Вже кілька місяців абхазькі ЗМІ із занепокоєнням пишуть про потепління грузино-російських відносин. Тим паче, що на лінії Сухумі-Москва все сильніше віє холодом. Спочатку президента сепаратистської Абхазії не запросили на церемонію присяги Володимира Путіна, потім на парад 9 травня, і, нарешті, російський президент не привітав абхазів (і осетинів) з Міжнародним днем визнання. Це примітно, тому що він вперше за шістнадцять років не зробив цього. І примітно тому, що це «міжнародне» визнання було надано в основному його країною, зрозуміло, не рахуючи Венесуели, Сирії, Нікарагуа і Науру. Абхазія стривожена.
А 26 серпня в Сухумі цього року відзначили помпезно. Дарма що дощ. Президент невизнаної республіки Аслан Бжанія виступив з промовою, також слово отримав і посол Росії в Абхазії Михайло Шургалін. Було підготовлено концерт. На сцені виступив російський репер Баста. Ім’я – це передзнаменування.
А далі пішло-поїхало.
Абхазія побоюється наступного кроку Москви
29 серпня в мережі з’явився протокол зустрічі Аслана Бжанії із заступником голови адміністрації президента Росії Дмитром Козаком, який спричинив справжню бурю в ЗМІ [на сьогодні жодна зі сторін не підтвердила і не спростувала правдивість документа – прим. ред.]. Ба більше, це було сприйнято як російський ультиматум.
Найперше Москва повідомила квазідержавну владу в Сухумі, що вона призупиняє Програму соціально-економічного розвитку Абхазії до тих пір, поки та не проведе проросійські реформи. Вона вже перекрила касові крани 1 вересня й у такий спосіб зупинила щомісячне бюджетне фінансування в розмірі 1,6 мільярда доларів США, які йшли на надбавки до заробітної плати бюджетників: вчителів, лікарів, військовослужбовців тощо.
Однак це ще не все. Також стало відомо, що на наступний осінньо-зимовий сезон Абхазія платитиме за електроенергію за комерційною ціною. Це буде болісно, адже досі Росія надавала її як гуманітарну допомогу.
Абхазія впала в немилість у Росії
Так за що ж Москва карає Сухумі? Тому є кілька причин. На початку 2024 року абхазьке суспільство відкрито обстало проти продажу історичної дачі Сталіна в Піцунді на березі озера Ріца. Її мав купити за 850 000 рублів «московський VIP-інвестор».
За шість місяців до цього вибухнув так званий «аеропортовий скандал», який коштував мільйони доларів. Президент Бжанія на Петербурзькому форумі в червні 2023 року підписав угоду про реконструкцію аеропорту, розташованого у селі Бабушара за 18 км від Сухумі. Згідно з планом, він мав відкритися наприкінці 2024 року після тридцятирічної перерви. За інвестиціями стояв «приватний російський інвестор». За даними абхазьких і грузинських ЗМІ – це олігарх Олег Дерипаска. Forbes оцінює його статки у 2,8 мільярда доларів, і він перебуває під санкціями США, ЄС, Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. Однак, за повідомленнями ЗМІ, він має стати власником реконструйованого аеропорту.
Хоча абхазам подобається перспектива відкриття аеропорту, оскільки це призведе до зростання туризму, сама ідея спричиняє набагато більше сумнівів і питань. По-перше, документ, який підписав Бжанія, не був оприлюднений, тому незрозуміло, що кому належатиме. По-друге, незрозуміло, які літаки й з чим будуть приземлятися в Бабушарі. І, по-третє, звідки й куди можна буде літати? Логіка підказує, що тільки в Росію і з Росії. Опозиція Бжанії невпинно ставить складні питання, але, схоже, вони залишаються без відповіді.
І це ще не все. Схоже, що абхазька влада найбільше насолила Москві так званим «квартирним законом», який забороняє іноземцям купувати комерційну нерухомість на абхазькій території. Хоча уряд усіма силами намагався зупинити його дію, але для цього не вистачило голосів у парламенті. Остаточне рішення було зустрінуте з великим розчаруванням у Росії.
Тож чого ж Москва очікує від Сухумі?
«Ультиматум» складається з чотирьох пунктів.
По-перше, Росія хоче ратифікації угод про визнання та виконання судових і арбітражних рішень з економічних питань.
По-друге, забезпечення набуття чинності дозволу на придбання російськими громадянами інвестицій на території Абхазії.
По-третє, скасування обмежень з російських інвесторів на придбання комерційної нерухомості на ринку, тобто відмова від так званого «квартирного закону».
По-четверте, зобов’язання президента невизнаної республіки Аслана Бжанії до 20 вересня надати Кремлю список депутатів і опозиціонерів, які підтримують «квартирний закон» і шкодять російсько-абхазьким відносинам. Москва буде вирішувати, чи позбавляти їх російського громадянства. [Бжанія стверджує, що він не зобов’язувався ні до чого подібного – прим. ред.].
Сергій Шамба, міністр закордонних справ невизнаного уряду Абхазії, прокоментував все це. Він заявив, що санкції, які запроваджує Росія, є результатом невиконання абхазькою владою своїх зобов’язань перед Росією. Зобов’язання, що перераховані в документі, який з’явився в Інтернеті, взяли на себе у 2020 році президент Аслан Бжанія і прем’єр-міністр Олександр Анкваб, підписавши Програму російсько-абхазького економічного партнерства.
Він також заявив, що абхазьку громадськість не має турбувати список депутатів, які потенційно можуть втратити російське громадянство, оскільки саме ці люди стоять за псуванням відносин зі стратегічним союзником. І якщо останній вирішить позбавити когось паспорта, ніхто не зможе на це рішення вплинути.
Громадяни Абхазії хочуть російських привілеїв
Варто зазначити, що в Абхазії понад 80 % населення окрім абхазького мають ще й російське громадянство. Якщо когось позбавляють його, де-факто це означає, що він не має громадянства взагалі, оскільки абхазьке громадянство не визнається на міжнародному рівні. Це також означає, що він не зможе покинути територію Абхазії.
Цей список «незручних людей» може бути пов’язаний з майбутніми виборами в Абхазії у березні, на яких Бжанія може втратити владу і стати персоною нон грата. Однак цей список може допомогти йому позбутися опонентів, яких він, використовуючи Москву, офіційно звинувачує у контактах із «колективним Заходом».
Шамба також запропонував громадянам Абхазії запитати себе, чи здатні вони затягнути паски.
Втім, не лише підвищення цін на електроенергію і потенційна загроза ще більш частих відключень електроенергії, які все одно стали нормою з 1992 року, не дають абхазам спати ночами. Вони набагато більше стурбовані тим, що Росія передасть їх і так звану Південну Осетію Грузії. А фактично – Бідзіну Іванішвілі.
Тему підхопили абхазькі й осетинські ЗМІ в березні цього року. Все почалося з підслуханої в тбіліському ресторані розмови між російсько-грузинським олігархом Давидом Хідашлі й головою тимчасової комісії з питань відновлення територіальної цілісності та деокупації Георгієм Вольським з «Грузинської мрії». Чоловіки обговорили відновлення залізничного сполучення між Грузією й Абхазією, прямі відносини з квазідержавною владою в Сухумі, бізнес-відносини на окупованій Росією території.
Свідки зустрічі, члени опозиційної партії «Дроа», розповіли, що під час розмови також звучало про «грузино-абхазьку конференцію» і виникла дискусія про переговори, які «Грузинська мрія» веде з Кремлем з цього питання.
Температуру також підняло прийняття закону про іноземних агентів у Грузії, що сепаратистські держави сприйняли як частину грузино-російської угоди, в обмін на яку Грузія отримає назад Абхазію і так звану Південну Осетію.
Абхазія все ще може багато чого запропонувати
Така ситуація, нехай навіть гіпотетична, вигідна як «Грузинській мрії», так і Москві. Перші вміло використовують її як ковбасу на виборах, сурмлячи про швидке відновлення територіальної цілісності, хоча й не вживають слова «конфедерація». Це надто небезпечно. Хоча грузини здебільшого мріють про історичну справедливість і хотіли б бачити окуповані території відновленими в межах своєї держави, їхнє «повернення» в рамках конфедерації означатиме визнання Грузією їхнього суверенітету. А для цього немає суспільного консенсусу.
Це також вигідно Кремлю, оскільки він може ще сильніше тиснути на Сухумі за допомогою грузинського опудала.
Речниця Кремля Марія Захарова заявила: «Росія готова і надалі співпрацювати з тими, кому не байдужа доля Південного Кавказу. Вона здатна надати їм всебічну допомогу, в тому числі в діалозі між Тбілісі, Сухумі й Цхінвалі з метою встановлення стійкого миру і розв’язання всіх проблем, що накопичилися в регіоні».
Тож не схоже, що Росія кудись збирається йти чи хоче щось віддавати. І Абхазія, і так звана Південна Осетія є чудовими військовими базами й територією, з якої можна контролювати регіон.
Слід поставити ще одне запитання: чи напруженість між Сухумі й Москвою є результатом великої політики чи лише реакцією незадоволених олігархічних кіл на те, що Бжанія не виконав зобов’язання? І чи справді Кремль сказав «баста!» і домовився з Грузією? Чи, може, зараз просто немає часу займатися периферією периферії?