Німці хочуть повернення молодих українців додому та скорочення соціальної допомоги. Потік молодих біженців викликав невдоволення [ОПИТУВАННЯ]

Німці виступають проти хвилі молодих біженців. Із вересня 2025 року в Україні діє закон, який дає можливість молодим чоловікам віком до 22 років вільно залишати країну. Це вікова категорія, на яку не поширюється загальна мобілізація, тому їхній виїзд не впливає на теперішню ситуацію на фронті й не матиме впливу ще принаймні кілька років. Втім, пом’якшення правил перетину кордону призвело до того, що молодь масово рушила до Європи, переважно до Німеччини.

Скільки молодих українців виїхало з країни?

За даними польської прикордонної служби, від початку 2025 року до кінця серпня до Польщі в’їхало 45 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років. Після пом’якшення правил ця кількість зросла майже до 100 тисяч за два місяці, тобто майже 1600 осіб на день. Однак вони здебільшого не залишаються в Польщі, а обирають Німеччину як країну перебування.

Там кількість молодих українців цієї вікової категорії, що приїжджають до Німеччини, зросла з 19 осіб на тиждень у серпні до 1800 у жовтні, – повідомляють німецькі ЗМІ з покликанням на Міністерство внутрішніх справ.

З кількох мільйонів молодих українців, які вирішили емігрувати після 2022 року, майже пів мільйона отримують допомогу з безробіття. Тому в Німеччині вже почалося обговорення, як обмежити це право. Як пишуть журналісти Politico, коаліція канцлера Мерца, що прагне скоротити соціальні видатки, готує законопроєкт, який міг би обмежити право українців на такі виплати. Водночас соціал-демократи з СДП Німеччини, які також входять до уряду, не поспішають із такими кроками.

24 жовтня з’явилася інформація, що прем’єр федеральної землі Баварія від партії ХСС Маркус Зедер (Зьодер) зажадав обмежити в’їзд молодих українців до Німеччини. Настрої нашого західного сусіда щодо українців, як і в Польщі, останнім часом погіршуються – майже 70% німців проти надання цивільної допомоги біженцям.

Німці хочуть повернення українців додому

За даними центру дослідження громадської думки INSA, 66% опитаних німців відповіли «ні» на запитання, чи всі українські біженці в Німеччині мають отримувати цивільну допомогу. 17% респондентів погодилися з виплатою допомоги українцям, 7% заявили, що їм це байдуже, а 10% не змогли відповісти на запитання.

На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які мешкають у Німеччині, повернутися в Україну, 62% опитаних відповіли ствердно. Лише 18% висловилися проти. Ще 8% зазначили, що їх ця тема не цікавить, а 12% не надали відповіді. Опитування проводилося 16–17 жовтня, у ньому взяли участь 1003 респонденти.

Deutsche Welle повідомило, що в березні 2025 року в Німеччині 701 тисяча українців отримували так звану Bürgergeld – соціальну допомогу. Із них 502 тисячі – це працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з попереднім роком їхня кількість зменшилася майже на 4300 осіб. Раніше повідомлялося про виявлення в Німеччині близько 568 осіб із українськими та угорськими паспортами, які отримували допомогу, призначену виключно для біженців з України.

У Німеччині антипатію до українців підживлюють політики з праворадикальної, ревізіоністської партії AfD, деяких представників якої підозрюють у фінансових зв’язках із Росією. У Польщі в схожому антиімміграційному тоні висловлюються, зокрема, представники «Конфедерації» та політики, пов’язані з Ґжеґожем Брауном.

Президент України Володимир Зеленський пояснював скасування обмежень бажанням захистити молоде покоління українців від наслідків війни. Адже в останні місяці російські атаки безпілотниками та ракетами на міста посилилися, і дедалі частіше їхніми жертвами стають цивільні. Українська влада вірить, що після завершення війни більшість молодих людей повернеться додому, щоб допомогти у відбудові країни. Деякі ж українські опозиційні політологи вважають, що це був радше політичний крок, адже ця вікова категорія – майбутні виборці партії Зеленського.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Київ у частковому блекауті. «Цілий рік освітлюємо квартиру святковими лампочками на батарейках»

У такій драматичній ситуації Київ ще не був. У деяких квартирах немає світла й тепла вже тиждень. Електроенергія інколи з’являється лише на кілька годин, а потім знову зникає на 18 годин. Нині 50 багатоповерхівок повністю знеструмлені.

Екзистенційний досвід війни. Із циклу «Війна в житті людини»

Екзистенційний досвід війни охоплює не лише те, що людина спостерігає – бомбардування, кризу життєзабезпечувальної інфраструктури, руйнування, загибель людей, – а й те, що вона переживає всередині себе.

З щоденника польового медика ЗСУ: Дезертирство в армії. Дарек утік і сховався вдома [ЕПІЗОД 4]

Дезертирство в українській армії є. Про це нещодавно говорив навіть новий глава Адміністрації Президента Кирило Буданов, який заявив, що саме воно та корупція є на сьогодні найбільшими проблемами Збройних Сил. Чому солдати тікають з фронту?

Життя в окупованому Херсоні. Розповідь очевидця. Із циклу «Війна в житті людини»

«Без документів ти – шматок м'яса, – каже Віталій. – Бандитські дев'яності в порівнянні з цим – дитяча казка». Херсон – 256 днів окупації. Розповідь очевидця про терор, репресії, протести і прагнення вижити всупереч російській окупаційній владі.

Триває висування кандидатів до російської платформи при ПАРЄ. Але чи є російська опозиція суб’єктною?

Чи може громадянин держави-агресора бути політично суб’єктним, якщо вся його країна працює на війну? Поки що йдеться лише про можливість прояву політичної суб’єктності – і лише за умови, якщо така особа працюватиме на воєнну перемогу над агресором. Чи готові до цього кандидати, які нині висуваються до російської платформи при ПАРЄ?

З щоденника польового медика ЗСУ: «Тут немає свят. Чекаємо, щоб евакуювати пораненого побратима – й у відпустку» [ЕПІЗОД 3]

Який найприємніший момент у житті солдата ЗСУ? День перед відпусткою та дорога додому. Чекаєш того дня, коли вирушиш у єдино правильному напрямку. Уявляєш цю подорож заздалегідь.

Росія погрожує ударом у відповідь по Києву за «замах» на Путіна. Україна заявляє, що жодного нападу не було

Росія після переговорів у США погрожує Україні ударами по урядових будівлях і цивільних об'єктах. Заяви про можливі атаки в найближчі дні з'явилися після того, як Кремль звинуватив Київ у нібито здійсненій атаці на резиденцію Володимира Путіна.

Мир із видом на війну: що Трамп і Зеленський узгодили у США?

Володимир Зеленський після візиту до США повертається до війни з Росією. Поїздка президента України до резиденції Дональда Трампа у Флориді та черговий раунд переговорів поки що не принесли результатів і угод. Лідери запевняють, що план узгоджений на 90 відсотків, однак здається, що саме ці останні 10 відсотків є найскладнішими.

Повʼязані статті