Німці хочуть повернення молодих українців додому та скорочення соціальної допомоги. Потік молодих біженців викликав невдоволення [ОПИТУВАННЯ]

Німці виступають проти хвилі молодих біженців. Із вересня 2025 року в Україні діє закон, який дає можливість молодим чоловікам віком до 22 років вільно залишати країну. Це вікова категорія, на яку не поширюється загальна мобілізація, тому їхній виїзд не впливає на теперішню ситуацію на фронті й не матиме впливу ще принаймні кілька років. Втім, пом’якшення правил перетину кордону призвело до того, що молодь масово рушила до Європи, переважно до Німеччини.

Скільки молодих українців виїхало з країни?

За даними польської прикордонної служби, від початку 2025 року до кінця серпня до Польщі в’їхало 45 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років. Після пом’якшення правил ця кількість зросла майже до 100 тисяч за два місяці, тобто майже 1600 осіб на день. Однак вони здебільшого не залишаються в Польщі, а обирають Німеччину як країну перебування.

Там кількість молодих українців цієї вікової категорії, що приїжджають до Німеччини, зросла з 19 осіб на тиждень у серпні до 1800 у жовтні, – повідомляють німецькі ЗМІ з покликанням на Міністерство внутрішніх справ.

З кількох мільйонів молодих українців, які вирішили емігрувати після 2022 року, майже пів мільйона отримують допомогу з безробіття. Тому в Німеччині вже почалося обговорення, як обмежити це право. Як пишуть журналісти Politico, коаліція канцлера Мерца, що прагне скоротити соціальні видатки, готує законопроєкт, який міг би обмежити право українців на такі виплати. Водночас соціал-демократи з СДП Німеччини, які також входять до уряду, не поспішають із такими кроками.

24 жовтня з’явилася інформація, що прем’єр федеральної землі Баварія від партії ХСС Маркус Зедер (Зьодер) зажадав обмежити в’їзд молодих українців до Німеччини. Настрої нашого західного сусіда щодо українців, як і в Польщі, останнім часом погіршуються – майже 70% німців проти надання цивільної допомоги біженцям.

Німці хочуть повернення українців додому

За даними центру дослідження громадської думки INSA, 66% опитаних німців відповіли «ні» на запитання, чи всі українські біженці в Німеччині мають отримувати цивільну допомогу. 17% респондентів погодилися з виплатою допомоги українцям, 7% заявили, що їм це байдуже, а 10% не змогли відповісти на запитання.

На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які мешкають у Німеччині, повернутися в Україну, 62% опитаних відповіли ствердно. Лише 18% висловилися проти. Ще 8% зазначили, що їх ця тема не цікавить, а 12% не надали відповіді. Опитування проводилося 16–17 жовтня, у ньому взяли участь 1003 респонденти.

Deutsche Welle повідомило, що в березні 2025 року в Німеччині 701 тисяча українців отримували так звану Bürgergeld – соціальну допомогу. Із них 502 тисячі – це працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з попереднім роком їхня кількість зменшилася майже на 4300 осіб. Раніше повідомлялося про виявлення в Німеччині близько 568 осіб із українськими та угорськими паспортами, які отримували допомогу, призначену виключно для біженців з України.

У Німеччині антипатію до українців підживлюють політики з праворадикальної, ревізіоністської партії AfD, деяких представників якої підозрюють у фінансових зв’язках із Росією. У Польщі в схожому антиімміграційному тоні висловлюються, зокрема, представники «Конфедерації» та політики, пов’язані з Ґжеґожем Брауном.

Президент України Володимир Зеленський пояснював скасування обмежень бажанням захистити молоде покоління українців від наслідків війни. Адже в останні місяці російські атаки безпілотниками та ракетами на міста посилилися, і дедалі частіше їхніми жертвами стають цивільні. Українська влада вірить, що після завершення війни більшість молодих людей повернеться додому, щоб допомогти у відбудові країни. Деякі ж українські опозиційні політологи вважають, що це був радше політичний крок, адже ця вікова категорія – майбутні виборці партії Зеленського.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Африка, колонізована за допомогою релігії. Найбільша експансія Російської православної церкви в історії

Африка вже давно є для Кремля важливим полем для розширення російського впливу у світі. Москва одночасно використовує там військових, найманців, медіа та дипломатію, але також розвиває й значно менш помітний інструмент впливу – мережу Російської православної церкви.

Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам – визволителям Слов’янська від нацистських загарбників?

У серпні різко зросла інтенсивність обстрілів Слов’янська (Донецька область), у зв’язку з чим 21 серпня 2026 року Слов’янськ офіційно отримав статус території активних бойових дій. Росіяни атакують житлові будинки, магазини, намагаються зруйнувати Слов’янську ТЕЦ і всю цивільну інфраструктуру. Однак, серед іншого, 28 серпня 2026 року вони чомусь завдали удару по пам’ятнику визволителям Слов’янська від нацистських окупантів. Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам?

Реальна газета: «Читайте, але не підписуйтеся». Як знайти українські медіа під російською окупацією?

«Росія знає, що ми намагаємося зруйнувати інформаційну Берлінську стіну, яку вона будує навколо окупованих територій», – говорить Андрій Діхтяренко, засновник і головний редактор Реальної газети. Його редакція вже понад десятиліття документує життя під російською окупацією, попри погрози, репресії проти джерел інформації та безперервну боротьбу з російською пропагандистською машиною.

Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]

Українська військова розвідка розкриває подробиці того, як виготовляють російські балістичні ракети «Іскандер-М». Йдеться про дані щодо компонентів, які використовують у ракетах, а також про конкретні назви підприємств, залучених до їхнього виробництва, і людей, відповідальних за роботу цих заводів.

Конференція Єпископату Польщі із закликом щодо польсько-українських відносин

Польское духовенство та Конференція Єпископату Польщі звернулися до вірян із закликом докладати зусиль до розбудови добрих польсько-українських відносин. «Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові».

Причини, через які Володимир Путін не може закінчити війну в Україні [АНАЛІЗ]

Велика стратегія Володимира Путіна, метою якої було встановлення контролю над Україною, перетворилася на нерозв’язний військовий глухий кут і замкнене коло безповоротно понесених витрат. Він втягнув російське суспільство в нескінченну війну, яку не може ані виграти, ані завершити.

«Поїдемо туди, де ти підпишеш усе». Як ФСБ катувала журналіста Радіо Вільна Європа

Щоб мати можливість працювати в Криму, Владислав Єсипенко був змушений вигадати собі нову особистість. Йому вдавалося переховуватися до 2021 року. Після 7 років роботи на Радіо Вільна Європа в Криму його затримало російське ФСБ.

«Маша і Ведмідь» – інструмент російської пропаганди. Київ запровадив санкції проти творців мультсеріалу

Київ дійшов висновку, що «Маша і Ведмідь» — це не лише невинна розвага, а й інструмент російського впливу та воєнної пропаганди.

Повʼязані статті