Ми були в Серебрянському лісі і бачили польську зброю ЗУ-23-2

На годиннику перша ночі. Фронтовими дорогами ми швидко їдемо в район Серебрянського лісу. Що ближче до передової, то більше спалахів снарядів видно  на горизонті. Війна не затихає ні на секунду. Наша автівка на швидкості долає кожен кілометр. На під’їзді до позицій водій вимикає світло. Ми їдемо у цілковитій темряві, аби мерехтіння фар не побачили росіяни і не відкрили по нас вогонь. Водіїв на такі місії підбирають досвідчених, не кожен зможе в повній темряві під акомпанемент вибухів не втрачати контроль над дорогою.

Автор тексту та відео: Христина Луцик
Фото: Володимир Потапенко / Луганський прикордонний загін-бригада «Помста»

Виходимо на військові позиції

Ще рік тому на схожі зйомки я могла спокійно їздити засвітла. Тепер ж війна на передовій змінилася. Небо над лінією фронту в прямому сенсі кишить «роями» дронів.  

«В районі Серебрянського лісу вдень дуже активно працюють російські дрони. Починаючи від розвідників і закінчуючи FPV. Росіяни моніторять пересування будь-якої техніки. Тобто вони бачать все: військові та цивільні автомобілі, бронетехніку. Саме тому заїзд на позиції відбувається вночі. Зараз в нас менше шансів бути поміченими», – каже Віктор, прес офіцер бригади «Помста». Військові цього підрозділу в районі Серебрянського лісу займаються знищенням російських дронів з польської зенітної установки ЗУ-23-2. До них на позиції ми і прямуємо.

До фронту підїжджаємо коли на горизонті починає світати. Машину водій паркує в густих хащах.  Я вибігаю з машини, військові одразу жестом показують швидко йти в посадку ,  аби з неба нас було мінімально видно. Навколо чути ранкову роботу артилерії : українські та російські гармати гримлять, поряд чути постріли «Градів», які на декілька хвилин заглушують все навколо.  

Швидко біжимо до місця, де базуються військові. Між дерев стоять генератори, а в землі викопано декілька бліндажів, де і живуть бійці. Ще далі під шаром маскувальної сітки стоїть «Зозуля», так ніжно військові називають польську зенітку.

lasu sierebrianskiego, las sierebrianski
Фото: Володимир Потапенко / Луганський прикордонний загін-бригада «Помста»

Російські безпілотники збиті польською гарматою ЗУ-23-2

З осені 2022 року лінія фронту тут проходить просто між дерев, точніше того, що від них залишилося. Сьогодні важко повірити, що ще два роки тому на цій території мешкало близько 200 рідкісних червонокнижних тварин. Ліс був ідеальним середовищем для їхнього існування. Війна все змінила, тепер тут випалена земля всіяна снарядами та мінами. Тримати оборону в таких умовах складно, кажуть військові. До того ж між спалених дерев маневрують дрони. На лінію, де стоїть українська артилерія, росіяни регулярно запускають свої розвідувальні безпілотники. Якраз для їх ліквідації військові застосовують польську установку ЗУ-23-2.

Поряд із зеніткою на краю посадки з аналізатором дронів стоїть боєць на позивний «Фан». За допомогою спеціального пристрою він визначає повітряні цілі росіян, які підлітають до українських позицій.

«Ворог запустив «Суперкам».Чекаємо. Він ще поза зоною нашого ураження. Це дрон, який виконує функцію розвідника. Він пролітає недалеко, але збити ми його не можемо. Наша зброя до нього не дістане. Тому не залишається нічого іншого, як спостерігати»,- тримаючи в руках аналізатор каже «Фан».

Фактично росіяни намагаються так літати своїми дронами, аби не потрапляти в зону ураження української зброї. Страються триматися приблизно за чотири кілометри та не нижче трьох кілометрів по висоті.

lasu sierebrianskiego, las sierebrianski
Фото: Володимир Потапенко / Луганський прикордонний загін-бригада «Помста»

Як Україна виявляє російські безпілотники

«Їхня тактика така: політ відбувається в парі. Разом з дроном-розвідником росіяни запускають ланцети. Це їхні дрони, які можуть нищити нашу артилерію. Тобто спочатку розвідник знаходить ціль, а бомбрудувальник одразу ж атакує.»

Щодекілька хвилин «Фан» передає по рації напарникам, що в небі бачить російські дрони, та всі не в зоні ураження.

«За добу ми можемо лише на нашій ділянці фронту побачити щонайменше сотню дронів-розвідників. Вони літають тут цілодобово. Все небо кишить ними. Це вже війна технологій. Хочу дожити до кінця,  аби побачити, що буде далі», -каже боєць на позивний «Трійка».

«Ми не дістаємо до більшості ворожих розвідувальних дронів через їхню висоту польоту. В основному збивати доводиться з антидровоних рушниць. Роботи завжди багато, бо війна дуже динамічна.  Плюс росіяни вчаться. Ми зараз бачимо різні модернізовані версії їхніх дронів.», – додає боєць «Рус».

Амуніції для польської зброї не бракує

Впродовж 2024 року з  різних напрямків фронту надходила інформація від військових про недостатню кількістю снарядів до деяких видів озброєння. Бійці  ж бригади «Помста» кажуть, що боєкоплекту до польської зенітки достатньо. Наразі з цим жодного дефіциту на цій ділянці фронту немає.

За годину перебування на цій позиції фактично  постійно чути залпи гармати та чутно по рації бійців про російські дрони  в небі. Сам ліс через постійні бої всіяний мінами та снарядами, про це напередодні сказав командир батальйону бригади «Буревій». Потрібні будуть десятиліття, аби очистити цей клаптик землі. Окрім того,  Серебрянський ліс є однією з небагатьох ділянок фронту, де українським військам впродовж крайніх місяців вдалося відтіснити росіян з певних рубежів. Та запеклі бої там досі тривають. Росіяни не залишають спроб відбити позиції. Ситуацію на Донеччині аж ніяк не можна назвати простою, а багатостраждальний Серебрянський ліс залишається кривавою точкою на карті бойових дій.

Дивіться більше:
Чи можна домовитися про мир, якщо причина війни ірраціональна?
Сироп і попіл
Чи буде адміністрація Дональда Трампа бомбити Москву?

lasu sierebrianskiego, las sierebrianski
Фото: Володимир Потапенко / Луганський прикордонний загін-бригада «Пом ста»

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Вибори в Грузії: «Виживемо, а там подивимося».

Найважливіша подія року в Грузії – парламентські вибори. В якому напрямку піде Грузія? Чи змінять вибори ситуацію в країні? Журналіст PostPravda.Info Стася Будзіш розмовляє про вибори з Гією Нодія, професором Державного університету Іллі у Тбілісі, аналітиком і колишнім міністром освіти й науки Грузії. 

Чи піде Іран шляхом Росії, чи є надія на краще майбутнє?

Іран – масштаб насильства в невідомий. Січневі протести були придушені з нелюдською жорстокістю від імені режиму, який проголошує пріоритет релігійної моралі. Однак така жорстокість суперечить будь-якій моралі та будь-якій релігії. У який момент релігійно-моральна мотивація іранської влади перетворюється на некрофільну? Чи є неминучим переродження ідеологічного тоталітаризму в Ірані в некроімперіалізм – за аналогією з тим, що сталося в Росії?

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»

У такій драматичній ситуації Київ ще не був. У деяких квартирах немає світла й тепла вже тиждень. Електроенергія інколи з’являється лише на кілька годин, а потім знову зникає на 18 годин. Нині 50 багатоповерхівок повністю знеструмлені.

Екзистенційний досвід війни. Із циклу «Війна в житті людини»

Екзистенційний досвід війни охоплює не лише те, що людина спостерігає – бомбардування, кризу життєзабезпечувальної інфраструктури, руйнування, загибель людей, – а й те, що вона переживає всередині себе.

З щоденника польового медика ЗСУ: Дезертирство в армії. Дарек утік і сховався вдома [ЕПІЗОД 4]

Дезертирство в українській армії є. Про це нещодавно говорив навіть новий глава Адміністрації Президента Кирило Буданов, який заявив, що саме воно та корупція є на сьогодні найбільшими проблемами Збройних Сил. Чому солдати тікають з фронту?

Життя в окупованому Херсоні. Розповідь очевидця. Із циклу «Війна в житті людини»

«Без документів ти – шматок м'яса, – каже Віталій. – Бандитські дев'яності в порівнянні з цим – дитяча казка». Херсон – 256 днів окупації. Розповідь очевидця про терор, репресії, протести і прагнення вижити всупереч російській окупаційній владі.

Триває висування кандидатів до російської платформи при ПАРЄ. Але чи є російська опозиція суб’єктною?

Чи може громадянин держави-агресора бути політично суб’єктним, якщо вся його країна працює на війну? Поки що йдеться лише про можливість прояву політичної суб’єктності – і лише за умови, якщо така особа працюватиме на воєнну перемогу над агресором. Чи готові до цього кандидати, які нині висуваються до російської платформи при ПАРЄ?

З щоденника польового медика ЗСУ: «Тут немає свят. Чекаємо, щоб евакуювати пораненого побратима – й у відпустку» [ЕПІЗОД 3]

Який найприємніший момент у житті солдата ЗСУ? День перед відпусткою та дорога додому. Чекаєш того дня, коли вирушиш у єдино правильному напрямку. Уявляєш цю подорож заздалегідь.

Росія погрожує ударом у відповідь по Києву за «замах» на Путіна. Україна заявляє, що жодного нападу не було

Росія після переговорів у США погрожує Україні ударами по урядових будівлях і цивільних об'єктах. Заяви про можливі атаки в найближчі дні з'явилися після того, як Кремль звинуватив Київ у нібито здійсненій атаці на резиденцію Володимира Путіна.

Повʼязані статті