У Литві так званий угорський сценарій неможливий – суспільство не прийме проросійське правління. Однак є тонкі нюанси, які непомітно для громадськості можуть бути використані на користь Кремля.

«Чи вірите ви, що НАТО захистить Литву в разі нападу? – У передбаченому обсязі точно не захистить. Я був головою делегації НАТО і знаю, що стаття 5 ніколи не працювала і не може працювати. Це показав конфлікт Туреччини з Грецією кілька років тому». «На вашу думку, чи становить Росія загрозу для Литви? – Я не бачу в Росії загрози. Я бачу російських політиків, деяких олігархів, які своїми діями, фінансами й спробами підкупу політиків у світі становлять для нас загрозу».

Вибори в Литві. Чи становить загрозу партія Жемайтайтиса?

Це слова лідера партії «Зоря Німану» Реміґіюса Жемайтайтіса. На минулих парламентських виборах «Зоря Німану» здобула 20 депутатських мандатів і стала третьою силою в Сеймі. «Зоря Німану» також стане співзасновником нової правлячої коаліції. Жемайтайтіс прославився своїми антисемітськими заявами у 2023 році. У відповідь на знесення ізраїльською владою школи на території Палестинської автономії політик процитував у своєму профілі в соціальній мережі народне литовське антисемітське прислів’я, яке містить слова, що закликають до вбивства людей єврейської національності. Заява політика була зустрінута різкою критикою не тільки в Литві, а й за її межами. З критикою виступили, зокрема, посольства Ізраїлю і Німеччини. Побоюючись імпічменту, який не дозволив би йому і далі брати участь у політиці, Жемайтайтіс склав депутатські повноваження. Несподівано, замість маргіналізації його популярність почала зростати. У 2024 році він заснував нове угруповання «Зоря Німану» і взяв участь у президентських виборах, посівши четверте місце. П’яте місце посів Едурдас Вайткус, лікар з Каунаса, який відкрито називав НАТО «агресивним альянсом», відповідальним за війну в Україні.

Перед першим туром виборів до Сейму зростання популярності «Зорі Німану» неабияк непокоїла політиків та провідні ЗМІ. Фаворитка передвиборчих перегонів лідерка соціал-демократів Вілія Блінкевичюте змушена була заявити, що коаліції із «Зорею Німану» не буде. Після першого туру, коли ще не була відома остаточна кількість місць у Сеймі, знову почала розглядатися можливість вступу до коаліції з партією Жемайтайтіса. Президентський центр, який вболіває за формування нової лівоцентристської коаліції, надіслав сигнал словами радника президента Фредерікаса Янсонаса, що теоретично «Зоря Німану» може бути в майбутній правлячій коаліції. – Після першого туру риторика Жемайтайтіса почала змінюватися. Політик принаймні намагається пояснювати свої слова, констатував радник. Таку можливість не стали виключати й соціал-демократи.

Кремлівські проєкти

Відомий литовський аналітик з питань безпеки й східної політики Маріус Лаурінавічюс стверджує, що, хоча в заявах Жемайтайтіса немає відверто проросійського наративу, «Зорю Німану» можна вважати кремлівським проєктом. Він зазначає, що термін «російський проєкт» не означає прямого залучення Кремля або виконання його директив партійним керівництвом. Імовірніше, Кремль стежить за ситуацією, аналізуючи, які політичні сили є більш прихильними до нього. Якщо таке угруповання з’являється, Москва може підтримувати його інформаційно, не встановлюючи з ним прямих контактів. – Важливо розуміти, що під час останньої виборчої кампанії метою Росії було не захоплення влади, а поширення кремлівських наративів у безпрецедентних масштабах. Контент, сприятливий для Росії, був у всіх ЗМІ, включно з громадським мовленням, – сказав Лаурінавічюс в інтерв’ю ПостПравді.

Він додає, що на цьогорічних виборах до литовського Сейму балотувалося більше «російських проєктів». До них він відносить «Коаліцію миру» російськомовного олігарха Віктора Успаскіча або «Виборчу Акцію поляків Литви – Спілку християнських родин», які виступали за мир з сусідами й налагодження відносин з Білоруссю. Він також зараховує Союз селян і зелених, очолюваний ще одним мільйонером Рамунасом Карбаускісом, до угруповань, які проводять прихильну політику щодо Москви. За словами Лаурінавічюса, Карбаускісу завжди була притаманна антизахідна позиція (свого часу він пропонував організувати референдум про вступ до НАТО), а його бізнес-структури до 2022 року вели великий бізнес у Росії.

Звіт спецслужб

Литва стала на бік України від початку повномасштабної війни без жодних «але». Щороку спецслужби, відповідальні за національну безпеку – Департамент державної безпеки й Другий департамент оперативних служб Міністерства державної охорони – публікують звіт під назвою «Оцінка загроз національній безпеці». – «Війна Росії проти України послабила позиції прихильних до Росії політичних і громадських рухів у Литві. Абсолютна більшість литовського населення оцінює Росію як загрозу національній безпеці Литви. Російський пропагандистський наратив про війну в Україні підтримує десяток відсотків литовського суспільства», – йдеться в документі від 2024 року.

Політолог і керівник Центру державності Литовської національної бібліотеки Матас Балтрукевічюс, можливо, не на 100%, але погоджується з висновками звіту. – У нас був Едурдас Вайткус, який мав хороший результат на президентських виборах. Він стверджував, що НАТО – це агресивний альянс держав. У нас була «Коаліція миру», яка стверджувала, що потрібно бути дружніми й жити в мирі з сусідніми державами. На виборах ці політичні формування провалилися. Війна в Україні має великий вплив на суспільні настрої в нашій країні. На Заході це може бути не так помітно, але для нас це важливий чинник формування громадської думки. Звісно, на кожних виборах з’являється та чи інша політична сила, яка висуває альтернативну більшості суспільства позицію. Важко сказати, наскільки це щирі погляди конкретних політиків чи просто спроба мобілізувати електорат. Мені здається, що якщо Кремль і вкладає в когось гроші, то, швидше за все, в серйозну фігуру, яка має прямий вплив на державну політику. Коли ми дивимося на заяви Едуардаса Вайткуса, то бачимо більше проросійську карикатуру, ніж реального політика. Я не впевнений, що Кремлю вигідно інвестувати в такого активіста. Схоже, що Вайткус просто висловлював власну позицію, в яку він абсолютно вірить, – вважає Матас Балтрукевічюс. Політолог не виключає існування певних проросійських кіл, які бажають дестабілізувати ситуацію в країні. Як показує їхній незначний вплив на суспільні настрої, ця діяльність скоріше заслуговує на реакцію спецслужб, ніж політиків чи політологів.

Крим і незалежність Литви

Лаурінавічюс дотримується схожої думки. – Якщо говорити про литовське суспільство, то очевидно, що відкрита підтримка Росії не є сильною. В умовах війни в Україні немає місця для проєктів, які відкрито підтримують Росію. Тому використовуються всілякі напівзаходи, – підкреслює аналітик. Він додає, що варто аналізувати не лише заяви з минулої виборчої кампанії, а й брати до уваги всю біографію політика. – Треба проаналізувати попередні заяви Жемайтайтіса. Можливо, не прямо, але він підтримав окупацію Криму у 2014 році. Він також був противником санкцій проти Росії. Таких заяв було набагато більше, і він, як відомо, їх повторював, – підкреслює співрозмовник. Ба більше, у березні 2014 року політик порівняв «кримський референдум» зі здобуттям Литвою незалежності на початку 1990-х років: «Правове питання: кримський парламент був обраний легітимно. Новий тимчасовий президент і нова влада в Києві не відкликали його повноваження. Вона не призначила там нових виборів. Це означає, що цей парламент має повне право обирати. Він робить те ж саме, що, якщо ви пам’ятаєте, робив наш парламент у 1990-92 роках», – пояснив Жемайтайтіс з парламентської трибуни.

 Зі слів обох наших співрозмовників випливає, що без огляду на діяльність певних груп у Литві так званий угорський сценарій неможливий, навіть якби на чолі держави був абсолютно проросійський політик. За словами Балтрукявічюса, наразі між основними політичними угрупованнями існує консенсус, коли йдеться про зовнішньополітичні напрями чи питання безпеки. – Звісно, ми чуємо заяви з вуст політиків Селянського союзу або «Зорі Німану», що фінансування безпеки є не зовсім правильним, що ми повинні купувати цю, а не іншу зброю. Однак це не призводить до кардинальної зміни державної політики в цій сфері. Всі наполягають на тому, що оборона важлива, – зазначає політолог.

– Угорський сценарій в нашій країні неможливий. Я не бачу, як литовське суспільство може стати проросійським навіть через 10 років. У нас інша проблема. За моїми підрахунками, майже 30 відсотків населення готові віддати свій голос за проросійські політичні сили. Я не кажу, що всі, хто голосує так, свідомо підтримують Росію. Проблема в тому, що погляди цієї частини суспільства не змінюються. Ми мали те саме 10 років тому. Що потрібно зробити, щоб розв’язати цю проблему? Дуже багато. У деяких питаннях ми просуваємося вперед. На жаль, Росія, щоб зберегти свій вплив у світі, витрачає мільярди, тоді як на Заході (адже проблема стосується не лише Литви) ми всі живемо з вірою в те, що ця проблема вирішиться сама собою, – додає Лаурінавічюс.

Діяти, щоб послабити

Лаурінавічюс додає, що хоча так званий угорський сценарій у Литві неможливий, проросійські сили все ж можуть мати негативний вплив на безпеку країни. – Входження проросійських сил до Сейму або до правлячої коаліції не означає, що вони почнуть формувати політику, відверто сприятливу для Кремля. Однак вони можуть робити невеликі, майже непомітні кроки для ослаблення Литви. Наприклад, вони голосуватимуть проти збільшення оборонних фінансів, аргументуючи це тим, що ці гроші краще спрямувати на соціальні проєкти. Теоретично таку пропозицію навряд чи можна звинуватити в проросійськості. З погляду Росії, такі дії вигідні для неї, оскільки загалом послаблюють литовську державу. Треба розуміти, що термін «прокремлівський проєкт» не означає, що Кремль безпосередньо створив цю політичну силу. Вони просто спостерігають за нами й бачать, що політика, яку проводять певні групи, вигідна для них, – заявив аналітик.

Фото: lrv.lt