В память о геноциде крымских татарУ пам’ять про геноцид кримських татар

У п’ятницю 12 липня Сейм Республіки Польща ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв радянського геноциду, вчиненого проти кримських татар. У резолюції також згадується незаконна анексія Криму Росією у 2014 році. На сесії була присутня делегація Меджлісу, парламенту кримських татар.

– Проєкт резолюції був створений, щоб вшанувати пам’ять депортації кримських татар і розповісти про цей геноцид, вчинений Радянською Росією проти татарського народу – сказав Павел Коваль, голова парламентського комітету у закордонних справах.

Етнічна меншина роками боролася за те, щоб депортація кримських татар у 1944 році була визнана актом геноциду проти цього народу. Проєкт резолюції описує, як 18 травня 1944 року влада Союзу Радянських Соціалістичних Республік розпочала депортацію кримських татар з Кримського півострова.

Геноцид і переслідування

Протягом трьох днів майже 200 тис. чоловіків, жінок і дітей зігнали у вагони для худоби й в нелюдських умовах депортували до Центральної Азії та Сибіру. 8 тис. людей не пережили депортацію, а ще 45 тис. померли по прибуттю. «Після депортації радянська влада систематично знищувала татарську спадщину Криму», – йдеться в тексті резолюції.

У резолюції депутати визнають, що «акти геноциду і переслідування кримських татар наповнюють їх особливим болем». «Ми звертаємо увагу на неоціненний внесок татар в історію і національну спадщину Польщі та підкреслюємо їхнє багатовікове мирне співіснування на території Речі Посполитої та Республіки Польща», – підкреслюється у резолюції.

У ній відзначається, що «анексія 2014 року, яка стала одним з перших акордів війни Росії проти України, є порушенням принципу територіальної цілісності й грубим порушенням міжнародного права і Статуту ООН». «Посилаючись на Резолюцію Сейму Республіки Польща про засудження злочину геноциду на території України від 8 квітня 2022 року, ми також зазначаємо, що насильство, яке свідомо і систематично застосовується військами Російської Федерації проти цивільних громадян України, має ознаки геноциду», – йдеться у резолюції.

В память о геноциде крымских татарУ пам'ять про геноцид кримських татар
фото: Suspilne Krym

Також йдеться: «Сейм Республіки Польщі підкреслює в цьому контексті повагу до Статуту ООН 1945 року, Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року і Декларації ООН прав корінних народів 2007 року».

У резолюції зазначається, що «Сейм знову засуджує неспровоковану, незаконну, повномасштабну збройну агресію Росії проти України й закликає міжнародне співтовариство притягнути владу Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії та притягнути винних осіб до Міжнародного суду ООН в Гаазі».

В память о геноциде крымских татарУ пам'ять про геноцид кримських татар
фото: Suspilne Krym

Конфедерація проголосувала «проти»

414 депутатів проголосували за резолюцію, 16 проголосували проти й 2 утрималися. Депутати Конфедерації, які, за словами Кшиштофа Босака, «мають проблеми з проукраїнською позицією пана Коваля», були проти.

  • Якби ми довірили йому історичну і зовнішню політику, ми б щотижня приймали в Сеймі проукраїнський документ, – пояснив Босак.

Мустафа Джемілєв, лідер кримських татар, сім’я якого була депортована до Узбекистану, у той час перебував у Польщі. На запрошення голови парламентського комітету Павла Коваля та воєводи Підляського воєводства Яцека Бжозовського він відвідав історичну мечеть і кладовище в Крушинянах. Також він провів переговори з представниками польських татарських громад Крушинян, Бохонік і Білостока. 

Голова Мусульманської релігійної громади в Крушинянах Броніслав Тальковський зізнався Польському радіо Білосток, що візит такого поважного гостя є великою честю для татар Підляшшя.

Детальніше читайте на PostPravda:

Найважливіше цього тижня

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Зірка польсько волейболу про життя біля кордону з Росією

До 2022 року життя Дмитра Сторожилова нагадувало ідеально спланований сценарій. Він - професійний волейболіст, якому вдалося з маленького українського міста Суми пробитися у топовий польський волейбольний чемпіонат. Зараз Дмитро живе поблизу кордону з Росією в місті Суми, яке регулярно потрапляє під обстріли важкого озброєння. Для Пост Правди екс-гравець польського волейбольного клубу “Бульсько-Бяла”  дав велике інтерв'ю та розповів про  відносини з росіянами та ігри за клуб з Білгорода, спортивну кар'єру в Польщі та нинішнє життя в Сумах.

Професор Ян Кубік для PostPravda.Info про вибори у США: «Ранок над болотом указів»

«Побоююся, що їм не вистачить енергії на те, щоб пояснювати американцям, наскільки важливою є зовнішня політика. Тим паче, що навіть не всі сенатори-демократи розуміють її значення», – говорить про вибори у США Ян Кубік, соціолог і політолог, професор Ратґерського університету в Нью-Джерсі.

Володимир Зеленський про відносини зі США: «Це як “Сам удома” – чергова частина». Чи купують росіяни Америку?

Президент України Володимир Зеленський вважає помилкою зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, оскільки вона допомогла зруйнувати ізоляцію російської пропагандистської версії війни. У подібному тоні український лідер висловлюється й щодо угоди про закупівлю російського дизельного пального Сполученими Штатами.

Щодня нові руйнування. Слов’янськ у вересні 2026 року. Есе у формі щоденника про життя в умовах війни

Згорілий ринок, обстріляний пам’ятник радянським воїнам – визволителям від гітлерівських нацистів, руїни в центрі міста, відсутність електрики й води, постійне гудіння дронів – так нині живе Слов’янськ. Життя під обстрілами вимагає особливого ставлення до страху й непередбачуваності смерті.

Поворотні моменти: Євгеній Доможиров, або Навальний із Вологди: «Я бачив, що наших хлопців перероблятимуть на м’ясо»

Євгеній Доможиров, російський опозиційний діяч, публіцист і правозахисник із Вологди, у розмові з Єнджеєм Моравецьким.

Росія може заявити права на країни Балтії

Росія поки що не висуває претензій на країни Балтії. Але вона дедалі наполегливіше формує історичну та юридичну мову погроз, якою такі претензії одного дня можна буде сформулювати. А російський досвід останніх років показує: якщо в Росії починають говорити про сусідні країни й народи мовою ворожнечі, війна вже близько.

Політика Індії: нейтралітет, мирне співіснування та нерозуміння сутності російського імперіалізму

Зовнішня політика Індії визначається її культурним та історичним досвідом, крізь призму якого вона сприймає війну Росії проти України. Це призводить до нерозуміння російського імперіалізму та толерантного ставлення до нього, що призводить до суперечливості політики Індії.

Наративи про Другу світову війну Такера Карлсона. Чи можливий компроміс із Гітлером або Путіним?

Хибні наративи про Другу світову війну поширюються сьогодні не лише в Росії. Одним із найпомітніших популяризаторів альтернативного погляду на цю війну став американський політичний коментатор Такер Карлсон. Що стоїть за таким переглядом історії – недостатня історична компетентність чи певна ідеологія? Чому переосмислення історії Другої світової війни стає способом виправдати поступки сучасній Росії?

США та Росія разом добудують Nord Stream у Європі? Дмитрієв і Кушнер узгоджують «вигідну угоду»

Високопоставлені російські та американські чиновники, зокрема спеціальний представник президента США Джаред Кушнер, провели переговори щодо залучення американського інвестора до відновлення будівництва газопроводу Nord Stream.

Повʼязані статті