Росія – інформаційне гетто в інформаційному суспільстві

Вже понад чверть століття в Росії встановлена диктатура, і за цей час світ встиг невпізнанно змінитися – відбулася глобальна інформаційна революція. Чи є місце диктатурам у новому глобальному інформаційному суспільстві? Про те, як Володимир Путін намагається контролювати цифрове середовище та інтернет-спілкування, перетворюючи Росію на інформаційне гетто, розповідає публіцист з Естонії Андрій Кузічкін.

Війна змінила принципи інформаційної політики Кремля

Володимиру Путіну вдалося створити гігантську медіаімперію, що включає екосистему телебачення, радіо, соціальних мереж і численних стримінгових платформ. Попри це до 2018 року закордонні ЗМІ продовжували досить вільну діяльність в інформаційному просторі Росії, а найпопулярнішими месенджерами серед росіян були закордонні Telegram, WhatsApp і вітчизняна платформа «ВКонтакте» – кожен ресурс мав понад 90 млн користувачів.

Однак підготовка до повномасштабного вторгнення в Україну змінила принципи інформаційної політики Кремля. Розпочалася кампанія із заборони непідконтрольних Путіну закордонних медіаресурсів і соціальних мереж для досягнення інформаційної ізоляції Росії. Цього року кампанія інформаційної блокади виходить на новий рівень, і між зовнішнім світом та Росією може опуститися щільна цифрова завіса.

Зниження рейтингу довіри до Путіна в Росії

Авантюра в Україні стала серйозним випробуванням для путінського режиму, який виявився не готовим до ведення настільки затяжної воєнної кампанії, що перемелює гігантські матеріальні, фінансові й людські ресурси. Путін зовсім не очікував, що блок НАТО активно підтримає Україну, і Росія опиниться втягнутою в конфлікт не з однією країною, а з кількома десятками держав. Військове протистояння призвело до міжнародної ізоляції Росії та руйнування симбіозу з Європою.

Кілька десятиліть сибірські нафта й газ у дедалі більших обсягах обмінювалися на західні технології та промислове обладнання. І раптом дружба закінчилася. До того ж, окрім спроб врегулювати зовнішній конфлікт, путінському режиму довелося відкрити другий фронт у самій Росії, де виник внутрішній конфлікт. Відсутність успіхів на фронті на Донбасі та загострення економічних проблем стали тригером зростання невдоволення російського суспільства.

Останні опитування Левада-центру показали, що й надалі 72% росіян підтримують дії збройних сил Росії в Україні. Проте вже 67% росіян виступають за термінові мирні переговори – рекордний показник за весь час опитувань. Продовження війни підтримують 24% опитаних – мінімальний показник за весь час. Крім того, інтерес до подій в Україні впав до 44%, знизившись за чотири роки на 25%.

Ще більш сенсаційні дані у березні опублікував підконтрольний Кремлю Всеросійський центр вивчення громадської думки: за рік рейтинг довіри до Путіна знизився з 48% до 32%, рейтинг «Єдиної Росії» знизився з 43% до 32%. Це тривожні для влади цифри напередодні 20 вересня 2026 р., коли в країні відбудуться вибори депутатів Державної думи Росії та 39 регіональних парламентів. Громадська думка – це єдине джерело легітимації путінської влади, тому Кремль не може допустити руйнування консолідації російського суспільства навколо Путіна.

Інформаційне гетто – мрія диктатора

Саме тому в Росії розростається масштаб гібридної громадянської війни, коли правлячі еліти через підконтрольні інформаційні та адміністративні ресурси силою нав’язують суспільству ідеологію мілітаризму, інфернальну ненависть до України та віру в екзистенційне протистояння «святої Русі» розбещеному Заходу. Через це наратив про намір Заходу знищити Росію, привласнити всі ресурси країни та обернути росіян у рабство набув статусу національної ідеї. Така загроза справді може згуртувати й підняти народ на боротьбу з ворогом.

Але щоб народ повірив у реальність цієї загрози, необхідно повністю ізолювати країну від спілкування із зовнішнім світом і виключити з інформаційного обігу всі думки, крім єдино правильної думки вождя – Путіна. Прямолінійна ідеологія, що надає перевагу мозку з однією звивиною, не терпить альтернатив. У цьому і полягає сутність путінізму як теорії та практики побудови диктатури в Росії. Кремлівська хунта вирішила остаточно загнати всіх росіян в інформаційне гетто. Для цього намагаються позбавити свободи не лише блогерів і опозицію, а й увесь інтернет.

Доля Telegram у Росії

Усі вже знають, що Росія – країна ожилого абсурду, де Кафка й Орвел – лише підмайстри у майстра Путіна. Тому Роскомнагляд (російське відомство з контролю медіасфери) спочатку вимагає від іноземних цифрових платформ надати персональні дані їхніх користувачів у Росії, а за відмову виконати цю вимогу обмежує діяльність месенджерів, посилаючись на порушення ними закону про захист персональних даних росіян.

Так, у 2022 р. Роскомнагляд за рішенням суду заблокував Instagram і Facebook (обидві належать американській компанії Meta – організацію визнано екстремістською та заборонено у РФ). У 2024 р. в Росії почалося уповільнення YouTube, коли різко збільшився час завантаження відеоконтенту. У серпні 2025 р. Роскомнагляд оголосив про обмеження дзвінків у Telegram і WhatsApp. У листопаді 2025 р. служба повідомила, що почала послідовно запроваджувати обмежувальні заходи щодо WhatsApp.

Перші спроби атакувати й обмежити Telegram як один із найпопулярніших серед росіян месенджерів були здійснені в Росії ще у 2018 р. Власник і творець платформи Павло Дуров категорично відмовився співпрацювати з російськими спецслужбами та ще у 2014 р. був змушений емігрувати з Росії. Тому Telegram опинився в немилості російської влади.

Але це не завадило йому стати засобом комунікації, який об’єднав опозиційний російськомовний сегмент із російськими націоналістами, громадські організації – з урядовими структурами, а антивоєнний рух – із прихильниками війни в Україні. У 2020 р. обмеження було знято. І в 2022 р. саме Telegram став найпопулярнішим ресурсом серед російських військових z-блогерів, які створили сотні каналів із мільйонами підписників.

Telegram використовували для розміщення контенту про перебіг бойових дій, для збору донатів і для зв’язку між військовими підрозділами на фронті. До речі, українські бійці використовують Telegram із цією ж метою. Крім того, Telegram – це ефективний інструмент для збору та обміну розвідувальною інформацією і для вербування агентури в тилу противника.

Однак у 2025 р. проти Telegram у Росії розпочалася інформаційна атака. Спецслужби звинуватили месенджер у тому, що Збройні сили України та розвідка НАТО використовують платформу для визначення координат бойових підрозділів російської армії, для відстеження переміщення офіцерів і завдання ударів по військових об’єктах. У медіасфері почалося активне обговорення можливості повного блокування Telegram з 1 квітня 2026 р.

Це викликало справжню істерику серед z-блогерів, які можуть втратити величезну аудиторію підписників не лише в Росії. А це загрожує зменшенням обсягів донатів та іншої допомоги військовослужбовцям російської армії. Після відключення Ілоном Маском Starlink на Донбасі якість оперативного зв’язку на фронті для росіян істотно погіршилася. Відключення Telegram ще більше погіршить ситуацію.

Проти повного блокування месенджера виступили депутати Державної думи Росії, лідери деяких парламентських фракцій, експерти та урядові чиновники. У багатьох містах Росії були подані заявки на проведення акцій проти блокування Telegram. Але всі вони були заборонені місцевою владою під різними, іноді вкрай абсурдними приводами.

Так, у Хабаровську влада навіть спочатку погодила акцію протесту 6 березня 2026 р. у парку в центрі міста. Але за день до проведення мітингу парк закрили у зв’язку з аварією на теплових мережах і проведенням ремонтних робіт, хоча люди того дня продовжували вільно гуляти парком, і будівельної техніки там ніхто не бачив.

Володимир Путін особисто втрутився в ситуацію, запросив на зустріч жінок-військових, серед яких опинилася командир батальйону зв’язку з Донбасу Ірина Годунова. Президент Росії влаштував цій жінці справжній допит, вимагаючи відповісти: чи можуть вороги використовувати закордонні ворожі месенджери для боротьби з Росією і, якщо ці канали відключити, чи буде шкода для зв’язку між бійцями на фронті? Жінка бадьоро відповіла, що ворог не пройде і всі ці ворожі месенджери, на кшталт Telegram, давно потрібно відключити та замінити російськими – тоді зв’язок стане просто відмінним.

До речі, сама Ірина Годунова до липня 2025 року активно використовувала Telegram і публікувала там свої історії. Федеральна антимонопольна служба Росії правильно зрозуміла цей діалог і негайно заборонила розміщувати рекламу російських резидентів у Telegram. Це торкнеться всіх блогерів і стане ударом по російському малому та середньому бізнесу, який і без того переживає важкі часи.

На тлі всіх цих подій блокування Telegram у Росії виглядає неминучим. Але святе місце порожнім не буває. Як солодку пігулку і нового цифрового ідола для поклоніння Путін підготував росіянам національний месенджер МАХ.

Інтернет-спілкування під наглядом

Загалом нічого нового путінський режим не пропонує: блокування закордонних цифрових платформ і заміна їх національними месенджерами вже відбувалися в Китаї та Ірані. У Китаї було створено месенджер WeChat, а в Ірані – Soroush.

У Китаї проєкт виявився цілком успішним, оскільки ринок у мільярд користувачів дає змогу наповнювати месенджер різноманітним контентом і робить його цілком конкурентоспроможним. Натомість в Ірані проєкт провалився, так і не витримавши конкуренції із заблокованим ще у 2018 р. Telegram.

Як показав незалежний моніторинг, офіційна статистика завищує кількість користувачів іранського Soroush у кілька разів: насправді їх не більше 12 млн порівняно з 45 млн користувачів Telegram. Використання застосунків VPN дає змогу жителям Ірану успішно обходити блокування.

Історія, подібна до іранського сценарію, розгортається і з російським МАХ. Держава силою нав’язує цей месенджер користувачам. Усі бюджетні організації Росії – органи влади, армію, школи, лікарні, заклади культури, університети та наукові установи – змушують користуватися лише цим застосунком. У обов’язковому порядку на МАХ примушують переходити транспортні компанії, сервісні служби та організації, що керують житловим фондом.

Офіційна статистика стверджує, що до березня 2026 р. у Росії кількість користувачів МАХ перевищила 73 млн. Водночас кількість користувачів Telegram, за різними даними, коливається від 80 млн до 90 млн, а кількість користувачів WhatsApp – майже 60 млн. Але з новим російським месенджером уже трапляються різні казуси.

Його створювали під приводом захисту росіян від підступів західних спецслужб і різного роду шахраїв. МАХ оголосили найнадійнішим засобом комунікації. І раптом… Є в моїй рідній Томській області північний Каргасоцький район. І ось нещодавно в офіційному акаунті районної адміністрації на платформі «ВКонтакте» з’явилося повідомлення поліції про «масовий злам на цифровій платформі МАХ», коли шахраям вдається запустити вірус, що надає віддалений доступ до акаунтів жителів району.

Ця інформація миттєво розійшлася по всіх пабліках і соціальних мережах, багато коментаторів розповідали власні історії про те, як їх зламали у МАХ. Але повідомлення з сайту адміністрації раптово зникло: немає повідомлення – немає і проблеми.

Експерти також пишуть, що МАХ містить модуль, який дозволяє автоматично вмикати камери на вашому телефоні, фіксувати інформацію про підключення до Telegram, WhatsApp і використання VPN, що в Росії вже кваліфікується як порушення закону. І мало хто в Росії сумнівається, що російські спецслужби використовують МАХ для контролю над користувачами. Як альтернативу багато хто купує два телефони: на один встановлюють МАХ, а на другий – усі інші месенджери. У мене в Росії багато контактів, поки що для зв’язку ми користуємося Telegram і WhatsApp.

Нещодавно у WhatsApp почали повільно завантажуватися зображення, але текстові повідомлення і навіть дзвінки проходять добре, у деяких навіть без VPN месенджер працює відмінно. Із Telegram поки що взагалі немає жодних проблем. І навіть у Facebook, забороненому як «терористичний ресурс», я продовжую спілкуватися з російськими друзями. З цього можна зробити висновок, що поки що влада Росії програє цифровим технологіям: неможливо насильно зробити людину щасливою, позбавивши її щастя спілкування зі світом.

Переклад статті з російського оригіналу, опублікованого на Postimees.

Читати також на PostPravda.Info: Імперський проєкт Путіна – асиміляція українців та скасування української спадщини

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Вибори в Угорщині. Що робитимуть ЄС, Росія та Україна, якщо Віктор Орбан втратить владу?

Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?

Персональна провина і почуття колективної провини за загарбницьку війну

У черговій статті «Словника війни» на PostPravda.Info Миколай Карпіцький розглядає поняття провини. Чи всі росіяни винні у війні? Чи можна говорити про колективну провину, чи провина може бути лише персональною? Як виникає почуття колективної провини?

Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці.

Найпоширенішим ім’ям серед загиблих за Путіна є Мохамед, а владу на Кремлі захищають «преторіанці» [АНАЛІЗ]

Путін створив навколо себе гігантську армію приватних «преторіанців», які повинні охороняти його так, як колись охороняли римського імператора. Сьогодні Росгвардія, головним завданням якої є захист системи та кремлівського двору, налічує 400 тисяч військових. На фронті в Україні воює натомість 600 тисяч.

13 березня 2014 року: перша жертва війни на Донбасі. Очевидцем цих подій був священик із Донецька Сергій Косяк

Перша жертва війни Росії проти України була вбита не ракетою чи бомбою, а звичайним ножем на вулиці Донецька. Це сталося 12 років тому – 13 березня 2014 року. Однак справжньою зброєю був не ніж, а російська пропаганда, яка розповідала, нібито владу в Києві захопила «київська хунта», що відправила автобуси з «нацистами» для розправи над жителями Донецька. Згадуючи трагічні події весни 2014 року, Миколай Карпіцький протиставляє кремлівському наративу історичне свідчення очевидця подій у Донецьку. Це Сергій Косяк, український священик.

Хто такий Володимир Мединський, радник Путіна і керівник мирних переговорів Москви? Він волів би воювати з поляками, а не з українцями

Як посередній і суперечливий російський історик став однією з найближчих осіб Путіна? Чому саме Мединський розмовляв з українцями на білоруському кордоні у 2022 році одразу після початку вторгнення, а також брав участь у найважливіших обмінах полоненими, зокрема командирів «Азову» та оборонців «Азовсталі» восени того ж року? Кажуть, що його бачення імперської історії Росії збігається з поглядами Путіна. Але чи цього достатньо, щоб бути настільки близьким до диктатора?

Що українці робитимуть на Близькому Сході й що Київ отримає в обмін на дрони-перехоплювачі?

Мирні переговори щодо завершення війни в Україні перенесено. Вони мали відбутися сьогодні в Туреччині, але США через ситуацію на Близькому Сході попросили перенести переговори на наступний тиждень. Тим часом допомога з Києва для союзників Америки, зокрема дрони-перехоплювачі для боротьби з іранськими «Шахедами», має надійти на Близький Схід.

Дрони Shahed – смертельний game changer для світу. Які можливості має українська протиповітряна оборона?

У розмові з PostPravda.Info та TVP.Info Тарас Тимочко пояснює, як Україна будує багатошарову систему захисту від російських дронів Shahed і чому майбутнє війни може належати AI, тобто штучному інтелекту.

Повʼязані статті