Президент України Володимир Зеленський вважає помилкою зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, оскільки вона допомогла зруйнувати ізоляцію російської пропагандистської версії війни. У подібному тоні український лідер висловлюється й щодо угоди про закупівлю російського дизельного пального Сполученими Штатами. «Домовленість щодо дизельного пального відкриває росіянам шлях до подібних кроків у майбутньому. Йдеться, зокрема, про добрива, газ, заморожені активи, а також осіб і компанії, щодо яких можна було б скасувати санкції. Енергоресурси – частина російської пропозиції, і Кремль справді може запропонувати Америці щось на кшталт “економічного шлюбу”», – заявив Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами в Києві, у якій також узяли участь представники PostPravda.Info.
Купити Америку
Україна вже тривалий час побоюється, що росіяни можуть спробувати, скажімо так, підкупити нинішню американську адміністрацію, пропонуючи їй вигідні контракти, зокрема пов’язані з природними ресурсами та банківською сферою. Кілька місяців тому Кремль запропонував США економічний пакет, відомий як «пакет Дмитрієва». «Ці путінські ігри з “економічними пропозиціями”, які представляє Дмитрієв, дають результати й однозначно грають на користь Росії», – вважає президент України.
На думку Зеленського, завдяки цим пропозиціям росіянам вдалося максимально затягнути всі переговорні процеси з американцями, водночас не досягнувши жодних результатів у справі деескалації конфлікту. «Вони хотіли дочекатися виборів, подивитися, що буде далі й із ким їм доведеться вести переговори наступного разу. Я б сформулював це саме так», – зазначив Зеленський, наголосивши, що метою Росії було не допустити запровадження нових санкцій з боку Сполучених Штатів.
На думку українського президента, готовність іти назустріч російським вимогам, зустріч із Путіним на Алясці, а також спроби укласти економічні угоди призвели до того, що Кремль позбувся міжнародної ізоляції. У подібному тоні український лідер висловлюється й щодо нещодавніх домовленостей про закупівлю російського дизельного пального Сполученими Штатами. На його переконання, це відкриває Москві шлях до подібних кроків у майбутньому, зокрема до переговорів про інші угоди – наприклад, щодо продажу газу й добрив або відновлення контролю над замороженими російськими активами. Україна та Європа вже тривалий час дотримуються позиції, що лише обмеження можливостей фінансувати війну й доведення Російської Федерації до серйозної економічної кризи здатні стримати Путіна від подальшої ескалації війни в Україні.
Тим часом останнім часом США вдаються до кроків, які нівелюють багаторічні зусилля союзників України. Ідеться, зокрема, про скасування санкцій проти російських олігархів, наближених до Путіна.
«Енергоресурси – частина російської пропозиції. Росія розуміє, що, на відміну від багатьох інших держав, має природні ресурси, можливості й резерви, а також настільки централізовано контролює їх, що справді може запропонувати Америці щось на кшталт “економічного шлюбу”», – заявив Володимир Зеленський.
На його думку, у довгостроковій перспективі такий «шлюб», імовірно, не приніс би Америці користі, адже, як стверджує український президент, у кожній угоді з Росією є якийсь неприємний нюанс, якого не одразу помітно.
Росіяни чудово усвідомлюють, що європейські країни, як і Україна, багато на що підуть, аби не дратувати Дональда Трампа, який вважає чимало речей посяганням на національні інтереси США, що, на жаль, дуже часто збігаються з його власними. Кремль використовує це для посилення свого впливу й досягнення власних цілей, зокрема для захисту нафтової промисловості – однієї з головних галузей російської економіки, яка фінансує війну проти України.
Володимир Зеленський визнав, що західні партнери кілька разів просили його, щоб Київ припинив атаки на російські нафтопереробні заводи. Україна погодилася на це, коли Дональд Трамп оголосив так зване енергетичне перемир’я. «Ми припинили вогонь на три дні, але ніхто навіть не подякував нам за це, тоді як росіяни продовжували завдавати ударів по нашій інфраструктурі. Я рекомендував обережно відповідати на ці атаки, але не віддавав наказу взагалі припинити удари у відповідь. Ми не атакуємо судна, які вирушили з Росії до Америки, оскільки вони пов’язані зі Сполученими Штатами. Однак проводилися інші операції. Ми завдавали ударів по центрах обробки даних і місцях зосередження російських балістичних ракет».
Зеленський про вимоги Росії щодо НАТО
Розуміючи, що в потенційних мирних переговорах можна домогтися поступок, Москва висуває нові вимоги. Як повідомляють журналісти The Telegraph, Кремль хоче залучити Європу до мирних переговорів, але лише для того, щоб висунути суперечливу пропозицію – повернути кордони НАТО до стану, у якому вони були до 1997 року. Це могло б призвести, зокрема, до виведення американських військових, наприклад, із Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії – країн, які найбільше відчувають загрозу з боку Російської Федерації.
На думку Володимира Зеленського, це і є перший наслідок домовленості між Вашингтоном і Москвою щодо дизельного пального. Росія під приводом гарантій власної безпеки намагатиметься послабити вплив НАТО в колишніх країнах радянського блоку, які Кремль вважає своєю сферою впливу. Олександр Дугін, ідеолог Путіна, неодноразово наголошував у своїх працях, що для забезпечення повної безпеки Росія має контролювати Україну, а також північну й східну частини Європи, зокрема Польщу. Генрі Кіссінджер описував такі прагнення Росії як прояв історичного страху, позбутися якого вона може лише завдяки безперервній експансії.
«На мою думку, російське розуміння гарантій безпеки передбачає зміну архітектури безпеки в Європі та світі», – заявив Володимир Зеленський. За його словами, Росія хоче укласти окремий договір із НАТО або зі Сполученими Штатами як ключовою державою Альянсу. «Я вважаю, що саме про це російський лідер говорив із президентом Джо Байденом перед початком повномасштабної війни. Це було одне з питань, які вони обговорювали. Тому тема не нова. Йдеться про прагнення Росії перерозподілити сфери впливу. Будь-яка поступка або відступ у питаннях безпеки була б ознакою слабкості Альянсу», – вважає президент України. Він додав, що Україна не збирається відмовлятися від прагнення вступити до НАТО або обирати нейтралітет, як того вимагає Кремль у межах мирних переговорів.

Мирні переговори в Абу-Дабі
На початку листопада в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, після багатомісячного глухого кута мають знову зустрітися делегації України, США та Росії, щоб обговорити технічні можливості укладення мирної угоди. Точної дати зустрічі ще не визначено, оскільки вона значною мірою залежить від графіка американської сторони. Росія й Україна вже підтвердили свою участь. Для США пріоритетом залишається Близький Схід, якому загрожує ескалація. «Різні зміни, зокрема можливі політичні зміни в деяких державах, впливатимуть на розвиток ситуації в цьому регіоні. Там може статися ескалація – про це говорять багато людей. Думаю, вона таки відбудеться», – вважає Володимир Зеленський.
Геополітична ситуація не дає підстав очікувати позитивних результатів від зустрічей між Україною та Росією, якщо вони взагалі відбудуться. Чимало питань, зокрема принципових, є несумісними з позиціями лідерів цих держав. Про можливі шляхи досягнення домовленостей із Путіним говорили прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре та президент Фінляндії Александр Стубб. Однак, якщо вірити повідомленням ЗМІ, розмова не дала особливих результатів: протягом 90-хвилинної телефонної бесіди Путін намагався переконати співрозмовників, посилаючись на історичні причини, у необхідності завоювання України та об’єднання слов’ян під егідою святої Росії як Третього Риму.
Проте після розмови з Путіним Стубб і Стьоре заявили, що росіяни серйозно ставляться до переговорів в Абу-Дабі. На їхню думку, порядок денний має охоплювати такі питання: перші кроки до деескалації, головні пріоритети української сторони – передусім у сфері безпеки, – а також, у ширшому сенсі, завершення цієї війни.
Читайте також: Переговори з Росією. Мир як інструмент війни – російська стратегія протягом 100 років [АНАЛІЗ]
«Під час зустрічі технічних груп ми розраховуємо на конкретні результати. Йдеться про деескалацію в енергетичному секторі та на морі, обмін полоненими й повернення їх додому, а також обговорення можливого формату тристоронньої зустрічі на рівні лідерів держав. Звісно, важливим питанням є гарантії безпеки для України. Ми звернулися з цього приводу до американців і європейців. Росія порушує те саме питання, стверджуючи, що їй також потрібні гарантії безпеки. Це все, що нам відомо на сьогодні», – повідомив Володимир Зеленський у розмові з журналістами в Києві.
Найбільш суперечливим питанням у відносинах між Росією та Україною залишається територіальне, яке Росія у своєму розумінні пов’язує із завершенням війни. «Для нас це червона лінія. Обговорювати це питання можуть виключно лідери держав, які ведуть війну, і лише на такому рівні. Ніхто інший не має на це повноважень», – категорично заявив Зеленський.
Різні сценарії обговорювали вже неодноразово. Ще на етапі розроблення так званого 28-пунктного плану однією з альтернативних пропозицій американської сторони було створення демілітаризованих зон. Згодом ця тема в різних формах з’являлася в наступних документах, у яких, наприклад, питання Донбасу розглядалося в контексті пропозиції створити буферну або демілітаризовану зону по обидва боки лінії зіткнення військ. За словами Зеленського, саме цю пропозицію Україна була б готова обговорювати.
Досі немає домовленості й щодо того, що буде із Запорізькою атомною електростанцією, а також щодо деяких територій, стосовно яких американці пропонували рішення, що передбачають «обмін землями». Є ще Кінбурнська коса: пропонувалося демілітаризувати її частину, яка могла б залишитися під контролем України. «Поки що ми не просуваємося далі в цих питаннях. Ми готові розмовляти про території, оскільки росіяни постійно хочуть порушувати цю тему й включати її до порядку денного. Однак для цього потрібні зустрічі на відповідному рівні. Це не те питання, яке нібито можна розв’язати за допомогою проєктів документів, попередніх переговорів чи подібних заходів», – вважає президент України. Він наголошує, що домовленість має бути настільки стабільною та міцною, щоб її могли прийняти й жителі східних областей України – Харківської, Сумської, Запорізької та інших.
Україна дуже зацікавлена в тому, щоб у мирних переговорах брала участь і Європа. Спочатку проти цього виступала Росія, а на певних етапах – і США. Згодом постало також питання представництва Європи на цих зустрічах та її повноважень ухвалювати рішення. Нині цю проблему вдалося розв’язати. Бйорн Зайберт, керівник кабінету та найближчий соратник голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, став ключовим представником адміністрації ЄС, залученим до конфіденційної підготовки мирних переговорів між Україною та Росією.
«Ми очікуємо, що в міру продовження переговорів у тристоронньому форматі завжди буде можливість проводити консультації за участю Європи. На мою думку, неможливо обговорювати гарантії безпеки без Європи. Ми розглядаємо кілька форматів таких гарантій. У деяких із них Європа бере участь, в інших – ні. Перший варіант – двосторонні гарантії безпеки, які Сполучені Штати надають Україні. Йдеться про систему гарантій, подібну до передбаченої статтею 5 Північноатлантичного договору. Другий варіант – Коаліція охочих за підтримки США в питанні гарантій безпеки. Цей формат неможливо обговорювати без Європи. Третя можливість – НАТО. Це також не можна обговорювати без Європи, а конкретніше – без тих європейських держав, які входять до Альянсу», – пояснив Володимир Зеленський.
Він також додав, що важливими залишаються питання післявоєнної відбудови України, її економічних потреб і викликів. «І тут не можна обійтися без Європи, адже зараз саме вона фінансує постачання озброєння для України та наш державний бюджет. Ми не уявляємо собі такого, скажімо, плану Маршалла без Європи», – запевнив президент України.
12 ракет Patriot від США
Володимир Зеленський визнав, що вже тривалий час саме європейські країни є головними партнерами України, зокрема у військовій підтримці. Нещодавно про це говорив і віцепрем’єр Польщі, міністр закордонних справ Радослав Сікорський. «США не фінансують Україну із січня минулого року, і саме Європа покриває всі витрати на функціонування української держави, постачання зброї до Києва та виробництво озброєння українським оборонно-промисловим комплексом», – заявив Сікорський в інтерв’ю CNN.
Зеленський підтвердив ці слова, зокрема розповівши про постачання Україні ракет для протиповітряної оборони. «Також існує серйозний дефіцит ракет для систем NASAMS. Вони входять до пакета, на який ми чекали від Сполучених Штатів і за який заплатили європейці. Усе відбувається в межах ініціативи PURL. Ініціатива PURL охоплює багато різних складових: 20-міліметрові боєприпаси для літаків F-16, системи HIMARS, а також ракети Patriot і AIM. Ми закуповуємо багато чого у Сполучених Штатах. Європа за це заплатила, постачання надійшли, і все відбувалося добре», – зазначив президент України.
Однак дефіцит ракет Patriot і досі залишається значним. У 2026 році Україна отримувала в середньому 12 таких ракет на місяць, свідчать дані, наведені Володимиром Зеленським. Проте потреби країни набагато більші, адже Росія щотижня запускає по українських містах, зокрема по Києву, десятки балістичних ракет, збивати які здатні лише системи Patriot. Дефіцит могли б покрити інші європейські країни. Неофіційно серед можливих джерел постачання називають запаси Іспанії, Греції та Польщі.
Володимир Зеленський не захотів підтверджувати ці повідомлення ЗМІ. «Я не можу сказати, про які саме країни йдеться, оскільки вони також зазнають внутрішнього тиску, а їхнє суспільство побоюється, що й самі залишаться без озброєння. Адже запаси ракет у них невеликі. Проте іноді якась країна ухвалює позитивне рішення й передає нам 5, 10, 20, а часом і 2 ракети. І я дуже вдячний навіть за таку кількість», – наголосив Зеленський.
«Вони потрібні нам щодня, щоб рятувати життя наших людей від російських балістичних ракет. Але зараз найважливіше для нас – затвердження Сполученими Штатами пакета допомоги в межах ініціативи PURL. На столі в міністра Геґсета лежать конкретні документи, які він уже підписав. Однак є ще кілька документів, на яких бракує його підпису. Можливо, він вважає, що вже підписав усе, але це не так», – ухильно відповідав на запитання журналістів президент України.
«Цього місяця я використав 35 ракет. Ми отримали 12. Отже, проблема стосується решти 23 ракет, які мені вдалося дістати іншими каналами», – розповів Володимир Зеленський. «Коли ми розмовляли з президентом Трампом у Нью-Йорку, я попросив його про «зимовий пакет». Я сказав: „Мені потрібен цей пакет. Прошу затвердити його зараз“. Я назвав йому кількість ракет і сказав, що, якщо він передасть їх нам, ми не атакуватимемо жодних нафтопереробних заводів. Він запитав, звідки їх можна взяти. Я назвав країни, які мають такі ракети. Він відповів, що вони зроблять усе можливе, але самі потребують цих ракет, оскільки їх у них також небагато», – розповів український лідер про подробиці переговорів.

«Тільки уявіть: ми можемо розраховувати на 150 ракет Patriot на рік від Америки, тоді як нам доводиться збивати 150 російських балістичних ракет щомісяця. Думаю, ці цифри дають відповіді на багато запитань. Я відкрито про це говорю, тому що хочу, аби американці почали затверджувати постачання протиракет для України з країн, із якими ми уклали відповідні домовленості. Без підпису Геґсета це просто неможливо», – визнав Зеленський.
Водночас Зеленський наголосив, що США відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною, а Starlink і система Starshield знову працюють на повній швидкості. «Коли одночасно накладаються кілька чинників – питання Starlink і Starshield, розвідки, ракет-перехоплювачів для збивання російських балістичних ракет, необхідних підписів, а потім додається ще й домовленість щодо дизельного пального, – ми бачимо, до чого все це веде. „Сам удома“. Наступна частина», – підсумував Зеленський.
Досі незрозуміло, хто віддав наказ обмежити використання Starlink в Україні. Можливо, ми ніколи цього не дізнаємося.
Вибори в Україні та війна
Останні непорозуміння, а точніше, навіть публічні словесні перепалки між Володимиром Зеленським і президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом призвели до того, що в адміністрації США почали лунати заяви про необхідність обрати Україні нового президента, аби вона могла домовитися про мир із Росією. Ці слова майже відразу схвально зустріли в Кремлі, який уже давно намагається усунути Володимира Зеленського від влади. Там усвідомлюють, що він – харизматичний і надзвичайно дієвий лідер країни, яка бореться, лідер, здатний не лише мотивувати суспільство до опору, а й спонукати світових керівників протягом багатьох років надавати Україні довгострокову підтримку. Подобається нам Володимир Зеленський чи ні, без нього багато питань, які ми розглядаємо в цій статті, було б значно важче вирішити.
Українське суспільство також це розуміє. Підтримка президента вже не сягає рекордних показників, як у 2019 році, коли він переміг на виборах. Понад 70 відсотків українців не хотіли б, щоб він узагалі балотувався на наступний термін. Проте в країні й досі зберігається консенсус щодо того, що до завершення війни змінювати владу не слід.
«Люди, які порушують питання виборів, імовірно, мають власні цілі. Але вони точно думають не про Україну, не про її безпеку і не про державу. Адже як можна проводити вибори під час війни? Це неодмінно призвело б до розколу в нашій країні та її роз’єднання. Саме так я це бачу. Вважаю, що багато хто поділяє цю думку», – заявив Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів.
«Відповідні закони та Конституція дають на це питання чітку відповідь, адже все належним чином урегульовано. Однак якщо недостатньо відповіді, що випливають з українського законодавства й Конституції, політичних аргументів і позиції суспільства, згідно з якими вибори під час війни проводити не можна, нам доведеться знайти інші аргументи», – сказав Зеленський.
Як наголосив президент, забезпечення безпеки виборчого процесу потребує часу. «Нам потрібно щонайменше шість місяців, щоб підготувати вибори. Що стосується їх проведення під час війни або безпосередньо після її завершення, то я не можу сказати, скільки часу для цього знадобиться. Усе залежить від того, коли і яким чином ми завершимо війну, які гарантії безпеки отримає Україна, та від багатьох інших чинників».
На думку Володимира Зеленського, проведення голосування в умовах війни пов’язане з численними труднощами. «Як має голосувати військовослужбовець? Як голосуватимуть люди, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Як проголосують мільйони людей, які перебувають за кордоном? Як проводити голосування під час ракетних і балістичних атак? Як організувати вибори в умовах масованих атак із застосуванням дронів Shahed? З огляду на всі ці виклики, провести вибори сьогодні неможливо».
«Якщо Америка та Росія й надалі тиснутимуть у цьому питанні, прикриваючись гаслом „демократичних виборів“ і намагаючись просто усунути мене з посади, моя відповідь уже прозвучала: забезпечте нам припинення вогню на певний період, щоб ми могли розв’язати найважливіші питання безпеки. Тоді український народ зможе сам вирішити, чого він хоче».
Припинення вогню в окупованих Олешках
Росіяни поки що не припиняють атакувати українські міста й не відмовляються від штурмів на фронті. Єдине місце, де від 2022 року вдалося домогтися тимчасового припинення вогню, щоправда, лише на час проведення гуманітарної операції, – це Олешки на Херсонщині. Місто перебуває під російською окупацією з 2022 року, а його мешканці щонайменше від травня цього року перестали отримувати гуманітарну допомогу, продукти харчування та ліки й опинилися на межі голодної смерті.
За оцінками українського уряду, нині в Олешках можуть перебувати від 2 до 6 тисяч людей. Під’їзні шляхи до міста заміновані, а людей, які намагалися пересуватися ними, атакували російські дрони. Через це виїхати з Олешок, зокрема, щоб дістати продукти харчування, було практично неможливо.
«Завдяки ініціативі Меланії Трамп ми розпочали роботу над гуманітарними заходами, які мають привести до зняття блокади. З технічного погляду ми знаємо, що повинні зробити всі сторони. Насамперед надзвичайно важливе посередництво Сполучених Штатів. Американці мають приїхати разом із представниками ЗМІ, журналістами. Це наша вимога, адже ми не можемо довіряти російській стороні. По-друге, ми вдячні за організацію можливостей для евакуації людей. Я не знаю, який напрямок вони оберуть. Звісно, простіше виїхати з Олешок на окуповану Росією територію України. Однак я також знаю, що багато людей потім хочуть потрапити на територію, контрольовану Україною».
Гуманітарна операція в Олешках має тривати до 1 листопада.
У середу уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що припинення вогню в Олешках на Херсонщині триває вже 30 годин і за цей час жодних інцидентів не зафіксовано. «Це стало можливим, зокрема, завдяки постійному спілкуванню між мною та уповноваженою з прав людини в Росії Яною Лантратовою. Ми залишаємося на зв’язку й координуємо виконання досягнутих домовленостей», – написав Лубінець у месенджері Telegram.
У вівторок газета Financial Times повідомила, що мешканців окупованих Олешок, які погодяться на евакуацію під час локального припинення вогню, спочатку доправлятимуть до Криму або Росії, і лише після цього вони зможуть повернутися на території, контрольовані Україною. У четвер уранці автобуси мають вивезти мешканців з Олешок, а тим, хто вирішить залишитися, доставлять гуманітарну допомогу.
Україна наполягає на участі іноземних спостерігачів у цій гуманітарній місії, оскільки побоюється, що росіяни можуть скористатися доставкою допомоги та евакуацією населення як прикриттям, щоб перекинути до Олешок додаткові сили й військову техніку. Це могло б суттєво погіршити ситуацію в Херсоні, який досі перебуває під контролем України й розташований менш ніж за 10 кілометрів від Олешок, на протилежному березі Дніпра.
Переклад статті, включаючи цитати Володимира Зеленського, з польської мови.

