Пужники: сьогодні починається ексгумація жертв. Ми будемо на місці

Сьогодні розпочинаються перші з 2017 року ексгумації жертв Волинської трагедії (яку також називають «Волинською різаниною») 1943-1944 років. Розвідувальні роботи вже проведені. Тепер фахівці з Польщі витягнуть з-під землі останки жертв і проведуть їхні антропологічні дослідження та ДНК-тести.

Пужники в Україні. Хто буде проводити ексгумації?

Очікується, що ексгумації польських громадян, які були вбиті в лютому 1945 року в практично зниклому нині селі Пужники на Тернопільщині, займе кілька тижнів. Зокрема, у них візьмуть участь експерти Поморського медичного університету та представники польського Інституту національної пам’яті, а також українського Міністерства культури, яке дало дозвіл на проведення процесу.

Допомагатиме в роботі організація «Волинські старожитності», яка брала участь у пошуках масового поховання. Тут, на місці ексгумації, представники Фундації «Свобода і демократія», завдяки якої польська заявка була задоволена, очікують знайти останки кількох десятків людей. Знахідки свідчать, що ці люди, ймовірно, були вбиті українськими націоналістами наприкінці Другої світової війни.

Пужники. PostPravda.Info буде на місці події

Як і коли вони загинули, ким були жертви, стане відомо за кілька місяців, коли генетичний матеріал порівняють з живими нащадками. Організатори прагнуть провести весь процес з максимальною повагою і серйозністю. Ми будемо спостерігати за цією роботою як представники PostPravda.Info та Фундації UA Future for Ukraine.

Українська сторона також висловлює бажання, щоб українцям, які загинули в аналогічний історичний період і чиї останки нині перебувають на польській землі, було забезпечено гідне вшанування. У польському поселенні Монастирж у Підкарпатському воєводстві останніми днями невідомі зловмисники здійснили провокацію, замінивши розташовану там меморіальну дошку на честь загиблих. Цей акт вандалізму рішуче засудили міністерства культури Польщі та України в спільній заяві.

ЗАЯВА:

Рішуче засуджуємо акт вандалізму, вчинений проти одного з українських місць памʼяті у Польщі. Незаконно встановленні написи і знаки мають бути невідкладно усунуті.

Це свідома провокація, яка слугує, серед іншого, інтересам країни-агресора – Росії, та має на меті зашкодити конструктивному діалогу, який триває останніми місяцями між двома країнами.

Підтверджуємо, що ми продовжуватимемо працювати над зміцненням нашого стратегічного партнерства і вирішенням існуючих проблемних питань шляхом діалогу і взаєморозуміння.

Всі акти вандалізму щодо місць памʼяті та поховань розслідуються відповідними службами.

«Свобода і демократія»

З 2005 року Фундація «Свобода і демократія» допомагає полякам на Сході та опікується польською спадщиною на колишніх прикордонних територіях Першої та Другої Польської Республіки. З 2013 року Фундація проводить пошукові та ексгумаційні роботи в Україні. За цей час було знайдено, ексгумовано та гідно поховано 138 наших співвітчизників.

У червні 2022 року Фундація звернулася до компетентних органів України за дозволом на проведення пошуків польських жертв Української повстанської армії ОУН в селі Пужники. Після отримання дозволу розпочалися пошуки, в результаті яких було знайдено місце масового поховання. Це сталося 24 серпня 2023 року. Того ж року Фундація звернулася за дозволом на ексгумацію жертв. У середу, 8 січня (2025), після багатомісячної процедури, було надано дозвіл на ексгумацію.

– Хочу підкреслити, що зусилля Фундації, спрямовані на відновлення гідності та вшанування пам’яті наших співвітчизників, знайшли підтримку як з боку попереднього, так і з боку нинішнього урядів Польщі. Ми дуже вдячні за цю підтримку, без якої цей успіх був би неможливий. Це свідчить про те, що попри політичні розбіжності відбуваються зусилля, спрямовані на вшанування пам’яті полеглих і вбитих поляків на Сході. Ми сприймаємо цей факт надзвичайно позитивно. Ми повинні разом боротися за нашу ідентичність, в тому числі дбати про пам’ять жертв воєн і злочинних ідеологій, – говорить Лілія Любоневич, президент Фундації «Свобода і демократія».

– Дякую всім тим, хто, попри численні перешкоди та моменти сумнівів працював у поті чола на нашу спільну справу. І я сам найкраще знаю, що часом це було нелегко. Багато важких дискусій, складних формальностей, труднощів – такою була наша реальність в останні роки. Ми дякуємо всім, хто був на нашому боці й супроводжував нас на цьому шляху. Ми віримо, що цей момент стане справжнім проривом для будь-яких досліджень долі польських жертв воєнних злочинів на Сході, – коментує Мачей Данцевич, віцепрезидент Фундації «Свобода і демократія».

Пужники – данина поваги

В результаті пошукових робіт у серпні 2023 року було знайдено масове поховання вбитих мешканців села. Проведення ексгумації на цьому місці вимагало офіційного дозволу української сторони. Відповідні документи були подані.

– Ми сподіваємося, що роботи буде завершено до цього літа. Щоб через вісімдесят років наші співвітчизники – жертви жахливих злочинів – нарешті могли спочити з миром і бути вшанованими пам’яттю та повагою, на які вони заслуговують, – говорить віцепрезидент Фундації.

Організація вже понад десять років бореться за гідне вшанування пам’яті поляків, які загинули або були вбиті під час Другої світової війни. Серед найважливіших досягнень Фундації – віднайдення, ексгумація та гідне поховання у 2014-2016 роках понад сотні солдатів Війська Польського, які загинули в боях з німцями під Львовом у вересні 1939 року.

Читати також на PostPravda.Info: Чи Волинь – справа виключно істориків? Відповідальність безумовна [ДУМКА]

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

В Омську президент Казахстану Токаєв озвучив Путіну послання, написане в Пекіні

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів із главою Росії Володимиром Путіним в суботу, 25 липня, в Омську запропонував заморозити війну в Україні. Однак публіцист з Естонії Андрій Кузічкін вважає, що насправді президент Казахстану передав Путіну послання від Сі Цзіньпіна. Але чи здатний Путін правильно його прочитати – у цьому є великі сумніви.

Технології змінили війну. Чи зроблять західні лідери висновки з аналізу Валерія Залужного?

8 липня 2026 року вийшла чергова стаття Валерія Залужного. Ключова думка автора статті полягає в тому, що розвиток військових технологій потребує перегляду усталених уявлень про війну, зокрема самого поняття перемоги на полі бою та перемоги у війні. Чи готові західні лідери, відповідальні за долю своїх країн, зробити відповідні висновки та змінити стратегічне бачення війни?

Механізми пропаганди та емоції в мережі: чому ми віримо брехні в соціальних мережах? [ПОДКАСТ]

Які існують механізми пропаганди? Про закулісся сучасної інформаційної війни, загрози, пов’язані зі штучним інтелектом, та про те, чому співробітникам Білого дому заборонили користуватися TikTok, головний редактор PostPravda.Info Пьотр Кашувара розмовляє з соціологом, професором Міхалом Венцлем із Університету SWPS.

Держава – інструмент права чи апарат насильства? Росія, Польща й Україна: історичні суперечності можна подолати, цивілізаційні – ні

В основі політичних конфліктів між Польщею та Україною лежить різне бачення історії. Проте їх можна подолати, якщо не політизувати історичні суперечки, а виходити зі спільного розуміння держави як інструменту правової системи, що забезпечує нормальне життя людей. Натомість політичні суперечності з Росією є принципово нерозв’язними. Адже навіть якщо там до влади прийдуть освічені ліберали, вони не зможуть змінити історичного факту, що Росія формувалася як військова держава, сутністю якої є не право, а апарат насильства.

Міністр Федоров і генерал Сирський. Україна розплачується за зіткнення двох амбіцій? [АНАЛІЗ]

Михайла Федорова було звільнено з посади міністра оборони України через особистий конфлікт з головнокомандувачем армією Олександром Сирським. У чому причина?

Ігор Карней провів два роки у концтаборі Олександра Лукашенка: «Там торгують людьми»

Понад два роки за ґратами, одиночна камера, карцер, перевезення між виправними колоніями, втрачені щоденники, анульований паспорт і вимушене життя за межами Білорусі. Таку ціну за журналістську діяльність заплатив Ігор Карней – колишній співробітник білоруської редакції «Радіо Свобода». Цей текст було написано в рамках проєкту «Журналістика під загрозою», що фінансується Центром Мєрошевського, Вроцлавським університетом та Фондом UA Future.

Реактивні дрони атакують Київ уже 16 годин. Україна відповідає ударами по російських нафтопереробних заводах

Російська атака на Київ триває вже понад 16 годин (станом на 15:00 8 липня 2026 року). Перші ракети й дрони з'явилися над столицею близько пів на першу ночі. Відтоді сигнали повітряної тривоги лунають регулярно. У кількох районах Києва спалахнули пожежі, є поранені та загиблі.

Путін постане перед судом? [ДУМКА]

Путін погодиться лише на «мир кладовища» і припинить атаки лише тоді, коли Росія зазнає поразки на полі бою, — пише професор Мотиль.

Повʼязані статті