Нове дослідження «Євробарометра» показує, що майже три чверті європейців вважають, що їхня країна отримала користь від членства в ЄС. Також цьогорічні дослідження провідного польського центру вивчення громадської думки CBOS свідчать, що 82% поляків підтримують членство Польщі в Європейському Союзі, 14% виступають проти. Як бачимо, дезінформація на цю тему не спрацювала. Найчастіше називаними перевагами є свобода подорожування (73%), покращення інфраструктури (52%), можливість працювати в ЄС (49%) та доступ до європейських фондів (47%). Польща належить до країн, які виразно виграли від інтеграції та за 22 роки скоротили відставання в розвитку від держав так званої старої Європи.
Згідно з дослідженнями «Євробарометра», європейці сприймають ЄС як стабілізуючу силу в нестабільному світі (73%, +6 відсоткових пунктів). Із результатом 81% (+2 відсоткові пункти) підтримка спільної політики оборони та безпеки серед держав-членів повернулася до найвищого рівня за останні два десятиліття. Майже вісім з десяти європейців вважають, що ЄС повинен диверсифікувати свої торговельні відносини (80%) і будувати партнерства з країнами поза межами ЄС (79%).
– Підтримка ЄС у Європі є найвищою за останні 18 років. На мою думку, це також пов’язано з відчуттям загрози та нестабільності, які нас оточують у світі. З одного боку – війна в Україні, а з іншого – неоднозначні сигнали з-за Атлантики та досить наполеглива позиція Китаю. Держави-члени звертаються одна до одної й дивляться, як спільно захищатися та відповідати на ці виклики, а європейці це відчувають, – підкреслює в розмові з агенцією Newseria Катажина Смик, директорка Представництва Європейської Комісії в Польщі.
Незмінно сильна підтримка реакції ЄС на війну в Україні
Дослідження показує, що 76% респондентів погоджуються з тим, що вторгнення Росії в Україну становить загрозу для безпеки ЄС. Підтримка реакції ЄС на вторгнення становить 55% (+2 відсоткові пункти). Переважна більшість європейців підтримує ключові заходи, зокрема прийом людей, які тікають від війни (80%), надання фінансової та гуманітарної допомоги (75%), а також збереження санкцій проти Росії (70%). Загалом 76% погоджуються, що ЄС повинен і надалі підтримувати Україну до досягнення справедливого й тривалого миру. Крім того, 57% підтримують надання Україні статусу країни-кандидата до ЄС, а 56% погоджуються з фінансуванням ЄС закупівлі та постачання військового обладнання для України.
– Високий рівень підтримки не повинен присипляти пильність, адже водночас європейці мають побоювання. Їх турбує факт високих цін на енергоносії, вони занепокоєні питанням неконтрольованої міграції. На ці виклики ми повинні знайти реальну відповідь, тобто так змінювати політику, щоб забезпечувати людям відчуття безпеки та демонструвати дієвість. Але мені також здається, що є простір для кращої комунікації, – вважає директорка Представництва Європейської Комісії в Польщі.
– За останні півтора року ми зробили для безпеки Європи більше, ніж за попередні 60 років. З’явилася політична воля і потреба, також у Варшаві, щоб Європейський Союз значно більшою мірою підтримував зусилля держав-членів у зміцненні їхньої безпеки. Йдеться як про фінансові засоби, програму ЄС SAFE, так і про перенаправлення коштів із Фонду згуртованості, Національного плану відновлення, підтримку таких інвестицій, як «Східний щит», чи проєктів, що зміцнюють оборонну промисловість, – нагадує Катажина Смик.
Побоювання щодо Близького Сходу, Росії та… США
Побоювання європейців дедалі більше формуються під впливом глобальних подій. На рівні ЄС конфлікт на Близькому Сході нині є головною проблемою (25%), випереджаючи ширшу міжнародну ситуацію (23%) та війну Росії проти України (20%). Водночас вартість життя залишається домінуючою проблемою на національному та особистому рівнях – відповідно 36% і 52%.
Негативне ставлення громадян ЄС до Сполучених Штатів різко зросло (74%, +14 відсоткових пунктів), значно переважаючи позитивне ставлення до США (24%). Водночас 61% мають негативну думку про Китай, а 33% – позитивну; 83% мають негативне ставлення до Росії, а 14% – позитивне. Водночас 48% позитивно ставляться до Індії, а 41% – негативно.
Одночасно дещо погіршилося сприйняття економічної ситуації – 44% опитаних європейців вважають, що економіка ЄС перебуває в доброму стані. Відносна більшість громадян (42%) вважає, що економічна ситуація в Європі залишиться на тому самому рівні протягом найближчих 12 місяців, порівняно з 36%, які вважають, що вона погіршиться, і 15%, які очікують покращення.
Дезінформація розколює та створює хаос
– Парламент бачить потребу в просвіті через поширення дезінформації, яка підриває позитивне ставлення до Європейського Союзу, часто за допомогою брехні, гарно замаскованої під виглядом думок. Ці думки дуже часто підігріваються ззовні – державами, які не є членами Європейського Союзу, конкурують із ЄС і зацікавлені в тому, щоб Союз був слабким і зазнавав розпаду. В епоху соціальних мереж дуже легко поширювати такого роду погляди, і це впливає на громадську думку, – говорить Лукаш Кемпара, прессекретар Європейського парламенту в Польщі.
Читайте також: «Тюлені» й Болгарія, або російська дезінформація. Як виник міф про «українських туристів» [РОЗСЛІДУВАННЯ]
Дезінформація є однією з найчастіше згадуваних загроз, пов’язаних із цифровим простором. Її побоюються 69% респондентів «Євробарометра». Явище дезінформації та зростаючої поляризації громадської думки призводить до того, що інституції ЄС дедалі більше наголошують на інформаційній та освітній діяльності, а також на побудові безпосереднього контакту з громадянами. Особливе значення це має для молодших поколінь, які – як у випадку Польщі – не пам’ятають реальності до вступу до ЄС і часто сприймають багато переваг як щось само собою зрозуміле.
– Потрібна європейська просвіта та дискусія, як удосконалювати Європейський Союз, адже це не завершений і не ідеальний проєкт. Існує багато дилем та викликів, де польський голос є дуже важливим, – додає Катажина Смик.
Польща в Європейському Союзі – поляки не мають сумнівів
З цьогорічних досліджень CBOS випливає, що 82% поляків підтримують членство Польщі в Європейському Союзі, а 14% виступають проти. Найчастіше називаними перевагами є свобода подорожування (73%), покращення інфраструктури (52%), можливість працювати в ЄС (49%) та доступ до європейських фондів (47%).
– Поляки вирізняються на тлі інших європейців, оскільки майже 80% здатні вказати у своєму оточенні інвестиції, реалізовані за кошти ЄС, тоді як середній показник по Євросоюзу становить близько 40%, – говорить директорка Представництва Європейської Комісії в Польщі.
За даними Міністерства фінансів, від травня 2004 року до кінця 2025 року Польща отримала з бюджету ЄС загалом 268,5 млрд євро, тобто еквівалент понад 1,2 трлн злотих. За той самий час внески Польщі до бюджету Євросоюзу становили 99,5 млрд євро, що означає позитивне сальдо на рівні приблизно 168 млрд євро (понад 720 млрд злотих).
– Від першого дня вступу Польща була чистим бенефіціаром бюджетних виплат, а це означає, що ми отримували спочатку мільйони, потім мільярди, а тепер уже наближаємося до трильйона польських злотих чистого трансферного прибутку. Це, звісно, не найбільші переваги нашої присутності, адже Європейський Союз – це насамперед вільний ринок, який генерує для економіки ще більші вигоди, ніж ці трансфери, – говорить Лукаш Кемпара.
Найбільша частина коштів надходила до Польщі в межах політики згуртованості та спільної аграрної політики, які забезпечують переважну більшість трансферів із ЄС і залишаються головним джерелом державних інвестицій та модернізації інфраструктури.
