Німці хочуть повернення молодих українців додому та скорочення соціальної допомоги. Потік молодих біженців викликав невдоволення [ОПИТУВАННЯ]

Німці виступають проти хвилі молодих біженців. Із вересня 2025 року в Україні діє закон, який дає можливість молодим чоловікам віком до 22 років вільно залишати країну. Це вікова категорія, на яку не поширюється загальна мобілізація, тому їхній виїзд не впливає на теперішню ситуацію на фронті й не матиме впливу ще принаймні кілька років. Втім, пом’якшення правил перетину кордону призвело до того, що молодь масово рушила до Європи, переважно до Німеччини.

Скільки молодих українців виїхало з країни?

За даними польської прикордонної служби, від початку 2025 року до кінця серпня до Польщі в’їхало 45 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років. Після пом’якшення правил ця кількість зросла майже до 100 тисяч за два місяці, тобто майже 1600 осіб на день. Однак вони здебільшого не залишаються в Польщі, а обирають Німеччину як країну перебування.

Там кількість молодих українців цієї вікової категорії, що приїжджають до Німеччини, зросла з 19 осіб на тиждень у серпні до 1800 у жовтні, – повідомляють німецькі ЗМІ з покликанням на Міністерство внутрішніх справ.

З кількох мільйонів молодих українців, які вирішили емігрувати після 2022 року, майже пів мільйона отримують допомогу з безробіття. Тому в Німеччині вже почалося обговорення, як обмежити це право. Як пишуть журналісти Politico, коаліція канцлера Мерца, що прагне скоротити соціальні видатки, готує законопроєкт, який міг би обмежити право українців на такі виплати. Водночас соціал-демократи з СДП Німеччини, які також входять до уряду, не поспішають із такими кроками.

24 жовтня з’явилася інформація, що прем’єр федеральної землі Баварія від партії ХСС Маркус Зедер (Зьодер) зажадав обмежити в’їзд молодих українців до Німеччини. Настрої нашого західного сусіда щодо українців, як і в Польщі, останнім часом погіршуються – майже 70% німців проти надання цивільної допомоги біженцям.

Німці хочуть повернення українців додому

За даними центру дослідження громадської думки INSA, 66% опитаних німців відповіли «ні» на запитання, чи всі українські біженці в Німеччині мають отримувати цивільну допомогу. 17% респондентів погодилися з виплатою допомоги українцям, 7% заявили, що їм це байдуже, а 10% не змогли відповісти на запитання.

На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які мешкають у Німеччині, повернутися в Україну, 62% опитаних відповіли ствердно. Лише 18% висловилися проти. Ще 8% зазначили, що їх ця тема не цікавить, а 12% не надали відповіді. Опитування проводилося 16–17 жовтня, у ньому взяли участь 1003 респонденти.

Deutsche Welle повідомило, що в березні 2025 року в Німеччині 701 тисяча українців отримували так звану Bürgergeld – соціальну допомогу. Із них 502 тисячі – це працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з попереднім роком їхня кількість зменшилася майже на 4300 осіб. Раніше повідомлялося про виявлення в Німеччині близько 568 осіб із українськими та угорськими паспортами, які отримували допомогу, призначену виключно для біженців з України.

У Німеччині антипатію до українців підживлюють політики з праворадикальної, ревізіоністської партії AfD, деяких представників якої підозрюють у фінансових зв’язках із Росією. У Польщі в схожому антиімміграційному тоні висловлюються, зокрема, представники «Конфедерації» та політики, пов’язані з Ґжеґожем Брауном.

Президент України Володимир Зеленський пояснював скасування обмежень бажанням захистити молоде покоління українців від наслідків війни. Адже в останні місяці російські атаки безпілотниками та ракетами на міста посилилися, і дедалі частіше їхніми жертвами стають цивільні. Українська влада вірить, що після завершення війни більшість молодих людей повернеться додому, щоб допомогти у відбудові країни. Деякі ж українські опозиційні політологи вважають, що це був радше політичний крок, адже ця вікова категорія – майбутні виборці партії Зеленського.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Росія хоче увійти до Виконавчої ради ЮНЕСКО. Її суперниками є Румунія, Молдова та Україна

Під час поточної 43-ї сесії генеральної конференції ЮНЕСКО відбуваються вибори нового генерального директора та країн до складу виконавчої ради, що входить до структури ООН. Свою кандидатуру до цього елітного кола подала Російська Федерація. Хто ж потрапить до Ради ЮНЕСКО?

Агресивний політичний міф Кремля – це не тільки фейк і дезінформація

Агресивний політичний міф, яким виправдовується війна не лише проти України, а й проти всієї західної цивілізації, значно глибше проникає у масову свідомість, ніж кремлівська пропаганда, дезінформація чи фейки.

Лешек Міллер і Ґжеґож Браун. Чи російська партія в Польщі – це політична фантастика?

Чи має в Польщі шанс з’явитися російська партія? Можливо, ми просто параноїдально всюди бачимо «руку Москви»? Або ж навпаки, саме через відсутність пильності не помічаємо її зовсім?

Чим ідеологія сучасної Росії відрізняється від радянської?

Якщо радянська ідеологія була монолітною, то нинішня ідеологія російської влади видається розмитою, поєднуючи, здавалося б, несумісні елементи – наприклад, культивування радянського минулого й ідеалізацію царської Росії. Водночас російська пропаганда демонструє помітні успіхи, залучаючи до себе найрізноманітніші, подекуди навіть ворожі одна одній політичні сили. Це свідчить, що сучасна російська ідеологія функціонує інакше, ніж радянська.

Франція не відправляє солдатів на фронт в Україну. Це фейк російської розвідки

Російська пропаганда впроваджує чергові наративи — як для внутрішнього споживача, так і проти країн НАТО. Кремлівські чиновники стверджують, що Франція нібито хоче відправити своїх солдатів на фронт і вже готує контингент із 2000 військовослужбовців. А як насправді?

Покровськ та інші фортеці Донбасу. Чого хоче Путін до кінця 2026 року? [АНАЛІЗ]

Путін нібито віддав наказ своїм військам захопити Покровськ на Донбасі до середини листопада. Російські сили просуваються, здобуваючи кілометр за кілометром, і повністю знищують місто за містом. Уже зруйновані сусідні Добропілля та Мирноград, до якого 28 жовтня 2025 року прорвалися російські військові.

Росія за три роки вбила 135 журналістів. Публікуємо повний список

Для росіян журналіст – це ціль. Від 2022 року московські війська вже вбили щонайменше 135 представників медіа, повідомляють міжнародні журналістські організації. Більшість із них – українці, але серед жертв Кремля також є американці, литовці, британці та французи.

49 мільйонів фейкових акаунтів у мережі: Європол ліквідував ферму тролів у Латвії [РОЗКРИВАЄМО ДЕТАЛІ]

Гігантську ферму тролів ліквідували служби Європолу та Євроюсту. Затримано злочинців, які на нелегальних сайтах пропонували послуги зі створення фейкових акаунтів в інтернеті. Згідно з результатами слідства, затримані громадяни Латвії створили у мережі 49 мільйонів фальшивих профілів.

Повʼязані статті