Минулого тижня сталося зразу кілька подій, які вплинуть на польсько-українські відносини. У Варшаві пройшла інавгурація Кароля Навроцького, новий президент Польщі почав виконувати свої обов’язки. Пам’ятник жертвам Волинської трагедії у селі Домостава у Підкарпатському воєводстві став об’єктом атаки вандалів. На варшавському концерті білоруського репера Макса Коржа розгорнули червоно-чорний прапор.
Ще одна подія – експертна дискусія «Польща та Україна у боротьбі проти пропаганди Кремля» відбулася 7 серпня у Києві. Її організаторами виступили посольство Польщі в Україні та ГО «Інститут світової політики», майже дві години тривало обговорення польськими та українськими фахівцями проблем, з якими наші держави стикаються в інформаційній сфері. У зустрічі також взяли участь експерти PostPravda.Info.
Необхідна ретроспектива
Варто наголосити, що Польща та Україна не перший рік перебувають в центрі уваги Кремля, адже альянс наших країн створює суттєві проблеми для посилення позицій Росії у Балто-Чорноморському регіоні. Росія помітно зацікавлена у дестабілізації польсько-українських відносин та прикладає для цього значні зусилля. Цей тренд розпочався далеко не сьогодні, йому вже понад 10 років. Чого вартує, зокрема, звернення влітку 2013 року тодішнього парламентарія-регіонала Вадима Колесниченка до маршалка польського Сейму Еви Копач з пропозицією визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу. Під цим документом поставили свої підписи 148 тодішніх українських народних депутатів, і просто так засунути його під скатертину неможливо через принцип безперервності влади.
Вже після Революції Гідності Генеральне консульство Польщі у Луцьку у березні 2017 року було обстріляне з гранатомета. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Реакція польської сторони була достатньо виваженою, а експерти наголосили, що провокація була здійснена заради демонстрації неможливості української влади контролювати ситуацію всередині країни. Проте той факт, що у гру з дипломатичними установами, дотримуючись норм Віденської конвенції про міжнародні зносини, можна грати вдвох засвідчує простий факт: замість російського консульства у Познані постане українське.
Читайте також: Андрій Кузічкін: Російська пропаганда проти НАТО. Хто на Заході підтримує Путіна? [АНАЛІЗ]
Історія – не вичерпний порядок денний
Цілком зрозуміло, що тема Волинської трагедії залишається ключовою у двосторонніх відносинах. Наша спільна мета – зробити так, аби поляки та українці говорили не лише про трагічні події часів Другої світової війни на Волині, адже спільний порядок денний набагато ширший. Журналіст та волонтер Пйотр Кашувара слушно відзначив, що після 2014 року (від початку гібридної війни Росії проти України) кількість публікацій у Польщі про проблеми Волині виросла в тисячі разів. Натомість ексгумація жертв Волинської трагедії могла б суттєво зменшити напруження у двосторонніх відносинах Польщі та України. Про це говорили у серпні 2025 року у «Майстерні порозуміння» на Волині польські та українські небайдужі громадяни. Перші кроки, здійснені у Пужниках у Тернопільській області, мають створити атмосферу порозуміння та довіри.
Попри існуючі проблеми сприйняття історичних подій, доцільно провести інвентаризацію двосторонніх проблем, можливо, із залученням третьої сторони. Наприкінці липня міністри закордонних справ Люблінського трикутника (Литва – Польща – Україна) домовилися про функціонування форуму істориків. Литовські фахівці могли б виступати в ролі посередників для польсько-українського діалогу, українські – для польсько-литовського. Подібні зусилля б цілком відповідали одному з компонентів функціонування цієї конструкції, яка постала у липні 2020 року. Протидія гібридним загрозам, співпраця в енергетичній сфері, зміцнення регіональної безпеки залишаються пріоритетами для співпраці Литви, Польщі та України.
Говорити про перемоги
Усвідомлюючи, що політика історичної пам’яті в Польщі та Україні мають різне значення для суспільного дискурсу, доцільно розпочинати вирівнювання значення історії зі спільних перемог польської та української зброї. Ця потреба логічно накладається на протистояння України агресії Росії та прагнення Польщі створити найбільш потужну армію Європи. Як влучно відзначив польський дослідник Пшемислав Журавський вель Граєвський, коли поляки та українці діють разом, Росія програє. Усвідомлення цього факту необхідно просувати на різних рівнях. І тому ми не повинні постійно перебувати у полоні дискусій про Волинську трагедію, «диво на Вислі 1920 року» як приклад спільного тріумфу польської та української зброї важить не менше.
Тим більше – в умовах, коли співпраця Польщі та України триває. Масштаб двосторонньої взаємодії після початку активної фази російської агресії проти України є вражаючим. Постачання важких озброєнь ЗСУ – питання, у якому Польща відігравала першу скрипку з початку широкомасштабного вторгнення. Сотні танків, десятки гаубиць «Краб», бойові літаки були неоціненною допомогою Силам оборони України у перші, найважчі місяці російської навали. Паралельно відбулося перетворення території Польщі на логістичний хаб для потреб України. Не забуваймо і про зростання товарообігу між нашими країнами, який у 2024 році перевищив 10 мільярдів доларів – це факти, про які необхідно говорити. Польща перетворилася на ключового торговельного партнера України, і польський бізнес справедливо розраховує на активну участь у процесі відновлення інфраструктури нашої держави після завершення бойових дій.
Глевкий Корж
Останнім часом спостерігається чимало спроб перетворити українських трудових та воєнних мігрантів на подразник для польського суспільства. В центрі уваги російської пропаганди насамперед українська молодь. Одним зі знарядь кремлівської пропаганди став месенджер Telegram, який самі поляки практично не використовують. Нескладно здогадатися, кому вигідно загнати вихідців з пострадянського простору до інформаційної резервації. Натомість громадяни України, які постійно перебувають у Польщі, мають стати не викликом, а можливістю для суспільства країни, яка надала їм прихисток у складні часи. Ті польські політики, які першими усвідомлять переваги багатонаціональної нації для своєї Батьківщини, можуть розраховувати на значні електоральні дивіденди у найближчому майбутньому. Тому ситуація з неефективною комунікацією зміни умов вступу до польських університетів фактично у розпал вступної кампанії виглядає прикрим непорозумінням. Знайти вихід з неї – означає продемонструвати зацікавленість у поглибленні партнерства Польщі та України.
Події навколо концерту білоруського репера Макса Коржа на варшавському «Народовому» стадіоні викликали бурхливу реакцію у Польщі. 9 серпня послухати російськомовного репера з’їхалися 60 тисяч глядачів, понад сотня з них були затримані за порушення громадського порядку. Під час концерту одним з глядачів було розгорнути червоно-чорний прапор, який викликає у Польщі стійку асоціацію з діями УПА, і цей прикрий епізод нагадує продуману провокацію російських спецслужб. Ті вправно використовують елементи рефлексивного управління, підштовхуючи польське суспільство до проявів зневаги та ксенофобії. Про усвідомлення польським керівництвом того факту, що країна перебуває під тиском Кремля свідчить і той факт, що факт депортації 57 громадян України та 6 громадян Білорусі, затриманих під час концерту Макса Коржа, прокоментував особисто прем’єр Дональд Туск.
Інструментарій порозуміння
І польське, і українське суспільства є консервативними за своєю природою, тому найбільш ефективними заходами з протидії ворожій пропаганді є ті, що здійснюються на двосторонній основі. В Польщі та Україні не бракує фахових експертів, спроможних донести свою думку до різних прошарків населення. Саме спільними зусиллями потрібно спростовувати найбільш небезпечні фейки та формувати атмосферу довіри. Очевидною є і географія заходів – Львів, Луцьк, Жешув (Ряшів), Люблін. Тематика дискусій повинна торкатися широкого спектру проявів польсько-української співпраці.
З березня 2025 року частиною польського суспільного телевізійного мовлення став канал Slawa TV. Своїми програмами нещодавно вирішили обмінюватися Польське радіо для України та Суспільне радіо України. Щовівторка наголошує «Разом ми сильніші» в україномовній програмі «Перемагаймо разом» на хвилях Radio WNET журналістка Світлана Мялик. Відомий польський журналіст Павел Боболович запустив Youtube-канал Czarne Niebo, де разом з польськими та українськими колегами польською мовою розповідає про важливі проблеми двосторонніх відносин.
Це далеко не вичерпний список цікавих та корисних медіа-проєктів, проте об’єктивно Польщі та Україні нині бракує майданчиків для неупередженого діалогу. Їх створення та розвиток виглядає одним з пріоритетів порядку денного двосторонніх відносин. Ми повинні вийти з ситуації, коли поляки та українці живуть у міфологізованих уявленнях про широку поінформованість про життя одне одного. Відтак необхідно забезпечити максимально інтенсивний обмін інформацією про життя поляків та українців, створити інформаційну базу для стратегічного партнерства Польщі та України.
Нагальним питанням є і створення спільного механізму перехресного моніторингу фейкових та маніпулятивних повідомлень в інформаційному просторі обох держав. Їх аналіз та розкриття для широкої громадськості сприятимуть порозумінню поляків та українців. Пйотр Кашувара під час експертної дискусії влучно зазначив «У нас немає РЕБ для фейків», тому протидія ним є сферою відповідальності для поляків та українців, які розуміють значення взаємодії наших країн. Не перекладати відповідальність, а діяти разом – ось рецепт ефективної співпраці.
Замість післямови
Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч під час дискусії в «Укрінформі» закликав не давати Росії козирів. Зі свого боку, хочу повторити власний заклик не боятися говорити один одному компліменти у моменти, коли ми на це заслуговуємо. Це сприятиме наповненню стратегічного партнерства Польщі та України реальним змістом та дозволить вивести двосторонні відносини на нову траєкторію розвитку, яка має привести до підписання оновленного Договору про дружбу та співробітництво між Польщею та Україною.
Євген МАГДА, директор ГО «Інститут світової політики». Текст із серії «з українського боку».