Подкаст: Хто такі українські націоналісти? [Така є Правда]

  • Якби ми порівняли тих, кого сьогодні називають українськими націоналістами, зі звичним підходом до своєї країни, культури чи мови в європейських суспільствах, то, напевно, дійшли б висновку, що це зовсім не націоналізм. Для мене це насамперед дія. Особливо зараз, у період війни з Росією. Той, хто сидить вдома замість того, щоб взяти до рук зброю, не є справжнім патріотом. Я б швидше давав українське громадянство тим, хто з інших країн, але воює за нашу країну, – розповідає в інтерв’ю PostPravda.Info майор Сергій Бевз, один з офіцерів і творців 3-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Це один з підрозділів, який вважається найбільш «битим» на фронті.

Українські націоналісти, «Азов» та російська пропаганда на Заході

Сергій Бевз ідентифікує себе як твердого українського націоналіста. Він почав свій шлях ще на початку XXI століття як член і один із засновників організації «Патріот України». Вікіпедія описує її як праворадикальну та з неонацистською орієнтацією. Її лідером був Андрій Білецький, тобто нинішній командир 3-ї штурмової бригади ЗСУ. Саме з «Патріота України» згодом виникла політична партія «Національний корпус», а також всесвітньо відома військова частина «Азов», сама назва якої викликала і викликає страх у російських солдатів і сьогодні.

У 2014 і 2015 роках Андрій Білецький піддався масованим нападкам з боку російських ЗМІ, включно з Russia Today і The Moscow Times, а також західних видань, таких як BBC. Вони описували його як людину з сильними неонацистськими поглядами, яка мала прізвисько «Білий вождь». Близький друг Білецького майор Сергій Бевз зізнається, що в перші дні існування організації «Патріот України» до них приєднувалися різні люди, часто з радикальними поглядами. – Це були й футбольні фанати, й хулігани, й часто скінхеди. Спільним для них було те, що вони хотіли вільної та незалежної України, але тоді вони були ще дуже неосвіченими й молодими. Наше завдання полягало в тому, щоб пояснити їм, що їхнє захоплення не обов’язково веде в правильному напряму. Ми говорили, організовували різні мітинги, де пояснювали, що нацистська Німеччина не зробила нічого доброго для України. Через деякий час вони почали розуміти це і змінили своє ставлення. Ми наполегливо працювали над цим майже 20 років, – розповідає Сергій Бевз в інтерв’ю для “ПостПравда.інфо”.

Подкаст: Хто такі українські націоналісти? [Така є Правда]
На фото – бійці 3-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил України під час отримання військових нагород, фото: пресслужба бригади

Бійці-хасиди в 3-й десантно-штурмовій бригаді, США та українська мова

  • Сьогодні «Азов», або 3-тя штурмова бригада, – це зовсім інші структури, додає наш співрозмовник. – Серед нас є навіть хасид, і ніхто не забороняє йому сповідувати свою релігію, ніхто не говорить про нього погано. Тому нас важко звинуватити в антисемітизмі чи інших подібних поглядах. Є навіть солдати, які розмовляють російською мовою, хоча я визнаю, що не належу до тих, хто вважає, що війна звільняє їх від вивчення мови нашої Батьківщини, тобто української мови. Кожен українець повинен розмовляти українською, і я не бачу причин, чому має бути інакше, – пояснює майор Бевз.

Через звинувачення у ЗМІ 10 років тому «Азов» потрапив до чорного списку Конгресу США. Офіційно влада США не підтримувала підрозділ, не переоснащувала і не тренувала його. Багато років бійці намагалися довести американцям, що це лише пропаганда. У 2024 році Державний департамент США ще раз проаналізував факти й вирішив вилучити підрозділ з чорного списку, не знайшовши в ньому суперечливої ідеології. Що не означає, що промахи не трапляються.

Подкаст: Хто такі українські націоналісти? [Така є Правда]
На фото бійці 3-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ складають військову присягу, Сергій Бевз – другий зліва, фото: пресслужба бригади.

Скандал в Освенцимі та суворе покарання для солдата

У лютому 2024 року один з бійців 3-ї штурмової бригади, яка базувалася на «Азові», вирішив відвідати Освенцим, колишній німецький концтабір Аушвіц. Він виклав у мережу фотографію з поїздки, на якій видно напис на його футболці, що є цитатою Адольфа Гітлера. Російські ЗМІ знову отримали поживу для роздумів, і небезпідставно, адже витівка була справді скандальною.

  • Ми поговорили з цим солдатом по-своєму. Його провчили й відповідно закликали до порядку. Це було неправильно, і ми не маємо жодних сумнівів у цьому. Це меморіал жертвам нацистського режиму, а жертви війни заслуговують на повагу. Ми абсолютно не сприймаємо такої поведінки, і цей вчинок назавжди залишиться на совісті цього солдата, – коментує Бевз.

Українські націоналісти: Українська повстанська армія, Волинь і діалог

Говорячи про жертви й повагу, ми також запитали майора 3-ї штурмової бригади про його ставлення до Української повстанської армії та подій на Волині 1943 року, які останніми місяцями розбурхують польську та українську громадську думку. – Я не маю тут жодних сумнівів. Полякам треба дозволити ексгумувати й гідно поховати членів їхніх родин. Наші діди вчинили злі вчинки, і це не підлягає сумніву. Тепер їм треба віддати належну шану. Однак я вважаю, що українські жертви також повинні бути гідно вшановані, незалежно від того, по який бік кордону поховані їхні тіла. Ми маємо мало спільного зі старим націоналізмом початку XX століття чи Другої світової війни, адже ми вже живемо в незалежній Україні, – пояснює солдат.

  • Найголовніше – це діалог, розмова. Поки ми говоримо один з одним, навіть кричимо один на одного, але відповідаємо один одному, є шанс на порозуміння. Польща та Україна мають багато спільних сторінок в історії. Є погані, але є й хороші. Ми боролися пліч-о-пліч, наприклад, у Грюнвальдській битві проти Тевтонського ордену, разом протистояли більшовикам. Нарешті, Польща і поляки першими прийшли нам на допомогу під час вторгнення у 2022 році. І я цього ніколи не забуду. Моя сім’я знайшла притулок у поляків, як і мільйони моїх співгромадян. За це ми вам дякуємо і будемо пам’ятати це завжди. І я не пишаюся всіма українцями, які живуть за кордоном, бо багато з них не роблять доброї справи для нашої Батьківщини. На жаль, їхня мотивація значно ослабла, вони не допомагають, не борються за свою країну. Для мене це гідно осуду, – зізнається Сергій Бевз в інтерв’ю для PostPravda.Info.

Найважливіше цього тижня

POSTPRAVDA.INFO ВИПРАВЛЕННЯ ТА ВИБАЧЕННЯ ЩОДО ГВІНТОВКИ ГРОТА

«19 вересня 2024 року на PostPravda.Info був опублікований матеріал...

У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки! [ДУМКА]

Міністр закордонних справ Росії, відомий своїм кам'яним обличчям, стає параноїком. Сергій Лавров вважає, що «зараз майже 50 країн намагаються розділити Росію». Захід – найлютіший ворог Кремля.

Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя [ДУМКА]

Естонія сміливо заявляє, що більше не боїться Росії. Невелика європейська країна вжила низку заходів, щоб зменшити загрозу і підвищити свою безпеку. Зокрема, Естонія значно збільшила витрати на оборону і модернізувала свої збройні сили. 

Візит Моді: Чому політика нейтральності Індії обурює українців?

Реакція на візит Нарендри Моді до Києва в українському суспільстві дуже суперечлива, як суперечлива сама позиція Індії щодо війни Росії проти України.

Литва надає велику допомогу Україні. «З Росією неможливо домовитися»

Литва взяла на себе зобов'язання, що її щорічна допомога Україні становитиме щонайменше 0,25% ВВП. Не тільки держава, а й литовське суспільство бере участь у цьому і відіграє ключову роль у наданні підтримки.

Некроімперіалізм – сутність сучасної Росії

Західний обиватель хоче вірити, що війна Росії проти України хоч і злочинна, але все ж таки раціонально пояснювана. Це дає надію на мирне майбутнє. Поняття «некроімперіалізм», яке відображає сутність сучасної Росії, руйнує цю надію, тому й не може бути популярним. Російський обиватель також хоче жити, тому прагне пристосуватися до влади. Але його бажання жити вступає в дисонанс із некрофілією цієї влади.

Перманентний конфлікт, параноя та беспредел – злочинний світ у владі. Пояснення щодо кремлівської системи

Беспредел як основа політики. Термін означає «відсутність кордонів» або ту позицію, яка запозичена з кримінальної субкультури й стала моделлю поведінки Кремля.

Є експертний звіт з Чорнобиля. Арка більше не захищає саркофаг. Потрібна реконструкція [ТІЛЬКИ У НАС]

Представники Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) відвідали Чорнобиль, повідомляє PostPravda.Info. Експерти приїхали в Україну, щоб оцінити загрозу і збитки, які виникли після атаки безпілотника на оболонку саркофагу, що захищає світ від шкідливої радіації. До яких висновків вони прийшли?

Дивіденди миру оплачуються США. Це кінець золотої ери Європи. [АНАЛІЗ]

Після розпаду Радянського Союзу «дивіденди миру» була дуже популярною концепцією, підтриманою Джорджом Бушем і прем'єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер на початку 1990-х років, але в кінцевому підсумку виявилася занадто нестійкою. Не було рівномірного розподілу вигод від загальної демобілізації. Вигоди залежали від того, де у великій глобальній грі стояли країни.

Бойові дрони зі штучним інтелектом. Чи очікує на нас війна роботів восени 2025 року? [РОЗМОВА]

Технологічна революція в армії може радикально змінити ситуацію. Бойові дрони вже зараз починають впливати на ситуацію на фронті. Якщо місце солдатів на передовій займуть дрони зі штучним інтелектом, Росія втратить свою головну військову перевагу. Адже тоді все залежатиме не від кількості солдатів, а від якості штучного інтелекту дронів.

Чому Мордор став символом Росії?

Чому для позначення Росії та російських солдатів українці використовують образи Дж.Р.Р. Толкіна з «Володаря перснів», а не з фільмів чи серіалів про зомбі або вампірів? Чи пов'язано це з естетичною інтуїцією, екзистенційним досвідом війни або ціннісними орієнтуваннями? На ці питання відповідає чергова стаття Миколая Карпіцького «Мордор» для словника війни.

Аліна могла бути моделлю, але зараз – пілот дрона на Донбасі: «Жінка в армії повинна пройти кола пекла» [РОЗМОВА]

Наскільки складно дівчині потрапити на бойову посаду? Чи потрібні жінки на фронті? Як українські солдати на передовій сприймають війну? Як вони уявляють своє повернення додому після війни? Що змінилося в українському суспільстві за останні два роки? Чи зможуть такі молоді люди, як Аліна, яка пішла в армію у 21 рік, продовжувати жити нормальним життям, коли на їхніх очах гине багато близьких? На ці та інші питання відповідає пілот дрона української армії Аліна Каре в інтерв’ю Христині Луцик. Пропонуємо розшифрування відеозапису інтерв'ю.

Едді Скотт – британський волонтер, який втратив руку і ногу в Україні, хоче допомагати іншим постраждалим від Путіна

Едді Скотт зазнав поранення внаслідок атаки російського FPV-дрона. Попри це, він усе ще прагне допомагати Україні рухатися до кращого майбутнього, – пише Аскольд Крушельницький.

Повʼязані статті