора: Професор Олександр Мотиль

Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Українські солдати прагнуть помститися путінським військам у Курську. «Ми сміялися, копаючи окопи у ворожій землі»

Українці прагнуть помститися і хочуть просунутися на територію ворога, – повідомляє Аскольд Крушельницький з України. 

Каракас роками підтримував терористів. Саме так функціонували тренувальні табори ісламських радикалів у Венесуелі [РОЗСЛІДУВАННЯ АНТОНІО САЛАСА]

Антоніо Салас розповів, як і де тренуються ісламські терористи. Він йшов слідами, які привели його з Палестини до Венесуели. Щоб з’ясувати, як побудовані структури вбивць «Хезболли» і як між собою пов’язані світові злочинні мережі, іспанський журналіст став одним із них і так прожив п’ять років. За те, що він зробив, над ним висить багато смертних вироків. Його хочуть убити нацисти, мафія і терористи. Нам вдалося з ним поговорити.

Вибори в Угорщині. Що робитимуть ЄС, Росія та Україна, якщо Віктор Орбан втратить владу?

Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?

Персональна провина і почуття колективної провини за загарбницьку війну

У черговій статті «Словника війни» на PostPravda.Info Миколай Карпіцький розглядає поняття провини. Чи всі росіяни винні у війні? Чи можна говорити про колективну провину, чи провина може бути лише персональною? Як виникає почуття колективної провини?

Росія – інформаційне гетто в інформаційному суспільстві

Вже понад чверть століття в Росії встановлена диктатура, і за цей час світ встиг невпізнанно змінитися – відбулася глобальна інформаційна революція. Чи є місце диктатурам у новому глобальному інформаційному суспільстві? Про те, як Володимир Путін намагається контролювати цифрове середовище та інтернет-спілкування, перетворюючи Росію на інформаційне гетто, розповідає публіцист з Естонії Андрій Кузічкін.

Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці.

Найпоширенішим ім’ям серед загиблих за Путіна є Мохамед, а владу на Кремлі захищають «преторіанці» [АНАЛІЗ]

Путін створив навколо себе гігантську армію приватних «преторіанців», які повинні охороняти його так, як колись охороняли римського імператора. Сьогодні Росгвардія, головним завданням якої є захист системи та кремлівського двору, налічує 400 тисяч військових. На фронті в Україні воює натомість 600 тисяч.

13 березня 2014 року: перша жертва війни на Донбасі. Очевидцем цих подій був священик із Донецька Сергій Косяк

Перша жертва війни Росії проти України була вбита не ракетою чи бомбою, а звичайним ножем на вулиці Донецька. Це сталося 12 років тому – 13 березня 2014 року. Однак справжньою зброєю був не ніж, а російська пропаганда, яка розповідала, нібито владу в Києві захопила «київська хунта», що відправила автобуси з «нацистами» для розправи над жителями Донецька. Згадуючи трагічні події весни 2014 року, Миколай Карпіцький протиставляє кремлівському наративу історичне свідчення очевидця подій у Донецьку. Це Сергій Косяк, український священик.

Хто такий Володимир Мединський, радник Путіна і керівник мирних переговорів Москви? Він волів би воювати з поляками, а не з українцями

Як посередній і суперечливий російський історик став однією з найближчих осіб Путіна? Чому саме Мединський розмовляв з українцями на білоруському кордоні у 2022 році одразу після початку вторгнення, а також брав участь у найважливіших обмінах полоненими, зокрема командирів «Азову» та оборонців «Азовсталі» восени того ж року? Кажуть, що його бачення імперської історії Росії збігається з поглядами Путіна. Але чи цього достатньо, щоб бути настільки близьким до диктатора?

Повʼязані статті