Телефонний дзвінок Байдена щодо далекобійних ATACMS став серйозним попередженням для Росії [ДУМКА]

Рішення президента Джо Байдена дозволити Україні використовувати американську зброю великої дальності, яка називається Армійська тактична ракетна система армії США (ATACMS), для атаки по цілях у глибині Росії є, як пише Washington Post, «значним розворотом у політиці США». Це стало можливим після того, як Москва розмістила майже 10 000 північнокорейських військових у Курській області, яка частково зайнята ЗСУ. 

Чому ATACMS має величезне значення: три причини для занепокоєння Путіна

Ракетна система навряд чи стане проривом або чудодійним засобом від усіх проблем України, але вона важлива з кількох причин. 

По-перше, ATACMS дасть змогу Україні ефективніше протистояти спробам Росії повернути собі Курську область з допомогою 50-тисячної армії, до складу якої входять північнокорейці. Початкове вторгнення ЗСУ інтерпретується по-різному: одні аналітики стверджують, що воно з військового погляду безглузде, інші – що воно відтягує російські війська з інших фронтів, тому вигідне для України. 

Але найважливішим аспектом українського вторгнення і захоплення російської території є політичний. Це виставляє Путіна, який наказав своїм генералам повернути територію до 1 жовтня, просто слабким. Утримання українського контролю над територією сигналізує росіянам, першою чергою елітам, а потім масам, що Росія не є непереможною. Також це посилює позицію України на майбутніх переговорах, виключаючи для Росії можливість погодитися на заморожування лінії фронту, оскільки це означало б для неї поступитися «неонацистським» українцям частиною своєї священної землі – матінці Росії.

Тепер Київ може наполягати на вигідніших умовах в обмін на Курську область, якими б вони не були. Росія готова жертвувати 40 000 військовослужбовців щомісяця, що підвищує ймовірність того, що армія з 50 000 солдатів буде розгромлена протягом п’яти тижнів, а далі буде тільки більше втрат, поки в українців не закінчаться набої, а в росіян не закінчаться тіла. Але це станеться не завтра, і, можливо, до цього часу деякі росіяни можуть жахнутися купи російських трупів і вирішити, що похід самогубців має припинитися. 

По-друге, рішення президента Байдена дозволити Україні атакувати російські об’єкти за допомогою ATACMS може мати значний, якщо не вирішальний, вплив на здатність Росії вести війну. Дійсно, Путін вивів більшість своїх бойових літаків й іншої техніки за межі досяжності ракет ATACMS. Однак у межах досяжності все ще залишається багато цілей, таких як аеропорти, нафтопереробні заводи, електростанції тощо. Зокрема, російські військові бази знаходяться в межах досяжності ATACMS. Атака на них смертоносною зброєю не лише послабить російську армію, а й ще більше пригнітить російський моральний дух, який, на думку багатьох спостерігачів, і так вже дуже пригнічений. 

Путін зараз у скрутному становищі. Йому не вистачає людей і техніки, щоб відповісти. Тому він звернувся по допомогу до Північної Кореї. Його літаки вже давно знищують українську інфраструктуру і цивільне населення. З моменту першої ескалації – вторгнення 24 лютого 2022 року, Путін за власним свавіллям постійно нарощував воєнні дії, і практично не стикався з серйозними проблемами з боку малодушного Заходу. Тепер Байден нарешті показав, що нічого не буває задарма, навіть якщо це сталося із запізненням і ціною тисяч українських життів.

По-третє, ATACMS сигналізує і Путіну, і Трампу, що США ще не відмовилися від своїх амбіцій. Отже, крок Байдена ставить новообраного президента в скрутне становище. Звісно, той може відкликати дозвіл одразу після присяги, але тоді він виглядатиме пластиліном у руках Путіна. Це також послабило б його позиції в пошуках домовленостей про припинення війни. Адже навіть не генії знають, що не можна вступати в переговори, заздалегідь погоджуючись на умови опонента. Нагадаємо, що слабкість була одним з ключових звинувачень Трампа на адресу «сонного Джо». Прийняття ролі «безсилого Дональда», ймовірно, також не сподобалося б натовпу MAGA («Зробімо Америку великою знову»).

Байдену ж вдалося здійснити майстерний хід. Одним рухом він допоміг українцям, ускладнив життя Путіну та росіянам і потенційно поставив у незручне становище свого конкурента Дональда Трампа. Тепер Трамп повинен вирішити, чи зробить він Америку знову великою, відновивши повний суверенітет України.

Ця стаття з відкритих джерел була спочатку опублікована в журналi National Security Journal.

Фото: defense.gov

Про автора: Професор Олександр Мотиль

Професор Олександр Мотиль – професор політології в Ратґерс-Ньюарк. Спеціалізується на Україні, Росії та СРСР, а також на теоріях націоналізму, революцій та імперій. Автор 10 науково-популярних книг і десятків статей в академічних і політичних журналах, газетах. Веде щотижневий блог «Orange Blues Ukraine».

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Вибори в Грузії: «Виживемо, а там подивимося».

Найважливіша подія року в Грузії – парламентські вибори. В якому напрямку піде Грузія? Чи змінять вибори ситуацію в країні? Журналіст PostPravda.Info Стася Будзіш розмовляє про вибори з Гією Нодія, професором Державного університету Іллі у Тбілісі, аналітиком і колишнім міністром освіти й науки Грузії. 

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»

У такій драматичній ситуації Київ ще не був. У деяких квартирах немає світла й тепла вже тиждень. Електроенергія інколи з’являється лише на кілька годин, а потім знову зникає на 18 годин. Нині 50 багатоповерхівок повністю знеструмлені.

Екзистенційний досвід війни. Із циклу «Війна в житті людини»

Екзистенційний досвід війни охоплює не лише те, що людина спостерігає – бомбардування, кризу життєзабезпечувальної інфраструктури, руйнування, загибель людей, – а й те, що вона переживає всередині себе.

З щоденника польового медика ЗСУ: Дезертирство в армії. Дарек утік і сховався вдома [ЕПІЗОД 4]

Дезертирство в українській армії є. Про це нещодавно говорив навіть новий глава Адміністрації Президента Кирило Буданов, який заявив, що саме воно та корупція є на сьогодні найбільшими проблемами Збройних Сил. Чому солдати тікають з фронту?

Життя в окупованому Херсоні. Розповідь очевидця. Із циклу «Війна в житті людини»

«Без документів ти – шматок м'яса, – каже Віталій. – Бандитські дев'яності в порівнянні з цим – дитяча казка». Херсон – 256 днів окупації. Розповідь очевидця про терор, репресії, протести і прагнення вижити всупереч російській окупаційній владі.

Триває висування кандидатів до російської платформи при ПАРЄ. Але чи є російська опозиція суб’єктною?

Чи може громадянин держави-агресора бути політично суб’єктним, якщо вся його країна працює на війну? Поки що йдеться лише про можливість прояву політичної суб’єктності – і лише за умови, якщо така особа працюватиме на воєнну перемогу над агресором. Чи готові до цього кандидати, які нині висуваються до російської платформи при ПАРЄ?

З щоденника польового медика ЗСУ: «Тут немає свят. Чекаємо, щоб евакуювати пораненого побратима – й у відпустку» [ЕПІЗОД 3]

Який найприємніший момент у житті солдата ЗСУ? День перед відпусткою та дорога додому. Чекаєш того дня, коли вирушиш у єдино правильному напрямку. Уявляєш цю подорож заздалегідь.

Росія погрожує ударом у відповідь по Києву за «замах» на Путіна. Україна заявляє, що жодного нападу не було

Росія після переговорів у США погрожує Україні ударами по урядових будівлях і цивільних об'єктах. Заяви про можливі атаки в найближчі дні з'явилися після того, як Кремль звинуватив Київ у нібито здійсненій атаці на резиденцію Володимира Путіна.

Мир із видом на війну: що Трамп і Зеленський узгодили у США?

Володимир Зеленський після візиту до США повертається до війни з Росією. Поїздка президента України до резиденції Дональда Трампа у Флориді та черговий раунд переговорів поки що не принесли результатів і угод. Лідери запевняють, що план узгоджений на 90 відсотків, однак здається, що саме ці останні 10 відсотків є найскладнішими.

Повʼязані статті