Німці виступають проти хвилі молодих біженців. Із вересня 2025 року в Україні діє закон, який дає можливість молодим чоловікам віком до 22 років вільно залишати країну. Це вікова категорія, на яку не поширюється загальна мобілізація, тому їхній виїзд не впливає на теперішню ситуацію на фронті й не матиме впливу ще принаймні кілька років. Втім, пом’якшення правил перетину кордону призвело до того, що молодь масово рушила до Європи, переважно до Німеччини.
Скільки молодих українців виїхало з країни?
За даними польської прикордонної служби, від початку 2025 року до кінця серпня до Польщі в’їхало 45 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років. Після пом’якшення правил ця кількість зросла майже до 100 тисяч за два місяці, тобто майже 1600 осіб на день. Однак вони здебільшого не залишаються в Польщі, а обирають Німеччину як країну перебування.
Там кількість молодих українців цієї вікової категорії, що приїжджають до Німеччини, зросла з 19 осіб на тиждень у серпні до 1800 у жовтні, – повідомляють німецькі ЗМІ з покликанням на Міністерство внутрішніх справ.
З кількох мільйонів молодих українців, які вирішили емігрувати після 2022 року, майже пів мільйона отримують допомогу з безробіття. Тому в Німеччині вже почалося обговорення, як обмежити це право. Як пишуть журналісти Politico, коаліція канцлера Мерца, що прагне скоротити соціальні видатки, готує законопроєкт, який міг би обмежити право українців на такі виплати. Водночас соціал-демократи з СДП Німеччини, які також входять до уряду, не поспішають із такими кроками.
24 жовтня з’явилася інформація, що прем’єр федеральної землі Баварія від партії ХСС Маркус Зедер (Зьодер) зажадав обмежити в’їзд молодих українців до Німеччини. Настрої нашого західного сусіда щодо українців, як і в Польщі, останнім часом погіршуються – майже 70% німців проти надання цивільної допомоги біженцям.
Німці хочуть повернення українців додому
За даними центру дослідження громадської думки INSA, 66% опитаних німців відповіли «ні» на запитання, чи всі українські біженці в Німеччині мають отримувати цивільну допомогу. 17% респондентів погодилися з виплатою допомоги українцям, 7% заявили, що їм це байдуже, а 10% не змогли відповісти на запитання.
На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які мешкають у Німеччині, повернутися в Україну, 62% опитаних відповіли ствердно. Лише 18% висловилися проти. Ще 8% зазначили, що їх ця тема не цікавить, а 12% не надали відповіді. Опитування проводилося 16–17 жовтня, у ньому взяли участь 1003 респонденти.
Deutsche Welle повідомило, що в березні 2025 року в Німеччині 701 тисяча українців отримували так звану Bürgergeld – соціальну допомогу. Із них 502 тисячі – це працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з попереднім роком їхня кількість зменшилася майже на 4300 осіб. Раніше повідомлялося про виявлення в Німеччині близько 568 осіб із українськими та угорськими паспортами, які отримували допомогу, призначену виключно для біженців з України.
У Німеччині антипатію до українців підживлюють політики з праворадикальної, ревізіоністської партії AfD, деяких представників якої підозрюють у фінансових зв’язках із Росією. У Польщі в схожому антиімміграційному тоні висловлюються, зокрема, представники «Конфедерації» та політики, пов’язані з Ґжеґожем Брауном.
Президент України Володимир Зеленський пояснював скасування обмежень бажанням захистити молоде покоління українців від наслідків війни. Адже в останні місяці російські атаки безпілотниками та ракетами на міста посилилися, і дедалі частіше їхніми жертвами стають цивільні. Українська влада вірить, що після завершення війни більшість молодих людей повернеться додому, щоб допомогти у відбудові країни. Деякі ж українські опозиційні політологи вважають, що це був радше політичний крок, адже ця вікова категорія – майбутні виборці партії Зеленського.
![Німці хочуть повернення молодих українців додому та скорочення соціальної допомоги. Потік молодих біженців викликав невдоволення [ОПИТУВАННЯ] 1 PostPravda, PostPrawda, Post Prawda, Post Pravda, slajd, reklama](https://postpravda.info/wp-content/uploads/2025/09/slajd-nr-1-scaled.jpg)
