Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні

Українці в Польщі за три роки перебування зробили значний внесок у розвиток польської економіки. У 2023 році вони допомогли сформувати 1,37% польського ВВП, а у 2024 році – 2,7% ВВП, як випливає з останнього дослідження «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», проведеного Deloitte для Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Ретельно проаналізувавши цей документ, ми підрахували, скільки Польща витратила на соціальну, житлову, медичну, військову та гуманітарну допомогу Україні, й порівняли ці цифри з внеском українських біженців до польського бюджету у 2022–2025 роках. Ось висновки. Багатьох, особливо тих, хто скаржиться на українців у Польщі, вони напевно здивують.

Українці в Польщі позитивно впливають на економіку

Дані звіту підтверджують, що українці в Польщі швидко інтегрувалися в ринок праці. Сьогодні на ньому зайняті 69% українських біженців працездатного віку, тобто лише трохи менше, ніж громадян Польщі (75%). Дослідження показує, що входження українських біженців на польський ринок праці не вплинуло негативно на економіку, наприклад, через зростання безробіття або зниження реальних зарплат. Навпаки. Це сприяло не тільки зростанню зайнятості серед поляків, а й підвищенню продуктивності польських компаній і працівників. Усі факти вказують, що, доки біженці з України залишатимуться в Польщі, вони будуть і далі позитивно впливати на економіку, значно перевищуючи витрати на підтримку, яку вони отримали.

– Хто вважає, що біженці обтяжують економіку, нехай ще раз поміркує. Дозволивши українським біженцям негайно влаштуватися на роботу та заснувати малі підприємства – після того, як вони були змушені втекти від російської агресії – Польща збільшила свій ВВП на – неабиякі – 2,7 % у 2024 році, – каже Кевін Дж. Аллен, представник УВКБ ООН у Польщі.

– Це вражає і чітко показує, що розумні політичні рішення на гуманітарному та економічному фронтах не суперечать одне одному. Насправді Польща створила сценарій, вигідний для обох сторін: інвестуючи в людський капітал і перетворивши приплив біженців на зміцнення польської економіки, які, коли це стане можливим, допоможуть у відновленні України.

– Велика кількість українських біженців, які працюють у Польщі, свідчить, що вони знайшли своє місце на польському ринку праці. Водночас економіка Польщі ефективно адаптувалася до пропозиції нових працівників та компетенцій, які вони привезли з собою, – сказав експерт Deloitte д-р Олександр Лашек. – Загалом, кількість зайнятих осіб зросла, а завдяки високому професіоналізму також зросла продуктивність польських компаній і працівників. Крім того, біженці з України мають позитивний вплив на споживання. Ба більше, вигоди для польської економіки можуть ще зрости, якщо ми зменшимо бар’єри, які заважають біженцям повною мірою скористатися доступом до ринку праці.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Волонтери Фонду «Майбутнє для України UA Future» допомагають дітям у Донбасі, 2022 рік.

Українці в Польщі працюють на посадах, на яких поляки не хочуть працювати

Високий відсоток українських біженців виконує роботу, яка не відповідає їхній кваліфікації. Наприклад, лише третина біженців, які мають університетські дипломи, обіймають посади, що вимагають вищої освіти. Деякі професії вимагають польського громадянства, тому навіть маючи відповідні фахові знання та професійну сертифікацію, біженці мають обмежені можливості професійного розвитку або мусять повністю перекваліфікуватися.

У звіті також аналізується вплив знання польської мови на заробіток біженців з України: українці, які вільно володіють польською мовою, заробляють в середньому на 700 злотих (180 доларів США) більше на місяць, ніж ті, хто володіє польською мовою на початковому рівні. Усунення навіть половини наявних перешкод могло б принести значні макроекономічні вигоди – щонайменше 6 млрд злотих на рік (майже 1,6 млрд доларів США). І це ще тільки обережні оцінки, що враховують лише прямі вигоди для працівників.

Польща прийняла майже мільйон біженців з України, що є другим за величиною показником у Європейському Союзі. Більшість з них – жінки та діти. Хоча багато хто з них швидко адаптувався, представники соціально вразливих груп все ще потребують особливої підтримки. Економічна інтеграція та цілеспрямована допомога найбільш нужденним є необхідними для забезпечення їхньої безпеки, захисту та пошуку рішень на довгострокову перспективу.

Повний звіт англійською мовою можна знайти тут.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Українці в Польщі за районами. У яких місцях їх найбільше.

Ми витратили чимало, але вже все повернули з лишком

Згідно з Моделлю Deloitte D.Climate, економічний вплив українських біженців збільшив реальний ВВП на 1,5% у 2022 році, коли вони спочатку вийшли на ринок праці. Мірою того, як все більше біженців знаходять роботу, їхній вплив зумовив зростання до 2,3% ВВП у 2023 році й до 2,7% ВВП у 2024 році. Це відповідає зростанню ВВП на 98,7 млрд злотих у 2024 році. У довгостроковій перспективі, коли біженці набудуть більше специфічних для країни навичок, а компанії інвестують у відновлення співвідношення капіталу до праці, цей вплив зумовить зростання до 3,2% ВВП до 2030 року.

Додатковий приплив працівників посилює конкуренцію на ринку праці, що створює тиск на зростання рівня безробіття та тиск на зниження реальних заробітних плат. Це зростання майже повністю нівелює позитивний шок для граничної продуктивності праці. Хоча передбачуване зростання продуктивності стабілізує рівень безробіття та вплив на реальні зарплати у 2022–2024 роках, у довгостроковій перспективі, у 2030 році, кумулятивний вплив українських біженців повинен знизити рівень безробіття на 0,1 процентного пункту та збільшити реальні зарплати на 0,24%.

Українські біженці, як працівники, підприємці та споживачі, збільшують доходи сектора державних фінансів. По-перше, більша кількість зайнятих збільшує фонд заробітної плати. По-друге, більша чисельність населення збільшує приватне споживання. Обидва ці потоки оподатковуються. Крім того, приплив капіталу з-за кордону (наприклад, заощадження біженців в українських банках) додатково підсилює цей ефект. Загалом доходи сектору державних фінансів зросли на 2,0% у 2022 році, на 2,75% у 2023 році та на 2,94% у 2024 році. У грошовому вираженні це відповідає 25,0 млрд злотих у 2022 році, 39,1 млрд злотих у 2023 році та 47,0 млрд злотих у 2024 році. У довгостроковій перспективі біженці повинні збільшити річні доходи сектору державних фінансів майже на 2,7%.

Зрештою, українські біженці генерують додаткову продукцію та попит. Це призводить до зростання реального ВВП і є особливо вигідним для державних фінансів. Хоча приплив біженців спочатку був дорогим, додаткові доходи державного фінансового сектору, які вони забезпечили, були більш ніж достатніми, щоб компенсувати витрати. Напружений ринок праці допоміг поглинути зростання робочої сили, пом’якшивши негативні наслідки посиленої конкуренції для вітчизняної робочої сили. З часом підвищення продуктивності повинно принести користь вітчизняним працівникам, оскільки воно є основним двигуном довгострокового зростання заробітної плати.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Волонтери Фонду «Майбутнє для України UA Future» допомагають дітям на Донбасі, 2022 рік, Авдіївка.

Українці в Польщі та допомога Україні. Ці цифри шокують

Ще цікавіше виглядає порівняння фінансових вигод від перебування українців у Польщі з сумами гуманітарної та військової допомоги, наданої Києву протягом останніх трьох років. Українці своєю працею додали до бюджету Польщі майже 100 млрд злотих, тобто близько 25 млрд доларів тільки у 2024 році. Як це виглядає на тлі інших цифр?

З 2022 року США надали Україні фінансову, військову та гуманітарну допомогу на суму 122 млрд доларів. Статистично це становить майже 34 млрд доларів на рік упродовж трьох із половиною років війни. Аналогічно, Європейський Союз витратив на допомогу Україні в тих самих сферах 75 млрд доларів, тобто майже 21,5 млрд доларів на рік. Звісно, це округлені й рівномірно розподілені за часом цифри. У різні роки ця допомога мала різний вигляд, але загалом і усереднено можна так наочно представити допомогу найбільших партнерів України для країни, що воює.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Зіставлення фінансової допомоги Україні від США, ЄС і Польщі у 2022–2025 роках з ВВП, сформованим завдяки українцям, які працюють у Польщі.

Як на цьому тлі виглядає Польща? У 2022–2025 роках (до 10 червня 2025 року) Варшава надала Україні загальну підтримку на суму майже 2,3 млрд доларів США. Виходить, що це в 10 разів менше, ніж Польща отримала лише від ВВП, сформованого завдяки українцям, які проживають у Польщі. Отже, цей прибуток за останні 3 роки є абсолютно непропорційно більшим, ніж витрати Варшави.

Скільки Польща витратила на соціальну підтримку, проживання та медичні послуги для українців у Польщі, які втекли зі своєї країни від війни? Ось дані, які також можуть шокувати.

У 2022 році Польща виділила майже 9,4 млрд злотих на загальну допомогу українцям плюс 11 млрд злотих з Фонду + 500+ і «Добрий старт». У 2023 році ця сума була значно меншою, майже 8 млрд злотих, а у 2024 році та в першому кварталі 2025 року ця допомога склала загалом 2,7 млрд злотих. Отже, загалом з березня 2022 року по червень 2025 року Польща витратила 31,1 млрд злотих на підтримку біженців з України. Якщо додати до цього військову та гуманітарну допомогу, яка склала майже 9,2 млрд злотих, то виходить, що Польща виділила на всі вищезазначені цілі 40,3 млрд злотих. Це становить 40,84% суми, яку українці додали до бюджету нашої держави тільки у 2024 році. Отже, вже за 12 місяців минулого року ми заробили завдяки їм майже на 60% більше, ніж гроші, які ми витратили на допомогу сусіду, який бореться за свободу.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Допомога Польщі Україні та українцям, які проживають у Польщі (соціальна, військова, фінансова, медична), у порівнянні з внеском українських працівників у польський ВВП у 2022–2025 роках.

Якщо подивитися на суми, які надходять до нашого бюджету завдяки українцям з 2022 року, то ці цифри ще більш вражають й однозначно показують, що присутність українців у Польщі є вигідною для розвитку нашої країни. Українці в Польщі загалом сформували майже 328,6 млрд злотих ВВП у 2022–2025 роках. Це означає, що 40,3 млрд злотих, які ми інвестували за три з половиною роки в українців у Польщі, становлять лише 12,26 % чистого фінансового прибутку для нашого ВВП. Отже, сума, яку ми отримали, перевищує на 87,74 % допомогу Україні у війні та біженцям, які прибули до нас.

Розгляньмо ще кілька цифр. Оскільки загальна допомога всіх країн ЄС у 2022–2025 роках склала приблизно 75 млрд доларів, то, як ми можемо легко підрахувати, 328,6 млрд злотих – це приблизно 88,1 млрд доларів. Отже, згідно з цими розрахунками, ми можемо помітити, що ВВП Польщі за кілька років перебування українців у Польщі зріс більше, чим увесь ЄС витратив на допомогу Києву, а це неабияка сума – майже 13 млрд доларів, тобто 48,4 млрд злотих.

Для розрахунків ми використовували поточні курси долара до злотого та євро (станом на 10 червня 2025 року), тобто в момент, коли американська валюта впала в ціні в останні місяці.

Українці в Польщі додали до ВВП у 2024 році 100 млрд злотих. За 3 роки – в 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні
Частка українців у ВВП Польщі у 2022–2025 роках.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Діалог на Волині. Поляки та українці порушили найскладніші питання

На Волині в Україні завершилися семінари з польсько-українського примирення. Експерти, науковці, а також журналісти з Польщі та України обговорювали найскладніші питання, пов'язані з відносинами між нашими країнами, зокрема ексгумацію жертв злочинів 1943 року, зерновий скандал та російську дезінформацію.

Закриття USAID. Як Трамп ліквідував найбільше агентство зовнішньої допомоги

USAID, тобто Агентство США з міжнародного розвитку, було офіційно закрито після того, як президент Трамп поступово розформував його через нібито неефективне витрачання коштів.

Релігійні переслідування на окупованих територіях України [ЗВІТ]

З метою виправдання та «сакралізації» війни Росії проти України в Московському патріархаті впроваджується квазірелігійна імперська ідеологія «русского міра», в якій ця війна подається як «священна» та як «метафізичне» протистояння православної «Святої Русі» «сатанинському Заходу».

Протести фермерів дали результат. Європейський Союз обмежує торгівлю деякими товарами з України

Європейський Союз і Україна досягли попередньої домовленості щодо нової торговельної угоди. Вона зобов’язує Київ поступово впровадити стандарти сільськогосподарського виробництва ЄС до 2028 року. Також передбачено запровадження обмежень на деякі стратегічно чутливі товари, зокрема зерно.

Військово-технічна революція змінює розклад сил у світі – держави не встигають за змінами

Військово-технічна революція змінює характер російсько-української війни, і всі помилки або запізнення військово-політичного керівництва оплачуються життями людей. Росія й Україна ведуть смертельне змагання з впровадження нових технологій, і боротьба дронів на полі бою нагадує природний добір у тваринному світі. Танки й військові кораблі нагадують уже динозаврів, які програли конкуренцію маленьким ссавцям. Чи можуть інші країни наздогнати зміни в характері сучасної війни?

Рашизм – ідеологія сучасної російської влади. Чим відрізняється від класичного фашизму?

За роки війни з Росією слово «Рашизм» міцно увійшло в ужиток в українському суспільстві, хоча деякі політологи вважають його невизначеним і ненауковим поняттям. Проте українці чудово розуміють, що таке рашизм і чим він відрізняється від інших різновидів фашизму. 2 травня 2023 року Верховна Рада надала визначення поняттю «рашизм», перелічивши його основні характеристики. Це визначення має описовий характер, тому це поняття стало темою чергової статті Миколая Карпіцького для словника війни на PostPravda.Info.

Ряшівська дронова ініціатива. Польща вступає у військовий бізнес з Україною

У Ряшеві (Польща) підписано меморандум про наміри щодо розвитку технологій автономних безпілотних літальних апаратів. Ряшівська дронова ініціатива відкриває шлях до створення спільної платформи польсько-української співпраці, яка об’єднує науку, промисловість та інновації.

Атаки на Україну: «Як ти?». «Якби я пішла до ванної, мене б не поранило склом» [РЕПОРТАЖ]

Атаки стають все частішими. 17 червня 2025 року Росія бомбардувала Київ. Загинуло 28 людей, серед них майже вся родина: Ростислав та Інна, їхній 22-річний син Артем та його 21-річна дівчина Вероніка. Вижив лише 12-річний Ілля, який тієї ночі саме ночував у бабусі. Кілька днів тому російські бомби впали на Харків, а 19 червня – на Краматорськ.

Повʼязані статті