Провокації на естонсько-російському кордоні стають дедалі частішими. Лише у 2026 році було офіційно зафіксовано 11 випадків його порушення російськими державними структурами. Особливо тривожна ситуація склалася в районі Нарви, де спостерігається активність російських спецслужб. Це не перший випадок, коли дії Росії спрямовані проти безпеки Естонії. 5 вересня 2014 року російські служби викрали в прикордонній зоні офіцера Поліції безпеки Естонії (KаПо) Естона Кохвера. На думку естонського публіциста Андрія Кузічкіна, влада Естонії роками занадто легковажно ставилася до загрози з боку Росії. Сьогодні, з огляду на зростання кількості інцидентів, Таллінн посилює заходи безпеки на кордоні з Російською Федерацією.
Прозорий естонсько-російський кордон після відновлення незалежності
Загальна протяжність кордону Естонії з Росією становить майже 340 км суходолом (включно з ділянками по річках та озерах) і понад 140 км морем. Після того як Естонія відновила свою незалежність у 1991 році, естонсько-російський кордон, особливо його сухопутна частина, перетворився на зону транзиту контрабандних товарів та нелегального перетину кордону громадянами різних країн. Естонія, яка не має жодного родовища металевих руд, що перебувало б у розробці, на початку 1990-х років стала найбільшим європейським експортером кольорових металів, які ешелонами та вантажівками нелегально надходили з Росії. Звідти ж везли мільйони пачок сигарет, бензин і дизельне пальне. А з Естонії пішки, катерами, човнами та вантажними автомобілями до Росії вивозили дешевий спирт і зброю, що залишилася в країні після виведення радянських військ. Масштабним кримінальним бізнесом керували російськомовна мафія (Коплінське та Кемеровське угруповання) та естонські злочинні угруповання («Птахофабрика»).
Розвиток естонської прикордонної служби, посилення прикордонного контролю, затримання та суд над ватажками мафії наприкінці 1990-х років поклали край транскордонній контрабандній імперії. Але контрабанда на цьому не припинилася. Така вже природа бізнесу: якщо є можливість незаконного заробітку, завжди знайдуться люди, готові ризикувати. Нелегальна торгівля на естонсько-російському кордоні стала менш масштабною, однак протоптані контрабандистами стежки не заросли. І в 2000-х роках тривали поставки з Росії сигарет, алкоголю, ліків, наркотиків, а з Естонії до Росії доправляли електронні пристрої та продовольство, що потрапило під санкції.
Читати також на PostPravda.Info: Гібридна війна проти Естонії – підготовка до військового вторгнення. Що потрібно зробити, щоб бути до нього готовими?
Естонія – погано охоронювані ворота до Європи
Кордон фактично залишався відкритим, а кульмінацією цієї історії безтурботності стало викрадення 5 вересня 2014 року російськими спецслужбами в прикордонній зоні офіцера Поліції безпеки Естонії (КаПо) Естона Кохвера, який розслідував випадки транскордонної корупції. Офіцера судили в Росії та засудили до 15 років колонії, але через рік обміняли на російського шпигуна Дрессена. Думаю, саме ця справа стала тригером для кардинального перегляду владою Естонії стратегії облаштування кордону з Росією.
У 2015 році уряд Естонії виділив майже 4 млн євро на створення контрольної смуги та встановлення прикордонних стовпів, яких до того практично не було (!). Уздовж кордону розмістили засоби технічного контролю та спостереження. Прикордонну службу, підпорядковану Міністерству внутрішніх справ, укомплектували новими кадрами та оснастили сучасним обладнанням. Однак до початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року естонський кордон із Росією все одно залишався погано охоронюваними воротами до Європи.
До 2022 року між Естонією та Росією цілодобово діяли три пункти пропуску через кордон – у Нарві, Лухамаа та Койдула. При цьому в Нарві, яку від російського Івангорода відділяє річка Нарва, одночасно функціонували три коридори: пішохідний, автомобільний та залізничний. Жителі Нарви, які мали російський закордонний паспорт і посвідку на проживання в Естонії, могли вільно перетинати кордон по кілька разів на день. Цим користувалися так звані «несуни», які переносили до Росії продукти харчування, одяг, електронні пристрої, а назад виносили сигарети та алкоголь. Деякі бабусі з Нарви хвалилися, що за тиждень заробляють на цьому більше, ніж становить їхня місячна пенсія – 500 євро. Між Естонією та Санкт-Петербургом щодня курсувало до десяти автобусів.
У 2018 році Естонію сколихнув шпигунський скандал: було викрито російського агента, майора Сил оборони Естонії Дениса Метсаваса, який працював у Головному штабі армії та понад десять років разом із батьком, Павлом Воліним, передавав відомості російській військовій розвідці (ГРУ). А завербували його саме в Росії. Після цього розслідування естонська Поліція безпеки виявила значну кількість жителів Естонії, які збирали в країні інформацію для російських спецслужб. Після затримання ці люди зізнавалися, що були завербовані під час відвідування Росії. Зокрема, вербування відбувалося безпосередньо на пункті пропуску через кордон у російському Івангороді. Однак на режимі функціонування кордону це ніяк не позначилося: з Естонії до Росії та у зворотному напрямку й надалі переміщувалися тисячі жителів. І лише після нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року естонські ворота до Європи почали поступово зачинятися.
Естонсько-російський кордон під час широкомасштабної війни Росії проти України
У грудні 2022 року закрився пішохідний міст із Нарви до Івангорода. У лютому 2024 року припинився рух автомобільним мостом між Нарвою та Івангородом. Згодом естонська сторона скасувала цілодобовий режим роботи пунктів пропуску через кордон, обмеживши час пропуску з 7-ї ранку до 23-ї години. А з червня 2026 року діє новий режим роботи прикордонних пунктів: із 7-ї ранку до 19-ї години. Кількість автобусних рейсів із Таллінна до Санкт-Петербурга скоротилася вдвічі.
З огляду на те, що Фінляндія в грудні 2023 року закрила сухопутний кордон із Росією, до Естонії спрямувався весь потік фінських любителів Росії. До них додалися жителі Норвегії та Швеції, які звикли їздити транзитом до Росії через Фінляндію. Водночас естонські прикордонники запровадили суворіший митний контроль. У результаті час очікування на перетин кордону з Росією через пункт пропуску в Нарві у 2024–2026 роках у середньому становив 24 години.
Ситуація була близькою до гуманітарної катастрофи, і виник новий вид бізнесу – торгівля місцями в черзі. Згодом ситуація більш-менш стабілізувалася. У середині вересня 2026 року чекати на перетин кордону доводилося не більше трьох годин. Але нещодавно прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що кордон із Росією може бути закритий будь-якої миті.

Що ж сталося?
Від початку 2022 року до 22 вересня 2026 року російські державні структури здійснили щонайменше 11 документально підтверджених порушень державного кордону або тимчасової контрольної лінії Естонії: вісім – у повітряному просторі, два – у територіальному морі та одне – на сухопутно-річковій ділянці. Крім того, зафіксовано щонайменше два серйозні прикордонні інциденти: у травні 2024 року російські прикордонники зняли 25 естонських навігаційних буїв на річці Нарві, а також озброєні російські силовики в масках і камуфляжі з’явилися на трасі, що проходить через район «Саатсеського чобота» (Saatse Boot).
«Саатсеський чобіт» – це ділянка російської території площею близько 1 кв. км, яка глибоко врізається в територію Естонії. Нею проходить естонська автомобільна дорога завдовжки близько 1 км. Відповідно до багаторічних домовленостей, жителі Естонії могли вільно проїжджати цією дорогою транзитом без російських віз. Після цього інциденту естонська влада вирішила не відновлювати рух нею.
17 грудня 2025 року троє російських прикордонників на судні на повітряній подушці прибули до молу в районі естонського селища Васькнарва, висадилися на берег і перетнули тимчасову контрольну лінію, опинившись на території Естонії, після чого повернулися назад. Також у 2024–2026 роках сталося понад 200 випадків порушення кордону туристами та рибалками через відмову російської сторони узгодити демаркацію кордону з Естонією.
Російська загроза змусила Естонію зміцнювати кордон
Активізація військових приготувань з російського боку та агресивна риторика Кремля змусили уряд Естонії розпочати масштабну модернізацію кордону з Росією, який є східним рубежем Європейського Союзу та форпостом НАТО. Естонія переходить від звичайної охорони кордону до створення багаторівневої системи захисту. Вона передбачає:
- Розвиток інфраструктури східного кордону – патрульні дороги, мости, огорожі, нові спостережні пункти та високі щогли для приладів стеження й приймання радіосигналів на річці Нарві.
- Посилення електронної розвідки – радари, камери, мобільні системи моніторингу; розширюється постійне технічне спостереження за річкою Нарвою та сухопутним кордоном.
- Створення системи виявлення та протидії дронам – перші стаціонарні комплекси вже встановлено на південно-східній ділянці кордону; мета – розбудова загальнодержавної мережі раннього виявлення БПЛА.
- Будівництво Балтійської лінії оборони – системи укріплень уздовж східного кордону, що включатиме 600 бункерів, протитанкові рови, бетонні «зуби дракона» та колючий дріт.
- Посилення ППО, зокрема введення у 2026 році додаткового ешелону ППО середньої дальності та розвиток засобів боротьби з безпілотниками.
Бюджет програми модернізації східного кордону Естонії з урахуванням коштів із європейських фондів на сьогодні перевищує 130 млн євро.
Особлива увага до міста Нарви в модернізованій системі захисту кордону цілком зрозуміла. Саме тут, за кілька кілометрів від російської території, розташований Нарвський енергетичний комплекс. Він включає три електростанції – Eesti, Balti та Auvere, які мають критично важливе значення для всієї енергетичної інфраструктури Естонії. Їхня сумарна потужність становить майже 85% керованих генерувальних потужностей країни. Одночасне критичне порушення роботи кількох нарвських енергоблоків не обов’язково залишить Естонію зовсім без електроенергії, але різко збільшить залежність від імпорту, міжсистемних з’єднань та резервів саме в кризовий момент.
Тому обґрунтовану тривогу в Таллінні викликало повідомлення російської ФСБ про заборону з 16 до 26 вересня перебувати людям і маломірним суднам на ділянці річки Нарви від гирла Черемухи до гирла Крюші (Кривасоо) вздовж кордону Ленінградської області з Естонією. Також було запроваджено нічну заборону на пересування в цій зоні людей і транспортних засобів. ФСБ пояснила ці заходи необхідністю протидії кримінальній діяльності на кордоні.

Що ФСБ планує влаштувати на ділянці кордону вздовж річки Нарви?
У зв’язку з цим виникло чимало версій щодо справжніх причин таких обмежень. Зокрема, висловлювалися припущення про зв’язок посилення контролю в прикордонній зоні з можливим оголошенням мобілізації в Росії, що могло б спровокувати хвилю біженців до Естонії. Але я вважаю цю версію, як і версію ФСБ про боротьбу з транскордонною злочинністю, малоймовірною, оскільки на короткий термін закривається лише невелика ділянка російсько-естонського кордону – саме там, де через складний рельєф місцевості перетин кордону й без того утруднений.
Більш вірогідна версія – це зміцнення кордону та проведення на закритій для відвідування ділянці річки Нарви, на російському боці, інженерних робіт, розпочатих ще в серпні цього року. Можна припустити, що російські спецслужби планують розмістити й змонтувати в цьому районі спеціальне розвідувальне обладнання або йдеться про створення нової вогневої позиції. Фактично в темний час доби там запроваджено комендантську годину. Отже, спеціальні роботи проводитимуться вночі, і свідки їм не потрібні. Ця закрита ділянка розташована на березі Нарвського водосховища – спільної для Росії та Естонії водойми, звідки надходить охолоджувальна вода для Нарвських електростанцій.
Теоретично Росія може підняти шлюзи, знизивши рівень води у водосховищі, хоча Естонія вже вжила заходів захисту від такого кроку. Але гарантій від іншого технологічного втручання в роботу електростанцій ніхто не дає. Висока секретність робіт і безпрецедентні заходи контролю в прикордонній із Естонією зоні лише вказують на зростання російської загрози та диктують необхідність підвищеної готовності до можливих диверсій і провокацій з боку Росії не лише на окремих ділянках, а й уздовж усього кордону.
Читати також на PostPravda.Info: Інформаційна війна: адепти «русского міра» атакують медіа Естонії

