Ким є Андрій Єрмак – керівник Офісу президента, і чи має Україна шанс перемогти корупцію? [ЗВІТ]

На світанку 28 листопада до помешкання неформально другої особи в державі – мається на увазі Андрій Єрмак – заходять співробітники НАБУ та САП, спеціальні слідчі, які борються з гниллю, що давно роз’їдає Україну, тобто з корупцією, впливом олігархів та іншими формами зіпсуття. Адже corruptio з латини означає саме зіпсуття.

Корупція – це не лише хабарі й не лише в Україні

Інше відоме нам прислів’я говорить, що риба псується з голови. І так споконвіку було в Україні, а ще ширше – у країнах колишнього Радянського Союзу, зокрема й у Польщі. Та не має нас вводити в оману магічне мислення, ніби корупції не існує в інших частинах світу – ідеалізованих у західному уявленні – де зло та зіпсуття у такій формі не можуть існувати. Проте можуть і існують, але часто мають більш витончені форми. Непотизм, кумівство, клієнтелізм, політичний патерналізм, корупція у сфері тендерів, клептократія, insider trading – інформація лише для вузького кола посвячених, influence peddling – торгівля впливом, embezzlement – розтрата, і нарешті хабарництво – англійською красиво звучить – bribery.

Усе це – корупційні практики, і це далеко не повний перелік. Чи знайдімо таку країну і владу, що без гріха і можуть першими кинути камінь? Чи мала б це робити Росія, просякнута клептократією до самих державних нутрощів?

Кілька років тому журналісти Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності разом з редакціями багатьох країн викрили велику аферу – Азербайджанська пральня – пов’язану з впливом на американських політиків. У 2024 році, після тривалого розслідування, у цій справі звинуватили американського політика, члена Палати представників від Техасу Генрі Куеллара. Федеральне журі присяжних у Г’юстоні заявляє, що він отримав майже 600 000 доларів від Азербайджану та мексиканського банку з метою вплинути на законодавство США. Кримінальний процес у його справі має розпочатися у квітні 2026 року. Журналістські розслідування показали, що через Азербайджанську пральню у 2012–2014 роках європейські компанії та банки перевели загалом майже 3 мільярди доларів США. Ці гроші мали бути використані для підкупу західних політиків з метою «відбілити» репутацію Азербайджану за кордоном.

Корупційний скандал не оминув і Сан-Франциско. До 2023 року під час розслідування багато правоохоронних органів встановили, що щонайменше 23 працівники, підрядники, консультанти та експерти з дозвільних питань, пов’язаних із San Francisco Public Works, могли, серед іншого, брати участь у підкупах, шахрайстві та інших злочинах, пов’язаних, зокрема, з конфліктом інтересів. Частина міських політиків подала у відставку, інших заарештовано, ще дехто чекає на висунення обвинувачень.

США, Європейський Союз і Польща й досі борються з корупцією

Афери не оминають і саме серце Європейського союзу та Європейського парламенту. У 2022 році ми почули про так званий Катаргейт. Це гучна справа, у якій європейських політиків і депутатів Європарламенту звинуватили в отриманні хабарів, зокрема від Катару та Марокко, в обмін на підтримку їхніх інтересів в інституціях ЄС. Тривають судові процеси, обшуки, а також позбавлення імунітету.

У 2025 році на світ виплила афера скандал, пов’язана з китайською компанією Huawei. Йдеться про підозри, що лобісти Huawei надавали матеріальні заохочення (наприклад, квитки на футбольні матчі) нинішнім або колишнім євродепутатам, щоб впливати на рішення Європейського парламенту. Розслідування охопило понад десяток осіб. Уже висунуто перші обвинувачення, зокрема щодо корупції, відмивання грошей і навіть дій, що мають характер організованої злочинності.

Корупція останніми роками не оминула й Польщу. Призначення так званих «колег і знайомих кролика» на прибуткові посади в державних компаніях, участь у наглядових радах міських компаній мерів, президентів або міських радників з різних польських регіонів може нагадувати непотизм – але чи хтось це перевіряє? Пильно придивилися лише до видачі віз за хабарі, але можна замислитися, чи сталося це через справжнє розуміння процесу зіпсуття, чи через миттєві політичні мотиви. Також на світ виходили афери, пов’язані з війною в Україні, такі як порушення, пов’язані з Віковою класифікацією інформаційної продукції Росії, про які писав Onet, чи нестандартні практики деяких волонтерів, що оприлюднило Oko.Press. Ба більше, восени 2024 року під час повені на півдні країни польські слідчі затримали військовослужбовця 7-ї Поморської бригади територіальної оборони, який під час трагедії грабував потерпілих. Йому висунули два обвинувачення, – повідомляє TVN24.

Міндичгейт – успіх України у боротьбі з корупцією

Україна не є винятком. Особливо тепер, коли країна охоплена війною. Китайський генерал Сунь-цзи, який жив за 500 років до н.е., писав у своїй книзі «Мистецтво війни»: «Ті, хто знаходиться поблизу армії, продають дорого, а коли товари дорогі, народ позбавляється засобів. Коли ж кошти у людей вичерпуються, їм стає нестерпно важко платити військові податки», – читаємо.

Такі країни, як Нідерланди, Данія, Швеція чи Японія, можуть похвалитися найнижчими рівнями корупції у світі. Це зумовлено багатьма чинниками. Умовна «голова риби» в цих державах добре усвідомлює, що будь-яка підозра й навіть тінь сумніву – це пляма на кар’єрі та всьому подальшому житті. Соціальна та політична смерть через остракізм. Те, що «голова риби» не є безкарною, великою мірою забезпечують правоохоронні органи. Незалежні й безкомпромісні, вони не вагаються надягнути кайданки, наприклад, на найкращого друга президента, його товаришів юності чи найближчого соратника, якщо це стане необхідним.

Лише коли решта «риби», тобто суспільство, яке багато років привчали до думки, що всі крадуть, а отже, чому я маю бути лохом, зрозуміє, що бенкети закінчилися, почалися жнива, ось тоді з’явиться шанс на зміни. Для країн, які лише прямують до зрілих форм демократії, для відчутного ефекту має бути шокова терапія, підкріплена освітою на найнижчих рівнях. Адже системна, державна, міжособова корупція часто сприймається там як необхідність, обов’язок чи навіть прояв особистої культури. Якщо до лікаря – то з конвертом або хоча б із доброю кавою та солодощами, якщо до установи – з коньяком, а на державному кордоні телефонувати знайомим «помічникам», які за ціну кави й хот-дога пришвидшать проїзд. І багатьом людям здається, що вони не роблять нічого поганого. Просто не є лохами, які стоять у чергах. Дарма, що через їхні дії черги стають довшими, а дехто так ніколи й не доходить до віконця.

Україна в умовах війни з Росією поки що не проявила себе вражаючими діями, спрямованими на протидію корупції – про це я вже писав у 2023 році на Onet. Пам’ятаємо гучний скандал із Міністерством оборони та закупівлею харчів для армії. Були скандали, пов’язані з хабарями за відстрочку від служби, злочинні групи контрабандистів людьми, які брали по 15 тисяч доларів за вивезення з країни дорослого чоловіка призовного віку. Завищені ціни на відбудову в Херсоні, зникла гуманітарна допомога в Куп’янську, Запоріжжі чи Львові. Глузливі прізвиська – «10%», якими нагороджували багатьох місцевих політиків, або фонди, що нібито «допомагали» під час війни, а виявлялися пральнями грошей. Ці афери певною мірою були винесені на світло, але «решта риби» щоразу переконувалася, що голові риби не відрубали. Часом, навпаки, велика риба хлюпається поруч у ставку ще радісніше, ніж до моменту вилову. Здається, не допомогли навіть представники Пентагону, які прибули до Києва, щоб контролювати рух американських коштів. А може, саме США «чудесним чином» спричинили те, що ми дізналися про скандал під криптонімом «Мідас»?

Хай там як, але саме ця шокова терапія у вигляді Тимура Міндича та корупційної афери, пов’язаної з «Енергоатомом», дала українському суспільству іскру надії. Бо ніхто так не ненавидить корупцію в країні, як її громадяни та солдати, які воюють на фронті. І вони вижили у війні так довго не заради влади, а заради своїх родин. Багато хто, бачачи несправедливих командирів, «розчинені» автомобілі чи дороговартісне військове спорядження, давно не приховують: щойно вони вийдуть з окопів, наступна боротьба буде саме з крадійством.

Читати також на PostPravda.Info: Хто такий Тимур Міндіч? 100 мільйонів доларів хабарів і злочинна група на вершинах влади в Україні. Так працював «шлагбаум»

Для шокової терапії ніколи не може бути доброго моменту. Погано, що Міндичові вдалося виїхати через Польщу, найімовірніше до Ізраїлю, де його слід загубився, адже серед громадян знову виникло враження, що афера була, але, як завжди, ніхто не сидить. Олексій Чернишов вийшов під значну заставу, міністр юстиції та міністр енергетики також досі не відчули очікуваних наслідків. Картина викликає відчуття дежавю. Варто наголосити, що надії на НАБУ та САП були сильно підживлені влітку 2025 року, коли завдяки масовим протестам вдалося захистити ці інститути від змін в українському законодавстві, що їх блокували.

Читати також на PostPravda.Info: Закон №12414 буде скасовано. Опозиція та уряд України подають проєкт нового закону

Тому гнів суспільства не був загашений. Решта «риби» вимагає відрубати голову. Після того як співучасники зуміли перестрибнути у сусідній ставок, погляди та підозри суспільства звернулися в бік найближчого оточення президента Володимира Зеленського і його правої руки – керівника Офісу президента, яким є Андрій Єрмак, колишній юрист і кінопродюсер.

Притягнення його до відповідальності у справі, яку називають Міндічгейт, вимагали, серед іншого, гучні голоси опозиційних депутатів, а також деякі політики президентської партії «Слуга народу». Дехто саме в Єрмаку вбачає Алі-Бабу – одну з осіб, яка фігурує під таким псевдонімом у розслідуванні НАБУ. Факт існування афери наполегливо використовують і росіяни, і навіть американці, які хотіли б швидкого завершення війни та негайної зміни влади в Україні. Можна припустити, що так званий мирний план, або план капітуляції України, не випадково з’явився саме зараз. Питання – хто міг надихнути на такий сценарій?

Читати також на PostPravda.Info: Петро Порошенко вимагає відставки українського уряду. На тлі – питання про ракети Фламінго і Тимура Міндіча

Хто такий Андрій Єрмак?

Керівником Офісу президента Андрій Єрмак став у 2020 році. До початку повномасштабної війни він також був головним переговорником між Україною та Росією, замінивши на цій посаді Віктора Медведчука – тісно пов’язаного з Путіним українського політика, якого нині звинувачують, зокрема, у спробах впливати на вибори до Європейського парламенту 2024 року, – що розкрила Чеська служба контррозвідки.

Від першого дня великої війни вплив Андрія Єрмака швидко зростав і, окрім зовнішньої політики, охоплював також політику внутрішню – про це пишуть журналісти BBC. Але перш ніж дійти до цього моменту, погляньмо на інші суперечності, пов’язані з керівником Офісу президента Зеленського, які викликають сумніви в українському суспільстві.

Одразу після того, як у лютому 2020 року Андрія Єрмака було призначено керівником Офісу президента, народний депутат Верховної Ради України Гео Лерос оприлюднив записи розмов, у яких людина, схожа на брата Андрія Єрмака – Дениса, веде перемовини з різними особами щодо працевлаштування на різні посади в державній адміністрації, одночасно вимагаючи великі суми грошей за сприяння.

Андрій Єрмак назвав появу цих «записів» за участю свого брата атакою на команду Зеленського, а депутата Лероса – інструментом цієї атаки. Офіс президента заявив, що ці розмови «не мають нічого спільного з реальністю», і жодна з осіб, згаданих у записі, не обіймала жодної посади.

Влітку 2020 року Зеленський призначив заступником Єрмака суперечливу фігуру – Олега Татарова , який пов’язаний із масовими затриманнями та кримінальними провадженнями проти учасників «Революції Гідності» 2014 року. Це також викликало хвилю критики на адресу президентських чиновників. Попри це Татаров досі утримується на посаді.

Черговим ударом по іміджу Єрмака стала так звана афера Вагнергейт. Восени 2021 року журналісти повідомили про можливий саботаж операції українських спецслужб, яка мала на меті виманити з Росії та заарештувати понад 30 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер».

Розслідування Bellingcat показало, що нібито пропозиція Єрмака відкласти спеціальну операцію із затримання найманців призвела до її провалу. Скандал з приводу «Вагнера» досяг таких масштабів, що журналісти на всіх брифінгах і пресконференціях розпитували Зеленського про це, а самого Єрмака в парламенті називали «зрадником» і вимагали його відставки. Проте Зеленський не втратив до нього довіри. «Було б неправильно втратити впливову людину тільки через те, що Петро Порошенко її не любить», – сказав тоді Володимир Зеленський.

Андрій Єрмак і Міндічгейт

Однак нинішній корупційний скандал, що вибухнув восени, знову похитнув позиції Андрія Єрмака в українській владній структурі.

Згідно з розслідуванням, у Міндічгейт були залучені високопосадовці та друзі президента, які нібито отримували хабарі на десятки мільйонів доларів. Серед обвинувачених – колишній міністр енергетики Герман Галущенко, колишній міністр з питань національної єдності Олексій Чернишов, а також бізнесмен Тимур Міндіч, близький друг президента Зеленського, який залишив Україну напередодні публікації інформації про масштабну корупційну схему. За даними слідчих, у держави могли бути вкрадені майже 100 мільйонів доларів. Частину цих грошей, начебто, також було переправлено до Росії.

За словами української опозиції у Верховній Раді, правоохоронні органи ще не оприлюднили всіх записів, якими володіють. Стверджують, що нібито на них зафіксовано саме Андрія Єрмака. Згідно із заявою Ярослава Железняка, депутата фракції «Голос», саме Андрій Єрмак є особою під псевдонімом «Алі Баба». Зокрема, саме він відповідальний за спроби вплинути на слідчих НАБУ та САП.

Поки що невідомо, у якій саме справі проводили обшуки у Андрія Єрмака. НАБУ не прокоментувало цю ситуацію, але джерела у багатьох українських та західних ЗМІ вказують, що це може стосуватися справи Тимура Міндіча.

Сам Андрій Єрмак підтвердив, що у його будинку провели обшуки, й запевнив у повній співпраці зі слідчими. «Сьогодні НАБУ і САП дійсно проводять процесуальні дії у мене вдома. Жодних перешкод у слідчих немає. Їм було надано повний доступ до квартири, на місці – мої адвокати, які взаємодіють із правоохоронцями. З мого боку – повне сприяння», – написав він у Telegram.

Чи пов’язаний корупційна афера в Україні з мирним планом?

Події в Україні відбуваються у критичний момент для держави. США разом із Росією, бачачи хитке становище Володимира Зеленського та його оточення, намагаються вплинути на їхні рішення щодо завершення війни. Україну фактично притискають до стіни, змушуючи погодитися на умови, які Кремль узгодив із Вашингтоном. Це може призвести до втрати Києвом суверенітету – навіть у разі проведення майбутніх виборів, на які Москва точно прагнутиме вплинути.

Читати також на PostPravda.Info: «Мирний план» Трампа – це крок до миру в Україні чи етап війни Росії із Заходом дипломатичними методами?

Розслідування НАБУ та САП, безумовно, мало бути проведено значно раніше, але українські політики всіляко опиралися таким крокам, а іноді й намагалися приховувати воєнну корупцію в країні, виправдовуючи це державними інтересами. Передбачалося, що розв’язання проблеми повинно було відбутися після війни, коли Україна впорається з одним ворогом. Надія все ще є, адже або НАБУ й САП доведуть свою незалежність, висунувши обвинувачення або ж знявши підозри з Андрія Єрмака. Що б не сталося далі, детективи та прокурори повинні будуть ефективно виловлювати з брудного, корупційного ставка інших «великих риб», інакше корупція стане тим, що повністю висмокче з країни кисень.

Розслідування триває, а Андрій Єрмак сам подав у відставку. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.