Диверсія в Жичині та хейт в інтернеті. Боти заполонили мережу [АНАЛІЗ]

Аналітики групи Res Futura проаналізували хвилю дезінформаційних коментарів, які з’явилися вчора в мережі після того, як прем’єр Дональд Туск повідомив про акт диверсії на залізничних коліях у районі населеного пункту Жичин у Мазовецькому воєводстві. Кількість хейту та маніпуляцій є приголомшливою.

Диверсія і маніпуляції

Згідно з аналізом Res Futura, негативні коментарі поширювали профілі людей, налаштованих вороже до уряду, а також середовища, що перебувають у стані крайньої політичної поляризації. Саме в політичних групах дискусія була найінтенсивнішою – більш ніж у 50% випадків у той чи інший спосіб звинувачували уряд.

Створювалися висміювальні меми та вигадки про винуватців. У звіті зазначено, що понад 40% дописів винними вважали українців, аж 19% – кола польської влади, 10% не мали думки, а 3% вважали, що це зробили іноземні служби Білорусі. Такі коментарі загалом становили три чверті. 24% припускали, що за диверсією може стояти Росія.

«Коментарі в переважній більшості (понад 62%) зосереджувалися на закидах до служб щодо повільності та відсутності дій після нічних повідомлень, а також до уряду Дональда Туска за відсутність реакції та мовчання в медіа. Речницю Міністерства внутрішніх справ та управління Кароліну Галеньку було розкритиковано за тон висловлювань, який визнали зневажливим. Прем’єр Туск, міністр Семоняк і уряд загалом стали об’єктом звинувачень у відсутності комунікації та недогляді критичної інфраструктури», – читаємо у звіті Res Futura.

Читайте також на PostPravda.Info: Постправда і війна. Як відрізнити правду від брехні? [ДУМКА]

  • Домінуючою темою дискусії є теза про «акт диверсії», підсилена повідомленнями про кабель біля колій та словами старости про диверсію.
  • Критика зосереджена на повільності служб і відсутності комунікації з боку уряду, з чітким закликом до «пожежних заходів».
  • Політичні та національні наративи помітно поляризуються, з обвинуваченнями щодо українських і російських спецоперацій.
  • Позитивним контрапунктом є однозначне схвалення дій машиніста, якому приписують запобігання катастрофі.

«Значна частина дискусії мала політичний характер, була сильно поляризована, із потужними антивладними та антиукраїнськими наративами. Також з’явилися звинувачення на адресу державних і комерційних медіа в блокуванні інформації або запізненому висвітленні події. Коментарі підривали довіру до офіційних повідомлень, просуваючи тези про приховування загроз для держави. На тлі простежується тема стратегічного значення залізничної лінії №7 (Варшава–Дорогуськ) у контексті війни в Україні та військових перевезень», – пишуть автори.

Як підкреслюють фахівці Res Futura, головною метою дезінформаційних дій було підривання суспільної довіри до польського уряду та стимулювання антиукраїнських настроїв, тоді як загрозою є сильна поляризація дискусії у випадку кризових подій.

Хто коментував найчастіше?

Користувачі, які виявляли скептицизм щодо офіційних інституцій, акаунти з антиурядовим профілем, середовища з високим рівнем політизації, а також групи, що коментують поточні політичні події, дискусійні простори, пов’язані з безпекою держави, та спільноти з підвищеною активністю в темах інфраструктури й служб. Місцями особливої інтенсивності були дискусії під інформаційними постами, у гілках під записами про уряд, служби й інциденти, які трактувалися як спроби дестабілізації.

Повторювалися гасла, що натякали на саботаж, неспроможність держави та ігнорування повідомлень, а також лаконічні звинувачення з визначенням винних. Крім того, у багатьох дописах домінували іронія та мемні спрощення, які зображували служби як пасивні або відірвані від реальності, часто у формі коротких риторичних висловів. Такий спосіб подання складних і важливих для державної безпеки тем є типовою технікою маніпуляції інформацією. Іншою технікою, застосованою у випадку цих інтернет-обговореннях щодо диверсії в Жичині, було повторення однакових повідомлень, що призводило до збільшення охоплення, – зазначено у підсумкових висновках звіту.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Ідеологічний концепт російської культури у світлі війни: що нам із цим робити?

Як нам сьогодні ставитися до російської культури в умовах війни, яку Росія веде проти України?

Трамп стверджує, що Зеленський має 4% підтримки. Президент України – що США стали жертвою російської дезінформації

Чи можливі вибори в Україні? Їх якнайшвидшого проведення хотів би президент США Дональд Трамп. Він вважає, що підтримка лідера України різко впала. Володимир Зеленський відповідає, що Трамп став жертвою російської дезінформації.

Сіверськ падає. Росіяни вже в місті. Фронт хитається, а Дональд Трамп хвалиться, що не допомагає

Сіверськ на сході Донбасу переходить до рук росіян, яким вдалося увійти до центру міста, за яке бої точилися кілька років. Тим часом американський президент похвалився, що його країна не лише більше не витрачає грошей на допомогу Україні, а й заробляє на поставках зброї.

Український макіавеллізм, або кому служить війна у 2025 році? Усі теорії змови [РЕПОРТАЖ]

Війна в Україні – це спосіб зменшити кількість вуглекислого газу на Землі або винищення людей, що не вдалося під час пандемії Covid-19? Емілія Сулек поїхала до України й зібрала різні конспірологічні теорії щодо агресії Росії проти України.

Примусова русифікація окупованих територій України. Путін оголосив десятирічний план

Путін оголосив десятирічний план, який де-факто означає, що проводитиметься примусова та насильницька русифікація окупованих територій України.

Ким є Андрій Єрмак – керівник Офісу президента, і чи має Україна шанс перемогти корупцію? [ЗВІТ]

На світанку 28 листопада до помешкання неформально другої особи в державі – мається на увазі Андрій Єрмак – заходять співробітники НАБУ та САП, спеціальні слідчі, які борються з гниллю, що давно роз’їдає Україну, тобто з корупцією, впливом олігархів та іншими формами зіпсуття. Адже corruptio з латини означає саме зіпсуття.

«Мирний план» Трампа – це крок до миру в Україні чи етап війни Росії із Заходом дипломатичними методами?

Перманентна війна із Заходом перетворилася на національну ідею Росії. Путін боїться завершення війни й обговорення чергового «мирного плану» сприймає як продовження війни дипломатичними методами. Підтримавши оприлюднений минулого тижня «мирний план» Трампа, він насправді розраховує перекласти відповідальність за його провал на Україну та Європу і продовжити військову агресію.

Генерал-майор Кшиштоф Нолберт для PostPravda.Info: Атлантизм, тобто нові виклики – ті самі цінності

Атлантизм і його нові виклики передбачають узгодження глобальної економіки з урахуванням взаємного впливу й обмежень з глобалізованою і часто надмірно взаємопов'язаною системою, враховуючи також національні інтереси багатьох держав. Які надії й ризики з цим пов'язані? У чому полягають труднощі співпраці?

Повʼязані статті