Протести фермерів дали результат. Європейський Союз обмежує торгівлю деякими товарами з України

Європейський Союз і Україна досягли попередньої домовленості щодо нової торговельної угоди. Вона зобов’язує Київ поступово впровадити стандарти сільськогосподарського виробництва ЄС до 2028 року. Також передбачено запровадження обмежень на деякі стратегічно чутливі товари, зокрема зерно.

Європейський Союз дає вихід обуренню фермерів

Пільгові умови торгівлі між Україною та ЄС, які викликали протести фермерів та блокування кордонів, перестали діяти на початку червня. Щоб і далі підтримувати українську економіку, яка сильно постраждала через війну з Росією, Євросоюз спочатку запровадив перехідний період і встановив обмеження на деякі продукти. Наразі вже визначилося, як вибудовуватиметься торгівля найближчими роками.

У рамках підготовки до членства в ЄС Україна має привести своє законодавство у відповідність до норм Євросоюзу, зокрема в галузі захисту тварин і застосування пестицидів. Угода також дає змогу обмежувати імпорт, якщо він спричиняє серйозні порушення на ринку. Україна не відновить повністю безмитну торгівлю, проте нові умови підвищують квоти для багатьох товарів, водночас залишаючи жорсткіші обмеження для вузького переліку політично чутливих продуктів — таких як цукор, м’ясо птиці, яйця чи пшениця.

Україна та Європейський Союз на шляху до повної інтеграції

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй заяві зазначила, що майбутня угода між ЄС та Україною створить «міст стійкості та економічної солідарності перед обличчям невиправданої агресії Росії». За її словами, угода захищає інтереси європейських фермерів і водночас закріплює Україну як частину європейської родини. «Ми й надалі йдемо шляхом взаємного зростання й стабільності, який веде до повної інтеграції України до Європейського Союзу» – наголосила вона.

Експорт України до ЄС стрімко зріс після повномасштабного вторгнення Росії, посилений скасуванням мит у воєнний період. Ця лібералізація допомогла компенсувати воєнні втрати Києва, але викликала протести та сильну політичну реакцію в країнах ЄС, особливо серед держав, що межують з Україною, де фермери звинувачували дешеві українські товари в заниженні цін на їхню продукцію. У таких країнах, як Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія, досі діють національні заборони та системи ліцензування.

Головний переговорник від України Тарас Качка заявив, що, на його думку, сторони досягли «дійсно доброї угоди». У розмові з Politico він зазначив, що досягнутий рівень лібералізації дасть змогу Україні зберегти обсяги торгівлі під час війни, хоча й із деякими винятками. Як він додав: «Ми насправді дотримуємося стандартів ЄС – і почали це робити не сьогодні, а ще 15 років тому».

Що далі з торговельною угодою між ЄС та Україною?

– Ця угода – збалансована, справедлива й реалістична – відкриває новий розділ у вже динамічних торговельних відносинах між ЄС і Україною. Обсяг торгівлі досяг майже 67 мільярдів євро у 2024 році, що принесло ЄС торговельне сальдо у 18 мільярдів євро. Політично це потужний сигнал непохитної підтримки України, яка боронить свій суверенітет і демократичне майбутнє. Угода також захищає інтереси фермерів ЄС і забезпечує стабільність та передбачуваність, що потрібно всім зацікавленим сторонам у ці нестабільні часи, – сказав Марош Шефчович, комісар з питань торгівлі та економічної безпеки, міжінституційних відносин та прозорості.

Після досягнення політичної домовленості в понеділок обидві сторони працюватимуть над технічними деталями угоди, а країни-члени ЄС та Європейський парламент будуть поінформовані про домовленості найближчими днями. З боку Євросоюзу угоду має затвердити Рада, що представляє країни-члени, а згодом її формально ухвалить Комітет асоціації ЄС–Україна.

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

В Омську президент Казахстану Токаєв озвучив Путіну послання, написане в Пекіні

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів із главою Росії Володимиром Путіним в суботу, 25 липня, в Омську запропонував заморозити війну в Україні. Однак публіцист з Естонії Андрій Кузічкін вважає, що насправді президент Казахстану передав Путіну послання від Сі Цзіньпіна. Але чи здатний Путін правильно його прочитати – у цьому є великі сумніви.

Технології змінили війну. Чи зроблять західні лідери висновки з аналізу Валерія Залужного?

8 липня 2026 року вийшла чергова стаття Валерія Залужного. Ключова думка автора статті полягає в тому, що розвиток військових технологій потребує перегляду усталених уявлень про війну, зокрема самого поняття перемоги на полі бою та перемоги у війні. Чи готові західні лідери, відповідальні за долю своїх країн, зробити відповідні висновки та змінити стратегічне бачення війни?

Механізми пропаганди та емоції в мережі: чому ми віримо брехні в соціальних мережах? [ПОДКАСТ]

Які існують механізми пропаганди? Про закулісся сучасної інформаційної війни, загрози, пов’язані зі штучним інтелектом, та про те, чому співробітникам Білого дому заборонили користуватися TikTok, головний редактор PostPravda.Info Пьотр Кашувара розмовляє з соціологом, професором Міхалом Венцлем із Університету SWPS.

Держава – інструмент права чи апарат насильства? Росія, Польща й Україна: історичні суперечності можна подолати, цивілізаційні – ні

В основі політичних конфліктів між Польщею та Україною лежить різне бачення історії. Проте їх можна подолати, якщо не політизувати історичні суперечки, а виходити зі спільного розуміння держави як інструменту правової системи, що забезпечує нормальне життя людей. Натомість політичні суперечності з Росією є принципово нерозв’язними. Адже навіть якщо там до влади прийдуть освічені ліберали, вони не зможуть змінити історичного факту, що Росія формувалася як військова держава, сутністю якої є не право, а апарат насильства.

Міністр Федоров і генерал Сирський. Україна розплачується за зіткнення двох амбіцій? [АНАЛІЗ]

Михайла Федорова було звільнено з посади міністра оборони України через особистий конфлікт з головнокомандувачем армією Олександром Сирським. У чому причина?

Ігор Карней провів два роки у концтаборі Олександра Лукашенка: «Там торгують людьми»

Понад два роки за ґратами, одиночна камера, карцер, перевезення між виправними колоніями, втрачені щоденники, анульований паспорт і вимушене життя за межами Білорусі. Таку ціну за журналістську діяльність заплатив Ігор Карней – колишній співробітник білоруської редакції «Радіо Свобода». Цей текст було написано в рамках проєкту «Журналістика під загрозою», що фінансується Центром Мєрошевського, Вроцлавським університетом та Фондом UA Future.

Реактивні дрони атакують Київ уже 16 годин. Україна відповідає ударами по російських нафтопереробних заводах

Російська атака на Київ триває вже понад 16 годин (станом на 15:00 8 липня 2026 року). Перші ракети й дрони з'явилися над столицею близько пів на першу ночі. Відтоді сигнали повітряної тривоги лунають регулярно. У кількох районах Києва спалахнули пожежі, є поранені та загиблі.

Путін постане перед судом? [ДУМКА]

Путін погодиться лише на «мир кладовища» і припинить атаки лише тоді, коли Росія зазнає поразки на полі бою, — пише професор Мотиль.

Повʼязані статті