Закон №12414 буде скасовано. Опозиція та уряд України подають проєкт нового закону

Наразі ситуація в Україні довкола суперечливого антикорупційного закону №12414 дещо стабілізувалася, адже влада планує відмовитися від його положень. Упродовж кількох днів після рішення Верховної Ради та Президента про обмеження повноважень антикорупційних органів, попри війну, в багатьох містах України спалахнули масові громадські протести. Що далі з боротьбою з корупцією в Україні?

«Ні» закону №12414

Володимир Зеленський запевнив, що невдовзі внесе до парламенту законопроєкт, який скасує спірні зміни до закону №12414 та гарантує незалежність антикорупційних органів від політичного впливу, адже саме це викликало найбільше суспільне занепокоєння. Новий законопроєкт подала опозиція, а президент доповнив його пропозиціями, спрямованими на захист цих органів від російського впливу.

Президент України заявив, що законопроєкт №13533 «гарантує реальне зміцнення системи права і порядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист від будь-яких впливів Росії». У промові 24 липня Зеленський зазначив, що документ обговорювався як з європейськими партнерами, так і з представниками правоохоронних органів. «Найважливіше – це реальні інструменти, відсутність зв’язків із Росією та незалежність НАБУ і САП» – наголосив Зеленський про новий законопроєкт.

Після доопрацювань опоненти президентської адміністрації визнали, що погоджуються з його ідеєю і голосуватимуть «за». Депутати, зважаючи на масові протести, повернулися з канікул і мають у терміновому порядку розглянути повторне голосування.

Закон №12414 буде скасовано. Опозиція та уряд України подають проєкт нового закону
На фото: Протести в Києві, 23.07.2025, фото: Пьотр Кашувара.

Що містить новий закон №13533?

Відповідно до нового закону №13533, Генеральний прокурор не може видавати письмових вказівок детективам НАБУ чи прокурорам САП. Суперечливий закон №12414 передбачав такі вказівки. Також новий документ передбачає проведення поліграфічних перевірок співробітників НАБУ, які мають доступ до інформації, що становить державну таємницю. Як пояснили в НАБУ, представники якого брали участь у підготовці нового закону, пропонується, щоб перевірки на поліграфі здійснювали не СБУ, а Департамент внутрішнього контролю НАБУ.

«Використання поліграфів у таких випадках є усталеною внутрішньою практикою Бюро. Співробітники проходять поліграф під час офіційних розслідувань, призначень та переведень на інші посади», – повідомило НАБУ.

Після подання документа президентом до Ради департамент із питань боротьби з корупцією заявив, що законопроєкт №13533 «відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП». Відомства зазначили, що брали участь у підготовці тексту, і закликали Верховну Раду України ухвалити його якнайшвидше. «Завдяки цьому НАБУ та САП зможуть безперешкодно проводити кримінальні розслідування», – запевнили в НАБУ.

Закон №12414 буде скасовано. Опозиція та уряд України подають проєкт нового закону
На фото: Протести в Києві, 23.07.2025, фото: Пьотр Кашувара.

Чи НАБУ було надто близьким до людей уряду?

Тим часом українські медіа розкривають нові розслідування, які ведуть антикорупційні органи. Як повідомляє «Українська правда», під приціл слідчих останніми місяцями потрапили особи, тісно пов’язані з урядом, Офісом Президента та навіть із самим главою держави. Пояснень у цій ситуації попросила у Володимира Зеленського голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, адже ефективна робота органів із протидії корупції в Україні є однією з умов її вступу до Європейського Союзу.

Увечері у вівторок, 22 липня, президент Зеленський, попри суспільний спротив і заклики накласти вето, підписав закон №12414 щодо діяльності НАБУ та САП – антикорупційних органів України. За ухвалення спірного документа, у якому раптово та неочікувано з’явилися положення про НАБУ і САП, проголосували 263 депутати – переважно зі «Слуги народу», «Батьківщини» та колишньої ОПЗЖ. Проти були «Європейська солідарність» (троє депутатів від Порошенка проголосували «за») та партія «Голос». Колишня прем’єрка Юлія Тимошенко, своєю чергою, точно запам’ятається суспільству своєю палкою промовою в парламенті, де вона висловлювалася проти чинних антикорупційних органів і підтримувала ухвалення суперечливого закону.

Деякі українські депутати вже визнають, що припустилися помилки, голосуючи за закон №12414. Учасники протестів у різних містах запевняють, що не залишать вулиць, доки не матимуть упевненості, що боротьба з корупцією в Україні триватиме. Спонтанні протести спалахнули у вівторок, зокрема в Києві, Львові, Дніпрі, Сумах, Тернополі, Одесі та Івано-Франківську. У середу до них долучилися також Запоріжжя, Вінниця, Чернігів, а навіть рідне місто Зеленського – Кривий Ріг і ще кілька інших українських міст.

Закон №12414 буде скасовано. Опозиція та уряд України подають проєкт нового закону
На фото: Протести в Києві, 23.07.2025, фото: Пьотр Кашувара.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Каракас роками підтримував терористів. Саме так функціонували тренувальні табори ісламських радикалів у Венесуелі [РОЗСЛІДУВАННЯ АНТОНІО САЛАСА]

Антоніо Салас розповів, як і де тренуються ісламські терористи. Він йшов слідами, які привели його з Палестини до Венесуели. Щоб з’ясувати, як побудовані структури вбивць «Хезболли» і як між собою пов’язані світові злочинні мережі, іспанський журналіст став одним із них і так прожив п’ять років. За те, що він зробив, над ним висить багато смертних вироків. Його хочуть убити нацисти, мафія і терористи. Нам вдалося з ним поговорити.

Вибори в Угорщині. Що робитимуть ЄС, Росія та Україна, якщо Віктор Орбан втратить владу?

Чи стане після цих вихідних політика Європейського Союзу щодо Росії та України більш узгодженою? На такий розвиток подій, безперечно, розраховує Київ. Натомість Москва робить усе можливе, щоб партія «Фідес» і Віктор Орбан знову перемогли та зберегли владу в Будапешті. Як коментують в Україні вибори на майбутніх вихідних?

Персональна провина і почуття колективної провини за загарбницьку війну

У черговій статті «Словника війни» на PostPravda.Info Миколай Карпіцький розглядає поняття провини. Чи всі росіяни винні у війні? Чи можна говорити про колективну провину, чи провина може бути лише персональною? Як виникає почуття колективної провини?

Росія – інформаційне гетто в інформаційному суспільстві

Вже понад чверть століття в Росії встановлена диктатура, і за цей час світ встиг невпізнанно змінитися – відбулася глобальна інформаційна революція. Чи є місце диктатурам у новому глобальному інформаційному суспільстві? Про те, як Володимир Путін намагається контролювати цифрове середовище та інтернет-спілкування, перетворюючи Росію на інформаційне гетто, розповідає публіцист з Естонії Андрій Кузічкін.

Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці.

Найпоширенішим ім’ям серед загиблих за Путіна є Мохамед, а владу на Кремлі захищають «преторіанці» [АНАЛІЗ]

Путін створив навколо себе гігантську армію приватних «преторіанців», які повинні охороняти його так, як колись охороняли римського імператора. Сьогодні Росгвардія, головним завданням якої є захист системи та кремлівського двору, налічує 400 тисяч військових. На фронті в Україні воює натомість 600 тисяч.

13 березня 2014 року: перша жертва війни на Донбасі. Очевидцем цих подій був священик із Донецька Сергій Косяк

Перша жертва війни Росії проти України була вбита не ракетою чи бомбою, а звичайним ножем на вулиці Донецька. Це сталося 12 років тому – 13 березня 2014 року. Однак справжньою зброєю був не ніж, а російська пропаганда, яка розповідала, нібито владу в Києві захопила «київська хунта», що відправила автобуси з «нацистами» для розправи над жителями Донецька. Згадуючи трагічні події весни 2014 року, Миколай Карпіцький протиставляє кремлівському наративу історичне свідчення очевидця подій у Донецьку. Це Сергій Косяк, український священик.

Хто такий Володимир Мединський, радник Путіна і керівник мирних переговорів Москви? Він волів би воювати з поляками, а не з українцями

Як посередній і суперечливий російський історик став однією з найближчих осіб Путіна? Чому саме Мединський розмовляв з українцями на білоруському кордоні у 2022 році одразу після початку вторгнення, а також брав участь у найважливіших обмінах полоненими, зокрема командирів «Азову» та оборонців «Азовсталі» восени того ж року? Кажуть, що його бачення імперської історії Росії збігається з поглядами Путіна. Але чи цього достатньо, щоб бути настільки близьким до диктатора?

Повʼязані статті