Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]

Українська військова розвідка розкриває подробиці того, як виготовляють російські балістичні ракети «Іскандер-М». Йдеться про дані щодо компонентів, які використовують у ракетах, а також про конкретні назви підприємств, залучених до їхнього виробництва, і людей, відповідальних за роботу цих заводів. Виявляється, лідером у постачанні деталей необхідних для виробництва ракет є Сполучені Штати. Серед лідерів також компанії, зокрема, з Японії, Франції, Німеччини та Швейцарії.

Росіяни модернізують балістичні ракети

Йдеться, зокрема, про мікросхеми, інтегральні схеми, лазерні навігаційні системи, хімічні речовини, метали та вуглецеве волокно. Завдяки допомозі третіх країн і посередників такі компоненти для ракет «Іскандер-М» та «Циркон» і далі потрапляють до Росії. Москва часто користується можливостями для імпорту через такі країни, як Казахстан, В’єтнам та Китай, – розповідає Владислав Власюк, уповноважений Президента України з питань санкційної політики.

– Якщо це зупинити, запровадити санкції та забезпечити контроль за експортом, результат не буде помітний уже завтра, але всі ці заходи змусять Росію переглянути плани щодо подальшого виробництва балістичних ракет. Добре, що санкції діють, адже без них Кремль, можливо, виробляв би не 1300, а 10 тисяч ракет на рік. Проте в абсолютних показниках виробництво все одно зростає, і це погано. Тому ми віримо, що розроблені нами пропозиції щодо додаткових санкцій дадуть змогу досягти належного ефекту й зупинити цей процес, – говорить Власюк у розмові з PostPravda.Info.

Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]
На фото: Владислав Власюк. Фото: Пьотр Кашувара.

Які компоненти росіяни купують на Заході?

Звіт, оприлюднений ГУР, містить кілька наборів даних, зокрема інтерактивну 3D-модель ракети, інформацію про її основні елементи, а також понад 170 компонентів російського та іноземного виробництва, виявлених у зразках ракет, що на озброєнні Росії.

ГУР також оприлюднило інформацію про 82 російські та два білоруські підприємства, які допомагають виробляти балістичні ракети, а також дані про 108 ключових осіб, пов’язаних із цими підприємствами, та 121 одиницю технологічного обладнання іноземного виробництва, яке використовують підприємства, залучені до цього процесу.

Значну частину даних опубліковано вперше. Зокрема, йдеться про 140 компонентів, 35 підприємств і 108 осіб.

Читайте також: «Аби ми встигли провести операцію до нальоту». Так живе Київ [Щоденник воєнного кореспондента, 16.08.2026]

Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]
На фото: компоненти російських балістичних ракет. Фото: Пйотр Кашувара.

За даними української розвідки, попри багаторічні спроби замінити іноземні комплектувальні вітчизняними аналогами, ракета 9М723 досі містить значну кількість компонентів іноземного виробництва. Із 140 компонентів лише близько чверті виготовлено в Росії. 63 компоненти походять від виробників зі Сполучених Штатів, вісім – зі Швейцарії, стільки ж – із Білорусі, чотири – з Німеччини, чотири – з Тайваню, а три – з Китаю.

Особливо значна залежність від іноземних комплектувальних спостерігається в системі наведення ракети. В одному з ключових елементів цієї системи – модулі обробки інформації про політ, що надходить від лазерного гіроскопа, – лише п’ять із 43 компонентів виготовлено в Росії.

До найбільш критичних комплектувальних належать мікропроцесори, програмовані логічні інтегральні схеми (FPGA), мікросхеми пам’яті, а також цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі. За даними ГУР, їх, зокрема, виробляють американські та тайванські компанії DM&P Electronics, Xilinx, що належить AMD, Atmel, що належить Microchip Technology, Winbond Electronics, Micron Technology та Analog Devices.

Балістичні ракети залишаються найбільшою загрозою

ГУР також повідомило про застосування Росією модернізованої версії ракети 9М723-2, яку неофіційно називають «Іскандер-1000». За даними української розвідки, ракету вперше застосували під час одного з комбінованих ракетних ударів по українській столиці цього літа.

9М723-2 має бути складовою комплексу, який позначають як «Бора-М». Завдяки використанню потужнішого двигуна та відповідно модифікованої пускової установки ракета нібито матиме дальність до 550 кілометрів, тоді як у версії 9М723-1 вона становить близько 390 кілометрів. Інші конструктивні елементи ракети мають залишитися загалом такими самими, як у 9М723-1.

Російські балістичні ракети виготовляють із компонентів зі США, Європи й навіть Японії [СПИСОК КОМПАНІЙ]
На фото: Владислав Власюк. Фото: Пьотр Кашувара.

Українська розвідка наголошує, що російські удари із застосуванням балістичної зброї останніми місяцями стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії проти України. ГУР звертає увагу, що здійснення таких ударів переважно вночі, а також дуже короткий час підльоту балістичних ракет до Києва надають їм терористичного характеру. Метою таких дій є залякування населення та тиск на Україну, щоб змусити її погодитися на завершення війни на умовах, вигідних для Росії.

Окрім американських компаній, провідними виробниками чутливих компонентів є також компанії, зокрема, з Тайваню, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії та Швейцарії. У цьому списку немає польських компаній. Україна хотіла б, щоб її союзники не лише контролювали власних виробників, а й запровадили жорсткі санкції проти всіх російських компаній, які допомагають воєнній машині Путіна виробляти балістичні ракети. Загалом, за українськими підрахунками, таких підприємств близько сотні, – повідомив Власюк.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Африка, колонізована за допомогою релігії. Найбільша експансія Російської православної церкви в історії

Африка вже давно є для Кремля важливим полем для розширення російського впливу у світі. Москва одночасно використовує там військових, найманців, медіа та дипломатію, але також розвиває й значно менш помітний інструмент впливу – мережу Російської православної церкви.

Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам – визволителям Слов’янська від нацистських загарбників?

У серпні різко зросла інтенсивність обстрілів Слов’янська (Донецька область), у зв’язку з чим 21 серпня 2026 року Слов’янськ офіційно отримав статус території активних бойових дій. Росіяни атакують житлові будинки, магазини, намагаються зруйнувати Слов’янську ТЕЦ і всю цивільну інфраструктуру. Однак, серед іншого, 28 серпня 2026 року вони чомусь завдали удару по пам’ятнику визволителям Слов’янська від нацистських окупантів. Навіщо росіяни намагаються зруйнувати пам’ятник радянським воїнам?

Реальна газета: «Читайте, але не підписуйтеся». Як знайти українські медіа під російською окупацією?

«Росія знає, що ми намагаємося зруйнувати інформаційну Берлінську стіну, яку вона будує навколо окупованих територій», – говорить Андрій Діхтяренко, засновник і головний редактор Реальної газети. Його редакція вже понад десятиліття документує життя під російською окупацією, попри погрози, репресії проти джерел інформації та безперервну боротьбу з російською пропагандистською машиною.

Конференція Єпископату Польщі із закликом щодо польсько-українських відносин

Польское духовенство та Конференція Єпископату Польщі звернулися до вірян із закликом докладати зусиль до розбудови добрих польсько-українських відносин. «Закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати в польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові».

Причини, через які Володимир Путін не може закінчити війну в Україні [АНАЛІЗ]

Велика стратегія Володимира Путіна, метою якої було встановлення контролю над Україною, перетворилася на нерозв’язний військовий глухий кут і замкнене коло безповоротно понесених витрат. Він втягнув російське суспільство в нескінченну війну, яку не може ані виграти, ані завершити.

«Поїдемо туди, де ти підпишеш усе». Як ФСБ катувала журналіста Радіо Вільна Європа

Щоб мати можливість працювати в Криму, Владислав Єсипенко був змушений вигадати собі нову особистість. Йому вдавалося переховуватися до 2021 року. Після 7 років роботи на Радіо Вільна Європа в Криму його затримало російське ФСБ.

«Маша і Ведмідь» – інструмент російської пропаганди. Київ запровадив санкції проти творців мультсеріалу

Київ дійшов висновку, що «Маша і Ведмідь» — це не лише невинна розвага, а й інструмент російського впливу та воєнної пропаганди.

Ізюм: «Місто без газети. Газета без міста»

Костянтин Григоренко, головний редактор місцевої газети в Ізюмі, протягом дев’яти місяців видавав її з іншого кінця країни. Про те, що відбувалося в Ізюмі, він тоді знав більше, ніж люди, які опинилися в пастці окупованого міста.

Повʼязані статті