Завершення ексгумацію в Пужниках. Знайдено понад 40 тіл жертв Волинської трагедії

У Пужниках, що в Тернопільській області України, добігають кінця роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії (яку також називають «Волинською різаниною»). Польські експерти, які працюють на місці, виявили численні людські останки на ділянці, де розпочали розкопки 24 квітня 2025 року.

Роботу фахівців з Поморського медичного університету, Інституту національної пам’яті та фундації «Свобода і демократія» останнім часом ускладнювали погодні умови. Через сильні дощі час, відведений на ексгумацію, значно скоротився, однак попри це в землі вдалося знайти людські останки понад 40 осіб.

Ймовірно, це останки людей, яких було вбито в лютому 1945 року в селі Пужники, що розташовувалося на території сучасної Тернопільської області, але нині вже не існує. Ми використовуємо слово «найімовірніше», адже наразі це попередні висновки. Щоб остаточно підтвердити результати, необхідно провести антропологічні та генетичні дослідження. Зразки ДНК, що взяти з тіл, будуть порівняні з даними потенційних нащадків жертв.

Завершення ексгумацію в Пужниках. Знайдено понад 40 тіл жертв Волинської трагедії
У таких умовах проводилися розкопки. Місце проведення ексгумацій у Пужниках на Тернопільщині — матеріали Міністерства культури.

Читати також з цієї теми на  PostPravda.Info: Пужники: сьогодні починається ексгумація жертв. Ми будемо на місці

Голова польсько-української робочої групи з питань історичного діалогу, міністр Павел Коваль, назвав ексгумацію в Пужниках проривом у стосунках Варшави з Україною. Цей етап робіт на місці має завершитися найближчими вихідними. Наступні дослідження триватимуть щонайменше до кінця літа.

Про поточний стан робіт також повідомило Міністерство культури Польщі. Як йдеться в повідомленні, виявлено фрагменти скелетів щонайменше 42 осіб — жінок, чоловіків і дітей. Після проведення лабораторного аналізу буде встановлено точну кількість жертв, їхню стать і вік. Під час робіт також було знайдено особисті речі — зокрема ґудзики, частини вервиць, медальйони.

Згідно з волею родин, після завершення досліджень останки жертв будуть поховані на цвинтарі в Пужниках.

Завершення ексгумацію в Пужниках. Знайдено понад 40 тіл жертв Волинської трагедії
Особисті речі, знайдені в масовому похованні в Пужниках на Тернопільщині. Матеріали Міністерства культури
Завершення ексгумацію в Пужниках. Знайдено понад 40 тіл жертв Волинської трагедії
Роботи тривали до пізнього вечора, щоб встигнути у відведений час і скористатися погодним вікном. Місце проведення ексгумацій у Пужниках на Тернопільщині, матеріали Міністерства культури.

За оцінками, внаслідок трагічних подій у Пужниках 1945 року могли загинути до сотні осіб. Поточна ексгумація стала результатом тиску польського уряду на Київ. Кілька місяців тому Варшава пригрозила, що виступить проти вступу України до ЄС, якщо питання Волині не буде належно з’ясовано.

Під питанням залишається проведення ексгумаційних робіт в Углах, що в Рівненській області, на території колишнього Волинського воєводства, де дозвіл на пошукові роботи намагалася отримати громадянка Польщі Кароліна Романовська. Із цією справою пов’язано безліч серйозних проблем. Сама Романовська стверджує, що не має підтримки з боку польської влади, зокрема Інституту національної пам’яті.

Як нам також вдалося з’ясувати, серед інших перешкод на шляху до ексгумації жертв Волинської трагедії в Углах — відсутність матеріалів для порівняння ДНК з боку сучасних нащадків загиблих, відсутність точної ідентифікації жертв, а отже, можливості встановлення їхніх особистостей, а також, можливо, найважливіше — відсутність упевненості щодо точного місця поховання тіл.

Сьогодні символічний пам’ятник в Углах розташований між двома деревами посеред поля, однак досі не вдалося підтвердити, що саме тут здійснено поховання. Розглядаються також інші можливі локації. Жителі Углів у розмові з PostPravda.Info та Onet.pl стверджували, що в цьому місці, де нині стоїть табличка і хрест, можуть бути поховані інші люди — можливо, німці, вбиті тут під час Другої світової війни.

Читати також з цієї теми на  PostPravda.Info: Чи Волинь – справа виключно істориків? Відповідальність безумовна [ДУМКА]

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зло – оціночне поняття чи реальність? Між очевидцями війни й спостерігачами здалеку – прірва

Звичайна людина сприймає як зло все, що завдає їй шкоди або суперечить її етичним і релігійним переконанням. На цій підставі дослідники нерідко роблять висновок, що зло – це оціночне поняття, а отже, його треба виключити з об’єктивного аналізу соціальних процесів. Проте з початком війни українці на власному досвіді переконалися, що питання зла – не абстрактне, а екзистенційне: воно пов’язане з їхнім правом на життя.

Повстання архаїки: чому люди обирають диктатуру?

Завдяки інформаційним технологіям сформувався глобальний простір комунікації. Нині світ перебуває в перехідному стані на шляху до нового інформаційного суспільства, в якому конфлікти за владу над територіями мають утратити сенс. Саме в цей перехідний період починається повстання архаїки проти сучасності. Війна проти України — це другий фронт великої війни проти сучасної цивілізації.

День Перемоги: у Путіна та Гітлера багато спільного. Обидва вірили в міфи

У День Перемоги, коли Володимир Путін приймав парад у Москві, у повітрі витало іронічне послання, і не одне. Крім загрози атаки українських дронів по столиці ще була небезпека відкрити світові простий факт – російська військова міць лише міраж.

Впертий небіжчик, або чому Москва не зможе знищити ерзян? [Есей]

Історія ерзян складається з питань, відповіді на які можуть знищити «Історію государства россійского». Саме тому, московські «історики» ретельно засипали ерзянську історію, своїм містично-жахливим казковим непотребом.

Підписано угоду про корисні копалини між Україною та США.: аналізуємо зміни до положень

Отже, Київ уникнув неоколонізації, а США забезпечили собі доступ до величезних запасів корисних копалин і прибуток, який протягом наступних 10 років має принести Вашингтону значні надходження. Угоду про корисні копалини між США та Україною було підписано 30 квітня 2025 року.

Хто в Росії заробляє мільярди на війні? Випускники Гарварду допомагають Москві уникати санкцій

Кому була вигідна війна в Україні? В Росії виникла зовсім нова система обходу санкцій та обмежень.

Пужники: сьогодні починається ексгумація жертв. Ми будемо на місці

Розпочинаються перші з 2017 року ексгумації жертв, пов’язаних із так званою Волинською різаниною 1940-х років. Місцем досліджень стануть Пужники у Тернопільській області.

Некроімперіалізм – сутність сучасної Росії

Західний обиватель хоче вірити, що війна Росії проти України хоч і злочинна, але все ж таки раціонально пояснювана. Це дає надію на мирне майбутнє. Поняття «некроімперіалізм», яке відображає сутність сучасної Росії, руйнує цю надію, тому й не може бути популярним. Російський обиватель також хоче жити, тому прагне пристосуватися до влади. Але його бажання жити вступає в дисонанс із некрофілією цієї влади.

Повʼязані статті