Трамп допомагає Путіну, знімаючи санкції проти Росії. Кремль мав план щодо Ормузької протоки [АНАЛІЗ]

Санкції послабилися, і Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово пом’якшити обмеження, накладені на морське транспортування російської нафти. Кремль сподівається, що такий крок стане початком ширшого зняття санкцій. Адже лише через кілька років після їх запровадження вони тільки зараз почали по-справжньому діяти й завдавати серйозної шкоди російській економіці. Саме так свого часу виснажували економіку СРСР, щоб змусити тодішній комуністичний уряд у Москві припинити війну в Афганістані, а також погодитися на переговори, які завершили холодну війну. Цього разу план має великі шанси не спрацювати, оскільки, схоже, з нього виходять головні організатори – Сполучені Штати.

Минулого тижня Міністерство фінансів США видало 30-денну ліцензію, яка дозволяє енергетичним компаніям купувати російську нафту, вже завантажену на танкери, без ризику потрапити під вторинні санкції США. Це рішення має на меті стримати різке зростання світових цін на нафту, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану.

Для Росії це означає пом’якшення обмежень, які мали обмежити можливості Кремля фінансувати війну проти України. Спеціальний представник Кремля з економічних питань Кирило Дмитрієв відкрито зрадів рішенню Вашингтона, заявивши, що «Сполучені Штати фактично визнали очевидну річ: глобальний енергетичний ринок не може залишатися стабільним без російської нафти».

На думку Дмитрієва, на тлі поглиблення енергетичної кризи подальше пом’якшення обмежень виглядає неминучим, «попри опір частини брюссельської бюрократії». Аналітики оцінюють, що це рішення може вплинути приблизно на 128 мільйонів барелів нафти й потенційно підірвати чотирирічну політику санкцій Заходу проти Росії, про що пишуть журналісти The Washington Post, яких цитує BBC.

Читайте також: Дивіденди миру оплачуються США. Це кінець золотої ери Європи. [АНАЛІЗ]

Росія продавала нафту по 30 доларів, тепер має шанс отримувати понад 100 доларів

Санкції Міністерства фінансів США проти російських енергетичних гігантів – «Роснефти» та «Лукойлу», запроваджені у жовтні 2025 року, змусили Москву продавати нафту зі значними знижками – у середньому майже на 30 доларів за барель. Деякі експортні партії навіть застрягли на танкерах без жодних покупців. У результаті доходи російського бюджету в лютому 2026 року впали більш ніж на 40% порівняно з попереднім роком, що ще більше поглибило бюджетний дефіцит.

Однак бомбардування Ірану США та Ізраїлем кардинально змінило ринок – пише The Washington Post. Ціна російської нафти марки Urals цього місяця подвоїлася і перевищила 80 доларів за барель. Навіть з урахуванням знижок це могло б приносити Москві до 150 мільйонів доларів додаткового доходу щодня.

Економісти зазначають, що Росії вже не доведеться продавати нафту, яка вже завантажена на танкери, за зниженими цінами, що додатково покращить її фінансову ситуацію.

Росія шукає обхідні шляхи, а Європейський Союз – блокування. Це торгова війна

Європейський Союз запровадив цінову стелю на російську нафту в грудні 2022 року, однак тоді Москва переорієнтувала експорт переважно на Індію та Китай. Також вона активно використовує так званий «тіньовий флот» – танкери, які змінюють назви та прапори, приховують геолокацію або перевантажують нафту в морі, щоб уникнути санкцій.

Яніс Клюге, економіст Інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні, сказав у коментарі американській газеті, що Захід лише почав знаходити ефективні інструменти тиску: «Здавалося, що Захід нарешті знайшов спосіб чинити серйозний тиск на експорт російської нафти, а тепер усе перевернулося з ніг на голову», – цитує його Washington Post. На його думку, російська нафта тепер «зможе виходити на ринок без жодних знижок, адже більше немає причин їх надавати».

Борис Додонов, керівник Центру досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки, наголошує, що наслідки можуть бути серйозними: «Це матиме величезне значення. У січні, а особливо в лютому, Росія перебувала у складній ситуації. Тепер вона матиме достатньо грошей, щоб збалансувати бюджет і навіть почати накопичувати кошти у Фонді національного добробуту».

Путін виграє, коли поруч Трамп

Тому на тлі конфлікту США з Іраном «Путін є найбільшим переможцем», а рішення Вашингтона викликало різку реакцію союзників. Президент України Володимир Зеленський попередив, що Москва може отримати додаткові 10 мільярдів доларів для фінансування війни вже цього року. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також виступив проти пом’якшення санкцій щодо Кремля: «Ми вважаємо, що послаблення санкцій зараз, з будь-якої причини, є помилкою».

Президент Франції Еммануель Макрон, своєю чергою, підтримав міністра фінансів США Скотта Бессента, який запевнив, що вплив цього рішення зрештою буде обмеженим. Він заявив, що дозвіл на постачання вже завантаженої нафти «не принесе російському уряду значних фінансових вигод», оскільки держава отримує основні доходи з податків на видобуток.

Макрон підкреслив, що цей крок «не означає довгострокового чи широкого скасування санкцій», – зазначають американські журналісти. Однак Клюге попереджає, що така ситуація може поглибити розбіжності між союзниками. На його думку, співпраця між країнами G7 у сфері санкцій завжди була крихкою, і зараз незрозуміло, чи продовжуватиметься вона в майбутньому. Він також сумнівається, що тимчасова ліцензія справді завершиться у квітні, як це заплановано.

Водночас Додонов зауважує, що прямі вигоди від танкерів можуть бути справді обмеженими, оскільки нафта здебільшого вже продана. Наразі майже 12 мільйонів барелів залишаються без покупців. На його думку, головним чинником ризику є високі ціни на нафту, а також можливість того, що США в майбутньому скасують інші санкції – наприклад, проти «тіньового флоту» або російських нафтових компаній.

Санкції слабшають, світ хитається, Росії це на руку – адже вона мала саме такий план

The Washington Post також пише про реакцію російського переговорника Кирила Дмитрієва, який відповів на заяву голови BlackRock Ларрі Фінка про те, що війна з Іраном не завдасть довгострокової шкоди світовій економіці. «Пан Фінк, на жаль, помиляється. Довгострокові економічні наслідки будуть, адже шокова ситуація вплине на ринок нафти, газу, добрив, сільського господарства та багатьох інших ринків». Як зазначають автори статті, росіяни давно мали сценарій використання Ірану для провокування глобальної енергетичної кризи.

На початку війни проти України економіст Сергій Глазьєв запропонував створити коаліцію з Іраном і заблокувати Ормузьку протоку, через яку проходить більшість світових поставок енергоносіїв. На його думку, це могло б спричинити десятикратне зростання світових цін на нафту і крах західної фінансової системи.

Треба додати, що Іран був і залишається важливим союзником Москви. Тегеран передав Росії технології безпілотників Shahed, які активно використовуються у війні проти України. За словами західних посадовців, Москва також надає Ірану розвідувальну інформацію про сили США на Близькому Сході. Дональд Трамп у своїх заявах ігнорує цю співпрацю і вважає її незначною, хоча Іран не лише не зазнав краху і не капітулював після бомбардувань, а й зумів за короткий час завдати ударів по багатьох американських базах і знищити значну кількість дорогої військової техніки, зокрема радарів.

Багато що свідчить про те, що Іран завдав удару сильніше й болючіше, ніж очікували Сполучені Штати. За оцінками Пентагону, перші два дні атаки на Іран коштували США 5,6 млрд доларів лише на боєприпаси, а щоденні витрати США на війну перевищують 1 млрд доларів. Це означає, що загальна вартість самого ведення війни вже становить понад 10–15 млрд доларів, – підраховує зі свого боку Business Insider.

У відповідь Іран випустив тисячі ракет і дронів у напрямку як американських, так і союзницьких військових об’єктів у всьому регіоні. Більшість із них перехопили США та їхні союзники, – стверджують американські посадовці. Газета The New York Times ідентифікувала щонайменше 17 пошкоджених об’єктів та інших установок. З них 11 – американські військові бази, тобто це майже половина всіх таких об’єктів у регіоні.

Серед найдорожчих американських втрат інфраструктури – пошкодження систем протиповітряної оборони, які захищають інтереси США та їхніх союзників на всьому Близькому Сході. Найдорожчим пошкодженим об’єктом може бути радар дальнього радіусу дії AN/FPS-132 вартістю 1,1 млрд доларів. Цей радар розташований поблизу Умм-Дахаль у Катарі й призначений для раннього попередження на відстані до 3000 миль (майже 5000 кілометрів), – підрахували журналісти Business Insider.

За словами спеціального представника США Стіва Віткоффа, Кремль запевнив Вашингтон, що не передає Ірану дані про цілі атак, а американська сторона «готова прийняти їхні слова за чисту монету». Російський науковець, пов’язаний із дипломатичним середовищем, пояснив у коментарі Washington Post, що Кремль намагається зберігати «дуже крихкий баланс». «Російська влада не хоче втратити обличчя в очах Ірану, але водночас не хоче ставити під загрозу діалог із Білим домом», – цитує його американське видання.

На його думку, найкращим сценарієм для Москви була б роль посередника в цьому конфлікті, хоча реальні шанси на таку роль видаються незначними.