В память о геноциде крымских татарУ пам’ять про геноцид кримських татар

У п’ятницю 12 липня Сейм Республіки Польща ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв радянського геноциду, вчиненого проти кримських татар. У резолюції також згадується незаконна анексія Криму Росією у 2014 році. На сесії була присутня делегація Меджлісу, парламенту кримських татар.

– Проєкт резолюції був створений, щоб вшанувати пам’ять депортації кримських татар і розповісти про цей геноцид, вчинений Радянською Росією проти татарського народу – сказав Павел Коваль, голова парламентського комітету у закордонних справах.

Етнічна меншина роками боролася за те, щоб депортація кримських татар у 1944 році була визнана актом геноциду проти цього народу. Проєкт резолюції описує, як 18 травня 1944 року влада Союзу Радянських Соціалістичних Республік розпочала депортацію кримських татар з Кримського півострова.

Геноцид і переслідування

Протягом трьох днів майже 200 тис. чоловіків, жінок і дітей зігнали у вагони для худоби й в нелюдських умовах депортували до Центральної Азії та Сибіру. 8 тис. людей не пережили депортацію, а ще 45 тис. померли по прибуттю. «Після депортації радянська влада систематично знищувала татарську спадщину Криму», – йдеться в тексті резолюції.

У резолюції депутати визнають, що «акти геноциду і переслідування кримських татар наповнюють їх особливим болем». «Ми звертаємо увагу на неоціненний внесок татар в історію і національну спадщину Польщі та підкреслюємо їхнє багатовікове мирне співіснування на території Речі Посполитої та Республіки Польща», – підкреслюється у резолюції.

У ній відзначається, що «анексія 2014 року, яка стала одним з перших акордів війни Росії проти України, є порушенням принципу територіальної цілісності й грубим порушенням міжнародного права і Статуту ООН». «Посилаючись на Резолюцію Сейму Республіки Польща про засудження злочину геноциду на території України від 8 квітня 2022 року, ми також зазначаємо, що насильство, яке свідомо і систематично застосовується військами Російської Федерації проти цивільних громадян України, має ознаки геноциду», – йдеться у резолюції.

В память о геноциде крымских татарУ пам'ять про геноцид кримських татар
фото: Suspilne Krym

Також йдеться: «Сейм Республіки Польщі підкреслює в цьому контексті повагу до Статуту ООН 1945 року, Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року і Декларації ООН прав корінних народів 2007 року».

У резолюції зазначається, що «Сейм знову засуджує неспровоковану, незаконну, повномасштабну збройну агресію Росії проти України й закликає міжнародне співтовариство притягнути владу Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії та притягнути винних осіб до Міжнародного суду ООН в Гаазі».

В память о геноциде крымских татарУ пам'ять про геноцид кримських татар
фото: Suspilne Krym

Конфедерація проголосувала «проти»

414 депутатів проголосували за резолюцію, 16 проголосували проти й 2 утрималися. Депутати Конфедерації, які, за словами Кшиштофа Босака, «мають проблеми з проукраїнською позицією пана Коваля», були проти.

  • Якби ми довірили йому історичну і зовнішню політику, ми б щотижня приймали в Сеймі проукраїнський документ, – пояснив Босак.

Мустафа Джемілєв, лідер кримських татар, сім’я якого була депортована до Узбекистану, у той час перебував у Польщі. На запрошення голови парламентського комітету Павла Коваля та воєводи Підляського воєводства Яцека Бжозовського він відвідав історичну мечеть і кладовище в Крушинянах. Також він провів переговори з представниками польських татарських громад Крушинян, Бохонік і Білостока. 

Голова Мусульманської релігійної громади в Крушинянах Броніслав Тальковський зізнався Польському радіо Білосток, що візит такого поважного гостя є великою честю для татар Підляшшя.

Детальніше читайте на PostPravda:

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Андрій Веселовський: Індія, Китай, Росія й Україна. «Є причини, чому війна триває» [КОЛОНКА]

Зараз увага аналітиків більшою мірою прикута до американсько-китайських відносин, однак вони забувають, що є ще одна, держава, яку можна порівняти за міццю з Китаєм – Індія.

Чи може Росія бути цивілізованою? «У терорі в Україні винне ціле покоління» [ДУМКА]

Росія знову загрожує Європі, як раніше загрожував Радянський Союз. Страх перед загрозою викликає дві протилежні реакції.

Чи Волинь – справа виключно істориків? Відповідальність безумовна [ДУМКА]

Попри те, що Україна та Польща зараз є природними союзниками й відносини між країнами характеризуються взаємодопомогою і співпрацею, тінь жахливих подій польсько-української історії ХХ ст. досі очорнює їх.

Росія готується до війни з НАТО. Це козирі Кремля і Заходу [АНАЛІЗ]

Війна з НАТО – це вже офіційно визнаний урядом Росії проєкт, тому рівень витрат на оборону становить майже третину федерального бюджету. Такі витрати говорять про мобілізацію країни для війни.

Стережися, Путін – падіння Асада показує, що автократи не такі сильні, як усі думають [ДУМКА]

Поки що аналітики навперебій пропонують інтерпретації краху режиму Асада і наслідки цього для Близького Сходу, варто нагадати, наскільки несподіваною і навіть шокуючою була ця подія.

Типи аналітиків, блогерів і журналістів, які висвітлюють тему війни [ДУМКА]

Я розумію тих людей, які раніше ніколи не цікавилися політикою. Я не буду оцінювати конкретних «публічних знавців», натомість запропоную класифікацію.

Сирія: Чому здалася армія Асада?

Наступ повстанців у Сирії став несподіванкою для більшості спостерігачів. Але найбільше дивує швидкий розвал армії Асада.

Колишній посол Грузії в Москві: «Тільки бідність може призвести до революції в Грузії»

У Грузії вже кілька тижнів тривають масові демонстрації. Об'єднані сили грузинської громадськості виступили проти партії «Грузинська мрія» через занепокоєння станом демократії в країні. Стася Будзіш розмовляє з Валерієм Чечелашвілі – колишнім послом Грузії в Росії та Україні, колишнім міністром фінансів.

Повʼязані статті