Під час поточної 43-ї сесії генеральної конференції ЮНЕСКО відбуваються вибори нового генерального директора та країн до складу виконавчої ради, що входить до структури ООН. Свою кандидатуру до цього елітного кола подала Російська Федерація. Від групи, до якої вона належить, до ради ЮНЕСКО мають увійти три держави, проте претендують на це місце чотири: Росія, Україна, Молдова та Румунія. Хто ж потрапить до Ради ЮНЕСКО? Це мають оголосити сьогодні після обіду.
Хто такий новий директор ЮНЕСКО Халед аль-Анані
У Самарканді (Узбекистан) триває 43 сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, на якій міжнародне співтовариство обирає нове керівництво. Учора генеральним директором обрано Халеда аль-Анані, колишнього міністра туризму й старожитностей Єгипту. За його кандидатуру проголосували 172 зі 174 учасників. Таким чином він замінив Одрі Азуле, колишню міністерку культури Франції.
Халед аль-Анані – єгиптолог і професор єгиптології Гельванського університету в Єгипті, де викладає понад 30 років. Він обіймав посади заступника декана факультету туризму й готельної справи, директора Центру відкритої освіти та завідувача кафедри туристичних гідів. Захистив докторську дисертацію з єгиптології в університеті Поль-Валері Монпельє III у Франції.
У 2014–2016 роках очолював Національний музей єгипетської цивілізації, а у 2015–2016 – Єгипетський музей у Каїрі. З 2016 по 2022 рік обіймав посаду міністра старожитностей, а потім – міністра туризму й старожитностей Арабської Республіки Єгипет. Є членом кількох міжнародних наукових товариств. У листопаді 2024 року його було призначено Спеціальним послом культурного туризму Всесвітньої туристичної організації, а нещодавно – патроном Африканського фонду всесвітньої спадщини. Володіє арабською, французькою та англійською мовами.
Халед аль-Анані – 12-й Генеральний директор ЮНЕСКО, перший представник арабської країни та другий африканець на цій посаді після Амаду-Махтара Мбоу (1974–1987) із Сенегалу. Він приступить до виконання обов’язків 15 листопада на чотирирічний термін.
Росія прагне потрапити до виконавчої ради ЮНЕСКО
Попередні вибори в ЮНЕСКО відбулися 2021 року, тобто ще до вторгнення Росії в Україну. Москва хоче скористатися можливістю впливати на цю організацію й кілька тижнів тому подала офіційні документи на підтвердження своєї кандидатури. Однією з цілей Кремля, як зазначено, є «деполітизація» ЮНЕСКО.
Одним із промоутерів Росії є заступник міністра закордонних справ у Кремлі Олександр Пункін.
У своїй промові з нагоди оголошення кандидатури Росії до керівного складу ЮНЕСКО він стверджував, що Росія робить значний внесок у діяльність ЮНЕСКО в галузях освіти, науки, культури, інформації та комунікації. Він заявив, що Москва підтримує країни, які розвиваються. Учасникам зустрічі, яка відбулася 5 вересня 2025 року, також показали фрагменти документального фільму «ЮНЕСКО. 70 років у Росії», де, зокрема, було інтерв’ю із Сергієм Лавровим – головою Комісії Російської Федерації у справах ЮНЕСКО та міністром закордонних справ Росії.
Росія нищить пам’ятки та вбиває журналістів
Наприкінці вересня ЮНЕСКО опублікувало звіт, у якому описано масштаби руйнувань, завданих Росією в Україні з 24 лютого 2022 року. Згідно з ним, пошкоджено загалом 509 об’єктів культурної спадщини, серед них – 152 релігійні споруди, 268 будівель історичного або мистецького значення, 34 музеї, 33 пам’ятки, 18 бібліотек, 1 архів і 3 археологічні об’єкти. Повний список пошкоджених об’єктів опубліковано на сайті ЮНЕСКО.
Росія назвала цей звіт упередженим і політизованим:
«Ми категорично відкидаємо безпідставні звинувачення на адресу нашої країни, викладені в доповіді Секретаріату», – заявив постійний представник Росії в ЮНЕСКО Кирило Ринза під час сесії в Самарканді. На його думку, однобічний звіт Генерального директора та Секретаріату ЮНЕСКО не містить жодної згадки про «героїзацію нацистів, заборону російської мови чи порушення прав національних меншин в Україні».
Україна виступає проти кандидатури Росії до керівного складу ЮНЕСКО, аргументуючи це воєнними злочинами Росії проти українських та іноземних журналістів. Ці злочини описано в матеріалах Національного комітету України у справах співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО зі сприяння розвитку комунікації.
«Коли злочини проти журналістів залишаються безкарними, це не лише несправедливість – це підрив самих основ демократії. Безкарність стає сигналом, що правду можна знищити без наслідків, а разом із нею – і свободу слова в усьому світі», – йдеться у заяві.
Читайте також: Росія за три роки вбила 135 журналістів. Публікуємо повний список
Під час 43-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО також представники Європейського Союзу висловили свій протест проти дій Росії в Україні: «ЄС вітає створення Міжнародної коаліції на підтримку науки, наукових досліджень та інновацій, розробленої спільно Єврокомісією та ЮНЕСКО, як важливого інструменту, що сприятиме відбудові та довгостроковому розвитку української науково-інноваційної екосистеми. ЄС знову підтверджує свою підтримку всебічного, справедливого та сталого миру в Україні, заснованого на цілях і принципах Статуту Організації Об’єднаних Націй та нормах міжнародного права. Ми вітаємо всі зусилля й висловлюємо вдячність дипломатичним ініціативам Сполучених Штатів у цьому напрямі. Закликаємо Росію негайно й беззастережно погодитися на повне припинення вогню», – йдеться в заяві.
