Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Після перемоги на президентських виборах Дональд Трамп послідовно демонструє намір припинити війну між Росією та Україною. Очевидно, що це неможливо зробити без домовленості з Китаєм – однією з найбільших держав світу, від якої Росія повністю залежить. Тому зараз увага аналітиків більшою мірою прикута до американсько-китайських відносин, однак вони забувають, що є ще одна, держава, яку можна порівняти за міццю з Китаєм – Індія.

Найбільша за населенням ядерна країна, що реалізує власну космічну програму, п’ята економіка світу, провідна країна у сфері інформаційних технологій, що має величезну діаспору в США, яка відіграє важливу роль в американських науково-технічних центрах. Проте політичні оглядачі, аналітики й журналісти залишають її поза увагою. Можливо тому, що Індія традиційно проводить політику нейтралітету та невтручання в інші країни, проте її позиція на світовій арені від цього не стає менш значущою. Це розуміють українські науковці Національного інституту стратегічних досліджень та Інституту сходознавства, які після перемоги Дональда Трампа на виборах у США ініціювали онлайн дискусію зі своїми індійськими колегами та партнерами з індійського аналітичного центру “Synergia Foundation” (Бенгалуру, Карнатака).

На зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол України в Арабській Республіці Єгипет (2001 – 2005), в Республіці Судан (2002 – 2005) й Республіці Кенія (2002 – 2003), а також Постійний Представник України в ЄС (2008 – 2010) Андрій Веселовський запропонував розширити оптику огляду відносин Індії з Росією та Україною в подальшій перспективі, з урахуванням тієї політики, яку реалізовуватиме новий президент США. Посол представив неупереджений аналіз політичних інтересів, з огляду на які співпраця між Індією та Україною має перейти зі сфери благих побажань у сферу прагматики. Тепер, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента, ми можемо ще раз подивитися на його доповідь, яку він надав редакції ПостПравди, щоб краще розуміти, яку стратегію нам потрібно обрати в царині міжнародного співробітництва.

Андрій Веселовський: Якщо розширити оптику огляду

Усередині листопада 2024 року мені запропонували представити приземлене бачення можливого розвитку подій навколо російсько-української війни 2022-2024 років. Я зробив жорстке, але реалістичне передбачення, яке може статися, а може і не статися, що значною мірою залежить від нас самих. Нещодавно президент США Дональд Трамп призначив відставного генерала Кіта Келлога помічником президента і спеціальним посланником з питань України та Росії. Чи вимагає це корекції моїх попередніх висновків?

Так, певною мірою. На відміну від інших претендентів на цю посаду, таких як дипломат Річард Ґренелл або якийсь юрист Епштейн, генерал дійсно жорсткий і прямолінійний. Він буде вимогливим до України, і Києву доведеться це проковтнути, так само, як і до Росії, що може роздратувати Путіна, реакція якого, своєю чергою, може роздратувати Трампа. Зрештою, це може стати приводом знову оголосити Москву «Імперією зла», як колись висловився президент Рейган, і дотиснути Росію до кінця.

Повертаючись до наших справ, дозвольте мені підкреслити: Індія є важливим глобальним гравцем, який може спільно з іншими зрілими державами працювати над якнайшвидшим припиненням бойових дій та досягненням справедливого врегулювання з урахуванням покарання агресора – Росії, та компенсацій жертві – Україні.

Питання в тому, навіщо Індії це робити? У чому її національний інтерес – роздмухувати війну чи погасити її?

Хтось може обуритися: війна – це смертний гріх! Війна руйнує життя людей і цивілізацію!

Хтось апелює до раціональності, стверджуючи, що війни існують, а отже, вони вигідні, і ця російсько-українська війна теж.

Справді, існують причини продовжувати війну і підтримувати Росію.

Відомо, що через міжнародні санкції за агресивну війну Росія змушена продавати експортну продукцію з величезними знижками, іноді таємно. На цьому заробляють великі покупці російської нафти, зокрема Індія.

Виснажена війною Москва неохоче відкриває внутрішній ринок для іноземних товарів і послуг, приймаючи рупії та юані замість доларів США.

Індія підтримує традиційні відносини з Росією у військовій сфері. Вона уважно спостерігає за тим, як російське озброєння працює в реальних умовах війни. Висновок очевидний: за нього можна платити менше, оскільки воно не настільки ефективне, як декларує продавець.

Є й інші подібні приклади.

Na zdj. Prezydent Ukrainy i Premier Indii na wspólnym spotkaniu składają kwiaty w miejscu pamięcu poległych podczas trwającej obecnie wojny rosyjsko-ukraińskiej
На фото: Президент України та Прем’єр-міністр Індії на спільній зустрічі покладають квіти на місці пам’яті загиблих під час нинішньої російсько-української війни. Фото: Офіс Президента України.

З іншого боку, є причини, щоб зупинити війну і докласти зусиль для підтримки України

Це європейська країна з 40-мільйонним населенням, живою демократією, ринковою економікою і хоробрими патріотично налаштованими людьми. Має значне мусульманське населення, може похвалитися кількома національними та мовними меншинами на кордонах. Була колонією імперії протягом 350 років. Отримала незалежність 35 років тому. Схожа на Індію в зменшеному вигляді.

Гіпотетичний член Європейського Союзу, прагне до членства в НАТО. Традиційно дружня до Глобального Півдня, зокрема до Індії.

Українці проявили мужність і винахідливість у протистоянні зі значно більшою Росією. Вони винайшли безпілотники як зброю. Не маючи катерів, вони вдвічі скоротили російський флот у Чорному морі. У військовій сфері можна багато чому навчитися, якщо не купити у них.

У них можна вчитися і в науково-технічній сфері. Майже 40 тисяч індійських студентів були найбільшою національною діаспорою в українських університетах до війни. Вони відчували себе в Україні безпечно і гідно – жодної ненависті, жодного шовінізму.

Українські чорноморські порти забезпечують найкращий доступ до індійських товарів для країн Центрально-Східної Європи. Найбільший з них розташовується в Одесі, звідки до Індії надходить більшість української олії, а з Індії – більшість знаменитого індійського чаю.

Досягнення справедливого миру в Україні означає зменшення загрози війни в майбутньому для всіх. Випадок російської агресії, якщо він залишиться безкарним, спровокує агресивну поведінку в інших місцях: «Чому б не спробувати відхопити шматок землі у сусіда, якщо він слабший?» Індія добре знає про спроби відрізати її територію або розпалити ворожнечу у сусідніх державах та островах.

І останнє, але не менш важливе: розповідь про Україну була б неповною без згадки про нерозповсюдження ядерної зброї. Індія є гордим оплотом цієї політики. Однією з причин, чому Росія наважилася на вторгнення в Україну, була відмова України від ядерної зброї в 1995 році й приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерної держави. Багато країн зараз серйозно замислюються над створенням власного ядерного арсеналу, щоб захистити себе, не так, як це зробила Україна. Щоб повернути цю небезпечну тенденцію назад, потрібно повернути Росію в її кордони.

Бути на боці війни, агресора чи допомагати скривдженим і відновлювати справедливість – це суверенне право кожної нації. Підтримати Україну – означає інвестувати в більш стабільний, передбачуваний і справедливий світ. Зупинити Росію означає не лише відновити прибуткову торгівлю алмазами, але й запобігти зростанню військових дій, більшим конфліктам з глобальними наслідками й, можливо, підштовхнути Москву до переосмислення своєї фатальної політики. Індія занадто велика і могутня, щоб бути нерішучою.

Це моє послання індійським колегам.

Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Росія хоче увійти до Виконавчої ради ЮНЕСКО. Її суперниками є Румунія, Молдова та Україна

Під час поточної 43-ї сесії генеральної конференції ЮНЕСКО відбуваються вибори нового генерального директора та країн до складу виконавчої ради, що входить до структури ООН. Свою кандидатуру до цього елітного кола подала Російська Федерація. Хто ж потрапить до Ради ЮНЕСКО?

Агресивний політичний міф Кремля – це не тільки фейк і дезінформація

Агресивний політичний міф, яким виправдовується війна не лише проти України, а й проти всієї західної цивілізації, значно глибше проникає у масову свідомість, ніж кремлівська пропаганда, дезінформація чи фейки.

Лешек Міллер і Ґжеґож Браун. Чи російська партія в Польщі – це політична фантастика?

Чи має в Польщі шанс з’явитися російська партія? Можливо, ми просто параноїдально всюди бачимо «руку Москви»? Або ж навпаки, саме через відсутність пильності не помічаємо її зовсім?

Німці хочуть повернення молодих українців додому та скорочення соціальної допомоги. Потік молодих біженців викликав невдоволення [ОПИТУВАННЯ]

Німці виступають проти хвилі молодих біженців. Кількість молодих українців віком 18–22 роки зросла з 19 на тиждень у серпні 2025 року до навіть 1800 у жовтні.

Чим ідеологія сучасної Росії відрізняється від радянської?

Якщо радянська ідеологія була монолітною, то нинішня ідеологія російської влади видається розмитою, поєднуючи, здавалося б, несумісні елементи – наприклад, культивування радянського минулого й ідеалізацію царської Росії. Водночас російська пропаганда демонструє помітні успіхи, залучаючи до себе найрізноманітніші, подекуди навіть ворожі одна одній політичні сили. Це свідчить, що сучасна російська ідеологія функціонує інакше, ніж радянська.

Франція не відправляє солдатів на фронт в Україну. Це фейк російської розвідки

Російська пропаганда впроваджує чергові наративи — як для внутрішнього споживача, так і проти країн НАТО. Кремлівські чиновники стверджують, що Франція нібито хоче відправити своїх солдатів на фронт і вже готує контингент із 2000 військовослужбовців. А як насправді?

Покровськ та інші фортеці Донбасу. Чого хоче Путін до кінця 2026 року? [АНАЛІЗ]

Путін нібито віддав наказ своїм військам захопити Покровськ на Донбасі до середини листопада. Російські сили просуваються, здобуваючи кілометр за кілометром, і повністю знищують місто за містом. Уже зруйновані сусідні Добропілля та Мирноград, до якого 28 жовтня 2025 року прорвалися російські військові.

Росія за три роки вбила 135 журналістів. Публікуємо повний список

Для росіян журналіст – це ціль. Від 2022 року московські війська вже вбили щонайменше 135 представників медіа, повідомляють міжнародні журналістські організації. Більшість із них – українці, але серед жертв Кремля також є американці, литовці, британці та французи.

Повʼязані статті